Міфи про «диво-зброю» та реальність російського ВПК: де закінчується фізика і починається пропаганда

Версия для печати

Сьогоднішній інформаційний простір перенасичений гучними заявами про новітні розробки, які мають змінити баланс сил у світі. Проте, якщо відсунути завісу мілітарної риторики, перед нами постає зовсім інша картина.

Виявляється реальний стан російського військово-промислового комплексу (ВПК) часто суперечить тим картинкам, які ми бачимо у новинах. Експерт із міжнародної безпеки Павло Лузін детально аналізує, чому більшість розрекламованих «проривів» — це або застарілий радянський спадок, або проєкти, що відверто ігнорують закони природи.

Фізика проти пропаганди: чому «Буревісник» не злетить

Одним із головних стовпів російської пропаганди є ракета «Буревісник» із ядерним двигуном. Проте, якщо згадати звичайний підручник фізики за одинадцятий клас, стає зрозуміло, що створення ядерного реактора такої потужності у таких мізерних габаритах є технічно неможливим.

Будь-яка спроба запхнути критичну масу в обмежений об’єм ракети призведе або до відсутності тяги, або до некерованого вибуху ще на старті. Як зазначає Павло Лузін, цього виробу просто не існує у тому вигляді, в якому його презентують. Це ілюзія, створена для залякування Заходу, яка не має під собою жодного інженерного фундаменту.

Аналогічна ситуація і з підводним безпілотником «Посейдон». Пропаганда малює його як «торпеду Судного дня», здатну викликати гігантське цунамі. Але реальність набагато прозаїчніша. Глибоководна навігація — це величезна технічна проблема. Під водою немає зв’язку із супутниками, а гіроскопи накопичують похибку так швидко, що апарат просто не зможе прийти в задану точку.

Читайте також: Російська ядерна модернізація є успіхом лише на папері

Ба більше, будь-яка зброя передбачає можливість скасування наказу, а з «Посейдоном» зв’язку немає. Насправді це глибоководний робот для обслуговування донних сенсорів та буїв, який намагаються видати за стратегічну зброю лише для того, щоб виправдати величезні бюджети.

Радянський антикваріат у новій обгортці під назвою «Сармат»

Ще одна гучна назва — міжконтинентальна балістична ракета «Сармат». Її подають як вершину сучасної думки, але фахівці знають, що це лише спроба локалізувати виробництво старої радянської «Воєводи» (Р-36М), розробленої ще у 80-х роках минулого століття в українському Дніпрі. Росія змушена була піти на цей крок, бо терміни придатності старих ракет вичерпані, а пусті шахти треба чимось заповнювати.

Головна мета проєкту «Сармат» — не стільки паритет із США, скільки спроба завантажити роботою заводи у Міасі та Красноярську, які просто не вміють виробляти нічого іншого. Закрити ці підприємства — означає визнати крах цілої галузі, тому влада продовжує вливати гроші в «модернізацію» технологій сорокарічної давнини.

Читайте також: Росія загрожує ядерною гонкою в космосі, але навряд чи вона має на це сили

"Кинджал" як авіаційний ерзац для підтримки штанів

Типова ситуація для "високоточної " російської аеробалістичної ракети 9С7760 комплексу «Кинжал», впала біля чиєїсь хати в селі. Людям пощастило, що поряд.

Ракета «Кинджал», яку називають гіперзвуковою зброєю нового покоління, насправді є адаптованою балістичною ракетою комплексу «Іскандер». Її просто підвісили під літак МіГ-31, щоб збільшити дальність пуску та швидкість.

Це паліативний захід, викликаний деградацією дальньої авіації. Кількість справних бомбардувальників Ту-22М3 невпинно скорочується, вони старі та ненадійні, часто ламаються прямо на землі.

Щоб командування дальньої авіації мало хоч якусь «штатну одиницю» для звітів перед Кремлем, було створено цей гібрид. «Кинджал» не є досконалою зброєю — його точність значно нижча за заявлену, а перехоплення такої ракети сучасними системами ППО цілком реальне, що ми неодноразово спостерігали на практиці.

Читайте також: В Архангельській області Росії міг вибухнути ракетний двигун на ядерному паливі, - Reuters

Гіперзвуковий міраж і кадрова безвихідь

Гіперзвукові розробки — це світовий тренд, але Росія тут стикається з непереборними перешкодами: відсутністю матеріалів, здатних витримувати колосальні температури, та проблемами з управлінням у хмарі плазми.

Як зазначає Павло Лузін, під час польоту на гіперзвуку навколо ракети утворюється плазма, яка блокує будь-який зв'язок із зовнішнім світом. Це вимагає надскладних автономних систем наведення, для створення яких у Росії бракує інженерів.

Читайте також: Оманливе "Вундерваффе" Путіна

Показником кризи є серія арештів розробників гіперзвукової зброї за держзраду. Це свідчить не про шпигунство, а про те, що система шукає винних у тому, що обіцяні «аналоговнєти» не працюють так, як було намальовано на презентаціях.

Дрони як заміна дефіцитним ракетам

Війна в Україні вивела дрони на перший план, але для Росії це не стільки технологічний прорив, скільки вимушений крок. Виробництво високоточних ракет — процес довгий, дорогий і залежний від імпортних компонентів. Дрони ж дозволяють кількістю компенсувати якість.

