Глобальний аутсорсинг хаосу або чому іспанською демократією керують із Дананга та Лубʼянки

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото:

Сучасна війна за контроль над європейськими демократіями більше не потребує хакерів у балаклавах, які зламують сервери центральних виборчих комісій у ніч підрахунку голосів. Навіщо ризикувати викриттям при спробі втрутитися в електронну урну, якщо значно дешевше, безпечніше й ефективніше зламати свідомість самого виборця ще до того, як він дійде до дільниці?

Поки класичні спецслужби шукають сліди втручання у виборчих реєстрах, інформаційний простір перетворюється на відкритий полігон, де російські вербувальники, в'єтнамські клік-ферми та латиноамериканські радикальні медіа працюють як єдиний конвеєр із виробництва хаосу.

Напередодні парламентських виборів в Іспанії, призначених на 29 листопада 2026 року, аналітики розвідувальної платформи Golden Owl за допомогою власної системи OSINT-моніторингу Noctua провели масштабне одинадцятитижневе розслідування. Дослідники проаналізували майже 55 тисяч унікальних публікацій у Facebook, Instagram, TikTok, YouTube, X, Telegram та на форумах даркнету, зафіксувавши понад десять тисяч акаунтів, залучених до маніпуляцій навколо іспанської виборчої кампанії. Отримана картина нагадує не поодинокі інформаційні диверсії, а розгалужений тіньовий арсенал гібридної війни.

Результати цього дослідження виходять далеко за межі звичних дискусій про фейкові новини чи передвиборчу агітацію. Йдеться про конвергенцію прямого ворожого вербування, комерційного шахрайства на трафіку, синтетичного контенту та витоків персональних даних мільйонів громадян. Різні за походженням і мотивами гравці — від кремлівських кураторів до комерційних ферм у Південно-Східній Азії — фактично розділили між собою працю, створюючи для іспанського виборця викривлену реальність, де будь-яка національна трагедія миттєво стає доказом змови, а сама ідея голосування оголошується безглуздою.

Цей невидимий арсенал не торкається паперових бюлетенів, але б'є безпосередньо по довірі до державних інституцій, готуючи ґрунт для вуличних заворушень на наступний день після виборів. Іспанський кейс осені 2026 року став наочним підручником того, як глобалізована інфраструктура дезінформації здатна за лічені хвилини імпортувати чужі політичні сценарії та перетворювати внутрішні суперечності європейської країни на зброю масового ураження.

Джерела активності, задокументованої в цьому звіті, зосереджені в Іспанії. Кожне джерело визначається за записом на платформі (країна менеджера Meta, поле «місцезнаходження облікового запису» X, країна публікації в TikTok), джерелом пересилання в Telegram або індексом у даркнеті; ширина лінії пропорційна зафіксованому охопленню.

Джерела активності, задокументованої в цьому звіті, зосереджені в Іспанії. Кожне джерело визначається за записом на платформі (країна менеджера Meta, поле «місцезнаходження облікового запису» X, країна публікації в TikTok), джерелом пересилання в Telegram або індексом у даркнеті; ширина лінії пропорційна зафіксованому охопленню.

Читайте також: Після смерті Путіна Росія може напасти на Європу - сценарій аналітиків RAND

Московський хаб або як іспанець у бігах вербує співвітчизників на війну та шпигунство

У самому центрі іспаномовної прокремлівської екосистеми стоїть не анонімний бот і не черговий клон державного російського агентства, а цілком реальний громадянин Іспанії, який працює безпосередньо з Москви під захистом російських спецслужб.

Йдеться про мадридського політолога Енріке Аріаса Хіля — випускника Університету Комплутенсе та доктора наук із міжнародної безпеки, якого іспанська поліція у вересні 2025 року внесла до списку найбільш розшукуваних злочинців Євросоюзу. Виїхавши до Росії влітку 2024 року за стипендією культурного центру «Россотрудничества» в Мадриді та отримавши там політичний притулок, колишній дослідник радикальних груп розвернув свої професійні навички проти власної батьківщини.

Свій Telegram-канал «Desinformador Ruso» та пов'язаний із ним анонімний бот зворотного зв'язку Аріас Хіль перетворив на повноцінний вербувальний пункт Кремля в розпал іспанської виборчої кампанії. Лише за два тижні, з 21 жовтня по 3 листопада 2026 року, канал опублікував дев'ять оголошень із закликом до іспанців вступати до лав російської армії.

