За що стоїмо або Як українська корупція робить вимоги польських блокувальників кордону безглуздими

Версия для печати

З 27 листопада поляки почали блокувати пункт пропуску "Шегині" цілодобово. Три найбільші пункти пропуску: "Корчова – Краківець", "Хребенне – Рава-Руська", "Дорогуськ – Ягодин" польські перевізники блокують з 6 листопада, пропускаючи кілька фур на годину.

За попередніми підрахунками тільки Федерації роботодавців України, прямі втрати економіки України від блокування низки пунктів пропуску на польсько-українському кордоні вже складають понад 500 млн євро. Якщо ж рахувати непрямі втрати, то вони вимірюються мільярдами євро. Штрафи щодо українських перевізників за зриви контрактних зобов’язань, відмова від укладання контрактів з перевізниками та експортерами-імпортерами на новий рік – це наступне “щастя” для приватного бізнесу України.

Через польський кордон автотранспортом експортуються переважно: цукор, рослинні жири й олії (соєва, соняшникова), кукурудза, ріпак, кондитерські вироби, молочна продукція. Імпортуються переважно: овочі, м’ясо (курятина, свинина), ягоди, молочні продукти. 

Чому досі влада робить так, що в Україні бізнес краще вивозить збіжжя чім виробляє з нього “м’ясо (курятина, свинина), борошно та молочні продукти” це окрема історія для дослідження. Чи до зміни цієї влади? 

Читайте також: Блокування українських фур на польському кордоні: 1 намет, 6 протестувальників і сотні вантажівок

Можна довго досліджувати як змінюються маршрути для водіїв, як зміняться ціни на імпортні товари (пальне, наприклад), можна також безумовно знайти брудні сліди нашого північного сусіда, який тільки й шукає, де б напаскудити українцям. А можна й обговорити ті внутрішні причини, які призвели до нинішньої ситуації на кордоні. Лише для того, щоб реально оцінити дії влади нашої та польської. До і під час конфлікту на кордоні. Досліджувати є що. Для фахівців провал або системний (корупційний) у взаємовідносинах із приватним транспортом від української влади є більш ніж очевидним. Спробую довести. 

Спочатку 3 суттєві зауваження щодо теми:

1. Із закриттям наших портів майже всі морські вантажопотоки буквально ринулися на сухопутні кордони. У найкращі попередні роки 4 контейнерні порти України вантажили під 600 тис. одиниць контейнерів на рік тільки за кордон. Зараз це - можливо стільки ж тільки контейнерних вантажівок на сухопутний кордон, крім того, що вже було там раніше. Нехай війна трохи зменшила потреби в імпорті, але додала й експорт (зерно, олія тощо). За різними оцінками додалося щонайменше 500 тис. відправок у річному еквіваленті.

   Який сенс обговорювати колишніх 180 тис. річних дозволів для українських водіїв, за вимогами польської сторони, коли вже треба в 4-5 разів більше! І це не тентовані машини, а контейнеровози, тобто зовсім інший рухомий склад та водії! Чи є такий у поляків у потрібній кількості, щоб конкурувати з українцями, у яких є додатково 500 тис. перевезень, треба ще з'ясовувати. Ми ж просто зняли частину машин, які возили контейнери всередині України в порти і поставили їх на Польщу, Румунію, тощо (ті вантажівки, що підходять під стандарти ЄС)
   А поляки можуть так? Ні! Мабуть, через роки зможуть. 

2. Простої вантажівок у зв'язку з державними формальностями та хабарями на кордоні. Ця тема, в якій український бізнес повністю програв державі і навіть натяків немає на те, що ситуація може змінитися. Ще рік тому на румунському та польському кордонах простої у 2-3 тижні очікування в черзі для далекобійників - вважалися нормою. А нинішні тижні на польському кордоні вже не є норма? Це – звичай, повсякденна практика.

   В Україні немає жодного держоргану, який би відстежував швидкість оформлення і регулював черги залежно від кількості можливих оформлень у певний час. При тому, що саме швидкість оформлення і впровадження часових стандартів на роботу чиновників - основа для викорінення поборів на митниці та серед прикордонників (це такий собі дуже поширений спосіб спонукання до дрібного хабаря за швидке оформлення).

