Полювання на військкомів - 3. Як дійсно має працювати система комплектування війська

Версия для печати

 Звільнити (чи що там передбачається зробити?) всіх керівників обласних ТЦК – щирісінький популізм, адже це рішення виконати неможливо з огляду на чинні в державі документи про порядок і правила проходження військової служби. 

Цикл матеріалів Віктора Кевлюка «Упіймай військкома» про зміни в системі мобілізації у виданні LB.ua спричинив значний резонанс, зі статтями уважно ознайомилося в тому числі й військове та військово-політичне керівництво країни. 

Перший текст стосувався актуальної ситуації в системі мобілізації. І він був надзвичайно точним описом проблем і викликів.

У другому Віктор Кевлюк розповів про ефективні моделі в інших державах.

Нині ми пропонуємо вашій увазі третю, завершальну публікацію – про те, що і як слід робити Україні.

***

Закономірно, що на сонці аж сяє питання «Що нам робити із системою ТЦК?». Спробуємо розібратися.

Ми вже з’ясували, що:

– військовий облік треба вести, але так, щоб сили безпеки і оборони користувалися ним, при цьому облік має бути повним, всеосяжним, ненав’язливим для громадян. Тому вбачаються два шляхи: приєднати військовий облік до паспортного, тобто в МВС, або створити спеціалізовану систему під дахом МОУ, що формує політику в галузі оборони, зокрема військово-кадрову;

– мобілізації ми здихатися не зможемо з огляду на прийняту в державі систему комплектування військ, адже суто з економічних міркувань не тягнемо утримання сучасної професійної армії, тому процес переходу з мирного на воєнний стан залишатиметься з нами довго. Принагідно, тут є трійко коней – органи влади, що переведуть свої органи на воєнні рейки, МЕРТ, котрий займеться економікою, та МО, котре очолить ті самі дії в секторі безпеки і оборони. Але МО потребує інструменту для цього, його власний мобілізаційний відділ до сектору оборони і безпеки ніяк не дотичний. Є ще два поні – суд і прокуратура, котрі теж мають переходити на військові рейки, про них згадаю далі;

– якісні мобілізаційні ресурси є предметом особливого інтересу для сил безпеки і оборони, але шлюз (ТЦК, РВК) зацікавлений подати ті, які знайшов, тому визначення придатності (ВЛК, котра має бути доповнена перевіркою моральних та інтелектуальних здібностей) має від шлюзу переміститися до споживача ресурсів;

– примус у процесах мобілізації навіть у найрозвиненіших державах – явище нормальне, нам теж не варто соромитися.

Зупинимося на ТЦК. Що це за монстр? Про нього все докладно розписано у відповідній постанові Кабміну. Що там бачу особисто я?

Читайте також: ДБР звинувачує депутатів Київради в ухиленні від військової служби

Фото: kazatin.com

Завдання ТЦК: 

• – керівництво військовим обліком призовників, військовозобов’язаних і резервістів, контроль за його станом: керівництво військовим обліком є, а ведення військового обліку немає. Хто це робить?
• – проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу;
• – відбів кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом: а комбриг, де майбутні контрактники будуть служити, відбирає? Так, відбирає. Тобто кандидата відбирають двічі?
• – участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві: який стосунок ТЦК має до відбору резервістів? Резервіста обирає собі командир у військовій частині та інформує про це ТЦК;
• – підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів: цілком пережиток;
• – забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов’язаних і резервістів, ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних сил і членів їхніх сімей: військовослужбовця захищає командир частини з усім своїм апаратом, військовозобов’язані та резервісти – люди цивільні, їхній соцзахист покладений на відповідні держадміністрації, а коли ці люди мобілізовані – то, знову ж таки, командир. Соціальний захист ветеранів війни. Якої саме війни? Чому соціальний захист ветеранів військової служби виділено окремо? Ті, хто статусу «ветеран військової служби» не здобув, під чиїм захистом? Хто захищає УБД? Який такий особливий соціальний захист потрібен пенсіонерам з числа військовослужбовців Збройних сил? Чим вони такі особливі та чим відрізняються від пенсіонерів інших складових сектору безпеки і оборони? А Міністерство соціальної політики та Міністерство у справах ветеранів в Україні взагалі навіщо? Не для соцзахисту? Якщо перше представлене в адміністративно-територіальних одиницях, то друге має лише відділи в областях. Тобто як ветеран – житель ОТГ, то йому слід кидати всі справи та їхати шукати соцзахисту в область. Іноді це 200 км. А якщо мова про людину без ніг? Такий собі соцзахист – Мінсоц, Мінвет і ТЦК нібито захищають ветерана, але результат нам відомий. Про сім няньок і дитину всі приказку пам’ятають?

