Небезпечний Telegram: між вибірковою свободою слова та хаосом вільного вербування

Версия для печати

Месенджер Telegram який свого часу позиціонувався як бастіон свободи слова та приватності, де “ніхто нікого не заблокує”, перетворився на справжній головний біль для урядів, спецслужб і, як виявилося, батьків підлітків.

Схоже, грань між “вільною платформою” та “кримінальним притоном” стає дедалі тоншою, а іноді й зовсім зникає. Давайте спробуємо розібратися в цьому дивному світі, де політичні інтриги переплітаються з підпалами авто і наївністю дітей.

Дуров проти Франції: битва титанів чи “ми просто хотіли тиші”?

Нещодавно Павло Дуров, загадковий засновник Telegram, знову вийшов на арену з гучною заявою. Цього разу під роздачу потрапила Франція. Мовляв, французькі спецслужби перед виборами в Румунії (так, саме в Румунії, не питайте чому) намагалися змусити його “заглушити консервативні голоси” в месенджері. Звучить як сюжет шпигунського трилера, чи не так? Дуров, звісно, відмовився, гордо заявивши, що вони “не блокували протестувальників у Росії, Білорусі чи Ірані”, тож і в Європі не будуть. Ну, майже не будуть, але про це пізніше.

Франція, звісно, одразу ж усе заперечила. “Безпідставні та маніпулятивні заяви”, — заявили офіційні джерела. Мовляв, зустрічі з Дуровим були, але виключно для обговорення боротьби з тероризмом і дитячою порнографією. Нічого особистого, просто бізнес. І тут виникає саркастичне питання: а що, боротися з тероризмом і дитячою порнографією в Telegram не виходить без “тиску” на консервативні голоси? Чи це якийсь новий, неочевидний метод боротьби?

Читайте також:  Яку інформацію про нас зберігають телеграм-боти, чим вони небезпечні і як видалити їх з облікового запису? Відповідаємо разом із експертами

Цікаво, що це не перший “забіг” Дурова на французьку територію. Нещодавно його короткочасно затримували. Очевидно, французи мають до Telegram якісь свої, особливі претензії. І ці претензії, схоже, не обмежуються лише політикою.

Дуров позиціонує Telegram як “один з останніх вільних майданчиків для політичного дискурсу в Європі”. І з цим важко сперечатися. Платформа стала мегапопулярною для політиків усіх мастей, від ультраправих до ультралівих. У Румунії, наприклад, перед тими самими виборами, про які згадував Дуров, кількість користувачів Telegram зросла, і месенджер активно використовували різні політичні сили. Особливо, як зазначається, канали з консервативною риторикою.

Але “вільний майданчик” має й зворотний бік. Відсутність ефективної модерації (або її вибірковість, про що теж йтиметься) призводить до поширення дезінформації, конспірологічних теорій та екстремістського контенту. Європейські уряди, звісно, занепокоєні. Вони вимагають прозорості та відповідальності. А Дуров, у свою чергу, продовжує гнути лінію борця за свободу слова. І хто тут правий, а хто винен — питання риторичне. Можливо, істина десь посередині, але поки що ця середина виглядає як хаотичне поле битви.

Читайте також: Анатомія телеграм-каналів клонів, які поширюють російську пропаганду

Вибіркова модерація  – “день тиші” по-дуровськи та інші дива

А тепер про “майже не блокували”. Приклад з “Розумним голосуванням” у Росії у 2021 році чудово ілюструє гнучкість принципів Telegram. Напередодні виборів бот “Розумного голосування” від команди Навального раптом перестав працювати. Дуров пояснив це “днем тиші” та “легітимною практикою”. Звучить шляхетно, правда?

Але є нюанси. По-перше, “день тиші” для багатоденних виборів у Росії на той момент уже скасували. По-друге, Telegram заблокував бот для всіх користувачів, незалежно від їхнього регіону, посилаючись на “порушення місцевих законів”. Тобто, російські закони раптом стали обов’язковими для користувачів з усього світу? Це, м’яко кажучи, дивно.

По-третє, і це, мабуть, найцікавіше, ніякі інші боти чи канали з політичною агітацією, зокрема й провладні, заблоковані не були. Виходить, “день тиші” стосувався лише одного конкретного бота? Це вже не “день тиші”, а якась вибіркова глухота.

І таких прикладів вибіркової модерації чимало. Telegram блокував опозиційні канали в Ірані під загрозою блокування в країні, але при цьому роками не чіпав відкрито неонацистські канали чи канали з призивами до насильства. Схоже, “свобода слова” в Telegram має свої, дуже специфічні межі, які, дивним чином, часто збігаються з інтересами певних авторитарних режимів.

Читайте також:  «Кремлівська телеграмна гідра»: 300 каналів, які отруюють український інфопростір

Telegram як інструмент вербування: від наркокур’єрів до “терористів”-підлітків

Але політичні ігри та вибіркова модерація – це лише одна сторона медалі. Інша, значно страшніша, – це використання Telegram для відверто злочинної діяльності. І тут ми переходимо до українського контексту.

Згідно з аналізом TEXTY.ORG.UA, Telegram став основним інструментом для вербування осіб, які вчиняють диверсії та теракти в Україні. І найгірше, що серед цих “виконавців” дедалі частіше опиняються неповнолітні. Так, ви не помилилися. Діти. Вербують дітей для підпалів авто, руйнування інфраструктури і навіть підготовки терактів російські спецслужби.

