Як 10 окрема гірсько-штурмова бригада «Едельвейс» бʼє рашистів: "вагнерівці" повзли на колінах

Версия для печати

Визволяли Київщину та стримували наступ ворога на Донеччині: що відомо про 10 ОГШБР "Едельвейс". Нині бійці міцно тримають оборону Соледарського напрямку та продовжують відбивати ворожі атаки.

Вони визволяли Київщину та стримували масований наступ ворога на Донеччині. Від "гірських штурмовиків" "вагнерівці" буквально повзли на колінах! Сушки падали. А бійці так званої другої армії світу назавжди залишаються в українській землі.

росіяни постійно намагаються штурмувати їхні позиції та накривають артилерією. Але нині вони міцно тримають оборону Соледарського напрямку та продовжують відбивають ворожі атаки. Насипають ворогу артою та передають палкі подарунки противнику безпілотниками.

Читайте також:  Про 80-ТУ Галицьку ОДШБР: "вагнера" закінчилися після зустрічі з львівськими десантниками

Легендарні "едельвейси" 10 окремої гірсько-штурмової бригади на всі сто відповідають своєму гаслу "зі щитом". 

ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ БРИГАДИ

10 окрему гірсько-штурмову бригаду "Едельвейс" сформували в Білій Церкві у 2015-му, в той час, коли на сході України вже була антитерористична операція. Нині десятка базується в Коломиї Івано-Франківської області і є частиною великої сім’ї Сухопутних військ України.

10 бригада – це окремі гірсько-штурмові батальйони, танковий батальйон, підрозділи артилерії та підрозділ бойового і матеріально-технічного забезпечення. Поміж ротаціями на війну бійці бригади вдосконалювали свої бойові навички разом з армійцями країн НАТО. Зокрема, брали участь у масштабних міжнародних навчаннях Repid Trident та JMTJU. 

Назву "Едельвейс" бригада отримала офіційно у 2023 році, хоч і до того гірсько-штурмову назвали на честь квітки, яка зображена на бригадному шевроні. Символом бригади є емблема гірсько-піхотних частин – едельвейс та схрещені сокири на щитку.

Едельвейс є символом відваги, мужності, стійкості, дивовижної життєздатності і витривалості. В одному з інтерв’ю командир бригади зазначив: бійці десятки – як та квітка едельвейс: вгризлися в землю і попри дощ, сніг та вітер стоять і нищать ворога. Девіз бригади – "Зі щитом або на щиті". І з кожним боєм воїни це доводять.

Читайте також: Залізні піхотинці. Славнозвісна 24 окрема механізована бригада, де служив Залужний

УЧАСТЬ У БОЙОВИХ ДІЯХ

Війна для воїнів десятої розпочалася у 2016 році. З квітня підрозділи бригади вирушили у своє перше бойове відрядження на Донеччину. В той час на сході війна була більш позиційною.

Перші бойові завдання десятка виконувала поблизу таких населених пунктів, як Мар'їнка – Красногорівка – Тарамчук – Степне – Солодке. Потім підрозділи тримали оборону вже на Луганщині. Воювали біля Попасної, Золотого, Новотошківського, Кримського та Трьохізбенки. Під час ротації бригада втратила 22 військовослужбовців. У липні 2017 року гірсько-штурмова знову повернулася в добре знайомі для себе райони Луганщини.

Підрозділи стояли у Попасній, на лінії Новозванівка – Новоолександрівка – Катеринівка та Золоте. Ця ротація була іншою. На фронті було загострення. На "едельвейсів" чекали постійні обстріли окупантів та атаки диверсійних груп, що призвели до втрат особового складу і техніки. За час існування бригади десяткою керували троє командирів. До зони АТО у 2015 "едельвейси" поїхали з комбригом Василем Зубаничем, потім його замінив В'ячеслав Котлик, у 2022 Михайло Сидоренко, нині десята воює під командуванням Романа Дармограя.

Основне завдання бригади – бої в гірсько-лісовій місцевості. І свої навички воювати хлопці з десятої поміж боями тренують на полігонах.

Читайте також: Офіцер батальйону “Свобода” 4-ї бригади НГУ: “Війна працює, яка “бритва Оккама”, – відсікає усе зайве”

ПОВНОМАСШТАБНЕ ВТОРГНЕННЯ

Повномасштабне вторгнення десята бригада зустріла на одному з військових полігонів. Тільки-но ворог почав наступати, одні підрозділи коломийської бригади вирушили на Волинь, щоб не допустити вторгнення з боку Білорусі, інші поїхали на захист столиці.

У боях за Київ брали участь найсильніші батальйони десятки. Під натиском 108-ї та 109-ї ворог буквально втік з-під Іванкова.

Завдяки успішним діям підрозділів бригади визволили 16 населених пунктів у Київській області.

На відпочинок часу не було. Війна не чекає. Вже за місяць після визволення столиці, у травні, десятка билася на Донеччині – за Клинове, Відродження та Врубівку. Відчули "едельвейси" і тяжкі бої на трасі Бахмут – Лисичанськ.

На Луганщині "едельвейси" відзначилися. Славетний підрозділ бригади, який воює проти ворога безпілотниками, ліквідував російського командира Дениса Іванова, відомого під позивним "Ташкент". Ця новина розлетілася по всіх пропагандистських ЗМІ. Командир "Ташкент" загинув після атаки дрона-камікадзе на його автомобіль у Луганській області. Бо воювати дорогами "едельвейси" вміють як ніхто. Ворожі цілі цілими залишаються не довго.

Бої за Соледар були чи не найтяжчими. На цей напрямок ворог кинув свої найкращі резерви. Нині бригада воює в напрямку Соледара, на північних підступах до Бахмуту. Там гаряче – російські війська постійно атакують та не полишають можливості захопити цю ділянку фронту. Але легендарні воїни міцно та героїчно тримають наші землі.

Читайте також: Історії семи добровольців Інтернаціонального легіону, які б'ються за Україну

ВШАНОВУВАННЯ ПАМ'ЯТІ  

Пам’ять своїх героїв вшановує в День захисника України. Меморіальні заходи відбуваються біля меморіалу "Кожному поколінню своя війна", у рідному місті бригади – Коломиї.

На великій скельній брилі стоять вилиті у бронзі три постаті солдатів. Один із них одягнений в однострій Другої світової війни, інший в "афганку", а між ними, немов з’єднуючі покоління, – солдат Збройних сил України. Зліва і справа від цієї композиції розміщені стели, на яких увічнені прізвища загиблих бійців бригади. У пам’ятні роковини на цьому місці лунає Дзвін Пам'яті.

У бригаді шість Героїв України. Три з них найвище звання дістали посмертно.

Читайте також: Історії молодих героїв на службі в українській армії

—

Джерело: 5 канал

Всіо фото: 10 окрема гірсько-штурмова бригада «Едельвейс»

Читайте також: 

• Генерал Марченко: «Миру будь-яким шляхом не буде. Точку неповернення пройдено»
• Парамедик Юлія Паєвська «Тайра»: «Після перемоги я сяду і розплачусь»
• Історії молодих героїв на службі в українській армії
• Марія Берлінська: Українське суспільство зараз — про свободу
• Три історії про людяність українців під час війни: «Якщо ми виїдемо, хто допомагатиме немічним?»
• Герої Майдану, яких убила путінська росія
• «У нас є історична місія: розвалити останню недоімперію в Євразії»
• Як офіцер ЦАХАЛу Максиму П воює за Україну: "Я тут за виконання дуже специфічної роботи"
• Как украинские историки воюют, помогают фронту и работают. "Открытые архивы и декоммунизация очень злят Путина"