Від політиків до науковців: сотні людей з усього світу дали інтерв’ю та стали фігурантами гучної російської дезінформаційної кампанії
Версия для печати
Коли у 2022 році західні фахівці з кібербезпеки вперше зафіксували мережу «Doppelgänger», вона виглядала як класична, хоч і масштабна фабрика клонів. Її оператори створювали дзеркальні копії авторитетних видань — від німецького Der Spiegel до французького Le Monde, — наповнюючи їх антиукраїнськими наративами.
Проте згодом примітивне копіювання чужих вивісок поступилося місцем значно витонченішій та небезпечнішій стратегії. Російська державна дезінформаційна машина перейшла до створення власної псевдомедійної інфраструктури, яка масово скуповує, рекрутує або використовує наосліп реальні західні обличчя: від відставних офіцерів розвідки до діючих парламентарів.
Масштаб цієї індустріальної фабрикації смислів оголився завдяки зламу флагманського ресурсу кампанії — порталу Recent Reliable News (RRN). Хакери перетворили пропагандистський майданчик на відкриту базу даних, де зафіксовано понад 500 відеоінтерв'ю зі спікерами з більш ніж 50 країн світу. Як зазначають у масштабному розслідуванні журналісти проєкту OCCRP разом із колегами з естонського видання Delfi Estonia, серед опитаних фігурують колишні американські, французькі та іспанські військові, науковці, представники європейського ультраправого флангу та навіть відверті маргінали, об'єднані єдиною рисою — готовністю транслювати антизахідні та антиукраїнські тези.
Цей масив матеріалів демонструє зміну парадигми інформаційної війни. Замість прямих рупорів на зразок RT, присутність яких у західному публічному просторі суттєво обмежена, Кремль фінансує розгалужену систему субпідрядників. Прокремлівські піар-структури, такі як підсанкційне «Агентство соціального дизайну» (АСД / SDA) та пов'язане з московською владою «АНО Диалог», діють за класичними бізнес-лекалами: освоюють бюджети, розширюють лійку охоплення та цинічно шукають інфлюенсерів по всьому світу, не цураючись використання чужої наївності, марнославства чи радикалізму.
Аналіз цієї мережі дає змогу зазирнути за лаштунки сучасної гібридної агресії: вона більше не намагається переконати західного обивателя в абстрактній «правоті Москви». Її завдання набагато прагматичніше — поглибити розкол усередині західних суспільств, розхитати політичну стабільність і створити ілюзію, ніби відмова від підтримки України є загальноприйнятим консенсусом серед провідних інтелектуалів світу.
Читайте також: Як змінилась інформаційна війна за останні роки та чи має успіхи Україна
Індустрія впливу та злам архітектури RRN
Джерело: Скріншот/rrn.com.tr. На веб-сайті RRN зазначено, що бренд RRN тепер працює під турецьким доменом із розширенням .tr.
Перші ознаки роботи мережі Doppelgänger були зосереджені на швидких інформаційних атаках: вкрадені шрифти, скопійовані дизайни авторитетних медіа та реєстрація схожих доменів для поширення фейкових колонок. Проте згодом система розрослася до мережі автономних багатомовних платформ, що маскуються під незалежні новинні агентства та аналітичні центри. Як випливає з оприлюдненого розслідування видання OCCRP, ресурси проєкту публікували контент англійською, німецькою, французькою, іспанською та турецькою мовами, формуючи видимість незалежної глобальної аналітики.
Переломний момент у дослідженні мережі настав після того, як головний рупор кампанії — вебсайт Recent Reliable News — зазнав зламу. Невідомий оператор перехопив контроль над ресурсом під глузливим гаслом «The Doppelganger got Doppelgangered» («Двійника подвоїли») і перетворив його на регулярно оновлюваний архів операцій впливу. Оприлюднений масив містив каталогізовані відеозаписи сотень розмов, які лягли в основу майже двох тисяч дезінформаційних публікацій.
Свідчення, здобуті з внутрішніх витоків АСД і зафіксовані в матеріалах правоохоронних органів США, свідчать: головною метою підрядників Кремля було «поглиблення внутрішніх протиріч між правлячими елітами» на Заході та «стимулювання протестної активності опозиційних сил». В одній із робочих записок компанії, наданій ФБР, куратори кампанії відверто сформулювали своє завдання: «Нам потрібні інфлюенсери! Багато і скрізь. Ми готові поїти й годувати їх». Йшлося про свідоме вербування або використання авторитетних коментаторів для легітимізації потрібних сигналів.
Діапазон залучених осіб виявився разючим. Серед зафіксованих фігур з'явилися колишній керівник апарату Держсекретаря США Коліна Пауелла Лоуренс Вілкерсон, норвезький проросійський політолог Гленн Дізен, а також італійська медійна персона Сімона Манджанте Пападопулос. Їхні коментарі подавалися під гучними заголовками про «крах німецької економіки», «катастрофу санкцій» та «неминучу поразку України», наче виважена позиція міжнародної експертної спільноти.
