"Чорне зерно": з України виводять мільярди доларів і не сплачують податки

|
Версия для печатиВерсия для печати

БізнесЦензор розбирався, як схема із експортом "чорного зерна" завдає Україні збитків на мільярди доларів США.

Від 20% до 50% експорту українського зерна може використовуватися для виведення валюти за кордон та відмивання грошей. Водночас закони, які мали б зупинити такі схеми, або не працюють належним чином, або "зависають" у Верховній Раді.

БізнесЦензор розбирався, чому так відбувається та хто може бути зацікавлений у збереженні схем.

Що таке "чорний" та "сірий" експорт зерна?

Схема з "чорним зерном" використовується для ухилення від оподаткування і виведення валюти з країни. Необліковане зерно купують у фермерів за готівку та оформлюють на фіктивні компанії-одноденки, які експортують його за кордон.

Дорогою вантаж може декілька разів змінювати власника і зрештою продається кінцевому покупцю. Але отримані кошти залишаються у однієї з компаній-посередників і до України не повертаються.

"Фермер взяв це зерно, воно чорне, походження в нього немає, оформив його на фіктивну фірму, завантажив на судно, корабель пішов, потім він переписав це зерно на таку ж фіктивну фірму декілька разів за кордоном, вони переуступили це зерно декілька разів, гроші в країну не повернулись, жодної копійки податків не сплачено", – пояснював голова парламентського Комітету з питання фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Схему з "сірим зерном" зазвичай використовують легальні експортери. Вони купують зерно у посередників, які скуповують його у фермерів за готівку. Далі воно разом з "білим" зерном експортується за кордон. У такому випадку принаймні частина отриманої від кінцевого покупця валюти повертається в Україну. Водночас такий експортер може претендувати на повернення ПДВ.

Обидві схеми існували роками, проте в умовах жорстких обмежень на виведення валюти з України під час воєнного стану масштаби їх використання значно зросли.

Більше того, "чорний" експорт зерна став важливою складовою тіньової економіки, яка вимиває доходи держбюджету в умовах війни.

Наприклад існує схема, в якій виведена через експорт "чорного зерна" валюта або її частина витрачається на закупівлю товарів за кордоном, їх імпортують до України та реалізовують за готівку, за яку знову купують зерно.

При цьому компанія-імпортер може продати іншим підприємствам податковий кредит.

Бюро економічної безпеки (БЕБ) ілюструвало подібну схему наступним чином:

Таким чином, експорт "чорного зерна" дозволяє відмивати та виводити за кордон доходи від інших тіньових схем, які передбачають продаж товарів чи послуг за готівку. Зокрема, за даними СБУ, саме таким чином виводили кошти з України організатори нелегальних схем з азартними іграми.

Скільки втрачає Україна від експорту "чорного зерна"?

Оцінити прямі збитки державного бюджету від схем експорту "чорного зерна" складно через їх масштаб та велику кількість залучених учасників.

БЕБ орієнтовно оцінювало збитки держбюджету у 2022 році через несплату податків при продажу такого зерна у 5,2 мільярда гривень.

Якщо припустити, що у 2023 році збитки були такими ж, загалом за два роки держбюджет недоотримав 10,4 млрд грн. Це більше, ніж звичайні українці задонатили від початку повномасштабної війни найбільшому недержавному благодійному фонду "Повернись живим", який допомагає Збройним Силам України.

Для порівняння, за ці кошти можна було б придбати 650 тисяч fpv-дронів для українських військових або 76 тисяч дефіцитних снарядів калібру 155 мм для артилерії.

Однак головна небезпека схеми з експортом "чорного зерна" полягає у виведенні з України валюти на мільярди доларів у той час, коли обсяги фінансової допомоги від міжнародних партнерів зменшуються.

"Збитки держбюджету – це малесенька частина тих збитків, яких ці схеми завдають економіці України. Ринок зерна зараз перетворився на ключову точку, через яку валюта виводиться з України, а не заводиться", – каже голова підкомітету парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Мар'ян Заблоцький, який досліджує проблему експорту "чорного зерна".

За його словами, саме зерно широко використовується для виведення валюти за кордон в умовах жорстких обмежень, запроваджених під час воєнного стану.

