Наскільки це реальний сценарій "Україна в Євросоюзі у 2027 році" та які можуть бути наслідки цього

Версия для печати

2027-й може стати роком членства України в ЄС. Ще наприкінці 2025-го про цей строк не говорили вголос. Зараз Володимир Зеленський прямо каже, що потрібна «конкретна дата» — і це може бути 2027 рік, бо Україна буде технічно готова до членства.

RFI Українською запитала в експертів, чи готові європейці до цього і яким чином членство в ЄС може стати інструментом захисту від агресії.

Президент Володимир Зеленський публічно говорить про термін вступу України в ЄС. Під час візиту до Литви 25 січня він заявив, що «ми хочемо 2027 рік», бо потрібна визначена дата вступу, прописана в мирній угоді. За його словами, технічно Україна буде готовою до цього вже за рік. 

Цю дату він повторив і спілкуючись із федеральним канцлером Австрії Крістіаном Штокером. 

«Вступ України до Євросоюзу є однією з ключових безпекових гарантій не лише для нас, а й для всієї Європи. Адже спільна сила Європи можлива, зокрема, і завдяки українському безпековому, технологічному та економічному внескам. Саме тому ми говоримо про конкретну дату — 2027 рік — і розраховуємо на підтримку нашої позиції з боку партнерів», — написав Володимир Зеленський у телеграм-каналі. 

В українському уряді не заперечують, що такі строки можуть бути цілком реальними. В інтерв’ю Financial Times віцепрем’єр України з питань євроінтеграції Тарас Качка висловив сподівання, що вступ України до Євросоюзу буде прискорений, хоча чітких часових рамок ще немає. 

Читайте також: Як Трамп вирішив купити Гренландію, а натомість виштовхнув Європу в обійми України

«Для України, а також для Європи важливо мати дуже сміливе політичне зобов'язання всіх держав-членів ЄС щодо того, що Україна приєднається до Європейського Союзу якомога швидше і, в ідеалі, із чіткою датою»,  — зауважує Качка.

Очільник МЗС України Андрій Сибіга в інтерв’ю «Європейській правді» уникає дат і строків, щоб не було «надмірних очікувань». Хоча говорить, що бачить і «реалістичні часові рамки» вступу, і підтримку серед ключових держав ЄС.

«І ми вже працюємо не лише з кіпрським головуванням, а також із наступним ірландським головуванням, і з литовським. Ми дуже хочемо, щоб литовське головування в ЄС стало історичним — а воно, нагадаю, розпочинається в першій половині 2027 року», — пояснює Сибіга.

Що кажуть в Євросоюзі

Категоричним противником не тільки швидкої, а й у принципі євроінтеграції України є Угорщина. Про це днями вкотре нагадав прем’єр країни Віктор Орбан. Він заявив, що «наступні 100 років в Угорщині не буде парламенту, який проголосує за вступ України до Європейського Союзу».

Президент Сербі днями теж озвучив нібито плани Брюсселя взяти Україну до ЄС 2027 року. За його словами, на швидкий вступ не погодиться не тільки Угорщина, а ще й Словаччина, Чехія та Польща.

Прем'єр Угорщини Віктор Орбан під час Саміту ЄС. Бельгія, Брюссель, 17 грудня 2025 © Yves Herman / Reuters

Категоричного заперечення не лунало від офіційних осіб останньої. 25 січня в Литві президент Кароль Навроцький лише сказав, що такий строк, як 2027 рік, вважає мало реалістичним. Політик пояснює це складним процесом вступу.

Власне, його і можуть переглянути у Євросоюзі. Про це повідомляє Euronews, покликаючись на брюссельського чиновника. Зокрема, там говорять про так зване поступове членство. Цей формат може пришвидшити вступ України в ЄС.

«Триває дискусія щодо того, чи варто нам дещо інакше дивитися на розширення ЄС: зараз ми маємо справу з тим, що якщо вся робота виконана, то наприкінці процесу буде ухвалено рішення “так” чи “ні”. (...) Чи є варіантом перейти до процесу, де ви вже частково вступили до ЄС, водночас працюючи над подальшою інтеграцією?» — сказав чиновник, додавши, що держави-члени обговорюють новий підхід.

Читайте також: Колишнього «колективного Заходу» більше не існує

Чи реальне 2027 року членство в ЄС?

