Як російські загарбники знищували свободу слова в Криму після початку повномасштабної війни

Версия для печати

«Інформаційна окупація Криму після 24 лютого 2022 року» – це аналітичний звіт аналітика УГСПЛ Владислава Мірошниченка та юриста громадської приймальні у справах Криму УГСПЛ Леоніда Сітченка. У дослідженні автори не претендують на повний аналіз всіх аспектів інформаційної окупації та пропаганди, а лише доповнюють загальний пазл російської політики в інформаційному просторі окупованого Криму після повномасштабного вторгнення.  

Дослідження ґрунтується на базі різних джерел: публікаціях українських організацій, держустанов, незалежних експертів та свідченнях осіб, що перебували на окупованому півострові. Під час аналізу аналітики взяли до уваги не лише інструменти тиску та факти порушень і обмежень, а й та атмосфера страху, що панує у Криму. 

Наступ на свободу слова на окупованому півострові розпочався ще 18 лютого 2022 року. Тоді редакції отримали негласну заборону на публікацію будь-яких матеріалів, що стосувались теми війни і які не збігались з, так званими, офіційними заявами окупаційної влади. Вже 26 лютого Роскомнагляд проінформував місцеві ЗМІ про блокування до них доступу, якщо публікація матеріалів про російське вторгнення в Україну не припиниться.

Після повномасштабного вторгнення російське законодавство зазнало чимало змін, які посилили утиски свободи слова та ввели значні обмеження для проукраїнських мешканців, які публічно висловлювали свою позицію та засуджували війну. 

Найбільша кількість переслідувань кримчан стосувались так званої «дискредитації» окупаційної армії та засудження вторгнення в Україну.  За даними правозахисної організації «Кримський процес» з 4 березня 2022 року до 19 серпня 2023 року було порушено справи щодо 474 осіб за статтею 20.3.3 КпАП РФ. З них лише 1 людину виправдали, у 424 справах призначили адміністративне покарання, 25 протоколів повернули на усунення порушень, 10 проваджень припинили, а 12 не розглянули (на момент проведення дослідження). 

Крім цього, відомо про 129 випадків переслідування кримчан за публікації, так званої «дискредитації» окупаційної армії та російських державних органів, у їхніх соцмережах. Це 53,5% від усіх судових переслідувань за цією статтею. Ще 73 людини притягнули до відповідальності за усні висловлювання.

Важливим фактором тиску на ЗМІ, громадянських журналістів та блогерів також є обмеження продажу реклами на їхніх ресурсах. Фактично це було єдине джерело існування для редакцій, які не співпрацювали з окупантами. Після невдалої спроби збору благодійних внесків з читачів на продовження роботи частина ЗМІ були змушені припинити свою роботу. 

З іншими фактами та цифрами знищення свободи слова росіянами в окупованому Криму можна ознайомитись у детальному звіті «Інформаційна окупація Криму після 24 лютого 2022 року»:

Проведене дослідження засвідчує, що країна-агресор продовжує винаходити нові способи та інструменти тиску на проукраїнських кримчан, які після девʼяти років окупації та пропаганди продовжують відстоювати позицію, що Крим – це Україна. Окупанти придумують різні приводи, аби змусити нелояльних до них журналістів зупинити свою діяльність.

Джерело: helsinki.org.ua

В тему:

• В ООН представлен доклад о ситуации с правами человека в оккупированном Крыму
• Памятка потребителям при посещении оккупированных территорий Крыма  
• Оккупированный Крым - земля, где поломалась жизнь
• Крым для «Гоблина». Как семья Сергея Аксенова грабит оккупированный полуостров
• Сурков: «Как мы расчленим Украину»
• Оккупированный Крым: темный праздник под елкой из Вологды
• Какой должна быть политика Украины по непризнанию российской оккупации
• Крым — разбитая витрина