Придністров'я, Кремль та ФСБ: у Молдові розпочалася президентська кампанія

Версия для печати

Чинний президент Молдови Майя Санду вже заявила, що балотуватиметься на другий термін. Свої президентські амбіції не приховує лідер молдавської «Нашої партії» Ренато Вусатий. Під час виборів 2020 року він набрав 17% голосів виборців, а у другому турі закликав своїх прихильників підтримати Санду, і це забезпечило їй перемогу над президентом Ігорем Додоном.

Додон, який, як і раніше, вважається головним проросійським політиком Молдови, публічно ще не заявляв про намір знову балотуватися на посаду глави держави. Але події в Придністров'ї можуть стати каталізатором, який змусить Додона прискоритися і визначитися з планами на осінь. Та й Кремлю, мабуть, доведеться форсувати ухвалення рішення, кого саме підтримати на майбутніх виборах президента Молдови.

Придністров'я кличе на допомогу

Нагадаю, 28 лютого придністровські депутати звернулися до Держдуми та Ради Федерації Росії, генсека ООН, СНД, Європарламенту, Організації з безпеки та співробітництва в Європі. У Росії її подія висвітлювалося дуже масштабно. Ось, наприклад, що повідомив своїм глядачам російський Перший канал:

«Влада Придністров'я звернулася за допомогою до Росії. Причина — посилення тиску з боку Молдови. У документі, який ухвалив з'їзд депутатів усіх рівнів, наголошується: республіка зіткнулася з небувалими викликами. Насамперед — економічного характеру. Ситуація погіршилась із обранням у Молдові прозахідного президента Майї Санду. А після закриття Україною у 2022 році придністровської ділянки кордону товари в республіку можуть надходити лише через територію, яку контролює Кишинів. З початку цього року Молдова скасувала митні пільги та почала стягувати загороджувальні мита»

У першому ж пункті прохання про допомогу придністровські депутати нагадали про росіян, зареєстрованих у республіці, не визнаного ніким, навіть Росією.

Дослівно:

«Звернутися до Ради Федерації та Державної Думи Росії з проханням про реалізацію дипломатичних заходів щодо захисту Придністров'я в умовах посилення тиску Молдови. У Придністров'ї мешкає понад 220 тисяч громадян Росії. Росія бере участь у миротворчій місії на Дністрі і є гарантом та посередником у переговорному процесі».

Церемонія відкриття XIX Всесвітнього фестивалю молоді та студентів у Сочі. Фото: Сергій Савостьянов / ТАСС

Це правда: із 360 тисяч жителів Придністров'я 220 тисяч мають паспорти громадян Росії. Але правда й у тому, що близько 100 тисяч придністровців мають паспорти громадян України. Крім того, влада невизнаної республіки наводить такі цифри:

«Понад 210,8 тисяч громадян України в'їхали до Придністров'я з лютого 2022 року. Майже 197 тисяч зареєструвалося в ПМР, понад 2 тисячі скористалося центрами для біженців».

Виходить, що сьогодні переважне населення Придністров'я це біженці з України?

Скільки в Придністров'ї живе власників паспортів Румунії, достеменно невідомо, чи це число не афішується. Але не про одиниці і навіть не про тисячі, а про десятки тисяч.

Крім того, практично кожен мешканець Придністров'я має паспорт громадянина Молдови.

Дуже багато придністровців живуть і працюють у Європі чи Росії. За різними оцінками, це від 40 до 60% працездатного населення республіки.

2020 року, на попередніх президентських виборах, більшість виборців у Придністров'ї — 26 тисяч осіб, або 85,8% від числа тих, хто проголосував на 42 дільницях, відкритих для мешканців невизнаної республіки на правому березі Дністра, — віддали перевагу саме проросійському Додону. Проте з того часу багато що змінилося. І насамперед — життя придністровців, що залишаються в республіці: воно останнім часом зовсім не покращало.

