Ірина Фаріон: Наша влада не вміє діяти чесно, відкрито. А намагається затягувати час, щоб розв’язувати свої приватні інтереси. Частина 52

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото:

Наче Ірина Фаріон з неба допомагає нам розібратися з тим, чому ми є свідками впродовж останніх днів. 

«Шановне панство, маю запитання до вас. А ви довіряєте офісу президента? Ви довіряєте людям на прізвище Єрмак, Татаров, Симоненко, Малюк... Іще ціла купа ось тих людей, які для нас мають насправді якесь подвійне дно. Виникає запитання. До якого часу ми з вами будемо обирати таких президентів, які визначатимуть таке своє оточення, що воно не викликатиме довіри ні у світі, ні всередині країни. Думаймо. Аналізуймо. Будьмо гарячі серцем, але дуже холодні розумом. Тому що сьогодні на кону життя нашої держави. І життя кожної вільної і сильної людини. І дуже дико, коли в час війни, всередині країни виникають такі поважні проблеми, які крутяться навколо дуже далеких від моралі постатей». Саме цими словами завершила Ірина Дмитрівна свою політичну бесіду від 22 липня 2022 року. 

20 липня 2022 року, в 147-й день повномасштабної агресії московії проти України

Ірина Фаріон розпочинає інформаційний день з підтримки за декілька днів до цього звільненого посла України в Німеччині Андрія Мельника. Який, попри дипломатичний статус, в найкритичніші моменти української історії, не цурався власної громадянської позиції. «Найкращий український дипломат з блискучою лексичною номінацією і гідною світоглядовою позицією», — так прокоментує вчена відповідь Мельника німецькому політику, який пропонує "заморозити" війну: засуньте свою голову в морозильник

І на контрасті Ірина Дмитрівна коментує заяву великого поціновувача московської мови на прізвище Комаровський, відомого, як лікар. Він публічно пояснив, чому не буде переходити на українську мову.

  «Обличчя феєричного дегенерата, позиція якого хрестоматійна для кожного соціяльного психіятра. Випадок невиліковний і потребує ізоляції, бо отруює довкілля», — пише Ірина Фаріон.

Цього ж дня Ірина Фаріон відмітила, без коментаря, новину про візит путіна до Ірану. Попри тодішні бравурні заяви українського МЗС про те, що мовляв, путін нічого тоді не досяг, Іран став надійним партнером для рашистського воєнного злочинця. А іранські «шахеди» - рунівною зброєю проти українців.

21 липня 2022 року, 148-й день великої війни. 

«Дикі каZапи оприлюднили на світлині начебто мінімум, з яким українські ДРГ виходять на роботу. Серед основного інструментарію моя багато разів перевидана "Мовна норма".  Це справді те, чого їм слід панічно боятися. Бо це гаймерс у тилу. Стріляймо мовою. Вона чистить мозок», — так Ірина Фаріон прокоментувала наступну світлину з ворожою пропагандою.

«У найсонячніший місяць року, 21 липня, народилася ще більш сонячна і гаряча Олена Теліга: "Мала геніяльний дар в'язати близьке з далеким, нинішнє з майбутнім, або з учорашнім. В зерні вже бачила рослину, в цвіті - плід, в життю - смерть, в смерті - життя..." (Дмитро Донцов).  Вона як ніколи сьогодні поряд з нами. У строю. Пані - воїн Слова», — написала Ірина Фаріон, додаючи покликання на авторську програму, яку вона робила разом з журналісткою Наталією Андрощук «Велич особистості»  на телеканалі «Рада», присвячену цій видатній українці. Ірина Фаріон про Олену Телігу | Велич особистості | 2015

21 липня 2022 року президент Байден зустрівся у США з Першою Леді України Оленою Зеленською в Білому домі. Світлину про цю зустріч Ірина Дмитрівна прокоментувала так: «Букет розкішний.... український....зворушило.....до перемоги!».

І друга світлина на цю ж тему: «Мешти понад усе. Життя - це символи».

22 липня 2022 року, 149-й день людожерського нападу московитів на українців. Ірина Фаріон звертає увагу своїх прихильників на проєкт резолюції про визнання дій рф в Україні геноцидом українського народу, який з’явився в Сенаті США. В якому, крім засудження рф за акти геноциду двопартійна група сенаторів підтримує ТРИБУНАЛИ та міжнародні кримінальні розслідування - для притягнення військових рф та політичного керівництва рф до відповідальності за військові злочини, злочини проти людяності та геноцид. 

