Від ухилянта до піромана: як російське ГРУ вербує українських біженців для спалення Європи

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото:  Ілюстрація Альваро Берніса

Історія 17-річного Данила Бардадима з Херсона могла б стати сюжетом для драми про пошуки кращого життя, але стала кримінальним трилером про «одноразових агентів». Данило, як і багато його однолітків, мав просту мету: втекти від війни, уникнути мобілізації після 18-річчя та заробити бодай кілька доларів у Польщі.

Проте замість роботи на меблевій фабриці він опинився у литовській в’язниці за звинуваченням у тероризмі. Як свідчить розслідування The New Yorker, російська військова розвідка (ГРУ) винайшла ідеальну бізнес-модель: наймати за безцінь українських підлітків-утікачів через Telegram, щоб ті підпалювали торгові центри та стежили за базами НАТО, доки їхні замовники п’ють каву в Москві.

Механіка вербування нагадує оголошення про кур’єрську доставку. У російськомовних чатах з’являються пропозиції «підробітку»: розклеїти листівки «НАТО — додому», намалювати графіті або просто залишити пакунок у людному місці.

Оплата — у криптовалюті. Польські спецслужби дали таким виконавцям влучну назву — jednorazowi agenci (одноразові агенти). Це ідеальний розхідний матеріал: вони не знають своїх замовників, не мають ідеологічної мотивації і зазвичай настільки «недалекі», що залишають по собі гори доказів. Проте ГРУ це не турбує — коли одного «кур’єра» заарештовують, у чаті вже чекає десяток нових охочих отримати свої 200–500 доларів.

Читайте також: Гібридна війна рашистів 2.0: що літає над Європою?

Кримінальний ліфт: від заправок Херсона до тюрем Вільнюса

Центральною постаттю в долі Данила Бардадима став такий собі Сергій Чалий — херсонський «гангстер» із золотим ланцюгом на шиї, який під час окупації торгував краденими машинами та паливом під крилом росіян.

Коли ЗСУ звільнили місто, Чалий втік до Криму, а згодом матеріалізувався у Варшаві. Саме він став «місточком» між ГРУ та вразливими підлітками. Чалий діяв як класичний маніпулятор: давав Данилу дрібні суми на їжу, змушував мити кавомашину та поступово втягував у «справи». Спочатку це був перегін машин із Румунії, а згодом — загадкові доручення у Вільнюсі від користувача месенджера Zangi з ніком «Q».

Виглядало це як сюрреалістичний квест. Данило мав піти в литовську IKEA, сфотографувати відділ матраців, купити вживаний мопед і за рецептом із Telegram зварити «домашній напалм» із бензину та мила прямо у ванній готельного номера.

Сарказм ситуації в тому, що Данило навіть намагався «мінімізувати шкоду», купивши вдвічі менше палива, ніж просив куратор — мабуть, вважав, що пів порції напалму роблять його меншим терористом. Результат — підпал IKEA у Вільнюсі, який завдав шкоди на пів мільйона євро, та наступне завдання: спалити торговий центр Marywilska у Варшаві, де понад тисячу дрібних підприємців втратили все майно.

Чому рашистам не шкода своїх маріонеток

Західні розвідки вважають, що за цими операціями стоїть елітний підрозділ ГРУ 29155. Раніше вони посилали полковників із «Новачком», тепер — українських біженців із пляшками бензину.

Це тактика «рою»: десятки дрібних атак створюють атмосферу постійної небезпеки та некомпетентності держави. Росія не намагається підірвати оборонний потенціал НАТО спаленням одного складу — вона намагається змінити громадську думку. Меседж простий: «Дивіться, ви допомагаєте українцям, а вони привозять війну у ваші міста. Може, краще проголосувати за Ле Пен чи AfD?»

Особливо цинічним є використання саме українців. Якщо такого агента ловлять, російська пропаганда миттєво розкручує наратив: «Ви годуєте цих біженців, а вони вас підпалюють». Це прямо б’є по підтримці України. У Польщі, наприклад, підтримка прийому біженців впала з 90% до менш ніж 50%.

ГРУ розраховує на те, що європейські суди будуть витрачати місяці на розслідування дешевих диверсій, тоді як замовники залишатимуться в тіні за трьома рівнями посередників, таких як кримінальний авторитет Олександр Варивода («дядя Саша») з Краснодара.

Читайте також: Про публічну позицію країн НАТО, які зазнали атак російських дронів: "Нам не потрібна війна"

Наслідки та «дивовижна» безпека

Апетити ГРУ зростають. Влітку 2024 року світ побачив нову стадію — «логістичний тероризм». Через DHL у Вільнюсі, Варшаві та Лейпцигу розсилалися посилки з вібраторами, масажерами та... запалювальними пристроями. Один такий пакунок загорівся в літаку в Лейпцигу, інший — на складі в Бірмінгемі.

Тільки випадковість (затримка рейсу) врятувала літак від вибуху в повітрі. Виконавці знову були «в темну»: їм просто платили за відправку пошти. Росія грає з «ручкою гучності»: сьогодні це рівень 1 (підпал смітника), завтра це може бути рівень 10 (масові вбивства).

Данило Бардадим отримав у Вільнюсі три роки в’язниці. Його спільник Олександр, який допомагав зчищати сірку з сірників для бомби, теж заарештований. Чалий зник у напрямку Малайзії або Еміратів, отримавши «червону картку» Інтерполу.

Європейські посадовці визнають, що вони в пастці: чим більше вони говорять про російську загрозу, тим більше паніки сіють, що і є метою Кремля. А українські підлітки, які шукають «легких грошей» у Telegram, продовжують залишати пакунки з GPS-трекерами на залізничних коліях, не розуміючи, що в цій грі вони — лише одноразові сірники, які ГРУ викидає одразу після того, як вони спалахнуть.

На основі розслідування Джошуа Яффи для The New Yorker

Illustration by Álvaro Bernis


Читайте також: 


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Підписка на канал

Новини партнерів

Реклама

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]