"Золоті парашути" для порушників: як недоброчесні судді уникають відповідальності коштом бюджету

Версия для печати

Українська судова реформа, попри амбітні цілі, продовжує наштовхуватися на невидимі, але міцні бар'єри всередині самої системи.

Одним із найгостріших питань залишається практика Вищої ради правосуддя, яка дозволяє суддям із сумнівною репутацією не просто уникати звільнення «за статтею», а й виходити на почесну відставку з колосальними довічними виплатами. Поки суспільство вимагає справедливості, державний бюджет продовжує фінансувати комфортну старість тих, хто дискредитував мантію.

Читайте також: Спецпенсії для суддів: українців зробили рабами влади

Право на відставку як універсальний механізм уникнення покарання

Згідно з чинним законодавством, суддя, який має 20 років стажу, володіє правом на відставку. Це не просто звільнення, а привілейований статус, що передбачає виплату значної вихідної допомоги та щомісячного довічного грошового утримання, яке часто вимірюється десятками, а то й сотнями тисяч гривень.

Проте, як свідчить аналітичний огляд Фундації DEJURE, цей інструмент дедалі частіше використовується не для заслуженого відпочинку, а як «аварійний вихід» у момент, коли над суддею нависає загроза дисциплінарного звільнення.

Проблема полягає в тому, що Вища рада правосуддя (ВРП) має право, але не прямий обов'язок зупиняти розгляд заяви про відставку, якщо щодо судді відкрита дисциплінарна справа. Така дискреція створює простір для вибірковості.

На практиці це виглядає так: суддя вчиняє серйозне порушення — наприклад, керує авто в нетверезому стані або бере хабар — і, не чекаючи фіналу розслідування, подає заяву на відставку. Якщо ВРП задовольняє цю заяву раніше, ніж завершується дисциплінарне провадження, суддя «йде з миром», зберігаючи всі пільги та статусний імунітет, а справу просто закривають.

Коли Феміда заплющує очі на нетверезе водіння та корупцію

Реальність підтверджується конкретними іменами та справами, що викликають обурення. Яскравим прикладом є випадок Олександра Князюка, судді Одеського апеляційного суду. Попри те, що його неодноразово ловили за кермом із ознаками алкогольного сп'яніння, ВРП дозволила йому піти у відставку.

Читайте також: З військкомату на суд: як колишній ТОПчиновник-хабарник Олександр Князюк поновлюється на роботі

Аналогічна доля спіткала і Людмилу Горячківську з Уманського міськрайонного суду. Її обвинувачували у допомозі шахраям привласнити нерухомість та задокументували на отриманні хабаря у розмірі дев'яти з половиною тисяч доларів. Замість ганебного звільнення вона отримала статус судді у відставці та відповідне утримання від держави.

Ще більш цинічною виглядає ситуація з Ганною Андрієнко, суддею з Полтави. Вона систематично затягувала розгляд справ щодо нетверезих водіїв, дозволивши майже пів сотні порушників уникнути відповідальності за закінченням строків.

Читайте також: Сьогодні ВРП розглядатиме звільнення або відставку недоброчесної судді Ганни Андрієнко

Коли Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) нарешті внесла подання про її звільнення через невідповідність посаді, ВРП проігнорувала цей документ і першочергово розглянула її заяву на відставку. Тепер пані Андрієнко отримує понад 75 тисяч гривень щомісяця з кишень платників податків, хоча за всіма канонами доброчесності мала б втратити посаду без жодних преференцій.

Ігнорування майнових порушень та негласна амністія статків

Іншим виміром проблеми є небажання ВРП самостійно оцінювати законність походження майна суддів. Хоча закон прямо зобов'язує членів Ради перевіряти відповідність способу життя судді його офіційним доходам, ВРП часто обирає позицію пасивного очікування.

Вони зупиняють розгляд скарг, посилаючись на те, що НАЗК ще не завершило свій моніторинг. Це фактично паралізує систему відповідальності: перевірки можуть тривати роками, за цей час спливають строки давності або суддя встигає піти у вищезгадану відставку.