На жаль, ця важлива законодавча ініціатива так і не була прийнята.

Цього дня Ірина Дмитрівна записує коротке відео на ходу, з інформацією про черговою авторською лекцією з курсу культури мовлення та з запрошенням долучатися. А на завершення говорить: «Це наш інформаційний фронт. Мова - кулі в тилу. І наш кордон».

І продовжує візуалізованю цитатою на цю тему: «Стріляймо мовою. Вона чистить мозок».

І цього ж дня Ірина Фаріон публікує свою чергову політичну бесіду з назвою «Офісна жабомишодраківка. Наслідки для країни | Ірина Фаріон». Основні думки пані Ірини з цього приводу наступні: «йдеться про так звані процеси «татаровщини», так званої основної жабо-мишодраківки, яка відбувається в офісі президента Зеленського. Так повелося, говорить Ірина Дмитрівна, що за всіх українських президентів, очільки їхніх адміністрацій, а нині - офісу «завше були якимось демонічними постатями». І чи не свідчить це про те, що президенти, яких ми обираємо, постаті дуже не цілісні. Постаті дуже роздвоєні. Постаті, які не мають викінченого українського світогляду… Нинішній очільник офісу (а це той самий Андрій Єрмак, —ред.) викликає цілу низку запитань і сумнівів. Наші президенти, починаючи від КУчми і завершуючи Зеленським завжди виражали нецілісність  української спільноти. Тобто ця спільнота у своєму світогляді завжди була далека від україноцентризму. І це одразу відображали люди, які праціювали в адміністрації президентів. Бо якщо би президенти за модель розвитку мали би націєцентризм, то тоді б ті люди, які там працювали, також були б такими. А президенти зазвичай грали на певний сегмент суспільства. Змушені були почепити собі сегмент вишиванки. Я звісно символічно про це називаю. А очільники їхніх адміністрацій насправді представляли інший бік кожного з президентів. Лише задумайтеся над тим, хто очолював адміністрацію президента за часів Кучми. А Кучма мав дві каденції. Назву вам ці демонічні прізвища. Які в нашій історії зіграли вкрай деструктивну ролю. Тобто ці люди поволі заводили в Україну росію. Не просто заводили, а тримали росію в Україні. Аж до такої міри, що розпочалася ця страшна і дика війна. Отже, за президентства Кучми ми мали таких очільників адміністрації: 

Діма Табачнік:

Той, який нищив українську освіту згодом, коли перебував на посаді міністра освіти. 

Далі - Володимир Литвин

ТОй, який здавав насправді Крим, поселяючи московський морський флот. Пригадуєте, в який дикий спосіб відбувалося голосування і які яйця летіли у Литвина, а він під парасолькою ховався. Той Литвин, за якого, здається, 69 відсотків населення Житомирщини віддало своїх голосів. Коли він там ішов по мажоритарному округові. Цікаво, що сьогодні кажуть шановні житомиряни, які голосували свого часу за це нікчемство. Яке ніколи не сповідувало української позиції. Отже, Табачник, Литвин. 

А далі взагалі колоритна постать на прізвище Медведчук:

Медведчук очолював адміністрацію при Кучмі від 2002 до 2005 року. Сьогодні над Медведчуком триває суд у Львові. Що відбувається далі?

Далі, коли здавалося б, президентом став україноцентричний Ющенко, звісно, що Ющенкові треба подякувати за оживлення української історичної пам’яті і за порушення теми Голодомору і увічнення жертв Голодомору….то навіть такий Ющенко призначив очільником своєї адміністрації вкрай одіозну постать на прізвище Балога.

 Це була людина, яка просувала тему русинства на Закарпатті. А Закарпаття, як ми з вами прекрасно знаємо, було донедавна вотчиною Медведчука. І якщо порівняти, як голосувало Закарпаття, і як голосував Донецьк, то вони голосували тотожно. Тобто, напрям мислення завжди був не україноцентричний. Або протиукраїнський, або байдужий до українського. І ці настрої підігрівав Балога. Абсолютно фантастичні очільники адміністрації. Рухаємося далі.