Схема, як виявилося, до болю проста і цинічна. Вона майже повністю копіює схему наркодилерів: онлайн-рекрутинг, “закладки” (тільки замість наркотиків – вибухівка чи запалювальні суміші), відсутність прямого контакту між замовником і виконавцем. Росіяни (бо саме їх звинувачують у організації цих мереж) просто знайшли нову, дешеву і, на жаль, ефективну робочу силу – тих, хто шукає легкого заробітку, хто не надто розумний, щоб оцінити наслідки, і хто легко піддається впливу. І це, на жаль, часто підлітки.

Їм обіцяють гроші за прості, на перший погляд, дії. А потім, якщо “виконавець” хоче зіскочити, його просто шантажують. Класика жанру, але в реальному житті і з жахливими наслідками.

Читайте також: Соцмережі становлять величезну загрозу для людства - вчені

І тут виникає питання до української держави. Що робиться для того, щоб захистити дітей від такого вербування? Згідно з останніми подіями, відповідь невтішна: майже нічого. Проблема виховання дітей як громадян з національними цінностями залишається “вічною проблемою”. Батьки не можуть чи не хочуть пояснювати, школа працює за “радянським формальним підходом”, а єдиним “вихователем” залишаються соцмережі.

Держава могла б, наприклад, проводити в школах уроки про небезпеку онлайн-вербування (що вже частково робиться), показувати фотографії затриманих зрадників і відео з судів. Але, як зазначається, “кроків у цьому напрямку не видно”. МОН видало “вкрай розмиті рекомендації для батьків”, які самі часто нічого не знають про ці методи. Виходить, держава знову “вчинила формально й переклала відповідальність на когось іншого”. Браво! Аплодуємо стоячи цій неперевершеній ефективності.

І тут найцікавіше: доки одні говорять про потенційну заборону Telegram через його використання ворогами, сама українська держава… активно його популяризує! Так-так, не дивуйтесь. Всі поважні державні установи, від поліції та СБУ до Офісу Президента, мають свої офіційні канали в Telegram. Вони щодня публікують там новини, звернення, звіти. Таким чином, вони, по суті, легітимізують платформу і заохочують громадян нею користуватися. Це як боротися з курінням, продаючи цигарки в кожному кіоску. Логіка? Ні, не чули.

Читайте також: Як розпізнати фейкові новини: три поради від німців

Заборонити чи залишити?

На тлі цієї інформації про використання Telegram для вербування терористів, зокрема й неповнолітніх, багато хто вважає, що Telegram треба заборонити. І заборонити “вже давно”. Аргументи про “свободу слова” начебто не йдуть у жодне порівняння з тим, що росіяни мають змогу безпосередньо звертатися до українських дітей.

І тут знову виникає дилема. З одного боку, заборона може обмежити доступ до важливої інформації, яку поширюють через Telegram, особливо в умовах війни. З іншого боку, якщо платформа стає розсадником тероризму і вербування дітей, чи можна просто заплющувати на це очі?

Можливо, проблема не стільки в самому Telegram, скільки в тому, як його використовують, і в тому, наскільки держава готова протидіяти цим загрозам. Але поки держава “перекладає відповідальність” (і сама ж підливає масла у вогонь своєю присутністю на платформі), а Telegram продовжує бути “раєм” для наркодилерів і вербувальників, ситуація, м’яко кажучи, не покращується.

Отже, що ми маємо в сухому залишку? Telegram – це складна і суперечлива платформа. З одного боку, це важливий інструмент комунікації та поширення інформації, особливо в країнах з обмеженою свободою слова. З іншого – це місце, де процвітає дезінформація, екстремізм і, що найстрашніше, вербування людей, зокрема дітей, для вчинення злочинів.

Павло Дуров продовжує грати роль незалежного борця за свободу, але його дії іноді виглядають як вибіркова гра на користь певних сил. Європейські уряди занепокоєні, але їхні спроби “тиску” зустрічають опір і звинувачення у цензурі. А тим часом, десь в Україні, через Telegram вербують підлітків для підпалів, і сама держава, здається, не проти, щоб усі про це дізналися… через Telegram.

Можливо, настав час визнати, що “абсолютна свобода” в інтернеті, як і в житті, є ілюзією. І що платформи, які претендують на роль глобальних комунікаційних центрів, мають нести відповідальність за те, що на них відбувається. Інакше, “свобода слова” дуже швидко перетвориться на “свободу хаосу”, де кожен, хто має доступ до інтернету, може стати жертвою або інструментом у чужих, дуже брудних іграх. А ми будемо сидіти і спостерігати, як це відбувається, “перекладаючи відповідальність” і сподіваючись, що нас це не торкнеться. Ну-ну.

—

Олексій Федоров, опубліковано у виданні "Україна кримінальна"

В тему:

• Рашистська пропаганда через Фейсбук шукає лузерів по всьому світу, а соцмережа радо цьому сприяє
• Telegram і суди - інструменти війни Портнова з Україною
• Путинский рейх несет такую же угрозу человеческой цивилизации, какую нес режим Гитлера
• Как Путин хотел уничтожить украинский народ, но в итоге укрепил украинскую идентичность
•  У бульбашці інформаційної омани. Як уникнути комунікаційного спотворення світу
• Операція "Овсяннікова": Що це було — дурість, диверсія чи просто абсурд?
•  Битва за Україну без прикрас та ілюзій
• Енн Епплбаум: Війна не закінчиться, поки Путін не програє
• Идеология путинской России - шизофашизм. Мир должен признать это
• Это сумели повторить. Как путинская пропаганда старательно копирует гитлеровскую