Небувалі виклики

Одним із основних посилів з'їзду депутатів стала критика політичного курсу Майї Санду, яка робить серйозні зусилля щодо прискорення євроінтеграції Молдови. Саме за президентства Санду, 23 червня 2022 року, на саміті ЄС було прийнято історичне рішення надати Молдові статусу кандидата в Європейський Союз (що, звичайно, навряд чи влаштовує Москву).

Президент Молдови Майя Санду під час виступу на з’їзді Європейської народної партії. Фото: AP / TASS

Однак життя придністровців зробили нестерпним аж ніяк не рішення Санду. Або, принаймні, не вони самі.

1 січня 2024 року набуло чинності кілька положень нового Митного кодексу Молдови, які анулювали митні пільги для придністровських підприємств. Ці пільги діяли близько двох десятків років, проте з 2024 року придністровський бізнес під час експортно-імпортних операцій зобов'язаний сплачувати мита до бюджету Молдови на загальних підставах.

Молдовська митниця роз'яснила нововведення, розповсюдивши офіційний прес-реліз:

«Новий Митний кодекс країни гармонізований з директивами та регламентами ЄС і, відповідно, надає можливість вести економічну діяльність у єдиному просторі, дотримуючись принципів лояльної конкуренції та недискримінації, у рамках торговельно-економічних преференцій, що надаються ЄС та іншими міжнародними договорами, стороною яких є Республіка Молдова ».

Офіційний Тираспіль назвав запровадження нових мит «небувалим викликом». Другим таким «небувалим викликом» стало зрівняння цін за газ, тепло та електрику для всіх споживачів у Молдові, зокрема й у Придністров'ї.

До січня 2024 в правобережній Молдові за одну гігакалорію теплової енергії споживачі платили 2774 лея (це близько 14 тисяч російських рублів). А ось споживачам у Придністров'ї та сама гігакалорія теплової енергії обходилася в сім разів дешевше.

Те саме і з електрикою: у правобережній Молдові у 2023 році тариф на електроенергію становив 2,39 лея за кВт/год для споживачів півдня та центру та 2,88 лея за кВт/год на півночі (2,39 лея – це близько 12 російський). рублів). А на лівому березі Дністра електрика коштувала майже вп'ятеро дешевше — трохи більше двох карбованців у перерахунку на російську валюту. Для порівняння: мешканці сіл Московської області у 2023 році платили за кожен кВт/год електрики 4 рублі 71 копійку. Тобто вдвічі більше, ніж мешканці Придністров'я.

З 1 січня 2024 року Молдова покінчила з таким розкидом цін, рівня споживачів на обох берегах Дністра.

Парадоксально, але у ухваленні рішення про зрівнювання цін за газ, тепло, електрику молдавській владі дуже допоміг «Газпром», який був і залишається основним постачальником газу до Молдови.

Газ для споживачів усієї республіки, у тому числі й для мешканців Придністров'я, купує АТ «Молдовагаз», дочірня структура «Газпрому», якому належить 50% акцій підприємства. Ще 13,44% перебуває під контролем кабінету міністрів Придністров'я та передано довірче управління «Газпрому». Контролюючи 63,44% акцій АТ «Молдовагаз», «Газпром» де-факто продавав газ своїй «дочці», але претензії щодо боргів висунув владі Молдови.

До 2022 року практично весь російський газ, що надходив до Молдови, йшов газопроводами, прокладеними в Миколаївській, Запорізькій та Одеській областях України, потрапляючи в республіку через точки входу, розташовані в селищах Гребеніки та Олексіївка. При цьому основні обсяги газу прокачувалися через ГІС «Гребеніки» і надходили з Одеської області до Придністров'я, а вже звідти газ йшов до правобережної Молдови.

За офіційними газпромівськими звітами, майже дві третини всього обсягу газу, який поставляє «Газпром» до Молдови, залишалося в Придністров'ї. При цьому, Придністров'я фактично взагалі не платило за паливо. Дармовий газ дозволяв виробляти Придністровській Молдавській Республіці дуже дешеву електрику Молдовської ДРЕС (до речі, з моменту приватизації у 2005 році ЗАТ «Молдовська ГРЕС» входить до складу російської групи «Інтер РАТ»).

