Залужний думає про те, як виграти війну, а Зеленський – як не програти наступні вибори

Версия для печати

 Якщо Володимир Зеленський прагне остаточно перетворити Валерія Залужного на потужну фігуру на політичному полі й потенційно головну загрозу для власного майбутнього як політика – тоді він усе робить правильно.

Саме до цього цілком може призвести  звільнення Головнокомандувача Збройних Сил України, пише видання ZAXID.net.  

Читайте також: Зеленський замінив Залужного Сирським

Звільненням Залужного президент може насправді зробити велику послугу генералу, але не країні. І навіть не собі, хоч він навряд чи про це здогадується. Заміна Залужного – остаточно закріпить за ним статус культового героя російсько-української війни. Незалежно від того, що буде далі, бо це вже не впливатиме на його репутацію і буде не його відповідальністю.

Уже сьогодні Валерій Залужний є людиною з найвищим відсотком довіри серед українців. Мінливість симпатій українського суспільства добре знана. Але президент ліквідував єдину причину, яка наразі могла б похитнути популярність Залужного – труднощі на фронті у 2024 році. Хоча й це не факт, бо проблеми минулорічного контрнаступу багато хто асоціює не з військовим командуванням, а з політичним керівництвом та його нереалістичними обіцянками, або ж недостатньою зовнішньою підтримкою.

У масштабі України Валерій Залужний в дечому нагадує те, чим не так давно був Володимир Зеленський для цивілізованого світу – символ героїчної боротьби з безжалісним і куди сильнішим ворогом. Можна пригадати численну продукцію із зображенням президента України (аж до спеціальних ексклюзивних фігурок LEGO), яка мала шалену популярність серед населення країн Заходу. Те, що ця хвиля популярності минула, цілком може бути однією з причин банальних заздрощів, що хтось інший, хай і в масштабі однієї країни, зараз перебуває на такій же хвилі обожнювання.

Читайте також: Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний підсумував рік війни на першій прес-конференції

Символізм у сприйнятті Залужного повсюдний. Численні розіграші за донат будь-чого з його автографом чи фото – запорука численних пожертв. Останній приклад: 4 лютого під час львівського концерту гурту «Жадан і Собаки» відбувався благодійний аукціон на потреби ЗСУ. І попри наявність таких цінних предметів, як, наприклад, ікона авторства Левка Скопа, найдорожчим лотом стала аж ніяк не вона. А великий фотопортрет Головнокомандувача ЗСУ з автографами його і Сергія Жадана, який придбали за 105 тисяч гривень. Це вже нагадує певний культ. Що не є чимось новим для нашого соціуму – про це недавно влучно написав Назар Кісь.

Тепер Володимир Зеленський звільнив людину, котра в очах більшості першочергово відповідає за всі успіхи в нинішній війні і на наших очах стає чимось значно більшим – імовірно, всупереч власному бажанню. У будь-якому разі ця зміна буде зустріта вороже. Нещодавня «репетиція» з нібито звільненням Залужного показала, якою буде реакція, коли це стане реальністю, а не просто інформаційним вкидом з Офісу Президента. Чи хтось ще вірить, що це був дим без вогню?

Читайте також: Зеленський vs Залужний: поки країна б'ється за своє існування, президент "виборює" своє політичне майбутнє. Це огидно

Бодай пом’якшити реакцію спільноти могло б чітке пояснення причин таких кадрових оновлень. Зміна головнокомандувача в часі війни, особливо війни тривалої, не є чимось рідкісним в історії війн. Коли ситуація заходить у глухий кут, часто потрібні нові погляди, ідеї, стратегії. Вони не завжди кращі за старі. Але принаймні можна зрозуміти, чому до них вдались.

Чи обґрунтував президент або хтось з його довіреного оточення потребу заміни Головнокомандувача ЗСУ? Абсолютно ні. Не вважати ж таким загальні фрази Зеленського про потребу «штовхати всіх в одному напрямку» чи «мати правильні позитивні енергії». Та й ті він сказав не українським журналістам, а італійським. З українців ж вистачить і сумнівних телеграм-каналів.