Сімона Манджанте Пападопуло
Така масовість багато в чому диктувалася банальною логікою звітності російських державних підрядників. Як зазначають опитані аналітики з військових та безпекових досліджень, приватні агенції на кшталт АСД змушені демонструвати Кремлю безупинну активність для отримання чергових бюджетних траншів. Виробництво сотень інтерв'ю стало зручним кількісним показником успішності, навіть якщо значна частина переглядів накручувалася мережами ботів, а реальний вплив на політику залишався під питанням.
Читайте також: Які способи використовує Кремль, щоб посіяти хаос усередині ЄС: фрілансери із саботажу, наплив фейків і міграція як зброя
Бразильські нестигматизовані проксі та уявні журналісти
Головне питання, яке постало перед розслідувачами: як саме маловідомим пропагандистським ресурсам вдавалося вмовляти публічних людей на тривалі інтерв'ю? Спроби розпитати понад 60 учасників кампанії натрапили на мовчання або раптову амнезію. Проте ті деякі коментатори, які погодилися говорити, розкрили складну систему маскування, в якій замовники майже ніколи не представлялися представниками російських структур.
Одним із ключових каналів виходу на спікерів виявилися не російські співробітники, а іноземні посередники. Значну роль у процесі відігравали бразильські послідовники ультранаціоналістичного ідеолога Олександра Дугіна. Зокрема, кілька опитаних вказали на Рафаеля Мачадо — лідера бразильського осередку руху «Новий опір» (Nova Resistência), що відкрито просуває неофашистські погляди та концепцію багатополярності, покликану зруйнувати ліберальний правопорядок.
Саме Мачадо виступав контактною особою для низки західних діячів. Як зазначають журналісти OCCRP, він організував запис розмови з Сімоною Манджанте Пападопулос, яка згодом з'явилася на франкомовному ресурсі мережі Phrygien, де експертка міркувала про нібито згубні наслідки відмови Європи від російських енергоресурсів. Коли ж деталі розмови спливли на публіку, респондентка запевняла, що гадки не мала про причетність ресурсу до структур російської дезінформації та вважала це звичайною медійною взаємодією.
Іншим способом залучення став вихід через соціальні мережі під виглядом молодих журналістів чи продюсерів незалежних стартапів. Показовою є історія колишнього британського парламентаря Метью Гордона-Бенкса. З ним у месенджері WhatsApp зв'язався молодий чоловік, який назвався Ніколаєм Масловим — продюсером «молодої німецької медіакомпанії з російським корінням».
Проте перевірка виявила, що особа з такими даними в Москві ніколи не працювала в журналістиці, а раніше шукала роботу аналітика верифікації клієнтів (KYC) у банківському секторі.
Попри це, Гордон-Бенкс дав серію інтерв'ю, фрагменти яких згодом лягли в основу понад десятка статей на ресурсах Doppelgänger, зокрема німецькомовному сайті Meisterurian. Сам екс-політик заявив, що не вважає себе учасником пропаганди, а просто коментував міжнародні події зі свого багаторічного досвіду, вважаючи свого співрозмовника людиною, яка просто «практикує англійську мову». Ця дивовижна легковажність публічних інтелектуалів стала головним паливом для кремлівської кампанії.
Читайте також: Захід епохи Макрона під сльозогінним газом та кремлівські мультиплікатори хаосу
Фокус на розкол - німецький фланг і теорії змови
Особливу увагу кремлівські технологи приділили політичному ландшафту Німеччини — країни, чия економічна та військова підтримка України є критично важливою для стійкості європейського фронту. Не випадково левова частка залучених політиків виявилася пов'язаною з німецькими ультраправими силами, насамперед із партією «Альтернатива для Німеччини» (AfD), яка активно експлуатує тему втоми від війни та страху перед ескалацією.
Використання діючих депутатів і регіональних лідерів переслідувало подвійну мету. З одного боку, це давало матеріалам формальну легітимність усередині самої Німеччини, де висловлювання обраних представників цитувалися в регіональних спільнотах. З іншого боку, вказані інтерв'ю масово перекладалися іншими мовами, транслюючи світові картину того, що найбільша економіка Європи нібито перебуває на межі бунту проти власного уряду через допомогу Києву.
Окрім правопопулістів, мережа не гребувала співпрацею з представниками радикального лівого крила. Член лівого блоку Сари Вагенкнехт у Нижній Саксонії Фредерік Броссарт неодноразово фігурував на сторінках ресурсів мережі. Навіть після публічних викриттів його попередніх виступів на порталі Militärblatt, політик знову дав розгорнуте інтерв'ю черговому клону мережі, де закликав припинити військову допомогу Україні та зняти санкції з РФ, виправдовуючись пізніше тим, що «не провів належної перевірки» видання.