"Як це працює? У вас є, наприклад, готівка на руках і вам потрібно її обміняти на якийсь актив за кордоном – готівкову валюту чи покласти на безготівковий рахунок. Ви знаходите людей, які надають таку послугу: вони за ваші гроші купують зерно за готівку, отримують оплату за кордоном і вам передають ці кошти", – пояснює депутат.

Таким чином з України можуть виводитися мільярди доларів, водночас країна недоотримує валюту від експорту аграрних товарів.

За оцінкою Бюро економічної безпеки (БЕБ), лише у січні-вересні 2023 року ризикові підприємства експортували зернові невідомого походження на 133,9 млрд грн ($3,66млрд) або понад 20% від загального обсягу.

За даними Нацбанку, загалом обсяг неповернення валютного виторгу в Україну від початку повномасштабної війни перевищує $8 мільярдів, що відчутно впливає на платіжний баланс.

"Неповернений експортний виторг за час війни зріс майже вдвічі. Це проблема, і про це треба говорити", – наголошував голова НБУ Андрій Пишний на зустрічі з бізнесом у лютому цього року.

$5-6 мільярдів валютного виторгу Україна втрачає саме через схеми з експортом зерна, зазначав голова податкового комітету парламенту Данило Гетманцев.

При цьому увесь експорт агропродукції минулого року становив $22,9 млрд, у тому числі зерна Україна експортувала на $8,3 млрд.

Його колега по комітету Мар'ян Заблоцький підтверджує, що обсяги неповернення валюти в Україну через зернові схеми під час повномасштабної війни зросли в рази.

"Раніше це було десь $500 мільйонів на рік. Зараз це приблизно дві третини, навіть три чверті експорту. Тобто ми боремось за "зерновий коридор", але він в основному використовуються для відмивання грошей, а на для заведення валюти в країну", – наголошує депутат.

Що робить влада, щоб зупинити схеми з експортом "чорного зерна"?

Активні дії, покликані вирішити проблему махінацій з експортом аграрної продукції, українська влада демонструє понад рік. Проте остаточно вирішити проблему не вдається.

Ще у січні 2023 року Верховна Рада ухвалила закон, яким надала Кабміну право запроваджувати режим експортного забезпечення при вивезенні основних зернових культур – пшениці, ячменю, кукурудзи, сої, ріпаку, насіння соняшника, олії та макухи.

Закон дозволяв експортувати зерно лише компаніям-платникам ПДВ. При цьому вони мали фактично заблокувати частину своїх коштів на рахунку у якості гарантії повернення валютної виручки.

Цей закон набув чинності ще рік тому, але режим експортного забезпечення так і не запрацював, оскільки Кабмін не ухвалив потрібну постанову.

В уряді це пояснювали недосконалістю ухваленого закону, повідомляла ЕП із посиланням на джерела.

До вирішення проблеми з експортом "чорного зерна" влада активно повернулася лише у листопаді минулого року, коли виникли проблеми з надходженням валюти від США:

  1. Кабмін заборонив експортувати аграрну продукцію компаніям, які не є платниками ПДВ. Крім того, перелік експортерів обмежили компаніями, які зареєструвалися у Державному аграрному реєстрі, який адмініструє Мінагрополітики. Це мало виключити зі схеми експорту "чорного зерна" фіктивні компанії.
  2. Національний банк вдвічі зменшив – зі 180 до 90 календарних днів – граничні строки розрахунків за операціями з експорту аграрних товарів. Це мало прискорити повернення валютної виручки легальними експортерами зерна.
  3. Верховна Рада ухвалила у першому читанні два законопроєкти, спрямовані на протидію "чорному експорту" зерна.

Запроваджені урядом та Нацбанком заходи мали певний позитивний вплив. Експортна виручка 200 найбільших агропромислових компаній у грудні 2023 року зросла в 1,6 раза порівняно із жовтнем, розповідав заступник голови НБУ Юрій Гелетій.

"Чорне зерно" не їде. Це перевірені відомості СБУ", – запевняв Данило Гетманцев наприкінці минулого року.

Водночас Мар'ян Заблоцький вважає, що для вирішення проблеми рішень уряду та Нацбанку недостатньо.

"Вивозити тіньове зерно стало складніше, але бракує організованості і реальної волі, щоб закрити цю схему. Проблема полягає в тому, що схема всім відома, вже двічі приймались у Верховній Раді у першому читанні законопроєкти, які це вирішували. Я знаю, що правоохоронні органи зверталися до Національного банку за певними даними, щоб прикрити ці операції експортерів. Але Національний банк цих даних не дає. І постійно ця історія зупиняється на рівні Національного банку і Верховної Ради", – каже депутат.