Одночасно керівник ТЦК має сидіти на 9 стільцях. За кількістю завдань.

Фото: EPA/UPG

Далі постанова містить 38 напрямків діяльності, з котрими «Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань» щось там роблять.

Щоб полегшити життя ТЦК, а відповідно людям, котрі мають взаємодіяти з ним через життєві обставини, доведеться врахувати таке:

• – без зміни системи комплектування війська позбутися блоку «призов на строкову службу» не вийде;
• – якщо ми хочемо максимально професійне військо, то від блоку «призов на службу за контрактом» також не можна відмовлятися. Тут же – відбір кандидатів на вступ до військових вишів;
• – видача військово-облікових документів: відстали від життя ці документи безнадійно.

Що можна зробити? Військовополонений має назвати своє ім’я, прізвище, військове звання, особистий номер і номер військової частини. Це вичерпний перелік інформації, котру має містити військово-обліковий документ. Я додав би групу крові. Тобто це картка завбільшки з банківську. У керівника S1 штабу в/ч має бути прилад, що друкує цей пластик. Копійки ж коштує! І не треба вписувати туди номер протигаза, тижнями чекати, коли НШ частини поставить печатку на якийсь черговий запис. Уся потрібна інфа міститься в наказах про особовий склад, що зберігаються довічно, на відміну від військового квитка. Пластик треба такий, що не горить, перевірено Військом Польським: в Афгані загинув екіпаж БТР, а особи загиблих встановили саме за пластиковими ID;

• – блок «військовий облік» – фундамент системи мобілізаційного розгортання, неможливо позбутися;
• – «план проведення мобілізації людських і транспортних ресурсів»: на перший погляд – річ важлива і потрібна, з іншого боку – ми провели шість черг часткової мобілізації, а сейф з мобілізаційним планом жодного разу за півтора року не відмикали. Тобто можна і без плану? Виявилося, що можна. Настав час переосмислити роль цього комплексу документів;
• – блок «пенсійне забезпечення»: всі, хто звільнився, пройшли етап «відправка особової справи на підрахунок вислуги років». Чому там, де сидять підрахуї вислуги років, не можна створити підрозділ, котрий буде готувати документи для первинного нарахування пенсій? Чи 25 відділів соціального забезпечення та 136 працівників районних ТЦК, що здійснюють роботу із соціального захисту, не вистачить для створення потрібного департаменту?
• – блок «довідки про військову службу»: слід прояснити з довідками, зменшити кількість, чітко встановити форми, які ТЦК має право видавати, максимальну кількість видавати онлайн. Усі довідки, що видаються ТЦК, мають влаштовувати всіх споживачів цих довідок: ЖЕК, Пенсійний фонд, відділи соцзахисту, навіть МСЕК.

Фото: armyinform.com.ua

Спокійнесенько можна викидати такі задачі:

• – ведення обліку підприємств, які залучаються до виконання мобілізаційних завдань – нереально виконати, неможливо впливати, кінцевий результат не потрібен військовому командуванню; слідом – контроль за підготовкою підприємств до виконання мобілізаційних завдань – як це може робити ТЦК? І для чого? ТЦК – господарство МОУ, а не МЕРТ;
• – здійснення контролю за веденням військового обліку на підприємствах, у закладах освіти – у нас військова економіка чи що? Навіщо це робити? Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних і резервістів обліковує всіх, навіщо ця плутанина?
• – взаємодія з підприємствами єдиної транспортної системи України під час її підготовки і функціонування в особливий період – є ДССТ, хай собі взаємодіє, а в ТЦК залізничників немає;
• – здійснення контролю за виконанням мобілізаційних заходів у місцевих держадміністраціях, інших державних органах, органах місцевого самоврядування: і що, багато ми там наконтролювали за півтора року війни?
• Ліричний відступ: 2014 рік, часткова мобілізація, рада оборони області на заході України. Голова ОДА жодного разу не проводив раду, лише хтось із заступників. Після критики з приводу невиконання плану призову підходить голова однієї РДА: «Слухай, яка мобілізація?! Мені треба з білорусами домовлятися про коридори, людям треба ягоду збирати».
• – забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців: згідно зі Статутом внутрішньої служби. соціальний захист військовослужбовців здійснюють головні сержанти бригад і батальйонів, заступники командира з МПЗ, а ось жодна посадова особа ТЦК у Статуті не згадана. І що то за безпритульні військовослужбовці, котрі не можуть отримати гарантованого державою соцзахисту в рідній бригаді? Вони підуть його шукати в ТЦК? Та сама історія зі зверненнями військовослужбовців. Їм командира замало, що вони в ТЦК попруться? Про всі інші категорії, котрі є громадянами України, піклуються органи соцзахисту відповідних адміністрацій;
• – моніторинг суспільно-політичної обстановки – це роблять СІМІСи всіх рівнів військової ієрархії. А в ТЦК СІМІСу немає. Цей звіт раніше як правило «забували» надати або присилали щось дуже сумне та неінформативне.