Завдяки непристойно дешевій електроенергії Придністров'я, наприклад, стало найбільшим у Європі центром майнінгу криптовалюти.

Крім того, вона експортувала електрику до Європи.

Але після початку спецоперації Росії в Україні ситуація змінилася. Через бойові дії на території Одеської області «Газпрому» довелося різко скоротити обсяги газу, що прокачується через ГІС «Гребеніки». Російський газ у Молдову в своїй масі почав надходити через Олексіївку, розташовану вже не в Придністров'ї, а на півночі Молдови.

Восени 2022 року ПАТ «Газпром» почав скорочувати обсяги газу, що постачається до Молдови, вимагаючи розрахуватися за старими боргами (передусім за боргами Придністров'я). Молдова платити відмовилася. "Газпром" скоротив постачання газу. Тут же було скорочення поставок газу в Придністров'я. В результаті зупинились найбільші придністровські заводи - Молдовський металургійний завод (ММЗ) і Рибницький цементний завод (РЦК). Молдовська ДРЕС змушена була перейти на роботу одним енергоблоком та зупинити експорт електроенергії.

Цікавий момент: рішення про скорочення постачання газу до Придністров'я ухвалював не президент Молдови, не уряд країни, не молдавські депутати. Це було одноосібне рішення керівника АТ "Молдовагаз" Вадима Чебана. А його на цю посаду призначили "Газпром" (за фактом контролюючий, нагадаю, 63,44% акцій підприємства).

З осені 2022 року мізерна газова пайка для Придністров'я не змінилася. І як не крути, до виникнення «небувалих викликів» для економіки невизнаної республіки виявився причетним і «Газпром».

Фактор Стояногло

Тим часом минулого тижня у Молдові відбулася ще одна подія, яка може сильно вплинути на електоральні розклади. Суд повністю виправдав колишнього прокурора країни Олександра Стояногло, якого восени 2021 року усунули з посади та відправили під домашній арешт. Проти нього було порушено одразу п'ять кримінальних справ, об'єднаних в одне провадження. Ключовим пунктом, висунутим проти Стояногло, було звинувачення у покриванні злочинів у рамках масштабної справи, відомої і в Росії, і в Молдові, і в усьому світі як «Ландромат».

Олександр Стояногло. Фото: Вікіпедія

Цю кримінальну справу за фактом перекачування з Росії 22 млрд доларів до європейських банків транзитом через банки Молдови було порушено в Молдові ще 2015 року.

У 2019 році, відразу після призначення генеральним прокурором Молдови, Олександр Стояногло запросив інформацію щодо розслідування «ландроматної» кримінальної справи, в якій на той час накопичилося вже близько 500 томів. Як стверджував Стояногло у численних публічних виступах, у цій справі були відсутні докази кримінального походження 22 млрд доларів, які надійшли на рахунки молдавських банків із Росії. Генеральна прокуратура Молдови надіслала відповідний запит до Москви. Але, як стверджував Стояногло, отримала відповідь, що Росія не може надати інформацію про незаконність отримання цих коштів.

Не отримавши з Росії відомостей про кримінальне походження 22 млрд доларів, Стояногло ухвалив рішення про припинення кримінального переслідування близько 40 громадян Молдови, у тому числі й високопосадовців, які були фігурантами справи. Підставою для цієї процесуальної дії Стояногло назвав той факт, що законодавство Молдови, як і всіх країн Європи, передбачає покарання виключно за проведення кримінальних грошей. А якщо гроші некримінального походження їх можна переганяти хоч мільярдами.

Але сама «ландромата» кримінальна справа в Молдові закрита не була, розслідування продовжилося. Проте восени 2021 року Стояногло звинуватили у перевищенні посадових повноважень.

