Нерухомість силовиків на мільйон доларів осідає в орбіті Олега Татарова: як ошукали УДО, НБУ і СБУ
Версия для печати
Українська політика періоду повномасштабної війни зовні виглядає монолітною, проте під її поверхнею продовжують вирувати кулуарні апаратні війни та перерозподіл тіньових потоків.
Згадуючи 2019 рік і первісну строкату команду Володимира Зеленського — від Андрія Богдана та Руслана Рябошапки до Дмитра Разумкова й Олексія Гончарука — сьогодні важко не помітити, як президентське оточення пройшло крізь жорстокі внутрішньоофісні ігри у вибивного.
За роки інтриг, корупційних скандалів та кадрових зачисток поруч із главою держави практично не залишилося тих, із ким він починав свій політичний шлях. Але серед усіх пертурбацій незмінною залишається одна постать, яка прийшла на Банкову без жодного стосунку до виборчої кампанії «Слуги народу», зате з колосальним бекграундом у системі правоохоронних органів епохи Януковича.
Мова про заступника керівника Офісу Президента Олега Татарова. Про нього постійно чують, його називають негласним куратором усієї вітчизняної силової та судової вертикалі, проте сам посадовець майже ніколи не з'являється у публічному просторі, уникаючи телекамер та гучних інтерв'ю.
Попри регулярні журналістські викриття, президент публічно оберігає свого впливового заступника, відзначаючи його «ефективність» у боротьбі зі злочинністю. Утім, авторитетні антикорупційні розслідувачі вкотре доводять: головна вразливість і водночас фірмовий почерк посадовця нікуди не зникли. Його діяльність роками нерозривно пов'язана зі специфічними маніпуляціями на столичному ринку первинної нерухомості.
Як з'ясували розслідувачі проєкту BIHUS Info у своєму новому відеоматеріалі, крихітні оновлення у майновій декларації чиновника вивели журналістів на цілий прихований банк житлових площ у Києві. Йдеться про нерухомість орієнтовною ринковою вартістю понад один мільйон доларів, оформлену на людей із близького оточення посадовця.
Прикметно, що цей квартирний пул виник саме в тих проблемних столичних житлових комплексах, де держава в особі Служби безпеки України, Управління державної охорони та Національного банку роками фінансувала будівництво, але в результаті цинічних махінацій залишилася біля розбитого корита.
Ця історія ідеально доповнює контекст системного розпаду та корупційного збагачення верхівки силового блоку.
Після нещодавнього скандалу навколо операції НАБУ і САП «Карфаген», що знесла з посади генерального прокурора Руслана Кравченка через дахування підпільних кол-центрів, суспільство отримало новий доказ: поки країна збирає копійки на дрони та ППО, наближені до Банкової силовики продовжують збагачуватися квадратними метрами, використовуючи перевірені схеми часів будівельної імперії «Укрбуд».
Читайте також: «Королеву, а не мільйон»: як у Генпрокуратурі будували маленьку тіньову імперію на кол-центрах
Подільський маневр - як Татаров продав квартиру тренеру з клубу генералів
Точкою відліку для нового розслідування стала непримітна операція з відчуження майна, відображена в офіційній декларації заступника керівника ОП. Ще у 2016 році, працюючи юристом, Татаров інвестував у простору квартиру площею 111 квадратних метрів у житловому комплексі «Подол Град» на столичній Воздвиженці.
Цей об'єкт із гучними скандалами та арештами землі починала зводити корпорація «Укрбуд» Максима Микитася, а після її краху добудовував «Київміськбуд». Замість того щоб оформити право власності після здачі будинку в експлуатацію, посадовець несподівано переуступив майнові права на незавершене житло, задекларувавши отримання майже 8 мільйонів гривень чистого доходу.
Покупцем дорогої квартири на Подолі став Олександр Квятківський — вінницький адвокат, який уже багато років мешкає та працює в столиці. Згідно з матеріалами судових реєстрів, юридична практика Квятківського зосереджена переважно на вирішенні дрібних страхових випадків і сімейних розлучень, що навряд чи здатне генерувати мільйонні надприбутки для придбання апартаментів бізнес-класу.
Його офіційний задекларований дохід за останні роки коливається в межах скромних трьохсот тисяч гривень на рік, а чистий прибуток підконтрольної компанії «Центр універсального асистансу» склав лише близько мільйона гривень.
Але значно цікавішим є інше амплуа покупця: Квятківський є професійним стрільцем, співзасновником Федерації стендової стрільби міста Києва та тренером у заміському стрілецькому клубі «Стенфорд» під Обуховом. За інформацією джерел журналістів, саме це закрите стрільбище роками слугує традиційним місцем неформального дозвілля для верхівки ключових правоохоронних відомств України, де раніше неодноразово проводив час і сам куратор силовиків Олег Татаров.