Хто очолював адміністрації за Януковича? Ну, я сподіваюся, ви дуже добре пам’ятаєте Клюєва:

і Льовочкіна:

Постаті вкрай одіозні, абсолютно спрямовані на Москву.

А потім у нас був такий президент Порошенко. Який ускочив на національну піну і почав паразитувати на націєцентричній ідеології. Перевдягнувся в гуцульський кептарик і грав ролю великого патріота. Натомість очільниками адміністрацій призначив виразних українофобів, а то й опзж-истів. 

Такий собі Ложкін:

Ложкін, який здається був, чи й досі є президентом, чи віце-президентом Єврейського союзу в Европі. Який був медіа-магнатом. І основна роль оцього Ложкіна в Україні полягала у поширенні в медійному просторі російської ідеології. Бо саме він був власникм найбільших медіа-холдингів, які тут, в Україні, поширювали московські і путінські наративи. «Спасіба, Пєтя» за те, що ти собі призначив такого очільника адміністрації. А потім Пєтя у кептарику ще й своїх діточок, які ніколи не вчилися в Україні, поперевдягав в українські строї. А йому яка різниця? «Сиграть нада». Для нього ж Україна - всього-навсього українське акціонерне товариство з обмеженою відповідальністю. 

А потім він призначає ще одне нещастя. На прізвище Райнін:

Той Райнін, який після завершення каденції Порошенка, як президента, очолює партію ОПЗЖ на Харківщині.

Ось такі у нас очільники адміністрацій.

Що ми маємо сьогодні?

Сьогодні ми маємо очільника офісу президента на прізвище Єрмак. Постать одіозна. В якому сенсі? Ірина Фаріон цитує те, що говорить пані на прізвище Спартц, хоча її справжнє прізвище Кульгейко.  І ця Кульгейко прикульгала до Америки із якогось села на Чернігівщині.  Так от які пред’яви, скажемо так,  «жаргончиком», висловлює Спартц до Єрмака. Погоджуємося ми з тим, чи не погоджуємося- це вже інша річ. Але щодо деяких з них ми з вами були однозначно свідками. Перше. Це захолення групи Вагнера, що призвело до повного провалу цієї «вагнрівської операції». Ми з вами були свідками цієї катастрофи. І Єрмак в цьому звісно що відігравав ключову ролю. Далі. Запевнення українського керівництва в тому, що в лютому 2022 року всупереч західним розвідданим, не буде жодного нападу з боку росії. Ну тут би я з цією Спартц посперечалася б. Це не так важливо. Для мене важливо інше, що каже ця дама. От в цьому поані вона має рацію. Вона має щодо вагнерівців, я тут погоджуюся з нею. І вона має рацію щодо ще одного пункта. Цілеспрямоване заягування через свого заступника на прізвище Татаров призначення очільника Антикорупційної прокуратури… Маємо ми претензії до Єрмака у цьому сенсі,особливо в плані «вагнергейту»? Звісно, що маємо. А батько його, що ми також прекрасно знаємо, працював у розвідувальних органах нашого одвічного ворога - московської федерації. І ось все те, що сьогодні відбувається в офісі президента, крутиться навколо кількох персон. Це персона Єрмака, це персона Татарова. Далі відставки, які ми з вами нещодавно пережили. Відставка Генерального прокурора Венедіктової і відставка очільника служби безпеки України Баканова. Скажіть, будь-ласка, за які такі заслуги Баканов очолив визначальне силове відомство в Україні. Силове відомство, яке стоїть на сторожі, реально безпеки України. Він до цього часу працював на відповідних посадах? У нього є досвід роботи? У нього є відповідна кваліфікація? У нього є відповідне звання, щоби здійснювати таку визначальну роботу? Звісно, що ні. Далі. Де цей чоловік, друг Зеленського, був 24 лютого? Наскільки відомо, у страшний день 24 лютого, в день широкомасштабного вторгнення дикої москви на наші з вами терени всі силовики були в Україні. Окрім цього одного єдиного. Отже, ось нещодавно президент Зеленський звільняє Венедиктову і Баканова зі своїх посад і призначає тимчасово виконувати обов’язки їх заступників. Спочатку він їх відсторонює, що суперечить українському законові. Але наступного дня виправляє свою помилку. І за усунення їх з посад уже голосує Верховна Рада. Але Верховна Рада не призначає ще ані очільника Служби Безпеки, ні Генерального прокурора. Чому це все відбувається? Звісно, це відбувається через те, що є реакція пані Спартц. Звісно Америка ніяк не може погодитися з тим, що упродовж двох років в Україні не працює Спеціалізована Антикорупційна прокуратура, так звана САП. Упродовж півроку так звана комісія ніяк не може призначити до виконання своїх обов’язків пана Клименка, який переміг на конкурсі і мав би розпочати свою діяльність, як очільник САП. А чому цього не хоче адміністрація нашого Зеленського, чи сам керівник офісу Зеленського? Тому що саме цей слідчий Клименко вручав повістку про підозру Татарову. Який замішаний у корупційному скандалі, який стосується незаконного заволодіння майном Нацгвардії. І як же ж тут Татаров, який є заступником Єрмака, може погодитися на призначення цього слідчого очолювати САП. Ось виходить така жабомишодраківка. Який я роблю висновок із цього всього? Зеленський у ситуації залежності від американської зброї змушений був звісно відреагувати на закиди пані Спартц, які в чомусь звісно мають рацію. Не бажаючи усунути Єрмака і Татарова, він вирішив усунути Баканова і Венедіктову. Хоч вже 19 липня він нам успішно прорапортував, що вже нарешті після його слів комісія одразу зібралася і проголосувала за те, щоб Клименко очолив САП. Ну і що з того? А насправді жабомишодраківка триває далі. Бо для того, щоби Клименко очолив САП має бути ще затвердження його у Генеральній прокуратурі. Найцікавіше те, що не існує термінів, коли виконувач обов’язків Генпркурора Симоненко, а це, як ми знаємо, людина Татарова, скаже своє остаточне слово, це по-перше. А по-друге, у нашому з вами законі не виписано, чи тимчасово виконувач обов’язків Генерального прокурора може чи має право затвердити очільника Антикорупційної прокуратури. Що це все означає? Це означає, що ця жабомишодраківка, або батрахоміома́хія, як оце каже антична дійсність, свідчить лише про одне. Що наша влада не вміє діяти чесно, відкрито. А намагається затягувати час і намагається в такий спосіб розв’язувати якісь свої приватні інтереси. І на превеликий жаль ці інтереси можуть суперечити інтересові української держави. 

