Чи безпечно в українських школах?

Версия для печати

Кожного ранку Наталія Драпата веде до школи під Києвом двох доньок. Вони підходять до дверей і прощаються. Далі дорослим не можна.

За правилами охорони, на яку батьки щороку здають по 150 грн, до школи мають пропускати лише дітей.

«Але наш охоронець пропустить. Можна сказати, що ти, наприклад, йдеш на зустріч з вчителем», — каже пані Драпата. — Я не відчуваю, що діти в безпеці. Але навіть, якщо заходи будуть суворіші, не факт, що це допоможе, захистить від того, щоб якийсь ненормальний переліз через паркан і завдав шкоди«.

Про безпеку у навчальних закладах знову заговорили після нападу на коледжі у Керчі 17 жовтня. 18-річний хлопець зайшов до коледжу, поранив вахтера, влаштував вибухи і стрілянину. 21 людина загинула.

Чи безпечно в українських школах і коледжах, хто має охороняти дітей під час навчання і як їх насправді охороняють, розбиралась ВВС News Україна.

Вчителі-охоронці?

Згідно з законом «Про освіту», під час навчання саме педагоги зобов’язані захищати дітей «від будь-яких форм фізичного та психічного насильства».

Вони мають повідомляти про випадки булінгу і всі надзвичайні ситуації правоохоронцям. За територіями шкіл закріплені поліцейські патрулі, які мають вести чергування.

Все, що стосується технічної сторони — закупівлі обладнання, встановлення турнікетів, відеонагляду — це відповідальність місцевої влади, пояснюють у МОН.

Навесні у кількох українських школах розпилили невідому речовину із різким запахом. Такий інцидент стався у школі у Заводському районі Миколаєва 21 травня 2018 року. Фото: UNIAN

Навесні після низки інцидентів в українських школах міністерство просило місцеву владу посилити у школах заходи безпеки, провести тренінги, як спілкуватися з незнайомцями, якщо хтось кудись закликає, як захистися, якщо хтось підозрілий зайшов в школу і що робити, коли помітили підозрілий предмет.

Інша справа, зазначає радниця міністра освіти Оксана Макаренко, що у місцевих бюджетах не завжди на це є кошти. Хоча, за її словами, такі тренінги у деяких школах, наприклад у Києві, все ж проводять.

Чи охороняє охорона?

Як розповіли BBC News Україна директори шкіл, найчастіше у штатному розкладі школи є посада вахтера і нічного сторожа, але не охоронців. Охорони або немає взагалі, або її організовують за кошти батьків, внески з яких збирають у батьківських комітетах.

Як розповіли ВВС News Україна десятки батьків з різних регіонів України, вони здають гроші на хвіртки з кодовими замками, турнікети, зарплати охоронцям та навіть відеоспостереження. Рівень охорони та цін на неї у навчальних закладах кардинально різниться. З батьків можуть збирати по 5 грн на місяць і нікого не пускати, як це у 35-й школі Кривому Розі.

А от у київській гімназії 183 батьки платять по 700 грн на рік, а в школу пускають лише за перепустками. В деяких школах є і охорона, і турнікети, але вхід у школу вільний.

Фото: UNIAN

«Мені спокійніше, що до доньки в школу нікого не пускають і там є охорона, бо, наприклад, ввечері на танці вона іде абсолютно сама, коли школа майже порожня», — каже мама школярки Вікторія. Не завжди наявність охорони у школі означає безпеку, каже пані Інна з Києва.

«Охорона в школі є. Принаймні, ми за неї платимо, але маємо купу проблем: на шкільному стадіоні колються наркомани (навіть під час уроків), на тому ж стадіоні вигулюють собак. Результат — купи лайна і шприців. На території школи паркуються машини, а власники ще й погрожують дітям і вчителям», — перераховує претензії мама двох школярок.

У Міносвіти збір коштів на охорону називають незаконним і закликають батьків повідомляти про випадки таких поборів.

«Ми не можемо вважати школу безпечною»

«Питання приватної охорони коштом батьків не може бути рішенням. Це питання державного рівня, — каже директор школи № 5 у Києві Світлана Олексюк. — Ми не можемо вважати школу безпечною!».

Навколо території її школи на Печерську відсутній паркан. «При цьому облаштування шкільного двору, приведення його до ладу: квіти, кущі, дерева, калиновий гай, бузковий гай, приваблює величезну кількість сторонніх, особливо у вихідні дні. Щопонеділка ми збираємо повний контейнер шприців, пляшок та одноразового посуду», — розповідає пані Олексюк.

Фото: UNIAN

За її словами, відеонагляд за всією територією школи здійснити важко. «Ми вважаємо, що батьки мають право заходити до школи. Але таким чином до школи потрапляють і сторонні особи. На 100% пильнувати не вдається», — визнає директор.

Вона бачить вихід у таких кроках:

• електронні системи, а не люди, мають прийти в школи для підвищення рівня безпеки;

• спеціальна субвенція на розробку та впровадження комплексних заходів: паркани, контроль входу, електронні картки для учасників процесу;

• відеонагляд всіх зон всередині школи та ззовні;

• спеціальні навчання дітей та вчителів про дії під час незвичайних ситуацій.

Експерт з питань безпеки Сергій Шабовта також вважає, що питання охорони в школах має вирішуватися на рівні держави.

«Рівень безпеки у школах вкрай низький. Все, що у нас є зараз — це захист лише за гроші батьків, навіть локальні рішення з відеоспостереженням не є розв’язанням проблеми. З таким відеонаглядом нічого не можна зробити в режимі реального часу », - каже пан Шабовта.

Загроза внутрішня, а не зовнішня

Найбільша проблема — це не охорона, а готовність дітей застосовувати зброю проти своїх однолітків, каже Богдан Петренко, заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму.

За його словами, в Росії та США охорона не зупинила тих, хто проникав у школи і влаштовував стрілянину чи різанину.

«На щастя, цього немає в Україні, але є проблема наслідування. Те, що є за кордоном, може відбутися в Україні», — зазначив експерт.

Фото: ЮНІСЕФ

Він назвав жахливою ситуацію із цькуванням в країні. Його слова підтверджують результати дослідження, проведеного ЮНІСЕФ у 2017 році — 67% дітей в Україні у віці від 11 до 17 років стикалися з цькуванням. Ми маємо запобігати, а не охороняти, каже експерт. Він закликає працювати над психологічною атмосферою в школах і стимулювати дітей повідомляти про можливі загрози, з якими вони стикаються у соцмережах.

«Ми маємо вчити дітей кібербезпеці. Діти мають розуміти, кому вони мають повідомляти, що є люди у школі, за межами школи, кому можна передати цю інформацію, що є, наприклад, така група і вони хочуть занести в школи балончики», — каже пан Петренко.

Представниця Міносвіти Оксана Макаренко каже, що у школах проводять профілактичні заходи, працюють психологи, є курс з антибулінгу. За її словами, у школах повинні відстежувати стан дітей, вчителі і діти мають вчитися і знати, як впоратися із гнівом і злістю.

«Обнести школи високим парканом і нікого не пропускати — це не вихід. У школах не більш небезпечно, ніж в будь-якому іншому публічному просторі у нашій країні. На жаль, ситуацію в школі не можна відокремити від ситуації в Україні. Ми кілька років маємо конфлікт на Сході, багато агресії у соціумі та інтернеті», — каже радниця міністра освіти.

—

Діана Куришко; опубліковано у виданні BBC News Україна