Показово, що в судовому процесі про власне розлучення Квятківський бідкався на нестачу коштів і був змушений продавати старий автомобіль, аби закрити борги за комунальні послуги, що геть не в'яжеться з портретом заможного інвестора у воєнний час.
У коментарі розслідувачам адвокат запевняв, що знайшов квартиру просто через рієлтора і познайомився з посадовцем Банкової лише під час підписання угоди. Проте подібні комбінації в антикорупційній практиці добре відомі: переуступка прав на нерухомість за реальними чи штучно завищеними цінами нерідко слугує легальним інструментом для введення тіньового кешу в офіційну декларацію, створюючи білу історію походження капіталу перед перевірками НАЗК.
Читайте також: КарфаГен прокуратура України та «Чики-бомбоні»
Як ошукали УДО, Нацбанк і Службу безпеки
Схильність оточення Татарова до операцій із квадратними метрами має глибоке коріння. Наприкінці 2020 року НАБУ і САП намагалися притягнути його до відповідальності у справі про заволодіння майном Нацгвардії.
Слідство підозрювало тодішнього юриста «Укрбуду» в передачі неправомірної вигоди експерту за штучне заниження вартості квартир: Нацгвардія мала отримати елітне житло у ЖК «Аристократ» на Печерську, але натомість бійцям підсунули квадратні метри на околиці біля Червоного хутора зі збитками державі у 80 мільйонів гривень.
ЖК «Аристократ»
Тоді лояльні прокурори ОГП та рішення Печерського суду врятували Татарова від підозри, а нерухомість в «Аристократі» зі значною знижкою згодом відійшла тещі його близького соратника, тодішнього керівника ГСУ Нацполу Максима Цуцкірідзе.
Максим Цуцкірідзе.
Нинішнє розслідування виявило ще масштабніші аналогічні епізоди у двох проблемних київських житлових комплексах. Перший об'єкт — ЖК «Перлина Нивок» у Шевченківському районі столиці. Цей 20-поверховий довгобуд зводився на замовлення Управління державної охорони. За початковими інвестиційними угодами держава мала отримати тут 103 квартири для військовослужбовців УДО.
Читайте також: Як Татаров побудував потенційно корупційну мережу з земляків у правоохоронних органах України
Проте після низки банкрутств добудовувати комплекс зайшла фірма «Фінансова компанія "Нерухомість Інвест"», пов'язана з орбітою «Укрбуду». У результаті УДО отримало лише 65 квартир, майже сорок осель просто «випарувалися», а житло звичайних інвесторів, які не встигли внести дані до електронного реєстру, почали продавати по другому колу.
Другий об'єкт — ЖК «Аквамарин» (пізніше перейменований на «Парковий квартал») у Святошинському районі Києва, де прямим замовником виступала Служба безпеки України, а співінвестором — Національний банк України. Будівництво мало завершитися ще у 2007 році, але перетворилося на черговий довгобуд із подвійними перепродажами. За первинними домовленостями СБУ мала отримати 38 квартир, проте після тривалого знущання та зміни забудовників спецслужбі дісталося лише 4 помешкання в комплексі та одне під Києвом. Нацбанк, зі свого боку, недоотримав 19 квартир. Державні відомства втратили колосальні матеріальні ресурси, але квадратні метри не зникли безслідно.
ЖК «Аквамарин»
Саме в цих двох скандальних комплексах журналісти виявили концентрацію понад десятка квартир, оформлених на двох жінок, чиї реальні фінансові можливості викликають величезні сумніви, але чиї зв'язки ведуть прямо до найближчого неформального оточення куратора силового блоку Офісу Президента.
Мільйонний банк нерухомості на двох
Власницями чотирьох квартир у ЖК «Аквамарин» та семи великих квартир у ЖК «Перлина Нивок» виявилися киянка Наталія Писарева 1950 року народження, яка понад двадцять років тому працювала рядовою співробітницею банку, та уродженка Луганська Владлена Тимошенко 1992 року народження, колишня офіціантка.
У сукупності жінки розжилися на одинадцять квартир, більшість із яких мають площу понад сто квадратних метрів, а одна — п'ятикімнатні апартаменти на 200 квадратів. Згодом частину цих площ перепланували, розділивши три великі квартири на дев'ять окремих помешкань. Ринкова вартість цього активу сьогодні перевищує один мільйон доларів.
Документальний аналіз показав, що обидві жінки тісно інтегровані в бізнес-структури Ніколи Мірто — відомого італійського ресторатора та підприємця, який багато років живе в Києві. Мірто є давнім клієнтом колишнього адвокатського об'єднання Олега Татарова, а їхні стосунки давно переросли суто професійні рамки.