3. В Україні є вже досвід жити із заблокованими трасами державного значення. Багато років. Причому, з часів влади ОПГ  Януковича. З 2015 року я пишу про те, як бомжі заблокували один із в'їздів в Одеський порт, і ані суди, ані кримінальні справи, ані “рішучі” дії поліції, ані штрафи Антимонопольного комітету не дали змоги розблокувати той проїзд у порт. Взимку і влітку, майже 10 років 24/7 бомжі стояли на трасі, не пускаючи машини в порт.

   Тільки через оплату приватній фірмі з керівництвом із Москви. На добу так доплачуючи  проїжджало в порт не менше 1000 машин, останній тариф був 16 дол. з машини, 16 тис долл. за добу кеша, а далі можна не рахувати.

   Вистачало для оплати безхатькам-протестувальнікам, суддям і поліції. Навіть вистачило щоб в останніх рішеннях Антимонопольного комітету “голова від Президента” мадам Піщанська ухвалила, що заблокована траса це - не проїзд у порт, а такий собі проїзд до туалету біля порту. Причому, сам туалет коштує водієві в 50 центів, а проїзд до туалету 15,5 доларів. Тема закрилася тільки з початком війни і "евакуацією" московського керівництва “плідною темою" з кешем подалі від України. Отож, нинішнє перекриття траси на польському кордоні - повна копія одеської теми перекриття траси.
   
   Наша влада та московити створили приклад, а зараз поляки копіюють ці дії повністю! Природно, за повної бездіяльності власне держави Україна. Як тоді, так і зараз. Досвід є, він застосовується. Корисний досвід, як не реагувати на протести десятиліття, як вдало відбиватися від бізнесу, що стоїть у простоях і не бажає платити мзду лише за проїзд до місця роботи, зараз використовують поляки на кордоні.

Читайте також: Експерти про блокування українсько-польського кордону: «Час говорити правду»

Із вимог поляків, які перекрили дорогу українським “далекобіям”: 

• - доступ до порталу "єЧерга" тим чи іншим чином, 
• - доступ до порталу "Шлях" у той чи інший спосіб,
• - зрівняти кількість дозволів на перевезення для сторін.

По порядку: 

"єЧерга" - умовно законний державний портал, що “веде” чергу далекобоїв на митних сухопутних постах. За даними цього порталу, наприклад, на момент написання статті (29-11-2023) черги на кордоні України, крім Польщі: 

• Старокозаче (на Молдову) - Орієнтовний час очікування 6 днів 13 годин 44 хвилини. Авто в черзі 381. Черга затримується. 
• Рені (на Румунію) – Орієнтовний час очікування 13 днів 24 хвилини. Авто в черзі 589. Черга затримується. І це - не ПОЛЬЩА! 2 тижні очікування не на польському кордоні. 

Запитую водія: "Краще стало з єЧерга?" - "Звичайно! Раніше я в черзі тижні дурнею маявся, а зараз удома чекаю по 2-3 тижні і тільки до терміну в єЧерзі під’їжджаю в чергу. "

Тобто наші керманичі - “розумники" замість того, щоб вдарити по чергах: проаналізувати причини простоїв на кожному пункті пропуску, поліпшити документообіг і прискорити рух через пункти пропуску, просто зробили електронну чергу простоїв “по домівках”. Якщо відверто, то це повний провал транспортної логістичної політики в Україні! Замість прискорення руху транспорту та поліпшення логістики влада не прибрала черги, а посунула черговиків подалі від проблеми і зробила вигляд, що це - “є-досягнення”.

Читайте також: Чому протестують польські перевізники на кордоні з Україною

Поляки вимагають включити їх до  єЧерга. Вони, що, думають, що стоятимуть, як наші водії, по своїх домівках і в єЧерзі? Ні! Будинки поляків у Польщі. Стоятимуть вони у загальній черзі на трасі або на заправках. Це взагалі не розв'язання проблеми для них. Вирішення проблеми - зробити так, щоб черг не було. А не прибрати черговиків "з очей геть".

