Після Варшавського повстання німці вивезли з міста не менше 100 тисяч вагонів із награбованим добром

Версия для печати

2 жовтня Армія Крайова підписала з гітлерівцями капітуляцію на почесних для повстанців умов. Під час Варшавського повстання загинуло від 15 до 18 тисяч бійців АК, німецькі окупанти вбили 150-180 тисяч мирних мешканців, а польська столиця стала руїною. 

Варшавське повстання є одним з наріжних каменів мартирології польського народу.  На Варшаву припадає 35% всіх матеріальних втрат Польщі в період Другої світової війни, — відзначає к.і.н.Томаш Лєрський.

63 дні столиця Польщі вела нерівну боротьбу з німецькими загарбниками. Командування Армії Крайової, розпочавши 1 серпня 1944 року збройний виступ, передбачало, що повстанці зможуть за декілька днів захопити стратегічні об’єкти в місті, а німці залишать Варшаву з огляду на наступ Червоної армії і загрозу оточення.

Проте цьому плану не судилося здійснитися. Совєтське командування за наказом Москви припинило наступ на Варшаву і обмежилося захопленням її правобережної частини. В той же час німці на лівому березі міста придушували виступ поляків. Таким чином, Сталін дав можливість Гітлеру розправитися з спільним ворогом, яким була АК, що представляла польський уряд у вигнанні. Сталін не планував ні з ким ділити владу і насаджував совєтський режим при сприянні польських комуністів, які йшли в обозі Червоної армії.

Читайте також: Мифология русского мародерства

2 жовтня Армія Крайова підписала з гітлерівцями капітуляцію на почесних для повстанців умов. Під час Варшавського повстання загинуло від 15 до 18 тисяч бійців АК, німецькі окупанти вбили 150-180 тисяч мирних мешканців, а польська столиця стала руїною.  Власне про матеріальні втрати і знищення Варшаві в ефірі Польського Радіо говорив краєзнавець Томаш Лєрський. Він підкреслює, що після повстання довоєнна Варшава практично перестала існувати.

Я думаю, що воно радикально і безповоротно змінило Варшаву. Адже ці втрати міста не можна якось відновити. Можна лише культивувати пам’ять про те, що колись було і який раніше вигляд мало місто. Це єдине, що ми можемо зробити з огляду на любов до нашого рідного міста. Проте вважаю, що масштаби цих втрат просто виходять поза нашу уяву, зрештою, мене це теж стосується. Хоча й я цією темою цікавлюся вже понад 40 років, тобто практично з дитинства. І мушу сказати, що навіть я всього не знаю, бо це просто неможливо. Це такий масив втрат, що просто складно це собі уявити, навіть коли розмовляєш з людьми, які фахово займаються цією темою.

Краєзнавець проілюстровав масштаби страхітливих втрат наступними цифрами:

Якщо говорити загалом про втрати Польщі в період Другої світової війни в матеріальному плані, то 35% від загальних втрат припадає на Варшаву. Інакше кажучи, третина матеріальних втрат цілої країни припадає на одне місто. Як ми бачимо — це колосальна цифра.

Звичайно, Варшава пройшла декілька етапів нищення. Мені здається, що 1939 рік був найбільшим шоком, бо ніхто не міг собі уявити, що таке можна чинити з містом, що можна аж так нищити його забудову. До цього часу не було війн такого характеру, а тим більше, щоб таке чинилося зі столицею якоїсь країни. У 1939 ррці місто втратило близько 10% своєї забудови. Звичайно, передовсім мова йшла про Середмістя. Вже тоді говорили, що Варшава практично не існує. Прошу собі уявити, як це все виглядало в очах людей у 39-му році, які бачили спалену Варшаву, зруйновані будинки. Вони вважали, що це вже кінець міста, кінець польської столиці.

Потім повстання у Варшавському ґетто. Третина Середмістя, північна його частина, також перестала існувати. А Варшавське повстання  — це третій акт цієї драми, а четвертий акт відбувся в період вже після повстання. І цей останній період нищення у відсотковому плані перевищує три попередні етапи, оскільки аж стільки змогли знищити німці впродовж жовтня, листопада, грудня і частини січня вже 1945 року.

