Politico: Бельгія стала найціннішим активом Росії — для підриву допомоги Україні

Версия для печати

У Брюсселі вважають конфіскацію російських активів "надто ризикованим кроком".

Прем'єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер заблокував план Єврокомісії щодо використання заморожених російських активів, які зберігаються у місцевому депозитарії Euroclear, для "репараційного кредиту" у розмірі близько 140 мільярдів євро на потреби України.

Чиновник боїться помсти від Москви і стверджує, що такий крок є "надто ризикованим", пише Politico.

Частина європейських лідерів була настільки переконана у своєму плані щодо позики, що вже почали сперечатися між собою про те, як варто витратити ці гроші. Наприклад, у Франції виступали, аби Україна купувала зброю лише європейського виробництва. Інші ж стверджували, що Київ не можна обмежувати у виборі. Проте ці обговорення перервала Бельгія, яка не збиралася дозволяти репараційний кредит.

Її 54-річний прем'єр-міністр сказав своїм колегам, що ризик помсти з боку росіян за конфіскацію їхніх суверенних активів занадто великий, щоб його можна було розглядати. Якщо Москва виграє суд проти Бельгії або Euroclear, вони повинні будуть самостійно сплатити всю суму, зазначив чиновник.

"Це абсолютно божевільно", — сказав Барт Де Вевер.

Як зазначають журналісти, блокування з боку Бельгії в критичний момент підірвало європейський альянс України. Якби лідери погодилися швидко просунути план надання позики на жовтневому саміті, це стало б потужним сигналом очільнику Кремля Владіміру Путіну про довгострокову підтримку України та тверду рішучість Європи захищати себе.

Натомість президент Володимир Зеленський і Європа ослаблені розбіжностями у той час, коли очільник Білого дому Дональд Трамп, який все ще сподівався на Нобелівську премію миру, відновив свої зусилля щодо мирних переговорів із РФ.

Трамп відгородився від переговорів щодо російських активів

У Politico зауважують, що Україна все більше наближається до фінансової прірви, Трамп хоче, аби Зеленський підписав нерівноправну угоду з Путіним, що викликає тривогу в усій Європі, а Де Вевер все ще каже "ні".

"Росіяни, мабуть, насолоджуються цим чудовим для них часом", — сказав один із європейських дипломатів.

Лідери ЄС намагаються погодити остаточний план, як припинити виснаження фінансів України, до наступного регулярного саміту в Брюсселі 18 грудня.

Але час спливає, а одна ключова проблема залишається: чи зможуть найвищі посадовці ЄС переконати Де Вевера змінити свою думку? Поки що ознаки позитиву відсутні.

"Ми не будемо покладати ризики, що стосуються сотень мільярдів, на плечі Бельгії. Ні сьогодні, ні завтра, ніколи", — сказав Де Вевер цієї середи.

За словами кількох людей, які ознайомлені з обговоренням, пропозиція про репараційний кредит почала стикатися з труднощами, коли між Де Вевером і канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем почала наростати напруга.

Фламандський націоналіст Де Вевер прийшов до влади лише в лютому цього року після місяців виснажливих переговорів про створення коаліції. Три тижні по тому Німеччина проголосувала на виборах за те, щоб передати Мерцу, консерватору правоцентристського спрямування, керівництво найпотужнішою економікою Європи.

Як і Де Вевер, Мерц може бути імпульсивним, що може збентежити союзників. "Він діє спонтанно", — сказав один західний дипломат. У ніч своєї перемоги він закликав Європу працювати над повною "незалежністю" від Сполучених Штатів і попередив НАТО, що воно може скоро стати історією.

У вересні німецький канцлер знову ризикнув. Він заявив, що Європі настав час відкрити свої банківські сховища, щоб використати заморожені російські активи для допомоги Україні. Своїм висловлюванням Мерц, очевидно, налякав бельгійців, які тоді вели делікатні приватні переговори з чиновниками ЄС, намагаючись розвіяти їхні побоювання.

Кілька посадовців заявили, що Мерц вчинив нерозумно, оприлюднивши цю заяву так рішуче і так рано — до того, як Де Вевер погодився на неї.

П'ять днів по тому фон дер Ляєн сама обговорила це питання, хоча вона намагалася заспокоїти всіх: "Ніякої конфіскації активів не буде". Натомість вона заявила, що активи призначені лише для попередньої виплати Москві за майбутні військові репарації, які вона неминуче повинна буде сплатити. Гроші повернуть Росії лише у випадку, якщо Кремль погодиться компенсувати завдані Україні збитки.