Він наголошує, що проблема з "чорним" експортом зерна має бути системно вирішена на рівні закону. Якщо ж регулювати цей процес лише підзаконними актами, можуть виникати корупційні ризики.

"Є компанії, які погоджуються на ці правила, а є ті, які домовляються, щоб цього не робити... Тобто щоразу такі заходи дійсно приводили до обмеження експорту чорного зерна і нібито наповнення бюджету. Але, на жаль, також приводили до того, що окремі чиновники збагачувалися", – пояснює Заблоцький.

При цьому ухвалені Верховною Радою наприкінці листопада минулого року у першому читанні законопроєкти №10168-2 та №10169-2, які б мали вирішити проблему "чорного експорту" і сумнівного походження зерна, досі не прийняті в цілому.

"Механізм полягає у тому, що у кожного зернятка має бути історія. Тобто експортувати зможе лише платник ПДВ, у платника ПДВ на це зернятко має бути вхід ПДВ і так до першого виробника. Весь цей ланцюг має бути з ПДВ. Якщо у тебе немає документа походження цього зерна, тебе не випускають нормою закону", – розповідав Данило Гетманцев про суть запропонованих законопроєктів.

Податковий комітет Ради мав доопрацювати їх спільно з Мінагрополітики і внести на розгляд парламенту у другому читанні, але цього досі не відбулося. Гетманцев пояснював відповідальність це затримкою з підготовкою пропозицій уряду.

Доопрацьованих варіантів цих законопроєктів досі немає, і коли парламент розгляне їх у другому читанні, наразі невідомо, каже Мар'ян Заблоцький.

Водночас проти низки передбачених ними норм виступила Американська торговельна палата в України (AmChаm). На думку компаній-членів палати, такі зміни ускладнять податкові та митні процедури для легальних експортерів.

"Експортер не повинен відповідати за дисципліну своїх постачальників (виробників та/або продавців сільськогосподарської продукції)... Відтак, порушення законодавства попередніми постачальниками аграрної продукції чи їх "ризиковий статус" не можуть бути підставою для блокування експорту", – йдеться у заяві AmChаm.

Однак великі міжнародні компанії також можуть купувати через посередників "чорне" зерно для експорту і заробляти на цьому, вважає Мар'ян Заблоцький.

"Парадокс насправді полягає в тому, що більшість тіньового зерна експортується через міжнародних трейдерів, яких в тому числі представляє Американська торговельна палата", – стверджує депутат.

Він наводить приклад, що ще до повномасштабної війни міжнародні трейдери не повертали в Україну валютну виручку від 3-16% своїх операцій.

"Якби це парадоксально не було, основна частина тіньового експорту – вона здійснюється через міжнародних трейдерів", – каже Заблоцький.

За його словами, зараз ситуація не змінилася.

"Якщо ви запитаєте на зерновому ринку, хто займається такими операціями – буде те ж саме, що у 2020 році", – додає депутат.

«Аргумент»


На цю тему:


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Новини

20:00
У неділю гроза лише на південному сході України, тепло
18:07
Олександр Чебаненко: Про чергову імітацію, паспорти чоловікам за кордоном та біг влади по граблях
16:05
Адепти московського патріархату мають психічний розлад та потребують медичної допомоги, - лікар о. Олексій Данилов
14:13
Офіційно: ЗСУ контролюють дві третини сіл Очеретиного та Соловйового на Донецькому напрямку
12:05
Провал оборони в Очеретино створив для ЗСУ загрозу поразки майже у всій Донецькій області
10:04
У квітні 2022 року "зелена влада" планувала здати росії суверенітет України, цьому запобіг Джонсон - Die Welt
09:01
Уночі збито 21 з 34 ракет окупантів, але є влучення у 4 ТЕС
08:00
ГЕНШТАБ ЗСУ: ситуація на фронті і втрати ворога на 27 квітня
20:00
У суботу в Україні дощі лише на сході, на півдні до +25°С
18:05
Від Чорнобилю 1986 - до Чорнобилю 2024: ядерна енергетика нашої країни підійшла до небезпечної межі

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністр оборони Олексій Резніков закликав громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях. .

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]