Усе це виглядає ще більш недолуго з огляду на те, що сам Валерій Залужний днями у статті для CNN висловив власне досить аргументоване бачення подальшого ведення війни проти Росії. Він чітко наголосив на потребі пошуку нових шляхів ведення бойових дій, відзначив зростання ролі безпілотників, потребу технічного переоснащення задля адаптації до вимог сучасної війни, труднощі із забезпеченням та чимало іншого. Попри певну загальність тез, цей текст засвідчує, що його автор точно розуміє неможливість виграти сьогоднішню війну вчорашніми методами.

Читайте також:  “Дизайн війни змінився”. Залужний назвав три основних пріоритети для України на 2024 рік

Один із фрагментів цієї статті міг особливо «допекти» президенту. Залужний прямо написав про «нездатність державних інституцій в Україні підвищити чисельність наших збройних сил без застосування непопулярних заходів», а також про проблеми нашої оборонної промисловості, зокрема ті, які давно можна і слід було вирішити – бюрократичні. Зважаючи на те, як Володимир Зеленський терпіти не може будь-якої критики, то такі слова генерала (навіть якщо це просто констатація факту) він запросто міг сприйняти як виклик.

Значним контрастом є також і ставлення президента та головнокомандувача до дражливих і непопулярних тем. Наприклад – мобілізації. Доки Володимир Зеленський і його оточення з усіх сил прагнуть перекласти відповідальність за новий законопроєкт на кого завгодно (депутатів, уряд, а особливо військових), то Валерій Залужний прямо наголошує, що без залучення сотень тисяч нових людей до ЗСУ подальші перспективи війни є непевними з огляду на перманентну мобілізацію у стані ворога.

Читайте також: Прикриваючи власні прорахунки з проведення мобілізації, тепер із нас роблять націю ухилянтів

Причина цієї різниці проста: військовий думає про те, як виграти війну, а політик – як не програти наступні вибори. От тільки якщо звільняти професійних командувачів лише за те, що ті вимагають проведення непопулярних, але потрібних під час війни заходів, то наступні вибори можуть бути не тими, про які мріє Володимир Зеленський. Бо це буде не його переобрання, а чергове довічне для Владіміра Путіна – цього разу і на новоприєднаних до Росії українських територіях.

Читайте також: Про мобілізацію: Висновок – боротьба буде нещадною і постійною, інакше – смерть

Якщо ж ця війна завершиться для нас успішно і таки настане день виборів, то цілком може виявитись, що свого головного конкурента чинний президент створив собі сам. Валерій Залужний жодним словом чи вчинком поки не натякав на політичні амбіції. Це правильно, адже його місія – ведення війни, а не політиканство. Проте якщо одного дня, за кращих обставин, він таки захоче піти в політику, то матиме всі шанси на успіх. Особливо на тлі нинішнього звільнення та «щурячих перегонів», якими традиційно є українські політичні розбірки. 

—

Роман Лехнюк, опубліковано у виданні ZAXID.net

Читайте також: 

• Чим загрожує українцям ілюзія позитиву Зеленського
• Атака ОП на головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного. Що це було?
• Внутрішній фронт. Влада замість боротьби з корупцією почала ативно боротись з її викривачами
• Продюсерська мафія Єрмака вочевидь набита російськими агентами
• Зеленський прокоментував зняття Залужного без папірця - це мова малограмотної людини
• Залужний – Шапталі: Щасливий, що Ви поруч, соромно нам не буде
• Закиди ОП до Залужного свідчать про розкол в українському керівництві - NYT
• Саме Андрій Єрмак переконував Зеленського, що війни з росією не буде - ЗМІ
• Бізнес-клімат в Україні - або ти граєш по нотам Єрмака-Татарова, або йдеш у СІЗО
• Валерій Залужний: Сучасна позиційна війна та як у ній перемогти
• У кабінетах Залужного і підлеглих знайшли "прослушку"
• "Українська правда" розповіла, як втручання Зеленського руйнує ЗСУ
• Україна впевнена у плані "А", а плану "Б" у нас нема. Чи є, але влада ховає його від українців?