Фото: komr.gov.ua

Посадовцям, що реформуватимуть ТЦК, ще підкину ідей: кожен ТЦК має роту охорони. І районний ТЦК теж має. І, кажуть, навіть відділи ТЦК, де раніше були райони, теж мають якусь охорону. На початку війни ці роти якось від охорони військкоматів переповзли в територіальну оборону. Але ж у кожній області є бригада ТрО. І потужний додаток – рота охорони ТЦК.

У районному ТЦК ну хай буде 20 працівників. І рота охорони біля них? Тобто згідно з Постановою Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 3650 «Про утворення та ліквідацію районів» ми маємо в державі 136 районів – відповідно і 136 районних ТЦК.

І по одній роті охорони в кожному. 136 рот по 100 людей – 13 600 бійців. Майже 4 мотопіхотні бригади. Ми аж настільки переймаємось безпекою картотек ТЦК, що тримаємо в тилу для їхньої охорони дивізію? Може, варто відокремити котлету ТрО від мух ТЦК, залишити в тилу 136 взводів охорони (а то й відділень) і закрити цю тему? І на фронті додатково з’явиться приблизно 10 000 бійців. І в тилу буде спокійніше – спокуси купити посаду в рибному місті стане менше. Хоча чує серце, прайс зросте, тут до мольфара не ходи.

Читайте також: Результати перевірки “воєнкомів” невтішні, внутрішнє зрадництво викликає лють - Зеленський

Не можна оминути ВЛК, що сформовані при ТЦК. Не В ТЦК, а саме ПРИ. Там немає жодного штатного військового лікаря, лише ті, кого до складу ВЛК скеровує держадміністрація за поданням відділу охорони здоров’я. Тобто все, що кум з лікарями порішав, він порішав не в ТЦК. Те, що трапляються публікації про затримання спритних медиків, а ТЦК не згадують, ми спостерігаємо певний прогрес у розумінні цього питання. Є в Україні райони, де в райлікарні певних спеціалістів не бачили кілька десятиліть: офтальмологів, психіатрів, наприклад. І воно ж якось працювало весь цей час?! Кого ми дурили?

Визначення придатності до військової служби – ця пісня явно гуцульська: прослухав перші 137 куплетів, а кінця не чутно, сюжет постійно розгортається та залежить від відстані до іншої полонини, на яку прямує гуцул. Усе розписано в наказі МОУ 402. Він є у відкритому доступі, можна шукати свої діагнози і самовизначатися з придатністю до військової служби. Найцікавіша частина наказу – розклад хвороб. Але ж хворіють громадяни не лише в Україні, вони всюди хворіють. І хвороба не завжди означає повну неспроможність. Час сісти і переосмислити розклад хвороб. І скоротити разів у десять.

Фото: armyinform.com.ua 

Тут слід згадати і перелік відстрочок від призову за мобілізацією. Їх у списку 16. Усі треба проаналізувати та переглянути в бік скорочення кількості. Жодних окремих законів писати не треба, достатньо внести зміни в чинний.

