Лідери ЄС на саміті в Брюсселі погодились розпочати офіційні перемовини з Україною про її вступ до Євросоюзу

Версия для печати

 Глави держав і урядів країн-членів Європейського Союзу вирішили на саміті в Брюсселі в четвер, 14 грудня, розпочати офіційні переговори з Україною про її вступ до ЄС. Про це повідомив голова Європейської Ради Шарль Мішель у соціальній мережі Х.

Також перемовини погодились почати з Молдовою, повідомляє Deutsche Welle. "ЄС надав статус кандидата Грузії. А з Боснією і Герцеговиною відкриє переговори, як тільки буде досягнутий необхідний рівень відповідності критеріям членства", - написав Мішель і додав, що до березня Європейська Комісія представить звіт, на підставі якого ухвалюватимуть рішення. 

Він назвав рішення саміту "чітким сигналом надії для цих народів і європейського континенту".

Згодом на пресконференції за підсумками саміту Мішель назвав рішення "історичним моментом". 
"Ми хочемо підтримати Україну. Це дуже потужний політичний сигнал. Це дуже потужне політичне рішення", - сказав він.  

Мішель: Всі - за відкриття переговорів

Голова Євроради наголосив, що "жодна країна-член не виступила проти цього рішення".

Рішення на саміті ЄС мусять ухвалюватись одноголосно лідерами всіх 27 країн-членів. До останнього проти відкриття переговорів з Україною виступав лише прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан. Як вдалося його переконати, поки що не повідомляється.

На початку саміту до лідерів ЄС емоційно звернувся президент України Володимир Зеленський - онлайн. За даними джерел видання Politico, він хотів бути особисто присутнім у Брюсселі, однак його вирішили не запрошувати, побоюючись реакції Орбана.

Орбан: Вирішили 26 членів

Пізніше Орбан написав у Facebook, що не захотів брати участі в ухваленні рішення. "Але 26 країн-членів були непохитні в тому, що це рішення має бути прийняте, тому Угорщина вирішила, що якщо 26 вирішили так, то вони повинні йти своїм шляхом. Угорщина не бажає брати участі в цьому поганому рішенні, і тому сьогодні залишилася осторонь", - заявив він.

Один із високопосадовців ЄС на умовах анонімності зазначив у розмові з журналістами в Брюсселі, що "за умови одностайного голосування, утримання не перешкоджає ухваленню рішення". За його словами,ідею покинути залу під час голосування висунув канцлер Німеччини Олаф Шольц (Olaf Scholz): "Орбан знав, що це станеться за його відсутності".

На рішення саміту про відкриття переговорів уже відреагували в Україні. Зеленський назвав його "перемогою", а прем'єр-міністр Денис Шмигаль зазначив, що "попереду непростий шлях і ми готові пройти його максимально швидко".

«Динамізм України допоможе Європі». Латвійський міністр про майбутній вступ України

Міністр закордонних справ Латвії Кріш'яніс Каріньш прокоментував перспективу реформи Євросоюзу, яка могла б розв'язати проблему зі застосуванням країнами права вето. Така ситуація, зокрема, склалася довкола позиції Угорщини щодо перемовин про вступ України до ЄС і ледь не загальмувала весь процес приєднання Києва до європейського блоку.

В інтерв'ю журналістці Голосу Америки Мирославі Гонгадзе латвійський дипломат сказав, що про процес внутрішніх реформ ЄС – це «навіть не на місяці, а на роки».

"Вето в кишені"

На його думку, прийшов час ретельно “придивитися до того, як ухвалюються рішення” всередині Євросоюзу:

“Відносно невеликим країнам, таким, як Латвія, наприклад, подобається ідея, що ми потенційно маємо право вето в кишені – про всяк випадок. Але тепер ви бачите, що коли хтось насправді витягає червону картку, то це не виглядає розумно. І не тільки щодо українців, але й щодо решти Європи”, каже дипломат.

За словами Каріньша, є більше 70-ти можливостей накласти вето на шляху, до прикладу, євроінтеграційного процесу України.

Тому, наголошує він, варто шукати шляхи покращення процесу ухвалення рішень. При цьому дипломат застерігає: навіть якщо буде політична воля до реформ, то будь-які зміни потребуватимуть 27-ми ратифікацій.

“Ви знаєте, це навіть не як вагітність, бо це не 9 місяців, це як “супер вагітність”, бо йдеться про кілька років”, – каже дипломат про перспективу реформи.

Україна – це величезні можливості для усіх економік Європи

Стосовно майбутніх кроків України після рішення про старт перемовин, Каріньш поділився досвідом Латвії. “У моїй країні, Латвії, реформи для приєднання до ЄС були дуже-дуже важкими. І це ми мали мирний час, час економічного зростання. І то було важко. А Україна фізично веде війну за існування”, – каже міністр.

Він також відзначив, що українці мають надзвичайно стійке суспільство і навіть за умов війни успішно провадять внутрішні реформи щодо боротьби з відмиванням грошей, з корупцією. Тому усе суттєво залежатиме від них самих.

“Українці, як народ і як уряд, парламент, продемонстрували дивовижну здатність робити дві речі і дві величезні роботи одночасно. Коли війна закінчиться, процес буде досить швидким. Якщо війна триватиме, то, думаю, будуть об’єктивні причини, чому це займе трохи більше часу”, – вважає дипломат.

Але, на його думку, європейська сторона повністю зацікавлена, щоб процес наближення України до ЄС відбувався якомога швидше.

“Як я це бачу, енергія і динамізм України допоможе Європі. Особливо післявоєнній. Просто подумайте про фізичний обсяг реконструкції, яка вже потрібна. Моя країна допомагає відновлювати Чернігівську область, навіть під час війни. А це лише один маленький регіон у дуже великій Україні”.

Існують величезні можливості для економік усієї Європи, які принесуть користь решті Європи, а також Україні, вважає Каріньш.

«Аргумент»