Публічні одкровення Стояногло про те, що в «ландроматній» кримінальній справі як у Молдові, так і в Росії не встановлено походження 22 млрд доларів, не пройшли йому задарма. Він налаштував проти себе проросійську еліту Молдови, яка стривожилася, що питання про джерело 22 млрд доларів почнуть ставити не лише у Молдові, а й у Росії (подробиці — у «Новій» від 21 листопада 2021 року).

Усунення з посади, арешт та кримінальну справу, порушену проти Олександра Стояногло, шанувальники президента країни Майї Санду подавали як рішучу та широкомасштабну боротьбу з корупцією в країні. Але кримінальна справа проти екс-прокурора країни завершилася пшиком. Його виправдав не лише молдавський суд. Навіть ЄСПЛ визнав кримінальне переслідування Стояногло незаконним.

Виправдання Стояногло, безсумнівно, завдало серйозної шкоди репутації Санду та її антикорупційним ініціативам. Тому що через три роки після арешту і усунення з посади генпрокурора через призму виправдувальних судових рішень події осені 2021 року виглядають як змова Санду з російськими корупціонерами, не зацікавленими в справжньому розслідуванні «Ландромату», з'ясуванні походження 22 млрд доларів, а також операції.

Гагаузія

За збігом Стояногло — гагауз за національністю і має величезний авторитет у Гагаузії, автономній територіальній освіті у складі Молдови, де проживає близько 120 тисяч осіб. І цей молдавський регіон найближчим часом цілком може стати новим осередком напруженості.

Сьогодні Гагаузію керує 37-річна Євгенія Гуцул. Юрист за освітою та мати двох дітей, вона народилася, виросла та проживала в селі Єтулія Вулканештського району Гагаузії. Рік тому, за два тижні до початку виборів глави регіону, Гуцул вирішила взяти участь у цих виборах. Несподівано для багатьох вийшла у другий тур, де її підтримали, наприклад, російські зірки естради Філіп Кіркоров, Микола Басков та Стас Михайлов, які знялися у відеокліпі, в якому заспівали гімн Гагаузії російською мовою та закликали проголосувати за Євгена Гуцула у другому турі виборів.

Владімір Путін та Євгенія Гуцул. Фото: соцмережі

У другому турі Гуцул випередила кандидата від Партії соціалістів, яку очолює екс-президент Молдови Ігор Додон.

Одразу після перемоги на виборах новообраний глава Гагаузії заявив, що хоче бути ближчим до Росії. А минулого тижня Євгенію Гуцул прийняла в Москві голова Ради Федерації Росії Валентина Матвієнко. Під час зустрічі глава Гагаузії поскаржилася, що у Молдові утискуються права регіонів. На що Матвієнко відповіла, що в Росії з великим прикрощами спостерігають за подіями в Молдові, і назвала курс Кишинева русофобським.

З Москви Євгенія Гуцул полетіла до Сочі, де взяла участь у роботі так званого Всесвітнього фестивалю молоді та навіть пройшла у складі делегації Молдови на марші учасників фестивалю.

Там же, у Сочі, глава Гагаузії зустрілася з президентом Росії Володимиром Путіним та обговорила «складну регіональну та геополітичну проблематику, в епіцентрі якої знаходиться наша Гагаузія».

Це цитата із телеграм-каналу Євгенії Гуцул. Там вона розповіла своїм читачам, що «...повідомила Володимира Володимировича про беззаконні дії влади в Молдові, яка мститься нам за нашу громадянську позицію та вірність національним інтересам». При цьому "російський лідер пообіцяв надати підтримку Гагаузії та гагаузькому народу у відстоюванні наших законних прав, повноважень та позицій на міжнародній арені", - наголосила Гуцул. З якими ініціативами Євгенія Гуцул повернеться з Росії до Молдови, мабуть, дізнаємось найближчим часом.

(Джерело).

Переклад: «Аргумент»

На цю тему:

• Бутусов: Придністров’я. Російська загроза на півдні
• Ціна об'єднання: чи можлива реінтеграція Придністров'я до Молдови
• Прем’єр-міністр Молдови закликав Росію вивести її війська з Придністров’я