Черга на польсько-українському кордоні в Медиці, Польща, 16 листопада 2023 року

Поляки вимагають, щоб порожні машини пускали взагалі без черг. Поза системи єЧерга. А це що проблема для нашої влади, на яку немає рішення? Призначайте певні пункти переходу, прописуйте процес так, щоб порожня машина оформлялася 15 хвилин і не більше і йдіть до поляків: Виконано. Ні, займаються евакуацією водіїв із простоїв. Але ж проблема ще й у тому, що наші митники відразу почнуть "торгувати новою чергою" і пускати в чергу для порожніх машини ті, що з вантажем. Ну, так за місяць-другий вирішіть і цю проблему. Але це знову є ваша проблема, державники, так вирішуйте, хоч щось! 

Читайте також: Україна та Молдова скасували дозволи на вантажні перевезення

Далі, державна система “Шлях”, до якої намагаються мати доступ поляки. Маю особистий досвід користування. Дуже незручний інтерфейс, але в питаннях, на які сподіваються поляки в цій системі, на них чекає ще більше розчарування! Річ у тому, що система будується на юридичній відповідальності керівника підприємства, самого підприємства за те, що водій з якихось причин вирішив залишитися за кордоном. Але суто юридично, це абсолютно неправильно.

Читайте також: Боротьба проти спільноти хапуг

Зобов'язання перед державою повернутися назад, у країну, несе лише особисто громадянин, який виїжджає. І ніяк не той, хто його відправляє у відрядження за кордон по службовим цілям. Але в системі “Шлях” по іншому. Поляки мабуть про це не знають. У результаті маємо таку схему: погранці, СБУ, ДСБТ, поліція, та інші, маючи доступ до “Шляху” можуть на свій розсуд вирішувати, як “закривати справи водіїв”. Як вони зазвичай вирішують в бізнесі чудово розуміють. Тільки офіційно маємо такі цифри: Можливо, простіше було порушити лише одну кримінальну справу на тих, хто зробив таку державну систему, яка за рік згенерувала 607 кримінальних справ? При ділах тисячі слідчих, прокурорських, суддів тощо. Тільки від одного "розумного" є-майданчика.   А скільки справ “порєшалі”? У п'ять чи 10 разів більше? 

Скільки реально виїхало ухилянтів під виглядом водіїв, ніхто не знає. Скільки кешу було перекачано чиновникам усіх органів за "ведення справ у “Шляху", також ніхто не знає. Неважливо, водій потрапив в аварію за кордоном і на час розслідування не може повернутися, чи знайшов собі нову сім'ю і не хоче повертатись. Карають кешем керівника підприємства і можуть заборонити доступ до системи “Шлях” всьому підприємству.  Якщо немає кеша, зупинять підприємство повністю. 

Читайте також: Поки не всіх пересаджали - 2. Митна мафія на кордоні

Поляки-протестувальники ще не знають, що вимагають. За якусь помилку в системі “Шлях” їм швидко заборонять вʼїзд до України (не однієї вантажівці, а усім з цього підприємства). Нашим простіше, вони знають “нашу систему”, знають кому дзвонити, кому заносити. Головне, щоб було що занести.

Проте про масштаб і цієї є-афери все ж є деякі цифри: 

Дійсно, і в історії зі “Шляхом” ми спостерігаємо за типовою є-системою кеш-заробітку виключно для чиновників: погранці виявляють, правоохоронні органи реагують, тобто “знімають кеш”. Якась незначна частина порушень залишиться для статистики й буде показана офіційно, зламається кілька сотень підприємств, решта підводної частини айсберга залишиться в кишенях чиновників. 

Хіба незрозуміло, що система саме так і розроблялася, щоб офіційною роботою дати можливість чиновникам заробляти значний кеш. Це вже відмінна риса українських є-систем.

Таким чином, полякам ні єЧерга, а ні “Шлях” нічим не допоможе. Чому вони їх хочуть? Тому що бачать, що українці вимушено користуються цими системами, але не знають, скільки крім цих офіційних систем треба ще буде учасникам платити тільки "за участь”, і наївно вважають, що ця українська державна система є законною юридично. А це не так. 

