Вікторія Сюмар: Переговорна ілюзія закінчилась

Версия для печати

Сталося очікуване: устами Ушакова росія вийшла з квазіпереговорів, які були ініційовані Дональдом Трампом.

Цей процес по суті тривав від виборів та інавгурації Трампа, який обіцяв вирішити війну "за одну добу". Але російсько-українська війна не терпить жодних термінів та цифр…

Згадую заяви про те, що угода "погоджена на 95%", і лишається лише питання Донбасу…

Провал переговорів насправді був очевидним ще пару місяців тому. І спроба Трампа вирішити проблему ядерної зброї Ірану за венесуельським сценарієм була частково спробою перекреслити не реалізацію своєї обіцянки досягнути миру в Україні - успішною "маленькою війною" на Близькому Сході.

Але виявилося, що розвʼязувати війни легше, ніж їх завершувати.

Що далі?

Ріст цін на пальне дає економічну можливість продовжувати війну.

Росіяни поки закривали потребу в людях економічними чинниками - високою оплатою за підписання контракту (біля 30тисяч євро) та щомісячною оплатою 4 тисячі.

Поки в них є ресурс економічно стимулювати мобілізацію, вони це робитимуть. Але варіант загальної мобілізації лишається у них в запасі.

Українською перевагою можна вважати фіксацію лінії фронту завдяки розвитку технології дронів і НРК.

На лінії фронту з кілзоною атакувати значно складніше, ніж оборонятися. Бо все живе вражають роботи. А без піхоти лінія фронту не може рухатися.

Це якраз той фактор, який вимагати від агресора посилювати ресурси - людей і інноваційну техніку.

В такому форматі війна може тривати до нового технологічного перелому, коли в когось не зʼявиться нова супер технологія. Напрямок не секрет - дрони з дистанційним управлінням, подальша роботизація, системи РЕБ.

Стабільна лінія фронту практично перетворює це в полігон для випробування найновіших технологій. І це починає влаштовувати все більше гравців. Бо ринок сучасної зброї росте по експоненті.

Україна розраховує на кризові процеси в середині росії, росія - робить ставку на енергетичний та інфраструктурний колапс в українському тилу.

Бо тил завжди тримає фронт і забезпечує його. Важка зима і чергова хвиля еміграції жінок і дітей - це чергова мета москви. Зрештою, якщо населення України драматично скоротиться, росія вважатиме це своєю перемогою.

Та і технології створюють люди. І виграє той, хто зробить правильну ставку на людський капітал. Хто створить умови, горизонтальні звʼязки, довіру і здорову конкуренцію.

Саме тому корупція в оборонці, система заборон і тд - це екзистенційна проблема.

… тож, висновки такі: переговорна ілюзія закінчилась, війна переходить у фазу технологічного, економічного й людського виснаження, і Україна може перемогти лише як відкрита технологічна держава, а не як маленька копія російського авторитаризму.

Бо маленька авторитарна країна ніколи не переможе велику авторитарну. А от маленька і технологічна - цілком здатна заморозити цей 12 річний конфлікт з ядерною державою.

Вікторія Сюмар, народний депутат України; сторінка авторки у Фейсбук

Зображення вгорі: українські міста на лінії фронту перетворюються на руїни. Фото: 24-та ОМБр імені короля Данила

«Аргумент»

На цю тему:

• Дрони атакували Москву, НПЗ у Ярославлі та завод у Ростові
• Ворог просунувся на Донеччині та Дніпропетровщині