Експерти, із якими поговорила RFI Українською, вступ до ЄС у 2027 році називають нереалістичним. Проти озвучування будь-яких дат Ігор Тодоров, професор Ужгородського національного університету, директор Центру міжнародної безпеки та євроатлантичної інтеграції. На його думку, Євросоюз має «залишитися острівцем певного поважного ставлення до процедур, правил та міжнародного права». Бо це саме та структура, до якої хоче долучитися Україна. Поміркованішою датою пан Тодоров називає 2030 рік:

Я би сказав, що якщо в такому прискореному форматі навіть теоретично приймати Україну до Європейського Союзу, то це буде означати, що ЄС вже буде не тим, яким ми знаємо і до якого ми хочемо приєднатися. (...) Але я особисто завжди був супротивником визначення якихось конкретних дат. Бо насправді це дуже багатовимірний процес, який включає саме складну процедуру ведення переговорів про вступ, виконання певних зобов'язань, які випливають із Копенгагенських критеріїв щодо вступу до Європейського Союзу. Тому я би сказав, що це відверта політична спекуляція, яка не має якогось реального підґрунтя для майбутнього України. Я особисто прибічник нашої європейської інтеграції, але глибоко певен, що Європейський Союз — це організація, у якій діють правила. Нам потрібно діяти саме за цими правилами. 

За словами директора Центру «Нова Європа» Сергія Солодкого, українська дипломатія робить правильно, коли вносить питання членства в ЄС до мирної угоди та інших документів. Так Київ не дає забути про свій визначений шлях столицям Унії, передусім противникам розширення. 

«Це дуже важливо, тому що тримає свого роду в тонусі Європейський Союз, даючи зрозуміти, що забалакати тему не вдасться, що ми не відчепилися від Європейського Союзу. Ми йдемо до цієї мети —  і цілеспрямовано, впевнено і рішуче», — пояснює пан Солодкий.

Прапори ЄС та країн-членів © Piroschka Van De Wouw / Reuters

Вступ України до ЄС за рік — це не тільки питання до Києва, а й до Брюсселя. За словами експерта, деякі з бар’єрів, які діють в Євросоюзі, зараз можуть видаватися «непереборними», бо там не завершили внутрішніх процесів змін та реформування. 

Це стосується, зокрема, процедури голосування, процедури консенсусу. Європейський Союз навіть за наявної кількості членів часом пробуксовує в ухваленні рішень шляхом консенсусу. З додаванням нових членів ця процедура буде ще складнішою. Те саме стосується присутності в різних інституціях громадян нових майбутніх членів. (...) Ми говоримо про те, що Європейський Союз ще не готовий. А ми бачимо, що в ЄС будь-яке рішення потребує тривалого часу. Це й буде відповіддю на це гіпотетичне питання, а чи може бути Україна членом Європейського Союзу за один рік. (...) Якщо виходити з досвіду ухвалення рішень в Європейському Союзі, напевно, ні,

— говорить Сергій Солодкий.

Проте Україна починала свій шлях вступу не так, як інші. Тож, певен директор «Нової Європи», членство України буде «відмінним від того, що було досі». Використовувати старі лекала у світі з новими глобальними викликами, було би помилкою. Саме дискусія в політичних та експертних колах про те, як можна змінити правила та процедури вступу, й уможливлює швидке розширення Євросоюзу. 

Читайте також: Як гроші Росії знову розкололи Захід

Як можуть відреагувати країни ЄС

У ЄС, пояснює Ігор Тодоров, є дві позиції щодо швидкого членства України в ЄС. У Єврокомісії вона «приваблива та позитивна» для України. А в Раді ЄС неоднозначне ставлення до таких перспектив, бо рішення там ухвалюють очільники урядів та країн. 

Як пан Тодоров припускає, серед незгодних зі швидким вступом України можуть бути країни, які приєдналися до ЄС у ХХІ столітті. І для цього вони пройшли складний і суперечливий шлях. 

Тут справа не лише в Угорщині. Я думаю, що проти таких, по суті, порушень правил буде і Польща, і Словаччина, можливо, Румунія, Болгарія, Хорватія. Тобто країни Центрально-Східної Європи до цього ставляться доволі прискіпливо. Я вже не кажу про країни Старої Європи, які теж неоднозначно трактують ось ці всі політичні меседжі,

— пояснює Ігор Тодоров. 

Тиснути на них не варто, бо це може сприяти тому, що ЄС зруйнується. А розвалити його і НАТО завжди прагнув очільник Кремля Путін, —  зауважує директор Центру міжнародної безпеки та євроатлантичної інтеграції. 

