Вбивство за допомогою холоду. Путін продовжує справу сталінських катів в Україні

Версия для печати

 Сталін (або його поплічники) наприкінці 1930-х назвав російський народ «старшим братом». Старшим — щодо інших народів Радянського Союзу. Напевно, передусім це стосувалося українського. Другого за чисельністю в СРСР.

Це було сказано вчасно. Щойно закінчилася гаряча фаза знищення сільського населення країни. Особливо геноцидальний характер ця чергова громадянська (у сенсі: проти громадян) війна мала у квітучих регіонах Союзу. Там нелюди й людожери, душогуби та ґвалтівники зібрали найбагатші жнива (у прямому й переносному значеннях слова). За кілька десятиліть українці знайдуть точний і місткий термін для визначення свого «кейсу», тієї рукотворної катастрофи: Голодомор. Вбивство за допомогою голоду.

Майже через сто років після Голодомору український народ зіткнувся з новою «братньою» ініціативою: холодомором. Вбивством за допомогою холоду.

Читайте також: Енн Епплабаум: Чому Путін, як колись Сталін, так боїться України

Так, звісно, Голодомор зачепив не лише українців. Але саме вони адекватно окреслили цілеспрямовану політику Москви зі знищення власних громадян. Саме вони без натяків сказали про те, що сталося тоді з мільйонами селян у багатому на хліб краї. Не природа (її катаклізми) обрушила на них голод.

Це людина надумала вбити собі подібних, прикриваючись брехливою та безжальною ідеологією. Але український народ якось вижив, якось відновився і вирішив шукати своє майбутнє поза «братерством» із Москвою.

Однак, як з’ясувалося, на Москві не пробачили української зухвалості. «Голодомор», кажете? А не зумовлена історичною необхідністю колективізація сільського життя та праці? Деякі перегіби та помилки кваліфікувати як злочин?! Та ще й затіяти протиприродний роман із Заходом, зрадити наше велике спільне минуле? Не дозволимо!

І «старший брат» вирішив покарати «молодшого». Російська Федерація почала (як казали самі окупанти) «єбашити хохлів». Під кінець четвертого року війни ними був знайдений спосіб остаточного розв'язання українського питання.

Не голодом, а — холодом. Зима ж нині сувора, морозна, довга. Допоможе поставити на коліна цих непокірних. Коротше кажучи, пішло-поїхало. Точніше, полетіло. Мало? Можемо повторити!

У «малоросів» же ніби пам’ять відібрало. Кобеняться. А якби історію добре вчили, то згадали б. Адже скільки разів приходили до Києва братні ростово-суздальські раті. Нарозумляли. Ось, у 1169 р. (всього-то 850 років минуло) дружини князя Андрія Боголюбського, сина Юрія Долгорукого, завоювали Київ, зруйнували квітуче місто. У 1240 р. їхню справу завершили татарські орди, добивши «столицю» Давньої Русі.

Читайте також: Дитиною двічі тікала з Сибіру: історія Наталії Фурси із розкуркуленої родини

Не сумніваюся, що Сталін, Молотов, Каганович та інші кремлівські фюрери не забули впертого опору українського селянства та інтелігенції в роки Громадянської війни. Того національного піднесення, яке охопило український народ після краху російської монархії. Того, що була створена Українська Народна Республіка (УНР). Того, що вона не прийняла більшовицького перевороту і взяла курс на повну незалежність від московських комісарів (на переговорах у Брест-Литовську в 1918 р. представники УНР просили Німеччину та Австрію захистити їх від більшовиків).

Звісно, і з цим була пов’язана тотальна нещадність української колективізації. У Поволжі, на Дону, на Ставропіллі, Центральному чорноземному районі, Казахстані більшовицька жорстокість теж зашкалювала. І там зводилися рахунки, і там панувало людожерство (у прямому й переносному сенсах). Але українці претендували на власну державність і власну культуру. І тому стали особливим об’єктом ненависті великодержавного російського шовінізму (у його новому виданні). Який, зауважимо, творився інтернаціональними руками: грузин Сталін, великорос Молотов, єврей Каганович… Інтернаціоналізм! Але не пролетарський — злочинний. Звір’я, що пило кров багатоетнічного радянського народу. І роззявляло пащу на всі інші країни та нації.