Рекрутам обіцяють оплату перельоту та візи, щомісячне грошове забезпечення у розмірі 2500–3000 доларів, одноразовий бонус у 25 тисяч доларів за підписання контракту та прискорене отримання російського громадянства. Паралельно через цей самий бот іспанських держслужбовців закликали ставати інформаторами РФ, зливаючи конфіденційні дані про чиновників і бізнесменів, а пересічних користувачів — приєднуватися до проєкту DDoSia для проведення кібератак проти західної інфраструктури за винагороду в криптовалюті.

Вербування йде пліч-о-пліч із відвертим залякуванням і терором проти іспанських силовиків. Як з'ясували аналітики Golden Owl, московський хаб системно публікує персональні дані офіцерів Національного розвідувального центру (CNI), поліції та Цивільної гвардії.

Після зливу 499-сторінкового досьє на понад шістсот співробітників силових структур у серпні 2026 року, наприкінці жовтня канал відкрив спеціальну рубрику «Чистилище», де почав викладати фотографії та службові дані діючих іспанських військовослужбовців. А компанію відставного іспанського генерала, який публічно попередив про російські гібридні атаки, канал відверто оголосив «легітимною військовою ціллю» російського міністерства оборони.

Сам по собі канал Аріаса Хіля має відносно скромну аудиторію близько 14,5 тисячі підписників, але його справжня сила полягає в мережі ретрансляторів. Навколо московського вузла сформувалося кільце з понад двадцяти іспаномовних Telegram-каналів із сукупною аудиторією майже пів мільйона підписників, серед яких виділяються канали Ліу Сіваї, «Guerras y Geopolíticas», «Ucraniando» та іспанська франшиза «Rybar». Ці майданчики діють як злагоджений механізм: ідентичні тексти з'являються на них із різницею в кілька хвилин без позначок про репост, перекидаючи наративи з російських державних агентств TASS та Sputnik безпосередньо в чати іспанських ультраправих та ультралівих радикалів.

За інформаційною завісою стоять реальні демонстраційні диверсії. Проросійські хактивістські угруповання на кшталт NoName057(16) та Z-Pentest Alliance регулярно звітують про вторгнення в промислові системи управління іспанських об'єктів — від системи зрошення парку у Валенсії до очисних споруд виноробні та сироварні в Толедо. Хоча технічна шкода від таких атак зазвичай оцінюється урядом як мінімальна, їхня політична мета очевидна: показати іспанцям, що їхня країна беззахисна, а кожен кіберудар чи вибух на заводі боєприпасів у Гранаді подається московською мережею як пряма розплата за військову допомогу Україні.

Як працює ця мережа: російські джерела (державні ЗМІ, хактивістські угруповання, установи, військові блогери) передають інформацію до центру в Москві, яким керує іспанець; цей центр займається перекладом, вербуванням та залякуванням; іспаномовна мережа поширює ці матеріали протягом декількох хвилин; іспанські політичні канали з аудиторією у сотні тисяч доносять їх до виборців.

Як працює ця мережа: російські джерела (державні ЗМІ, хактивістські угруповання, установи, військові блогери) передають інформацію до центру в Москві, яким керує іспанець; цей центр займається перекладом, вербуванням та залякуванням; іспаномовна мережа поширює ці матеріали протягом декількох хвилин; іспанські політичні канали з аудиторією у сотні тисяч доносять їх до виборців.

Читайте також: Рашизм – ракова пухлина для людства. Палата число «Z»

В'єтнамська фабрика іспанського гніву та глобальний аутсорсинг фейків

Якщо російська мережа працює на ідеологію та дестабілізацію безпеки, то наймасовіший потік передвиборчої брехні в іспанському сегменті Facebook виявився продуктом суто комерційного аутсорсингу з Південно-Східної Азії. Дослідження виявило цілу ферму з дванадцяти нібито іспанських новинних і громадських сторінок, сукупна аудиторія яких сягнула 270 тисяч підписників. Проте дані прозорості платформи Meta безжально викрили географію цього «іспанського патріотизму»: усіма цими сторінками керують адміністратори з В'єтнаму.

