"Кишенькові судді" відкрили шлях до силового розгону та вбивств протестувальників під час Революції Гідності

Версия для печати

 Цей текст піднімає одну з найболючіших тем українського правосуддя: роль «суддів Майдану» в легалізації насильства проти громадян. Поки Україна вшановує пам’ять Небесної Сотні, багато хто з тих, хто закладав юридичний фундамент для розгонів, не лише уникнув відповідальності, а й продовжує вершити правосуддя або претендує на мільйонні виплати від держави.

Вшанування Героїв Небесної Сотні у 2026 році — це не лише квіти на граніті, а й гірке запитання до системи: чому ті, хто виписував ордери на арешти та забороняв протести, досі отримують зарплати з наших податків? Поки країна пам’ятає постріли на Інститутській, у судових залах Києва триває тихо тихий реванш. Від одіозного Павла Вовка до Оксани Царевич — судді Майдану не просто встояли, вони навчилися вигравати суди у самої держави, повертаючи собі посади та мільйонні компенсації. Історія Ірини Татаурової, яка отримала 1,4 млн грн за своє поновлення, — це діагноз системі, де Верховний Суд часто стає «чистилищем» для тих, хто прикривав насильство судовими ухвалами.

Понад 100 людей загинули під час подій Революції Гідності. 20 лютого 2014 року бійці провладного  «Беркуту» відкрили вогонь в сторону протестувальників на вулиці Інститутській, зазначає DEJURE. 

Читайте також: Хто в Україні та як допомагав Путіну напередодні повномасштабного вторгнення «поновити» Януковича

До кривавих розправ призвела низка подій, та не останнім стало фактичне «узаконення» насильницьких розгонів. Підставою до застосування сили стали невиправдані рішення «суддів Майдану», зокрема і щодо незаконності масових зібрань. За період Євромайдану в різних регіонах України з’явилось понад 50 таких рішень. Левову частку ухвалили без належної аргументації і на довгий проміжок часу. 

1. Зранку 30 листопада 2013 року силовики «Беркуту» пішли в наступ на студентів-протестувальників під стелою Незалежності без юридичних підстав. Уже з 1 грудня суддя Окружного адміністративного Суду Києва (ОАСК) Богдан Санін заборонив проведення мирних зібрань на вулиці Хрещатик та на Майдані Незалежності, тоді з’явилась можливість юридично обґрунтувати дії силовиків.

2. За тиждень, 9 грудня, інший суддя ОАСК Євгеній Аблов санкціонував розгін протестувальників. Він за якихось пів дня розглянув позов громадянина, якому барикади на Майдані «перешкоджали вільно пересуватись», та видав ухвалу про заборону «будь-яким особам вчиняти дії щодо блокування будь-яким способом» усіх вулиць, де відбувалися акції протесту. Згодом слідство встановило, що громадянин подав позов на замовлення представників влади Януковича під впливом працівників прокуратури. 

   Богдан Санін та Євгеній Аблов згодом зʼявились на «плівках Вовка», опублікованих НАБУ. Про прагнення оасківців захопити держвладу стало відомо з записів, зроблених під час прослуховування кабінету Павла Вовка. Це відбувалось у межах кримінального провадження про розслідування дій суддів під час Революції Гідності. З плівок випливає — суддям ліквідованого ОАСК вдалось уникнути звільнення за сприяння Павла Вовка, який очолював Окружний адмінсуд Києва 

3. Не пострілами, а під час засідань карали активістів ще пара одіозних суддів Печерського райсуду Києва — Оксана Царевич та Віктор Кицюк. Горе-тандем розглядав справи активістів Автомайдану. За сфабрикованими рапортами міліції засуджували водіїв, які не порушували правил. Рапорти щодо активістів скеровували до Кицюка та Царевич в обхід автоматизованої системи. Обидва наразі продовжують працювати у Печерському райсуді міста Києва.  

4. Необґрунтовано відправляла під варту та позбавляла активістів прав керування і така собі Ірина Татаурова — суддя Деснянського райсуду Києва. У 2016 році парламент звільнив її, але вже у 2020 році Верховний Суд (ВС) скасував як подання Вищої ради правосуддя, так і постанову парламенту, і поновив на посаді суддю Татаурову.

   Вона, на думку ВС, не допустила грубих порушень, тому, після повернення на робоче місце, ще й отримала 1,4 мільйонів грн компенсації. Наразі Ірина Татаурова продовжує працювати в Деснянському райсуді Києва. Минулого року суддя намагалась піти у відставку з довічним утриманням, проте Вища рада правосуддя зупинила цей процес — на Татаурову є скарга, результатом якої може стати звільнення. 

Минуло понад десять років. Деякі з тих, хто ухвалював неправомірні рішення, повернулися на посади завдяки Верховному Суду або намагаються піти у відставку з довічними виплатами за рахунок державного бюджету. Питання відповідальності так і не отримало остаточної відповіді. Так само повернути собі мантію через Верховний Суд намагається і одіозний Павло Вовк, який прикривав суддів Майдану Євгенія Аблова та Богдана Саніна, — рішення про поновлення Вовка вже можуть ухвалити 9 квітня.

Читайте також: "Шеф, давай шо-то учудим": НАБУ оприлюднило записи розмов суддів Окружного суду (АУДІО)

Вшанування Героїв Небесної Сотні — це не лише квіти на граніті. Це вимога завершити судову реформу так, щоб право на протест більше ніколи не залежало від свавілля людини в мантії. Без справжнього покарання тих, хто прикривав вбивства паперами, Революція Гідності залишатиметься незавершеною.

—

За матеріалами DEJURE

Читайте також: 

• З цього місця 12 років тому почалася війна з рашистами. Хто (не)покараний за вбивства Героїв Небесної сотні?
• Справи Майдану: «Такі вбивства заборонені навіть на війні. Але тоді не було війни»
• Підозрювані в розстрілах екс-беркутівці потрапили в обмінні списки
• Спецслужби РФ проти Революції Гідності
• Старі «беркутівці» у новій поліції
• Суди по справах Майдану. Хто відповів за злочини в центрі Києва 18 лютого 2014 року
• "Cудді", що звільнили ексберкутівців, ухвалювали незаконні, антиукраїнськ рішення
• Під час розстрілів на Майдані Янукович 11 разів дзвонив Путіну - прокурор
• Оголошені вироки "беркутівцям", які вбивали людей на Майдані
• Сергій Горбатюк: «Дії керівництва Генпрокуратури виглядають як дрібне шулерство»
• Генпрокурор, який видав Росії беркутівців, розкритикував слідство у справах Майдану: замовників немає