Мірто
В одній із офіційних декларацій посадовця прямо зазначено, що італієць визначив колишню дружину Татарова (з якою той продовжує проживати) офіційним опікуном свого малолітнього сина в разі настання непередбачуваних обставин. Сам ресторатор публічно виступав на захист заступника керівника ОП під час антикорупційних розслідувань НАБУ.
Юридичний ланцюг замикається бездоганно: наприкінці 2025 року Нікола Мірто разом із пенсіонеркою Наталією Писаревою заснував у Великій Британії компанію «Apostolo», а вже у червні 2026 року частку Писаревої в ній переписали на Владлену Тимошенко.
Читайте також: Ірпінський дебош або як італійський ресторатор і Татаров збудували «схематозне» щастя
Британська юрособа моментально увійшла до структури власності київської компанії, яка раніше належала італійцю та Писаревій напряму. Ба більше, детальний аналіз номерів помешкань у ЖК «Перлина Нивок» підтвердив: три квартири, що опинилися у власності Писаревої та Тимошенко, входять до офіційного переліку тих самих помешкань, які забудовник мав передати Управлінню державної охорони, але так і не передав.
Самі номінальні власниці елітної нерухомості спілкуватися з розслідувачами навідріз відмовилися. Почувши запитання про походження коштів на купівлю квартир у проблемних довгобудах, жінки заявили, що це їхні «особисті справи», які журналістів не стосуються. Проте факти свідчать: квадратні метри, вкрадені в армії та спецслужб через колишні структури «Укрбуду», осіли в руках людей, пов'язаних із довіреним бізнес-партнером головного куратора правоохоронної системи країни.
Кримінальний феодалізм під час війни
Оприлюднені факти про квартирні маніпуляції оточення Татарова не є відокремленим інцидентом — це наочна ілюстрація глибинного переродження правоохоронної системи, яка під час війни дедалі більше нагадує закритий кримінально-фінансовий синдикат. У той час як суспільство обурюється сотнями квартир родичів керівництва ДБР чи мільйонними хабарями в сейфах прокурорів, Банкова продовжує вперто цементувати старі порядки, призначаючи на керівні посади комфортних і повністю керованих силовиків.
Як детально аналізувалося у розслідуваннях видання Цензор.НЕТ, кураторство Олега Татарова над силовиками неодноразово фігурувало в скандалах із проштовхуванням потрібних кадрів на ключові посади в Офісі генпрокурора після втечі Руслана Кравченка.
Читайте також: Генпрокурорське кабаре: Кравченко вручив підозру директору НАБУ та втік до Франції
Збереження ручного контролю над прокуратурою та ДБР потрібне системі саме для того, щоб блокувати провадження щодо своїх бізнес-партнерів і надійно ховати в ящики столи докази незаконного збагачення, перетворюючи військові проекти на джерело персональної ренти.
Парадокс сучасної України полягає в тому, що героїзм Збройних Сил на фронті та самовідданість громадянського суспільства різко контрастують із цинічним «пакуванням» чиновницької верхівки. Замість реального очищення влади та запровадження відкритих конкурсів на керівні посади, суспільству підсовують чергові маніпуляції, доки вкрадені в держави квартири переплановуються на продаж.
Якщо влада не знайде в собі політичної волі розірвати це замкнене коло безкарності, наслідки для воюючої країни стануть катастрофічними. Довіра західних партнерів, які надають фінансову допомогу та вимагають реальної судової реформи, тане на очах, а внутрішнє терпіння суспільства вичерпується. Час, коли корупційні оборудки можна було прикривати гаслами про воєнний стан і міфічну ефективність окремих незамінних менеджерів, остаточно добігає кінця.
—
Джерело: Розслідування BIHUS Info
В тему:
- Татаров - це не про гідність: президенту нагадали про його роль під час Майдану
- Кат Майдану, ворог українців Олег Татаров бажає зняти з посади директора НАБУ Ситника
- Ворог України Олег Татаров вимагав для Стерненка підозри у злочині, що передбачає довічне
- “Надежный профессионал” Олег Татаров?! Нет, лжец и циничный подонок
- Как НАБУ заставило Микитася сдать свору взяточников и теперь Зеленский защищает Татарова
- Заступник Єрмака "з ментів" прагне зняття Ситника, бо НАБУ рзслідує проти нього справу; покидька прослуховують
- Фірма тестя Татарова отримала землю на 21 млн грн після його призначення в ОП
- Венедіктова працює на Росію: Татарову підготували підозру, але генпрокурорка зірвала її вручення