Читайте також: Голодомор 1932-33 років. Глинське - окупована большевиками Полтавщина

Через пів століття комуністичний рейх завалився. Тоталітарне «братерство народів» скінчилося. Вирішальним фактором дисоціації СРСР став вихід з-під Москви України. Але нові «великодержавники» не захотіли з цим миритися:

«Не віддамо Крим! Не віддамо Донбас!»; «Не віддамо Гоголя!»; «Не віддамо Володимира Красне Сонечко (як і Володимира Святого)!»; «Не віддамо Добриню Микитича! І Миколу Щорса!»; «І всі три Українські фронти Великої Вітчизняної — не віддамо!»

— «І взагалі, настав час покінчити з цими баламутами. А то дозволяють собі: “Україна — не Росія”. Ставимо умову: або повернення в наш “русский мир” — або зітремо на порох. З Голодомором зараз не вийде, часи не ті — захолодоморимо».

Ми є свідками історичної трагедії — спроби знищення українського народу.

Те, що лише частково вдалося Сталіну, намірився завершити Путін. Він уже показав своє вміння, влаштувавши Україні нову «Руїну»*.

З дитинства ми пам’ятаємо: якщо ворог не здається, — його знищують (письменник Горький). Але як же сльозинка дитини, яка, за Достоєвським, може завадити побудові раю на землі? Так, сльозинка може. А ось політика, спрямована на винищення цілого народу, здається, не заважає світовій гармонії (хоча нинішній світ — радше дисгармонія).

Ідея Путіна (путінців) — «підморозити» Україну, щоб вона «не гнила»**. А краще — не «підморозити», а прямо заморозити. Ефективніше. Перетворити їхню батьківщину на крижаний дім. Всередині й утвориться гармонія — з тих, хто лишиться живим. Та й вона скоро зледеніє. Привіт вам, непокірні, від іншої, Заліської України (так у Середні віки жителі Литовської Русі, предки нинішніх українців та білорусів, називали Московсько-Ординську Русь).

Читайте також: Голодомор 1932 – 1933 та російсько-українська війна 2014-2022: історичні уроки та сьогодення

Це не політика / геополітика. Йде полювання на народ.

Ось він, кінець історії. Не благосна ліберальна утопія Фукуями, не вигаданий комунізм Маркса і Суслова, а блокадний холод. Що випалює життя. Рукотворний холодильник, споруджений умільцями з Третього Риму.

—

Юрій Пивоваров, академік; опубліковано у виданні "Нова газета Європа"

• *«Руїною» (укр. Руїна) історики називають період в історії України другої половини XVII – початку XVIII століть. Час інтенсивного геополітичного та культурного самовизначення. Роки пошуку Україною свого місця у світі. Це супроводжувалося внутрішніми чварами та негараздами, боротьбою різних сил за лідерство. А також спустошливими набігами сусідів — близьких і далеких (поляків, кримських татар, шведів, московитів), що прагнули підім’яти під себе українські землі.

• ** Це алюзія на слова палкого реакціонера К. Леонтьєва: «Росію треба підморозити, щоб вона не гнила» (80-ті роки XIX століття).

В тему: 

•  Чому з російським воєнним злочинцем Путіним не ведуть переговорів
• Путін просто психопат і садист чи щось гірше і страшніше?
• Психиатр Джеймс Фэллон: Путин — психопат с признаками садиста
• Чи справді Путін психічно хворий? Чи здатен він натиснути «ядерну кнопку»?
• Теперь Путин – Каддафи
• Путинский рейх несет такую же угрозу человеческой цивилизации, какую нес режим Гитлера
• Осмысление немыслимого в Украине. Что произойдет, если Путин нанесет ядерный удар?
• Как Путин хотел уничтожить украинский народ, но в итоге укрепил украинскую идентичность