Читайте також: Почему Польше удалось? Люстрация и общая декоммунизация как экономические факторы 

Якщо говорити про знищення населення столиці Польщі, то воно носило плановий і цілеспрямований характер. Найбільш масові вбивства пройшли  у варшавському районі Воля. З 5 по 7 серпня 1944 року німці вбили там від 30 до 65 тисяч мирних жителів, у більшості жінок і дітей.

Проте, як підкреслює Томаш Лєрський, каральна операція німців охоплювала не лише населення, але й місто, яке згідно з наказом Гітлера мало бути стерте з лиця землі. Історик звертає увагу, що німці займалися висадженням у повітря того, що від неї залишилося аж до вступу Червової Армії, яка зайняла Лівобережну Варшаву 17 січня 1945 року.

Прошу уявити собі ситуацію, коли, так би мовити, вже «Ваня» стоїть на другому березі Вісли і ось-ось надійде, а німці не звертають увагу і займаються нищенням міської забудови. Це було чимось ірраціональним, але власне такі були директиви і накази Гітлера та Гіммлера  про цілковите знищення Варшави. Ціллю цих дій було нібито унеможливити Червоній армії мати тут свою базу. Тобто, йшлося про тактику випаленої землі.

Це таке перше пояснення, але йшлося й про грабунок. Тобто, місто грабували тотально і в масовому порядку. І це теж виходить поза рамки нашої уяви. Вивозилися меблі, піаніно, і різні цінні речі. Звичайно йдеться про масштабне нищення доробку XIX століття. Адже тогочасна Варшава була великою мірою містом ХІХ століття, хоча й на дворі стояв 1944 рік. Все рухоме майно власне походило з попередньої епохи. Ми це можемо побачити відвідавши антикваріати чи Національний музей у Варшаві, де представлене мистецтво ХІХ століття. Саме такі речі німці грабували у приватних осіб.

Армія Крайова спостерігала за цим масовим пограбуванням під час повстання і після нього. В донесеннях відзначалося, що німці вивезли з Варшави близько 100 тисяч товарних вагонів рухомого майна. В якийсь момент підпільники вже перестали вести підрахунок. Окупанти виносили все з помешкань. Але також виривали опалювальні батареї, віконні рами, викопувалися електричні кабелі тощо.

Як каже краєзнавець, після того, як вже все цінне було вивезено, то тоді вже спеціальні команди займалися знищенням будівель.

Спочатку відбувався грабунок, а потім спалення і висадження в повітря будинків. Була директива бранд-командо, тобто спеціального підрозділу, який займався знищенням Варшави, щоб спочатку будинок підпалювався, а після того, як він вже вигорів, то тоді його підривали, оскільки тоді це було простіше його знищити. Таким чином, німці чекали декілька днів, щоб будинки повністю вигоріли, а тоді вже закладався динаміт і висаджувалися в повітря будівлі.

Ця технологія використовувалася у Варшавському ґетто, а потім її застосували після Варшавського повстання і теж вдосконалювали. З лісів привозилися пні і колоди. Їх ставили під будівлями, обливали бензином і підпалювали. Починалася пожежа, яка охоплювала спочатку нижні поверхи, а потім поширювався далі вгору. Так виглядала методологія знищення міста, яка виявилася ефективною майже на 100%.

Читайте також: Не проигравшая и не победившая. Армия Крайова во Второй мировой и после нее

Історик підкреслює, що німці змогли вивезти практично все рухоме майно, награбоване у Варшаві.

Якщо йдеться про рухоме майно, то вони майже встигли вивезти. Натомість вони не змогли вивезти архівні фонди і багато речей, які були зосереджені в німецьких установах. Можливо вони думали, що в них ще є трохи часу. Скажімо, вони не встигли висадити в повітря Палац на воді, тобто палац в Лазєнках. Там вже були висвердлені отвори для закладення вибухівки. Вони думали, що в них є ще декілька днів, але совєтський наступ для них став несподіванкою.

—

Опубліковано на сайті Польського радіо

В тему: 

• "Поезд смерти" в Белжец
• Варшавское Восстание 
в нынешней коллективной памяти поляков
• Украинские акценты Варшавскаой битвы
• СССР – государство-преступник. НКВД – преступная организация. Россия покрывает палачей
•  Станислав Свяневич: последний свидетель Катыни
• Бронислав Каминский и неизвестные страницы Варшавского восстания
• Польша через Европейский суд требуют от России расследовать "Катынское дело "