Водночас поруч із респектабельними політиками серед спікерів регулярно опинялися відверті конспірологи, включно з прихильниками теорій про викрадення людей прибульцями. Фахівці з інформаційної безпеки розглядають це як холодний розрахунок: для деструктивного впливу не обов'язкова академічна точність. Людина зі стертими рамками реальності значно легше транслює ідею про глобальну змову західних урядів проти власного народу — тезу, яка ідеально вкладається в завдання Кремля щодо деморалізації західних громадян.
Багато хто з фігурантів каталогу RRN мав довгу історію співпраці з російським апаратом впливу. Вони виступали фейковими «міжнародними спостерігачами» на псевдовиборах на тимчасово окупованих територіях України або роками давали коментарі для RT. Проте поява квазієвропейських вебсайтів дозволила цим спікерам повернутися до інформаційного простору країн Заходу під новою, нібито нейтральною обгорткою.
Турецька гавань і незнищенність гібридних мереж
Упродовж 2024–2026 років правоохоронні органи США та Європи завдали мережі Doppelgänger кількох відчутних ударів: домени конфісковувалися ФБР, компанії потрапляли під санкції, а соціальні мережі блокували тисячі пов'язаних бот-акаунтів. До середини 2026 року більшість первинних сайтів кампанії припинила функціонування. Проте гібридна структура швидко продемонструвала здатність до мутації, перемістивши інфраструктуру за межі західної юрисдикції.
Основним майданчиком для перезапуску стала Туреччина. Як повідомляє естонське видання Delfi Estonia, вцілілі ресурси мережі змінили національну доменну зону на .tr. Зокрема, зламаний бренд RRN трансформувався в «Researchers & Reporters Network», зберігши впізнавану абревіатуру, але публічно заявивши про штат турецьких журналістів. Портал продовжує безперебійно виробляти матеріали під гаслом «перевіреної інформації та незалежного аналізу».
Ключовою фігурою турецького вузла мережі став Мехмет Перінчек — член проросійської турецької партії Vatan, який не приховує тісних зв'язків із сім'єю Олександра Дугіна та латиноамериканськими ультраправими рухами. Перінчек керує ресурсом Kıtalararası, який відкрито співпрацює з платформою RRN, забезпечуючи російській дезінформації комфортне юридичне та технічне прикриття в країні, яка зберігає специфічний статус посередника між Росією та Заходом.
Переформатування мережі на турецьких доменах свідчить про глибоку структурну проблему протидії подібним загрозам. Блокування окремих серверів і публічні викриття дають лише тимчасовий ефект, якщо не зруйновано базову мотивацію учасників схеми. Кремль готовий витрачати мільйони на фінансування квазімедіа, доки західний інформаційний простір залишається проникним для людей, готових продавати свою експертну репутацію за хвилину слави чи гонорар від невідомих продюсерів.
Історія Doppelgänger — це тривожне нагадування про те, що поле битви сучасної війни проходить не лише вздовж лінії фронту, а й через сторінки сумнівних сайтів та месенджери західних еліт. Захист від цієї загрози вимагає не просто технічних блокувань, а суворої професійної гігієни та відповідальності від політиків, інтелектуалів і пересічних читачів, які досі схильні вірити авторитетним регаліям тих, хто давно перетворився на сліпий інструмент ворожої пропаганди.
—
Олекса Захар для «Аргумент» за матеріалами OCCRP
Читайте також:
- Диверсанти за оголошенням: як Росія використовує діаспори, кримінал та криптовалюту для дестабілізації Заход
- Від ухилянта до піромана: як російське ГРУ вербує українських біженців для спалення Європи
- «Троянські коні» Кремля біля військових баз Європи
- Розсекречена анатомія сучасного шпигунства в Європі: головні архітектори хаосу - рашисти
- Де саме Європа не готова до війни з путінською Росією і до чого тут НАТО?
- Гібридна війна рашистів 2.0: що літає над Європою?
- Нічна атака рашистів на Польщу: російські дрони перетнули кордон НАТО. Варшава активує Статтю 4
- Танкер, який пошкодив кабелі у Балтійському морі, мав шпигунське обладнання, - ЗМІ
- В росії зробили крок до війни з Норвегією
- Сотні інтернет-кабелів на дні океанів загрожені росією
- Після пошкодження кабелю Estlink 2 у Балтійському морі на дні знайшли слід від якоря, що розтягнувся майже на 100 кілометрів
- Росія створює карту критично важливих підводних та наземних систем союзників − розвідка НАТО
- Могутній потік брехні: російська пропаганда все більше виглядає для Заходу екзистенційною проблемою, яку він поки не здатний ефективно вирішити