Технологія маскування була доведена до автоматизму. Сторінки на кшталт «Gentle Echo», «Atlas Wire», «Horizonte Político» чи «Solstice Harbor» реєструвалися під невинними категоріями — як ресторани швидкого харчування, духові оркестри або магазини дитячого одягу, щоб не привертати уваги модераторів політичної реклами. У профілях вказувалися випадкові адреси престижних вулиць Мадрида, Барселони чи Севільї, а на обкладинці однієї зі сторінок навіть забули прибрати прапор Колумбії, що залишився від попереднього проєкту.

Щоб швидко набрати живу іспанську аудиторію, в'єтнамські оператори запустили серію платних рекламних кампаній із примітивним, але безвідмовним гаслом: «Якщо ти любиш Іспанію — натисни тут» на тлі національного прапора та королівського палацу. Алгоритми Meta скерували цю рекламу туди, де вона давала найкращий відгук: переважну більшість залучених користувачів склали іспанці віком понад 65 років — саме та вікова група, яка найактивніше користується голосуванням поштою.

Накопичивши критичну масу підписників на вигаданих скандалах про сварки короля Філіпа VI з королевою Летицією, наприкінці жовтня ферма різко перемкнулася на виборчу кампанію. Стрічки заповнили крикливі заголовки великими літерами про те, що лідер партії Vox Сантьяго Абаскаль оголосив «максимальну тривогу до 29 листопада», а депутатка Каєтана Альварес де Толедо нібито виголосила нищівну промову, довівши уряд Педро Санчеса до паніки. Жодної з цих подій насправді не відбувалося. Щоб обійти автоматичні фільтри пошуку, адміністратори прибрали посилання на свої сайти з тексту дописів і почали ховати їх у першому коментарі від імені самої сторінки, додаючи до кожної адреси унікальний код для відстеження ефективності кожної окремої сторінки-донора.

Початкові сторінки: спільні адреси та веб-сайти пов’язують ці сторінки між собою.

Початкові сторінки: спільні адреси та веб-сайти пов’язують ці сторінки між собою.

За лаштунками цього потоку фейків стоїть чітка бізнес-модель монетизації клікбейту. Усі сайти мережі працюють на базі білої видавничої платформи Blogbio та використовують рекламний плеєр мережі AdsConex, що належать зареєстрованій у Гонконгу компанії Metaconex Ltd із представництвом у в'єтнамському місті Дананг.

Унікальний доказ внутрішньої кухні цієї індустрії дослідники знайшли на російськомовному ринку в даркнеті, де всього за десять доларів продавався лог шкідливого програмного забезпечення з зараженого комп'ютера на півночі В'єтнаму. На скриншоті робочого столу оператора поруч із панеллю керування Blogbio та рекламним кабінетом Facebook відкрилися в'єтнамські сервіси генерації голосу та зображень за допомогою штучного інтелекту, проксі-сервери та магазини старих американських акаунтів.

В'єтнамська ферма виявилася лише найбільшим, але далеко не єдиним прикладом глобального виробництва «іспанської громадської думки». Розслідування зафіксувало сторінку «La Voz del Pueblo - España» з 47 тисячами підписників, якою керують зі Шрі-Ланки; її оператори настільки поспішали штампувати опитування про політиків, що залишали в текстах технічні маркери чат-ботів зі штучним інтелектом.

Ще одну «істинно іспанську» сторінку «Coherencia España» адмініструють три особи з Аргентини, а розважальний паблік з Індонезії раптово почав публікувати іспанські антиурядові меми. Паралельно мережа з 25 акаунтів у TikTok, які публікували відео зі США, Німеччини та Франції під однаковим набором хештегів про міграційну кризу в Сеуті, зібрала майже півтора мільйона переглядів на чужих відеороликах, штучно роздмухуючи паніку про «національну надзвичайну ситуацію».

Платна кампанія з розширення аудиторії: шаблон, платники, таргетинг та заходи Meta щодо дотримання правил.

Платна кампанія з розширення аудиторії: шаблон, платники, таргетинг та заходи Meta щодо дотримання правил.

Читайте також: Від політиків до науковців: сотні людей з усього світу дали інтерв’ю та стали фігурантами гучної російської дезінформаційної кампанії

36 хвилин після катастрофи - як трагедію в Урді перетворили на зброю

Справжня швидкість і небезпека транскордонних інформаційних мереж проявилися 28 жовтня 2026 року, коли поблизу міста Урда в провінції Толедо зіткнулися два потяги, забравши життя 69 людей.