Ірина Фаріон каже, що знову змушена зацитувати пані Спартц, до якої вона не має анінайменшої симпатії. Тому що ця пані порушує ці проблеми з Єрмаком і іншими в контексті проміжних виборів восени, які відбудуться в Сполучених Штатах. Вона грає собі свою ролю. І робить свою політичну кар’єру. Але вона сказала одну річ, надзвичайно суттєву. Яку ми з вами маємо засвоїти у контексті глибокої внутрішньої проблеми, що відбувається в офісі президента. Як і відбувалося в попередніх офісах попередніх президентів. Це якесь прокляття української держави. Що президентів обирають одних. А насправді, таке враження, що ними керують сірі кардинали. Цитата від Спартц: «Для мене проблемою є те, куди витрачають наші гроші. І щодо цього мій президент відповідальний переді мною (тобто, Байден перед Спартц). Вам вирішувати, що робити. Але я вам скажу, що проблеми в Україні будуть великі, якщо Україна зараз не зможе з нами домовитися. Якщо Конгрес не відчує, що ми можемо вам довіряти». Шановне панство, маю запитання до вас. А ви довіряєте офісу президента? Ви довіряєте людям на прізвище Єрмак, Татаров, Симоненко, Малюк, Клименко. Іще ціла купа ось тих людей, які для нас мають насправді якесь подвійне дно. Виникає запитання. До якого часу ми з вами будемо обирати таких президентів, які визначатимуть таке своє оточення, що воно не викликатиме довіри ні у світі, ні всередині країни. Думаймо. Аналізуймо. Будьмо гарячі серцем, але дуже холодні розумом. Тому що сьогодні на кону життя нашої держави. І життя кожної вільної і сильної людини. І дуже дико, коли в час війни, всередині країни виникають такі поважні проблеми, які крутяться навколо дуже далеких від моралі постатей.

Далі буде.

Початок дивіться тут:


На цю тему:


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Підписка на канал

Новини партнерів

Реклама

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]