Російському нафтовидобуванню загрожує скорочення на 20% через брак обладнання та технологій

Версия для печати

Санкційні обмеження можуть призвести до скорочення російського нафтовидобутку на 20% до 2030 року, якщо російським компаніям не вдасться замінити критично важливі технології на ринку нафтосервісних послуг, вважають експерти російської компанії «Яков та партнеры».

Про це повідомляє видання Коммерсант.

Зараз закордонні компанії працюють у найскладніших сегментах ринку, там же найвища залежність від технологій та імпорту обладнання. Посилення обмежень може додатково ускладнити доступ до них, а можливості їх заміни постачаннями з «дружніх» країн обмежені: китайські аналоги поступаються за технічними характеристиками та є складними в адаптації, попереджають у компанії.

У 2022 році практично всі компанії з «недружніх» для росії країн, включаючи «велику нафтосервісну четвірку» (Halliburton, Schlumberger, Baker Hughes та Weatherford), заявили про припинення діяльності в рф (2021 року на іноземні компанії припадало 20% ринку). В умовах посилення санкцій можливе припинення діяльності та західних компаній, що створює ризики скорочення виконуваних операцій на свердловинах, інвестиційні ж можливості незалежних нафтосервісів (малих і середніх компаній) сильно обмежені: вони не можуть на рівних конкурувати з лідерами ринку в технологічному плані.

Зараз на компанії з «недружніх» західних країн припадає лише 15% ринку буріння в рф, але це найбільш складні види сервісів, у тому числі — у розробці та видобутку на шельфі, а також у видобутку запасів, які важко видобувати.

Зокрема, 52% ринку технології гідророзриву пласта (ГРП) займають компанії з «недружніх» країн, частка вітчизняного обладнання тут становить менше 1%. В устаткуванні для роботи на шельфі залежність від імпортних технологій сягає 80%.

Поки що високотехнологічне обладнання, як і раніше, закуповується у західних компаній або в «дружніх» країнах, а частина затребуваних позицій – як роторні керовані системи (РУС, дозволяють керувати траєкторією свердловини), практично не поставляється. За оцінкою «Яков та партнеры», поточних залишків може вистачити на два-три роки, і поступове скорочення доступності такого обладнання може призвести до зменшення обсягів буріння.

Загалом під ризики відсутності альтернатив для заміщення західного обладнання потрапляє 15% ринку нафтосервісних послуг.

Що стосується заміщення постачання із західних країн альтернативними каналами імпорту, тут основним обмеженням можуть стати не ризики вторинних санкцій, а технологічна відсталість виробників. «Поставками із "дружніх" країн можна компенсувати лише деякі види високотехнологічного обладнання. Однак, наприклад, РУС китайського виробництва не дозволяють досягти необхідної точності та результативності, а китайським аналогам тих же флотів ГРП не вдається досягти ефективності західних зразків останнього покоління», - зазначає партнер Яків і партнери Андрій Стрєльцов. За його словами, для адаптації китайського обладнання та технологій до російських реалій можуть знадобитися роки.

Фото з відкритих джерел

«Аргумент»

На цю тему:

• "За принципом СРСР: військове зростає – громадянське падає". Економіст Ігор Ліпсіц розповів, що буде з економікою росії через продовження війни
• В Албанії затримали танкер, який перевозив російську нафту
• Дефіцит бюджету росії лише за січень сягнув $25 млрд через падіння доходів від енергоносіїв – Bloomberg