Поки рятувальники ще діставали поранених з понівечених вагонів, а слідчі навіть не наблизилися до місця аварії, в соціальній мережі X уже розгорнулася скоординована операція з переписування причин трагедії. Рівно через тридцять шість хвилин після зіткнення і всього через три з половиною хвилини після першого офіційного повідомлення залізничного оператора Renfe під дописами державних відомств та провідних іспанських газет почали з'являтися однотипні коментарі з твердженням про «ультраправий саботаж».

Протягом наступної години версія подій стрімко мутувала, перетворившись спочатку на «російський або ізраїльський саботаж», а згодом — на «ізраїльсько-марокканську гібридну війну» та «теракт США та Ізраїлю в розпал виборчої кампанії». Як зазначають аналітики Noctua, за розгортанням цієї кампанії стояв чіткий розподіл ролей. Акаунт, який генерував по сто дописів на день і сім разів змінював ім'я, засіяв перші звинувачення в коментарях під новинами медіа. Далі естафету підхопив англомовний «міст» — профіль нібито журналіста з Белфаста, створений на початку 2026 року, який вивів конспірологічну теорію на міжнародну аудиторію.

Головний вірусний удар завдав акаунт з Аргентини, який оприлюднив відеозапис виступу прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу з вигаданими субтитрами, де той нібито погрожував Іспанії «залізничними катастрофами» та блекаутами за підтримку Палестини.

Цей фейк був ретельно підготовленою заготовкою: точно таке саме змонтоване відео вже запускали в липні 2026 року, коли його офіційно спростували фактчекери агенції EFE. Проте в день трагедії в Урді стару фальшивку реанімували, і лише один пост аргентинського акаунта зібрав понад 600 тисяч переглядів, причому вкид був підготовлений заздалегідь — напередодні катастрофи в мережі вже з'являлися загадкові натяки на те, що падіння уряду Нетаньягу припинить аварії на іспанській залізниці.

Коли фактчекери розвінчали цитату Нетаньягу, до справи долучилося прокремлівське кільце в Telegram. Російські пропагандистські канали миттєво підхопили тему, перевівши її в нову площину: мовляв, розслідуванням причин катастрофи в Урді займатиметься ізраїльська компанія з кібербезпеки залізниць Cylus, а отже, сліди «диверсії Моссаду» будуть надійно приховані. Таким чином національна жалоба за лічені години була перетворена на токсичну геополітичну зброю, покликану посіяти недовіру до уряду та розколоти суспільство.

За аналогічною транскордонною схемою в іспанський інформаційний простір було імпортовано сценарій «вкрадених виборів». Коли 25 жовтня другий тур президентських виборів у Бразилії завершився продовженням часу голосування на дві години, ультраправі медіаплатформи в Аргентині, Сальвадорі та США з мільйонними аудиторіями за 29 хвилин розгорнули кампанію про фальсифікацію результатів на користь Лули да Сілви.

Наступного ранку прем'єр-міністр Іспанії Педро Санчес привітав переможця, написавши: «Те, що сталося в Бразилії, станеться і в Іспанії», маючи на увазі перемогу прогресивних сил. Вже за сімдесят хвилин американська ультраправа активістка з майже сімсоттисячною аудиторією перекрутила цю фразу на пряме звинувачення: «Педро Санчес збирається вкрасти вибори, як Лула». А ще через два дні неперевірені графіки про «аномалії на бразильських дільницях» від майамського агрегатора UHN Plus були адаптовані іспанськими блогерами як доказ неминучого виборчого шахрайства 29 листопада.

Читайте також: Як змінилась інформаційна війна за останні роки та чи має успіхи Україна

Цифрова карусель демобілізації 

Усі описані вище мережі — від московських вербувальників до в'єтнамських клік-ферм та латиноамериканських медіа — сходяться в одній стратегічній точці. Їхній головний меседж до іспанського виборця складається з трьох тез: не голосуйте поштою, списки виборців сфальсифіковані, а результат виборів усе одно вкрадуть.