Ще одним ускладненням була політична нестабільність у Бельгії. Як сам Де Вевер зазначив, він тижнями вів переговори зі своїми співвітчизниками, прагнучи погодити національний бюджет, але угода так і не була досягнута.

"Я тижнями вів переговори, щоб знайти 10 мільярдів євро", — сказав Де Вевер на шляху до жовтневого саміту ЄС. Тому сценарій, за якого Бельгія мала б виплатити Росії суму, що в 10 разів перевищує цю цифру, є немислимим, додав він.

Оскільки саміт закінчився лише невизначеною домовленістю лідерів щодо повторного обговорення фінансування України, чиновники залишилися здивованими і розгубленими, гадаючи, що саме пішло не так.

Частина урядів ЄС симпатизують бельгійському лідеру. Політики знають, наскільки складно будь-якому уряду зважитися на такий крок, який теоретично може призвести до надзвичайно дорогих судових позовів.

Де Вевер побоюється, що стабільність євро може бути підірвана, якщо рішення щодо Euroclear змусить інвесторів переглянути плани про розміщення своїх активів у європейських банках.

На тлі затримок і тривалої незгоди щодо подальших кроків, останніми тижнями на адресу Де Вевера, а також дедалі частіше і фон дер Ляєн, лунають гнівні коментарі. Вона тимчасово відклала важливий крок — публікацію проєктів законів, які дозволили б використовувати активи для репараційного кредиту. Ці документи потрібні всім сторонам для прийняття, коригування або відхилення плану.

"Ми втратили багато часу", — зазначив представник міністерства закордонних справ Естонії Йонатан Всевіов. Він додав, що краще було б, якби Єврокомісія підготувала юридичні документи з деталями позики раніше, ніж у середу, коли їх нарешті опублікували.

"Ми всі несемо відповідальність за прискорення процесу", зауважив інший дипломат, а третій підкреслив, що навіть Бельгія останніми тижнями наполегливо просила Комісію опублікувати свої плани. Представник ЄС закликав усіх заспокоїтися і зазначив, що Де Веверу все ще потрібно відмовитися від своєї позиції. Інший дипломат наголосив, що Бельгія "не може очікувати, що всі її побажання будуть виконані в повному обсязі".

Канцлер Фрідріх Мерц побоюється, що якщо не вдасться надати "репараційний кредит", то фінансування впаде на плечі платників податків у Німеччині.

"Україна потребує нашої підтримки. Російські атаки посилюються. Наближається зима — точніше, ми вже у ній", — зазначив він.

За словами одного дипломата, Де Вевер все ще "благає" залишити в грі інші варіанти. У повітрі витають дві альтернативні ідеї. Перша — попросити уряди країн ЄС зануритися у власні скарбниці, щоб надіслати грошові до Києва, що, на думку більшості, є нереалістичним, зважаючи на скрутне становище бюджетів багатьох європейських держав.

Інша ідея полягає у фінансуванні позики Києву за рахунок спільних запозичень ЄС, що не подобається ощадливим країнам, оскільки це призведе до накопичення боргу, який доведеться погашати майбутнім поколінням платників податків. "Ми не в захваті від цього, — сказав один дипломат. — Принцип, згідно з яким Росія повинна платити за завдані збитки, є правильним".

Певне поєднання цих ідей може бути неминучим, особливо якщо кредит на відшкодування збитків не буде остаточно узгоджений вчасно, щоб задовольнити потреби України у фінансуванні. У такому випадку як екстрений "план Б" буде потрібен проміжний кредит.

У листі до фон дер Ляєн від 27 листопада Де Вевер підкреслив свою незгоду, назвавши пропозицію про кредит на відшкодування збитків "принципово неправильною".

"Я повністю усвідомлюю необхідність знайти способи продовжити фінансову підтримку України. Я завжди вважав, що є альтернативні способи вкласти наші гроші. Коли ми говоримо про те, що маємо бути причетними до процесу, ми маємо погодитися, що це буде наша відповідальність", — зазначив він.

"Хто порадив прем'єр-міністру написати такого листа? — запитав один роздратований дипломат, обурений очевидною нечутливістю Де Вевера. — Він говорить про те, що "вкладає власні кошти". А як же Україна?"

«Аргумент»

На цю тему:

• РФ пригрозила, що Бельгія "вічно" відчуватиме наслідки конфіскації заморожених активів - Де Вевер
• ЄС профінансує дві третини фінансових потреб України у 2026-2027 роках - фон дер Ляєн
• Рада підтримала Держбюжет на 2026 рік
• Кожен четвертий українець цьогоріч заробляє менше, ніж рік тому (ОПИТУВАННЯ)