Як «футбольна» дипломатія ОВА та відсутність тепловізорів допомагають «шахедам» нищити Одещину

Версия для печати

 Поки київські чиновники звітують про «паперові укриття», їхні колеги в Одеській області демонструють не менш небезпечний вид саботажу — бюрократичний. Справа «Мідаса» та корупція на енергозахисті виявилися лише частиною глобального паралічу системи.

Свідчення військових інструкторів із центрів підготовки ЗСУ малюють гнітючу картину: мобільні вогневі групи (МВГ) змушені стріляти «на звук», бо влада не забезпечила їх прицілами, а Одеська ОВА фактично виставила військових за двері, коли ті попросили приміщення для навчання нових розрахунків. На кону — останній міст, що сполучає частину Одещини з рештою України. Про це відверто написав керівник навчально-інструкторської групи 151-го навчального центру ЗСУ Роман Донік.

«Акустична» стрільба або чому МВГ «поливають» небо замість збиття цілей

Нещодавня атака дронів-камікадзе на Одещину висвітлила системну технічну неспроможність значної частини підрозділів, які залучені до ППО. За спостереженнями фахівців із підготовки ЗСУ, робота мобільних вогневих груп часто нагадує хаотичне «поливання» неба струменями трасерів. Причина прозаїчна — відсутність тепловізійних прицілів.

Якщо в підрозділах ЗСУ ситуація з оптикою хоч якось вирівнюється (хоча й там часто використовують приціли, що сліпнуть у тумані), то в групах, сформованих Нацгвардією, прикордонниками чи поліцією, панує «середньовіччя». Людям просто «нарізали задачу» зверху, але не дали інструментів. Результат — стрільба «тудою», на звук, або, як іронічно кажуть у зенітно-ракетних військах, «акустичне наведення». В умовах нічних атак це означає майже нульову ефективність та величезну витрату боєкомплекту в порожнечу.

Читайте також: Що робити з “шахедами” російських загарбників, які все частіше тероризують українські міста?

Як ОВА «послала на хєр» інструкторів

Найбільш шокуючим фактом є те, що черга на навчання професійному збиттю «шахедів» сьогодні величезна: від спецзв’язку до транспортників. Проте навчити їх немає де. Коли Центр підготовки ЗСУ звернувся до Одеської обласної військової адміністрації з проханням посприяти в пошуку об’єктів для проживання та навчання особового складу, відповідь була в стилі «класичного чиновника».

Військових «відфутболили» відпискою: мовляв, звернення подане не за субординацією. Замість того, щоб знайти порожній пансіонат чи гуртожиток для людей, які захищають небо, ОВА висунула вимогу: звертатися через Командування підготовки, потім на командувача Сухопутних військ, потім на Головкома, і тільки тоді, можливо, папери повернуться на розгляд до Одеси.

Це не просто бюрократія. Це свідомий саботаж під час війни. Виглядає так, що «шкурняки» на митниці та в портах для місцевої влади є значно пріоритетнішими, ніж бойове навчання розрахунків ППО. Поки інструктори зайняті піхотною підготовкою, Одещина залишається з недоученими групами МВГ, бо «місця немає».

Читайте також: Чи витримає українська Протиповітряна оборона все більш масовані удари російських ракет та дронів?

Міст у Маяках - три роки очікування на удар

Ситуація з інфраструктурою на півдні області ще критичніша. Після знищення мосту в Затоці, частина Одещини фактично перетворилася на острів, зв’язок із яким тримається на єдиній артерії — мосту в Маяках. Протягом трьох років цей об’єкт ніс колосальне навантаження. І протягом трьох років влада не зробила нічого, щоб його убезпечити.

Військові експерти наголошують: за три роки можна було збудувати три нові переправи. Але навіть якщо відкинути капітальне будівництво, міст можна було елементарно захистити від дронів за допомогою багатоконтурних сіток («мангалів») з арматури. Це дозволило б підривати бойову частину «шахеда» за кілька метрів до дорожнього полотна. Ціна питання — копійки порівняно з елітними квартирами фігурантів справи «Мідас», але «болт було забито» надійно.

Читайте також: Як працюють і чи справді збивають російські “шахеди” мобільні групи ППО

Море як «дірка» в обороні

Головна проблема одеського регіону — море. «Шахеди» заходять на наднизьких висотах, кружляють, міняють курси. Поставити МВГ посеред моря неможливо, а щільності берегової оборони не вистачить, щоб перекрити кожну милю берега. Єдиний вихід — ешелонована оборона та навчені об’єктові розрахунки безпосередньо біля цілей.

Але ми знову впираємося в глуху стіну: вчити розрахунки немає де, бо ОВА «не побачила належної субординації».

Читайте також: Ворог перетворив Shahed-136 на ерзац-бомбардувальник: чим загрожує встановлення на "камікадзе" мін ПТМ-3

Мережева байдужість як загроза національній безпеці

Ця ситуація ідеально перекликається з розслідуванням про столичні укриття. В обох випадках ми бачимо одну й ту саму систему: чиновники середньої та вищої ланки сприймають війну не як екзистенційну загрозу, а як незручну обставину, що заважає «вирішувати питання».

Коли ми чуємо про мільйони доларів у коробках «пральні» Міндіча або про синів міністрів у швейцарських коледжах, стає зрозуміло, чому немає грошей на тепловізори для МВГ або волі на захист стратегічних мостів. Система, побудована на «любіх друзях» та кумівстві, органічно не здатна на далекоглядне планування. Вона здатна лише на відписки та санкції проти «своїх», які вже втекли за кордон.

Поки «акустичні» розрахунки намагаються поцілити в дрон за звуком, а ОВА грається в папірці, ми продовжуємо платити найвищу ціну — ціну людських життів та зруйнованої інфраструктури, яку ніхто не збирався захищати.

—

«Аргумент»

Читайте також: 

• Стіна дронів проти табунів мотоциклів: чи доб'ється Росія успіху в кампанії 2025 року, якщо перемир'я не відбудеться
• Праща Давида: як дрони стали стратегією виживання для України та змінюють баланс сил у світі 
• Міф про військову перевагу Кремля. Польові негаразди рашистів в Україні: Аналіз CSIS (Червень 2025)
• Ігнат детально розповів про стан "війни у небі"
• Хто з росіян запускає «Шахеди», якими тероризують українців 
• Речник Повітряних сил пояснив, чому "Шахеди" не збивають під час руху вздовж Дніпра