Справа судді Ігоря Дашутіна з Касаційного адміністративного суду демонструє цю пастку в дії. Журналісти-розслідувачі виявили у нього користування елітною нерухомістю, яка не відповідала деклараціям, проте дисциплінарна палата ВРП відмовилася відкривати провадження до завершення перевірок зовнішніми органами.

Такий підхід нівелює принцип автономності дисциплінарного провадження. ВРП добровільно перетворює себе на додаток до інших служб, замість того щоб бути незалежним органом, здатним дати етичну та правову оцінку поведінці судді тут і зараз.

Читайте також: Пенсії українців зросли на 425 грн., а суддів - на 22 тисячі

Затягування розгляду подань та нерівність у правах

Крім процедурних лазівок, існує проблема простого зволікання. Протягом останніх двох років ВРП розглянула менше половини подань ВККС про звільнення недоброчесних суддів. Деякі рекомендації очікують своєї черги роками.

Весь цей час судді, чия невідповідність посаді вже була доведена на етапі кваліфікаційного оцінювання, продовжують здійснювати правосуддя, отримувати заробітну плату та користуватися імунітетом. Це створює атмосферу безкарності та підриває довіру до всієї гілки влади.

Ситуація ускладнюється нерівністю прав учасників процесу. Суддя має безумовне право оскаржити будь-яке рішення проти себе, тоді як скаржник — громадянин чи організація, що виявили порушення — може зробити це лише з дозволу самої дисциплінарної палати.

Це нагадує ситуацію, де суддя сам вирішує, чи можна оскаржувати його вердикт. Як результат, сумнівні рішення про відмову у притягненні до відповідальності залишаються в силі, бо скаржникам просто не дають права на апеляцію всередині системи правосуддя.

Читайте також:  200 тисяч гривень пенсії для прокурорів з кишень простих українців

Шлях до реального очищення системи

Експерти Фундації DEJURE наголошують, що без рішучих законодавчих змін ситуація з «золотими парашутами» не зміниться.

Першочерговим кроком має стати обов’язкове зупинення будь-яких процедур відставки до моменту завершення всіх дисциплінарних справ щодо судді. Тільки після того, як буде доведено, що людина не вчиняла ганебних проступків, вона може претендувати на пожиттєве утримання від держави. Також необхідно надати скаржникам рівні права на оскарження рішень, щоб зламати кругову поруку всередині дисциплінарних органів.

Читайте також: На Полтавщині заброньовані від фронту прокурори протизаконно "відсужують" собі мільйонні пенсії. Їм допомагає суддя, чию посаду купив сину батько ще за Януковича

Судова система України не може вважатися очищеною, поки в ній діє механізм конвертації порушень у фінансові преференції. Кожна гривня, виплачена недоброчесному судді у відставці, — це удар по репутації країни та відчуттю справедливості кожного громадянина. Тільки через прозорість, дотримання строків та невідворотність покарання ми зможемо перейти від імітації реформ до побудови справді незалежного та чесного суду, де мантія є символом честі, а не способом забезпечити собі розкішне життя в обхід закону.

Детальніше про це читайте в аналітиці «Проблемні аспекти притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення суддів: аналітичний огляд та рекомендації».

—

«Аргумент»

 На цю тему:

• Мільйонери-пенсіонери: хто з прокурорів отримує найбільші пенсії
• За два роки війни пенсії суддям зросли на 30 тисяч гривень
• Найбільші пенсії в Україні отримують ті, хто зраджував український народ
• Суддя Лічевецький, який забороняв мітинги під час Революції гідності, отримає 100 тис. грн пенсії щомісяця
• Колишні судді "заднім числом" відсудили собі мільйонні доплати до пенсій
• Українці пожиттєво платитимуть утримання судді-покидьку Євгену Башмакову, який знущався над законами України