Як і ми, Ізраїль теж має неадекватних сусідів і через це максимально залучає громадян до отримання військових навичок. Тамтешні ТЦК, Лішкат Гіюс, обстежують кандидатів і оцінюють їхню придатність до військової служби у балах (підозрюю, що балів 100):

• 97 балів – повністю здоровий, придатний до служби в елітних частинах і всіх бойових батальйонах;
• 82 бали – здоровий, хоча є невеличкі проблеми, можна служити в польових військах і піхоті;
• 72 бали – помірковані проблеми зі здоров’ям (астма, суглоби, спина, тощо), можна служити всюди, крім елітних військ і піхоти;
• 64 бали – лише підрозділи бойового забезпечення, ППО, логістика, прикордонна поліція;
• 45 балів: ні в бойові, ні в забезпечення не беруть, але служити будеш;
• 25 балів: взагалі до війська не беруть, але якщо бажаєш добровольцем, то можна щось підібрати;
• 24 бали: тимчасово непридатний (після травми або операції), зайдеш, коли одужаєш;
• 21 бал: повністю непридатний, але як наполягаєш добровольцем – Лішкат Гіюс дарує від душі плюс 4 бали і кандидат, маючи 25 балів, може стати добровольцем.

Бачив репортаж про цю діяльність: служать аутисти, хворі на ДЦП, повністю незрячі, люди з втраченими кінцівками – всім можна підібрати посаду у війську. Бо служити в армії Ізраїлю – велика честь. Загалом погляд на відстрочки гарно сформулювала колишня прем’єр Ізраїлю Голда Меїр: «Ми хочемо жити. Наші сусіди хочуть бачити нас мертвими.

Це залишає не надто багато простору для компромісів». Величезна частина процесу визначення придатності до військової служби – психометрія, адже самогубство військовослужбовця чи резервіста – предмет обговорення в парламенті. Деякий час тому за рік передчасно пішли з життя 6 військових і резервістів – парламентарі вивернули військове керівництво хутром усередину.

Ризикну поділитися своїм баченням того, як можна змінити ситуацію. Одразу зауважу, що під час війни слід говорити про удосконалення чинної системи, руйнування котрої неприпустиме. Усе нове будується після Перемоги.

Фото: armyinform.com.ua

Слід чітко і безжально відрізати комплектування від мобілізації. Відмотуємо у 2007 рік, ТЦК стають тим, чим і були тоді – підрозділами комплектування: агітують, вербують, усіляко просувають бренд «Збройні сили України», всебічно підтримують імідж ЗСУ як надійного та соціально відповідального роботодавця, з котрим варто будувати довготермінові відносини. Уся ця система мала б замикатися на Кадровий центр ЗСУ, що на мене виглядає цілком логічно. 

Визначення придатності до військової служби: є два шляхи – як в Ізраїлі або як у ФРН, де працюють центри оцінювання (кандидат живе в центрі дві доби, проходить усі тести, медкомісію та тест на фізичну придатність). Тобто придатність визначають споживачі ресурсу – військові, а не зібрана з бору по сосонці ВЛК при ТЦК, котру потім до відповідальності не притягнути, бо «я за це не голосував». Тобто слід залишити тільки контроль на вході в ЗСУ. Ага, ще про Бундесвер: якщо начальник центру оцінювання – чоловік, то його заступник – жінка і навпаки.

Залишається мобілізація, військовий облік і соціальний захист. Ми матимемо в рік Перемоги близько мільйона ветеранів, котрим держава гарантує соцзахист. Під цю задачу створено Мінвет. ЗСУ мають повністю передати всю соціалку саме туди і не поділяти колишніх військовослужбовців на категорії, як це зроблено зараз.

Для вирішення завдань мобілізації та ведення військового обліку варто розглянути створення Мобілізаційного центру сил безпеки і оборони у форматі національного агентства. ЗСУ прощаються з мобілізаційною роботою в усіх її проявах і переймаються лише відбиттям агресії та підготовкою до відбиття наступної. Усі свої потреби ЗСУ мають адресувати державі у вигляді відповідних заявок на кшталт бюджетного запиту. J5 ГШ (головне управління оборонного планування. – LB.ua) робить це найкраще в державі.

Читайте також: Головні внутрішні вороги українців — корупціонери у владі, вони крадуть нашу перемогу

Мобілізаційний центр веде Єдиний державний реєстр військовозобов’язаних, здійснює його кіберзахист, видає авторизованим структурам інформацію у відповідь на їхні запити. Служби безпеки і зовнішньої розвідки мають певні особливості роботи з людськими ресурсами, тому вони свої кадри обліковують самі, як зараз, але Центр інформують, щоб він ці вузькоспеціалізовані кадри або помічав, або взагалі виключав. Секрет є секрет, чого ж...