Масовий запуск дешевих безпілотників створює ілюзію сили, хоча їхня ефективність часто перебільшена. З точки зору вартості та результату, запуск сотень дронів для ураження однієї цілі свідчить про дефіцит справжньої ракетної потужності. Замість того, щоб будувати складні системи, Росія йде шляхом примітивізації, використовуючи дрони як ерзац-заміну справжній високоточній зброї.

Читайте також: Про російську армію і військове виробництво у 2024 році: аналіз наявних даних

Фінансова боргова яма російської оборонки

Економічний фундамент російського ВПК — це величезна «боргова бульбашка». Підприємства галузі існують лише завдяки пільговим кредитам, які ніхто не збирається повертати. Кредитний портфель тільки опорного Промзв’язку банку вже перевищив сім трильйонів рублів, що майже втричі більше, ніж було кілька років тому.

Фактично російський платник податків двічі оплачує війну: спочатку через прямі видатки бюджету, а потім через покриття збитків оборонних заводів. Ця система не має нічого спільного з ринковою економікою; це повернення до планової радянської моделі, де ефективність не має значення, а головне — звітність про виконання плану за будь-яку ціну.

Читайте також: Військовий експерт про путінську орду: "Як була в них безглузда армія — так вона безглузда і залишиться"

Робоча сила: між перевтомою та браком

Заяви про стрімке зростання зарплат на оборонних підприємствах є маніпулятивними. Якщо розрахувати вартість робочої години, то виявиться, що ріст доходів ледве покриває інфляцію. Люди змушені працювати не по сорок, а по шістдесят чи сімдесят годин на тиждень, виходячи у три зміни та без вихідних.

Це призводить до фізичного виснаження та різкого зростання кількості бракованої продукції. Людський ресурс не безмежний, і платити більше за роботу, яку людина фізично вже не може виконувати якісно, — це шлях у нікуди. Росія втрачає кадри, а молоді фахівці з високим рівнем інтелекту намагаються оминати ВПК, де панує архаїчна дисципліна та низька технологічна культура.

Гаражна економіка та легалізація хаосу

Цікавим явищем стала фактична легалізація так званої «гаражної економіки» у сфері оборонного замовлення. Оскільки офіційні ланцюжки постачання зруйновані санкціями або корупцією, великі заводи змушені звертатися до дрібних приватних цехів, які на західних верстатах випилюють окремі деталі.

Раніше це було незаконно і вважалося виведенням коштів, а зараз на це заплющують очі, бо інакше виробництво просто зупиниться. Це свідчить про те, що державна система не здатна забезпечити повний цикл виробництва і тримається на неформальних зв'язках та напівлегальних схемах, які не можуть бути основою для стабільного розвитку оборонного сектору.

Читайте також: "Фінальний акорд по кришці труни". На що війна з Україною перетворила російський ВПК

Освітня деградація та повернення до кріпацтва

Майбутнє будь-якого ВПК закладається в школах та університетах, але в Росії цей фундамент стрімко руйнується. Шкільна освіта деградує, перетворюючись на натягування на тести та ідеологічну обробку. Кількість абітурієнтів на технічні спеціальності катастрофічно мала, а якість їхньої підготовки викликає серйозні побоювання.

Щоб хоч якось врятувати ситуацію, влада впроваджує систему «цільового навчання», яка є м’якою формою радянського розподілу. Студентів фактично змушують підписувати контракти з заводами ще під час навчання, позбавляючи їх вибору професійного шляху. Але «дерев’яні» відмінники, здатні лише зазубрювати підручники, не зможуть створити нічого нового, лише копіювати старе — і то погано.

Читайте також: Російський ВПК і путінська армія наприкінці третього року повномасштабної війни проти України

Майбутнє у полоні примітивізації та варварства

Підбиваючи підсумки, можна сказати, що Росія остаточно випала з глобальної технологічної гонки. Вона відмовилася від модернізаційного проєкту та ідей просвітництва на користь варваризації. Це не означає, що вона перестане воювати — навпаки, як зазначає Павло Лузін, для війни не обов’язково мати високотехнологічний ВПК.

Можна воювати «палицями», якщо є нестримне бажання вбивати та достатня кількість гарматного м'яса. Країна рухається у бік примітивізації озброєнь, де головним аргументом стає не точність чи ефективність, а готовність до безкінечного насильства.

Для України та світу це означає, що загроза залишатиметься високою не через силу російської зброї, а через повну відсутність моральних гальм у її керівництва та ресурсну готовність до тривалої деградації.

—

За матеріалами розмови з експертом на тему "Гонка озброєнь: як програє Росія "

Читайте також: 

• Пентагон про «новітню» зброю Путіна: Нічого нового, ми повністю готові
• У росії запрацював конвеєр з фабрикації справ про держзраду проти вчених
• Типова росія: під час ремонту ЗРК "Кинжал" та інших вкрали більше половини грошей
• Путін сьогодні лякав світ комп'ютерною симуляцією шестирічної давнини
• Офіцер ППО Сергій Шевчук: "Якщо ми зіб’ємо ракету з ядерним боєзарядом, ймовірність його спрацювання від падіння дуже й дуже мала"
• Виробництво гіперзвукових ракет виявилось надто дорогим для Росії — ЗМІ
• Patriot ЗСУ таки збив ракету "Кинджал"
• Мета стоїть саме така: у російського суспільства більше ніколи не повинно виникнути бажання воювати