«Успішний успіх» українських прокурорів: піти на пенсію у 33 роки та отримувати 150 тисяч на місяць

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото:

В Україні з’явилася нова елітна каста, перед якою бліднуть навіть провідні розробники з Кремнієвої долини — це прокурори-пенсіонери. Поки держава закликає громадян до єдності та терпіння, окремі представники системи правосуддя демонструють дивовижну здатність «втомлюватися» від служби ще до того, як у них з’являється перша сивина.

Кейс 36-річного Дмитра Казака, колишнього очільника Миколаївської обласної прокуратури, став символом зламаної системи: чоловік отримує 156 тисяч гривень пенсії на місяць, вийшовши на «заслужений відпочинок» у віці 33 років. Як зазначає «Економічна правда», це не просто поодинокий випадок, а масштабна схема, яка щорічно вимиває з бюджету 170 мільярдів гривень на спецпенсії для обраних, залишаючи дірку в Пенсійному фонді розміром з невелику галактику.

Читайте також: Засідання РНБО по МСЕК та прокурорах-"інвалідах": РЕЗУЛЬТАТИ

Для звичайного українця шлях до пенсії виглядає як марафон через терни: потрібно дожити до 60 років та назбирати мінімум 35 років страхового стажу. Результатом цієї багаторічної праці стане виплата у розмірі 30–40% від середньої зарплати.

Проте прокурорська реальність працює за законами «дивовижної фізики». Юридично підковані силовики масово ігнорують чинне законодавство 2014 року і через суди вимагають нараховувати собі виплати за лояльним законом 1991 року.

Це дозволяє їм отримувати не 60%, а 80–90% від зарплати, а головне — виходити на пенсію за вислугу років, маючи лише 20 років стажу. Сарказм ситуації в тому, що більшість цих «пенсіонерів» продовжують працювати на своїх посадах, отримуючи одночасно і захмарну пенсію, і солідну зарплату.

Юридична магія та інвалідність за викликом

Особливого резонансу справі Дмитра Казака додає той факт, що він оформив другу групу інвалідності. Це сталося на тлі загальнонаціонального скандалу навколо МСЕК, де прокурори пачками отримували статуси «непрацездатних», щоб достроково вийти на пенсію. Але навіть без довідок про стан здоров’я система дозволяє прокурорам ставати мільйонерами.

Читайте також: Керівник Черкаської обласної прокуратури Шевцова у 42 роки отримує 785 000 пенсії

У 2025 році середній вік виходу прокурорів на пенсію становив лише 47 років. В Україні вже зафіксовано щонайменше шість прокурорів-пенсіонерів, яким не виповнилося навіть 40. Коли зарплати в органах зростають, ці люди знову йдуть до суду, щоб їм перерахували і пенсію. Це замкнене коло збагачення за рахунок платників податків, де судді та прокурори підтримують «пенсійні апетити» один одного.

Судді в цій ієрархії стоять ще вище. Середній розмір довічного утримання судді у січні 2026 року склав понад 112 тисяч гривень. Максимальні ж виплати сягають астрономічних 390 тисяч гривень на місяць. Це відбувається на тлі того, що Пенсійний фонд заборгував за судовими рішеннями 85,5 мільярда гривень.

Читайте також:  Мільйонери-пенсіонери: хто з прокурорів отримує найбільші пенсії

Держава просто не має коштів на виконання забаганок людей у мантіях, але суди продовжують штампувати рішення на користь своїх. По суті, ми побудували паралельну економіку, де податки вчителів, лікарів та військових йдуть на утримання «золотих пенсіонерів», які відсудили собі старість у розквіті сил.

Дивовижна математика: за підрахунками Мінсоцполітики, «спецпенсіонер» за все своє життя вносить до Пенсійного фонду на 3,1–3,8 мільйона гривень менше, ніж потім отримує від держави. Ця «від’ємна рентабельність» лягає на плечі солідарної системи. Схоже, в Україні бути прокурором — це не покликання, а найвигідніший пенсійний фонд у світі з гарантованим державою профітом.

Реформа у глухому куті: чому справедливість «не на часі»

Наприкінці 2024 року була надія на системні зміни. Попередня команда Мінсоцполітики пропонувала об’єднати всі спецрежими в один закон та перекласти навантаження на роботодавців через професійні накопичувальні фонди.

Це могло б зняти тягар з бюджету. Проте у 2025 році, після зміни уряду, всі ці напрацювання були успішно «закопані». Новий міністр Денис Улютін пропонує залишити все як є, лише підвищивши єдиний соціальний внесок для певних професій. Але це не вирішує головної моральної проблеми: чому одні мають працювати до сивини, а інші отримують право на розкішне життя за державний кошт ще до сорока років?

Читайте також: 200 тисяч гривень пенсії для прокурорів з кишень простих українців

Сьогоднішня ситуація з пенсіями прокурорів та суддів — це не лише питання фінансів, а питання національної безпеки та довіри до держави. Коли ветеран війни отримує мізерну допомогу, а прокурор, який «втомився» у 33 роки, купує чергову нерухомість за пенсійні накопичення від держави, суспільний договір остаточно розривається.

Уряд продовжує закладати в бюджет обмежувальні коефіцієнти, але «армія юристів» у погонах легко їх зносить у судах. Без радикальної реформи, яка скасує привілеї минулих десятиліть, Пенсійний фонд залишиться інструментом перерозподілу бідності на користь нахабства.

Підсумовуючи, можна сказати: «прокурорські айтішники» успішно зламали систему. Вони знайшли ідеальний алгоритм, де на вході — державна служба, а на виході — мільйони гривень з кишень громадян.

Читайте також: Чому у Зеленського прокуратура перетворилася на "відомство фіктивних інвалідів"

І доки Кабмін та Верховна Рада не наберуться сміливості поставити інтереси більшості вище за комфорт «своїх», Україна продовжуватиме фінансувати цей бенкет під час війни. 36-річний пенсіонер Казак — це лише верхівка айсберга, під яким ховаються тисячі «молодих ветеранів» юридичного фронту, що живуть у реальності, де справедливість — це лише слово у назві відомства, але не в платіжці від ПФУ.

Світлана Гринько на основі розслідування Ярослава Вінокурова для «Економічної правди» 


На цю тему:


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Підписка на канал

Новини партнерів

Реклама

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]