Поки тему України в ЄС у 2027 році обговорюють скупо. Сергій Солодкий припускає, що так відбувається, бо саме питання постало як частина мирного процесу. Він навряд матиме позитивний результат, бо Росія не планує завершувати війни. І це розуміють у ЄС. 

«А відповідно, якщо миру не буде і навіть перемир'я не буде, то навіщо коментувати і заявляти про несприйняття окремих позицій гіпотетичного мирного плану? Тому я би сприймав порівняно мовчання Європейського Союзу щодо цієї позиції тим, що вони не дуже вірять у реалістичність мирного процесу на цьому етапі», — говорить пан Солодкий.

Якщо ж буде вибір між миром чи війною, який залежатиме від членства України в ЄС, то «знайдуться і голоси, і сили для того, щоб адаптувати свої процедури, стиснути часові рамки для того, щоб відновити мир на континенті». А це Брюссель уже робив: десь порушував власні процедури, був менш суворіший, оцінюючи зроблене Україною на шляху євроінтеграції. 

Кейс України показує здатність Європейського Союзу діяти інакше, ніж це було до 2022 року. Тому я би сказав, що це саме той випадок, коли можна пригадати відомий вислів: “Ніколи не кажи “ніколи””. Хоча станом на сьогодні все це виглядає вкрай нереалістично: як можливість досягнення відновлення миру, так і, відповідно, ймовірність швидкого членства України в ЄС,

— говорить Сергій Солодкий. 

Читайте також: Європейські політики побоюються, що американці "зрадять Україну в питанні територій" 

Як ЄС може захистити від агресії

Ще 1998 року Україна взяла курс на ЄС. Саме президент Леонід Кучма видав указ «Про затвердження стратегії інтеграції України до Європейського Союзу». У документі йдеться і про майбутнє повноправне членство, і про інтеграцію до європейського простору, зокрема й про політику безпеки. Тож, зараз, у 2025-му, за словами Ігоря Тодорова, такий прискорений вступ може розглядатися як інструмент для поліпшення безпекової ситуації. 

«А ось приєднання до Європейського Союзу, принаймні теоретично, означає, що ми стаємо учасниками Лісабонського договору 2007-го. І на нас розповсюджується положення, зокрема, 40-ї статті, де йдеться про питання безпеки. Дехто бачить у ній навіть щось аналогічне 5-й статті про колективну безпеку Північноатлантичного договору. Але, на мій погляд, це суто теоретично. Поки що ніяких прецедентів задіяння саме цієї безпекової статті в Європейському Союзі не було», — пояснює пан Тодоров.

Військові 93-ї бригади «Холодний Яр» працюють з БМ-21 «Град» © Генштаб ЗСУ / Telegram

За словами Сергія Солодкого, те,  що Україна розглядає євроінтеграцію передусім  у безпековій площині, не новина від 2022 року, коли країна подала заявку на статус кандидата в ЄС. Але саме через безпекові питання і Брюссель зацікавлений в такому розширенні. 

Як пояснює пан Солодкий, нова хвиля розширення саме про це, а не про політико-економічні цілі:

Не буде великим секретом, якщо ми будемо стверджувати, що для Європейського Союзу розширення теж є більше безпековим проєктом. (...) Тобто ми бачимо, що, у принципі, і в України, і в ЄС є спільний знаменник — безпека. 

Про це свідчить і те, що Україну вже вписують у майбутню архітектуру безпеки ЄС, відкривають спільні оборонні виробництва. Водночас обговорюють проєкт європейської армії нерідко з подачі саме президента України. Так сталося нещодавно після Всесвітнього економічного форуму в Давосі, де Володимир Зеленський вкотре закликав Європу бути рішучішою в питаннях власної оборони та безпеки. 

—

Оксана Козлова, опубліковано у виданні RFI

Читайте також: 

• Після приходу до влади в Чехії антиукраїнських політиків виявилось що країна заробила на біженцях з України більше ніж витратила на їх підтримку
• Гібридна війна путінської Росії проти Європи
• Некролог для ювіляра: до 80-річчя ООН стало очевидно, що організація швидше мертва, ніж жива
• Рашисти вбивають навіть у шахах, якщо їм не дати відсіч
• В логові московських попів в Угорщині: сповідь колишнього келейника митрополита Будапештського Іларіона
• Небезпечна гра президента Польщі Навроцького: його відверто проросійські дії не є випадковістю вважають польські журналісти
• Підсумки з безпекового форуму у Варшаві: щоб Європа почала рухатись швидше російський ведмідь має вкусити ще раз