Звідки в секторі Газа доларові мільйонери та яке походження їх капіталів

|
Версия для печатиВерсия для печати

Німецький таблоїд Bild написав про розкішне життя лідерів ХАМАСу: вони не живуть у секторі Газа, а керують угрупуванням з-за кордону.

Наприклад, статки родини одного з лідерів ХАМАС, Ісмаїла Ханії, Bild оцінюють у $2,5 млрд. З 2019 року він не живе в секторі Газа. Старші діти Ханії (а всього їх 13) часто постують фото з розкішних готелів Стамбула та Дохи. До послуг Ханії – приватний літак, який доставляє лідера ХАМАС до Москви, Тегерана, Стамбула та Каїра. Одного з його синів у секторі Газа називають "батько будинків".

Нерухомістю займається і колишній голова політбюро ХАМАС Халед Машаль. Він також проводить фінансові операції для угруповання. 2012 року він утік з Дамаска, рятуючись від "арабської весни" в Сирії, прихопивши з собою півтора мільярда доларів зі штаб-квартири ХАМАС, пише Bild. Зараз Машаль знайшов притулок у Катарі.

А один із найважливіших фінансових менеджерів ХАМАС Юніс Кафіше живе у Стамбулі. Він обіймав ключові посади в кількох будівельних компаніях, пов'язаних із ХАМАС, і з 2022 року перебуває у списку санкцій США.

Про те, звідки у лідерів ХАМАСу мільйони – виданню currenttime.tv пояснив військовий експерт, колишній офіцер міжнародного департаменту поліції Ізраїлю Сергій Мігдаль.

– Чи можна відокремити бойовиків ХАМАС, які діють у секторі Газа, від тих, що керують рухом із-за кордону?

– Це питання обговорюється понад 20 років у різних структурах. Зрозуміло, що це все знаходиться під одним заголовком – ХАМАС – але, безперечно, це різні структури.

Треба розуміти, що ХАМАС розпочав своє існування як насамперед соціальна та благодійна організація. У цьому сенсі він нагадує "Хезболла". Це одна з характеристик організацій "Братів-мусульман" на місцях у різних країнах арабського світу: вони заробили своє реноме та набули популярності серед простих людей саме за рахунок допомоги бідним, незаможним. За рахунок будь-яких соціальних проектів, накладених, природно, на їхню релігійність, дотримання ісламських традицій і так далі.

Вже згодом, у 80-х роках, саме у Газі з'явилося військове крило ХАМАС. І паралельно ХАМАС почав оформлюватись у політичний рух. Але в політичну партію він оформився лише у 1990-х роках, коли було створено Палестинську автономію, де він перебував в опозиції.

– Як можна пояснити, що в секторі Газа, який вважали однією з найбідніших точок світу, виявилося кілька сотень доларових мільйонерів?

– Там є мінімум десятки пов'язаних із ХАМАС мільйонерів та пари мільярдерів, які, щоправда, живуть за кордоном: згадувалися Абу Марзук, Халед Машаль, Ісмаїл Ханія.

Недруги Ізраїлю кажуть, що там найбільша в'язниця у світі, але, звісно, ні. Найбільша в'язниця у світі, створена її керівниками – це, наприклад, Північна Корея, де люди йдуть на смертельний ризик, намагаючись звідти втекти. І за будь-яку дрібницю їх садять у в'язницю всередині в'язниці. Страшний північнокорейський ГУЛАГ. Газа в цьому сенсі жодною в'язницею не була.

Режим ХАМАС, мабуть, м'якший, ніж режим Північної Кореї. Та й, як ви знаєте, із південно-західного боку вони мають кордон із братньою арабською країною Єгиптом. Тобто вони, якби хотіли, могли б туди їздити, займатися торгівлею, бізнесом. Як не дивно, цей кордон блокує саме Єгипет, бо вважає ХАМАС незаконним формуванням, яке узурпує владу в Газі в рамках кривавого перевороту.

Тим не менш, треба розуміти, що 90 відсотків населення Гази – це так звані палестинські біженці. Здебільшого майже всі вони – це діти, онуки та правнуки біженців часів ізраїльської війни за незалежність 1947–1949 років.

У самій Газі колись було мало людей. Було одне невелике містечко Газа та кілька сіл. А населення в сотні тисяч, яке сьогодні перетворилося на два мільйони, з'явилося здебільшого за рахунок арабів, які втекли зі своїх місць на півдні Ізраїлю під час дуже активних бойових дій.

Потрібно розуміти, що туди вторглися кілька арабських армій на чолі з Єгиптом. Були сильні обстріли, бої і біженці були з обох боків. З багатьох єврейських кібуців, поселень і міст люди теж пішли на північ і жили тимчасово в наметових містечках в районі Тель-Авіва, доки не було перемир'я.

– Звідки там мільйони доларів?

– Я якраз до цього підійшов: за рахунок того, що там така кількість біженців, а статус біженця передається у спадок, навіть правнукам та прапраправнукам. На них було витрачено гігантські кошти міжнародного співтовариства – як ООН, так і інших організацій та окремих держав: країн Європи, США, Канади, багатих арабських країн. Японія вливала туди багато грошей, Індонезія, Малайзія, Пакистан – тобто йдеться реально про десятки мільярдів.

