Після вступу до ЄС Україна може отримати 186 млрд євро у перші сім років

|
Версия для печатиВерсия для печати

Після вступу до Європейського Союсу перші 7 років Україна зможе претендувати на приблизно 186 млрд євро із бюджету Євросоюзу.

Про це пише Financial Times з посиланням на співрозмовників, знайомих із внутрішніми дискусіями у ЄС.

Цифри нібито пролунали на переговорах країн-членів про можливе приєднання до ЄС ще дев’яти країн. 

Посадовці ЄС розрахували, як може виглядати розподіл спільного бюджету у рамках діючих правил, які застосовували до бюджету на 2021-2027 роки. У такий змодельований розширений ЄС включили Україну, Молдову, Грузію та країни Західних Балкан.

За розрахунками, у разі такого розширення на них потрібно закладати 256,8 млрд євро.  

Це означатиме суттєве скорочення видатків на країни, які вже є членами Євросоюзу. Зокрема, субсидії на сільське господарство ймовірно доведеться скоротити на близько 20%. 

Експерти дійшли висновку, що навіть після суттєвої зміни існуючих бюджетних механізмів перед наступним розширенням фінансовий баланс у Євросоюзі після приєднання ще 9 країн суттєво зміниться.

З 9 новими членами поточний бюджет потребуватиме збільшення на 21% – до 1,47 трлн. Це дорівнює приблизно 1,4% валового національного доходу 36 країн. Новий баланс означатиме суттєве зростання внесків багатших країн Західної Європи.  

Якщо застосувати чинні бюджетні правила до ЄС з 36 країн, Україна могла би за семирічний термін претендувати на близько 96,5 млрд євро коштів на сільське господарство, що означає вже згадане скорочення обсягів субсидій для інших країн.

У разі вступу до ЄС Україна стане найбільшим отримувачем сільськогосподарських субсидій у ЄС, обійшовши за масштабами Францію, і саме у цій сфері вплив її вступу буде найбільш відчутним. 

Також Україна могла би претендувати на 61 млрд з так званих "фондів згуртованості", призначенням яких є інвестиції в інфраструктуру менш розвинених країн-членів і їхнє "підтягування" до рівня решти.  

У розширеному ЄС з чинними правилами Чехія, Естонія, Литва, Словенія, Мальта і Кіпр ймовірно вже не зможуть претендувати на кошти з цих фондів. 

У пресслужбі Ради ЄС сказали виданню, що не можуть коментувати витоки інформації. 

FT акцентує, що це лише модель на основі існуючих механізмів ЄС, які майже точно зазнають серйозних змін перед розширенням Євросоюзу. 

Одночасно в аналітичному дослідженні відзначили переваги для ЄС від розширення у геополітичному та економічному вимірі.

«Аргумент»


На цю тему:


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністр оборони Олексій Резніков закликав громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях. .

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]