Підґрунтям для цього стала маніпуляція навколо так званого «закону про онуків» (ley de nietos), який спростив отримання громадянства нащадкам іспанських емігрантів. Коли Верховний суд Іспанії оприлюднив суху статистику про розгляд 31 тисячі заяв, конспірологи миттєво перетворили ці дані на сенсацію про «три мільйони фейкових виборців з Латинської Америки», яких соціалісти нібито завезли для фальсифікації голосування.

Для максимального поширення цієї паніки в соцмережі X працюють спеціалізовані «двигуни ретрансляції» та копіпаст-осередки. Дослідники зафіксували акаунти на кшталт «@QueDicenDices», який при скромних семи сотнях підписників робить до 216 публікацій на день зі швидкістю 150 репостів на годину, штучно виводячи потрібні наративи в тренди.

Поруч із ними діють синхронізовані групи акаунтів: чотири профілі («Mara», «Rebeca», «Paco» та «Covadonga») у шести зафіксованих епізодах публікували слово в слово ідентичні тексти про «мільйони фальшивих бюлетенів поштою» в суворо визначеній послідовності з інтервалом у кілька хвилин, заздалегідь готуючи виправдання на випадок, якщо реальні результати виборів не збігатимуться з потрібними соціологічними опитуваннями.

Окремим феноменом кампанії 2026 року стала промислова хвиля псевдонейтральних «ШІ-пояснювачів». Одразу після оголошення виборів на YouTube, Instagram та TikTok з'явилися понад 140 нових каналів під гаслами «без партій», «лише факти» та «за одну хвилину». Канали на зразок «¿Qué Cambia?» або «Programa Claro», озвучені синтетичними голосами, стрімко набрали десятки тисяч підписників. Розслідування показало, що за цією «громадянською просвітою» стоїть звичайний інфобізнес: студія Full Bleed Studio, чий акаунт зареєстрований в Індії, використовує зростання цих виборчих каналів як вітрину для продажу курсів зі створення ШІ-відео за 49 євро.

Проте така комерціалізація нормалізує присутність синтетичного контенту в політиці, на тлі чого з'являються відверті фальшивки — як-от згенероване штучним інтелектом відео, де співробітник державної пошти Correos нібито знищує бюлетені в шредері, або фейковий акаунт виборчої комісії «@cne_oficial», який закликав бойкотувати голосування та супроводжував це зображенням палаючого іспанського парламенту з підписом «Нехай горить сильніше!».

Не менш тривожною виявилася картина під поверхнею відкритого інтернету. Перевіривши понад п'ятсот документів у даркнеті, аналітики виявили, що на підпільних форумах у розпал кампанії активно перепродаються величезні масиви персональних даних громадян Іспанії. Зокрема, там виставлено базу на понад 13 мільйонів повних профілів клієнтів мережі PhoneHouse із номерами національних посвідчень особи (DNI), телефонами та адресами, а також свіжі комбо-листи зі 113 тисячами пар логінів і паролів.

Читайте також: Які способи використовує Кремль, щоб посіяти хаос усередині ЄС: фрілансери із саботажу, наплив фейків і міграція як зброя

Показово, що одним із продавців баз даних іспанських банківських клієнтів виявилася та сама особа, якій московський вербувальний хаб приписував злив секретних даних іспанських розвідників і поліцейських. Наявність мільйонів викрадених ідентичностей у руках зловмисників створює пряму загрозу точкового фішингу, зламу акаунтів членів виборчих комісій та масової розсилки дезінформації в останні дні перед голосуванням.

Усі ці інформаційні, технологічні та кримінальні лінії сходяться до конкретної дати в календарі — 30 листопада 2026 року, наступного дня після виборів. У закритих групах WhatsApp та Telegram через мережу QR-кодів активно поширюються листівки руху «Blocus» із закликом виходити на вуличні акції протесту одночасно у дванадцяти найбільших містах Іспанії, включно з Мадридом, Барселоною, Валенсією та Більбао.

Попри відсутність публічних організаторів, репетиція цієї мобілізації вже відбулася на початку листопада в Мурсії, а іспанська поліція навіть затримала творця одного з регіональних каналів мережі. Іспанія підійшла до дня голосування в умовах, коли сценарій невизнання результатів виборів уже написаний за кордоном, підкріплений вигаданими цифрами фальсифікацій, розігнаний автоматизованими фермами й прив'язаний до конкретної дати вуличних заворушень.

—

Святослав Гринько для «Аргумент»


Читайте також: 

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]