Еліта ХАМАС насамперед займається контролем цих грошей, хоча заради справедливості треба сказати, що цим почала займатися ще Організація визволення Палестини (ООП), коли вона контролювала Газу після 1994 року. Відсотки від цієї допомоги, які вони клали собі в кишеню, перетворюються, як ви можете порахувати, на сотні мільйонів та мільярди.

Паралельно з цим режим ХАМАС є дуже централізованим і диктаторським, навіть у порівнянні з Туреччиною, де є хоча б ознаки демократії. Це, зокрема, олігархічний режим. Тобто всі речі, пов'язані з будівництвом, продажем будматеріалів, імпортом основних товарів споживання тощо – це все віддано на відкуп кільком людям, переважно родичам вищих чинів ХАМАС, членів політбюро. "Політбюро" вони називаються, на мою думку, з ініціативи якогось середньої руки адміністратора ХАМАС, [який навчався в інституті Патріса Лумумби в Радянському Союзі], на відміну від своїх босів, які все в основному або інженери, або випускники різних ісламських університетів .

Таким чином ХАМАС та його лідери контролюють ці потоки. Контролює їх навіть не організація ХАМАС, яка має своє фінансування – вони отримують переважно гроші з Ірану, – а саме якісь окремі люди через рахунки якихось офшорних компаній, які були спеціально для цього створені.

Не забувайте, що є також величезний бізнес контрабанди, який дуже розвинувсь після 2007 року, оскільки було перекрито кордон і паралельно з будівництвом військових тунелів будувалися і контрабандистські тунелі через єгипетський кордон. Через них протягали все: від будматеріалів та зброї до холодильників та навіть автомобілів. Збудували тунель, через який міг проїхати якийсь Hyundai. З ними стали серйозно боротися тільки після приходу до влади в Єгипті маршала Ас-Сісі, коли він скинув союзників ХАМАС - "Братів-мусульман" - і ув'язнив їхнього президента.

– Ви кажете про те, як заробляють ці люди, лідери ХАМАС. А чи є відповідь на запитання, хто безпосередньо фінансує саме війну: дії бойовиків ХАМАС, будівництво тунелів, виробництво ракет тощо?

– Вони багато років отримували допомогу із великої кількості джерел. Я згадав навіть Індонезію та Малайзію. Особливо Малайзія, де багато грошей. У тому числі це Пакистан. Гроші йшли на так зване будівництво лікарень. Ви, мабуть, чули, що в новинах неодноразово згадувалося: індонезійська лікарня. На відміну від головної лікарні Аль-Шифа, яку збудував Ізраїль багато років тому, у 1960-х–1970-х роках, індонезійська лікарня побудована на гроші Індонезії.

Різні мусульманські країни надсилали до Гази величезні гроші не лише на благодійність, а й на будівництво різних об'єктів. Частина цих грошей йшла на закупівлю зброї та будівництво військової інфраструктури, системи тунелів.

Крім цього, багато років одним із серйозних джерел фінансування був Іран. Він допомагав не лише грошима, але стояв за величезною програмою контрабанди зброї в Газу для ХАМАС та "Ісламського джихаду", а також за будівництвом напівкустарної, але цілком ефективної військової промисловості, яка тепер виробляє все – від ракет та підземних бункерів до мін для мінометів та РПГ. І це тривало багато років. Йшлося про мільярди доларів.

– А зараз це продовжується?

 Це тривало до останнього часу. Не зараз – зараз там єгиптяни все перекрили, як я розумію, та й не раніше. І Ізраїль майже все вже перекриває під час війни.

Після 2012–2013 років та до 2020 року був досить сильний розрив відносин між ХАМАС та Іраном через те, що ХАМАС відверто підтримав повстанців проти Башара Асада у Сирії. Це була велика криза, вони були на ножах з Асадом, з "Хезболлою", а тому з Іраном. Іран перестав їм допомагати, а всі гроші та зброю надсилав їх суперникам усередині сектора Газа – проіранському "Ісламському джихаду", який підтримав Асада. Це ж відбувалося й у самій Сирії: бойовики ХАМАС із таборів палестинських біженців у Сирії воювали на боці повстанців проти Асада, а бойовики "Ісламського джихаду", навпаки, воювали разом із "Хезболлою" та "Вагнером" на боці режиму Асада.

Але, як я зрозумів, після 2020 року вони почали потихеньку миритися – саме тому, що, з одного боку, ХАМАС потрібна була серйозніша допомога, а Іран зробив розрахунки і на тлі того, що громадянська війна в Сирії трохи заспокоїлася, таки зрозумів, що він не має кращого інструменту проти Ізраїлю, крім ХАМАС, незважаючи на ідейні розбіжності.

Вгорі: один із синів лідера ХАМАС позує на ліжку розкішного номера готелю у Катарі. Фото: RKOTOfficial/twitter

«Аргумент»


На цю тему:


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністр оборони Олексій Резніков закликав громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях. .

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]