Читайте також: 78% українців вважають, що саме президент відповідальний за боротьбу з корупцією

Польські фермери-протестувальники. На плакаті написано: “Автомобільний транспорт — наше національне надбання”. Фото: Валерія Павленко,ТЕКСТИ

Дозволи та ЕКМТ. Теж мимо. Велика частина доданої роботи в Польщу з нашим експортом і імпортом це - контейнерні перевезення. Але для того, щоб везти певний морський контейнер в експорті, водій повинен його десь отримати порожнім. Зараз отримують в Одесі, Тернополі та ще на декількох майданчиках для порожніх контейнерів.

Водій українського підприємства спокійно переїде 200-300 км за порожнім контейнером, ще 200-300 км для подачі під навантаження та піде в рейс до польського чи німецького морського порту на Балтиці. А поляку треба буде проїхати повністю порожньою машиною вже під 1000 км (в Одесу - 2000 км) до потрібного майданчика для порожніх контейнерів в Україні, далі їхати з порожнім контейнером за вантажем і лише потім виїжджати до порту Балтії з вантажем в контейнері.

Логістика в контейнерних перевезеннях для поляків не працює взагалі. Навіщо тоді їм вимагати рівноправності у наших перевезеннях, коли поляки економічно не витягнуть таку логістику?Звичайно, треба додати, що розподіл цих паперів, які так потрібні полякам, у нашій країні завжди був пов'язаний з моторошною корупцією. Але це вже буде окрема тема.

І на останок.

Кого надіслали вирішувати конфлікт з української сторони від транспортників? Заступник міністра Деркач Сергій. З досвідом 15 років роботи слідчим у Житомирській області. “Є експертом з питань антикорупційних розслідувань та судового переслідування корупції”… Без транспортної освіти, без досвіду роботи з транспортом. Так записано на сайті Міністерства. Але за майже рік роботи у цьому Міністерстві такого спеца про ніяку боротьбу з корупцією саме в цьому міністерстві взагалі нічого не чути. Скоріше навпаки. Поки що результату - НУЛЬ!

То можливо владі потрібно з себе почати? Визначити план змін у всіх цих корупційних є-порталах, запросити поляків, пояснити їм про те, як ми змінюватимемо умови на чесні та нормальні як для наших водіїв, так і для польських.

Можливо, саме з цього і треба починати і тоді позиція перед Польщею, ЄС і тими, хто далі з цією проблемою розбиратиметься, буде на 100% усім зрозуміла і виграшна для України. Без плану дій у нас неможливо вийти на план чесних переговорів із польськими протестувальниками. Але... коли в нас самих рило в пуху, про що просити поляків? 

Читайте також: Що робити з ПДВ, поки не всіх пересаджали

Ось так від системної корупції української влади і страждають українці, поляки та найбільше звичайні водії.

Почніть з себе!

Коротше, той, хто малював полякам вимоги для перекриття трас - “лоханувся”. Ці вимоги нічого не вирішують у реальній роботі. Але, якщо влада й надалі вбудовуватиме корупцію вже і в є-сервіси, то оплачені протести лише посилено провокуватимуться самою нашою владою. На жаль, владі таке розуміння ситуації, як пропоную я, зовсім не цікаве. А як же їм кеш заробляти на є-майданчиках та на чергах? 

“Чорні заробітки на чергах” – це вже відмінна риса української владної корупції в транспорті. Гірше, що цієї особливості не бачать у Європі, не ставлять у вимоги, умови змін, отримання грошей на реформи та відновлення. Чому Європа не може сказати: "Так, у вас, в Україні, не тільки на польському кордоні машини в чергах стоять по декілька тижнів, та цим провокують корупцію. Наведіть лад у себе, а потім просіть допомоги на польському кордоні".

—

Олександр Захаров, спеціально для «Аргумент»

Читайте також: 

• Податкове пекло: Україна й досі входить до "пʼятірки" країн, які мають найгіршу у світі систему податків
• Зернове прокляття України, а також система поборів, мафіозний ПДВ та мережева корупція
• Рутинізована корупція – все ж не найбільше зло, яке ми отримали у спадок від СРСР
• "Скрутки" на многие миллиарды: криминальные схемы с НДС работают с благословения налоговой
• Як у Зеленського проґавили небезпечний для себе запит народу на протидію корупції 
• Як ДПС і блокування податкових накладних знищили бізнес підприємця, який став на захист України
• Хто і як курирує кримінальний ринок "податкових послуг"