Фото: facebook/Тиврівський Районний Військовий Комісаріат

Центр отримує від складових сектору безпеки і оборони потребу в людських ресурсах для регіонів, котра регулярно буде оновлюватися. Механізм роботи в разі оголошення мобілізації – як у США: лотерея у прямому ефірі на ТВ. Далі обрані добровільно-примусово прибувають у ТЦК, про котрі ми вже поговорили. З ТЦК до військово-медичного закладу для всебічної перевірки, а далі два шляхи: всі, визнані придатними, відправляються до навчальних підрозділів, визнані непридатними – додому.

Варіант виглядає бюджетним. Його повинні опрацювати антикорупційні структури на кшталт НАКО, усі корупціогенні ризики слід максимально зачистити ще на етапі формування бачення завдань і функцій, варто мінімізувати кількість етапів, де людина приймає рішення. 

Про поні: ось звільняємо ми нашу землю. І хто на звільнених територіях має здійснювати встановлені Конституцією України функції захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави, здійснювати правосуддя на засадах верховенства закону? У радянського командарма при собі були відділ військової прокуратури та військовий трибунал.

Вони йому не підпорядковувалися, але мали юрисдикцію в операційній зоні армії та переміщалися разом з нею: звільняй, що захочеш, у тебе із собою є правосуддя та судочинство. Зараз в оперативних угрупованнях військ нічого такого немає. З огляду на те, що для працівників судів і прокуратур на окупованих територія є лише три шляхи: втеча на підконтрольні Україні території, колаборація з окупантами або смерть, – то, цілком імовірно, ми матимемо правовий вакуум.

Згадую історію про те, як судили офіцерів штабу сектора А в Сєвєродонецьку у 2014–2016 роках: суддя приїздила… з окупованого Луганська, бо в неї там трикімнатна квартира, котру вона не може покинути. І ніщо не заважало виносити вироки «ім’ям України» і наприкінці дня повертатися в бантустан «ЛНР». Адвокат рік витратив на відведення судді. Таке… Варто надати командувачам оперативного рівня відповідні інструменти для правосуддя та судочинства.

Фото: Телеграм Сирського

Події минулого тижня особисто мені дали можливість побачити глибоке нерозуміння проблеми ТЦК всіма, хто мав би прийняти правильне рішення. Звільнити (чи що там передбачається зробити?) всіх керівників обласних ТЦК – щирісінький популізм, адже це рішення виконати неможливо з огляду на чинні в державі документи про порядок і правила проходження військової служби.

Читайте також: Арештовано майно родини ексвійськкома Борисова, родичі намагалися вивезти Porshe - ДБР

Можна говорити про ротацію або підвищення. Останнє у світлі подій виглядає смішним, хоча є найбільш реальним шляхом розв’язання цієї кадрової проблеми. Переміщення на рівнозначні посади, а то посади командирів бригад чи начальників відділів штабів рівня оперативного командування, – сумнівно, що армія від цього виграє: ця категорія переважно втратила професійні знання, але водночас носій спеціалізованих мобілізаційних знань, котрих не викладають узагалі ніде в державі (курси в Миколаєві були скорочені понад десять років тому). Командири бригад, які мають замістити на посадах начальників ТЦК тих, кого ротують, цих знань не мають – і армія знову програє.

І не варто судити через одного злочинця про всю систему. З початку вторгнення РФ в Україну ДБР відкрило 112 кримінальних справ стосовно діяльності ТЦК і їх посадових осіб. Виходить, що створене 2016-го ДБР лише 2022-го дізналося про існування ТЦК і почало наводити там лад? А раніше воно де було і чим переймалося? Чи то чергова компанійщина? А чи існує хоч одна справа проти ТЦК, котрий не виконав мобілізаційного плану? Чи воно нецікаво?

Питання, питання…

—

Віктор Кевлюк, експерт Центру оборонних стратегій; опубліковано у виданні LB.ua 

В тему:

• Армійські "дуболоми" проти прогресивних командирів та системи AAR/АПД
• Чи здатна Україна створити ефективний добровольчий резерв?
• Бойові офіцери створили в Україні нову громадську організацію
• Україна влаштувала Путіну дуже дороге пекло війни - ексголовнокомандувач силами НАТО в Європі
• The Economist: Наскільки прогнила російська армія?
• Військовий експерт про путінську орду: "Як була в них безглузда армія — так вона безглузда і залишиться"