Магічне зникнення підстав для санкцій проти резидента ФСБ Юрія Іванющенка

Версия для печати

Українська історія Юрія Іванющенка — це захопливий трилер про те, як кримінальне минуле 90-х та статус «смотрящого» 2010-х трансформуються у повну недоторканність у 2026-му. Поки НАБУ намагається заарештувати його активи за справу ринку «Столичний», Служба безпеки раптово втрачає пам'ять про власні ж звинувачення у шпигунстві на користь РФ.

«Юра Єнакієвський», який колись обкладав податками цілі регіони, тепер демонструє майстер-клас із виживання: зняття санкцій ЄС, видалення з баз Інтерполу та мовчазне благословення від тих, хто мав би першим підписувати санкційні списки. Схоже, терикони Донбасу справді міцно тримають своїх героїв, навіть якщо ті вже давно дивляться на них крізь ілюмінатори бізнес-джетів.

 Служба безпеки України не знайшла достатніх підстав, щоб задовольнити прохання Національного антикорупційного бюро України запровадити санкції проти Юрія Іванющенка, , зазначає СУСПІЛЬНЕ, хоча ще в 2025 році називала його «резидентом ФСБ в «ДНР», коли розслідувала справу про «російську агентуру» в НАБУ.

Про це ідеться у відповіді на запит "Української правди". Іванющенко — "смотрящий" часів Віктора Януковича, якого підозрюють у легалізації коштів. Це не перша кримінальна справа проти нього. Хоч у 2014-му Іванющенко виїхав за кордон, однак продовжує володіти активами в Україні. За цей час йому вдалось домогтися зняття санкцій ЄС, вилучення з "червоного списку" Інтерполу та закриття двох кримінальних проваджень в Україні. Хто такий Юрій Іванющенко, який вплив він мав за часів Януковича, як потім уникнув затримання та в чому його зараз підозрює НАБУ — у матеріалі Суспільного.

Читайте також: Бандита Іванющенка повернули в розшук

Друг президента

Про Юрія Іванющенка, який на той час вже три роки був народним депутатом від Партії регіонів, громадськість дізналась 25 лютого 2010 року. Тоді журналісти сфотографували чоловіка, який прямував до Верховної Ради у супроводі численних охоронців і ховав обличчя за піднятим коміром пальта елітного французького бренду Zilli — у парламенті мала відбутись інавгурація Віктора Януковича.

"Юра Єнакієвський"

Депутати від ПР тоді пояснили: загадковий чоловік — Юрій Іванющенко, земляк і друг нового президента. Вони обоє народились і виросли в Єнакієвому. Це була друга поява Іванющенка у Верховній Раді: вперше він відвідав парламент 2007-го, щоб скласти присягу народного депутата. Тоді уваги журналістів він не привернув.

На підтвердження розповідей про дружбу з Януковичем та вплив Іванющенка на Донбасі згадували, зокрема, весілля його дочки Яни, яке святкували в серпні 2009-го в донецькому виставковому центрі "Експодонбас". Інтер'єр свята прикрашав кремлівський декоратор Борис Краснов, а гостей розважав відомий тоді співак Ерос Рамазотті. Серед гостей були найбагатший українець Рінат Ахметов та Віктор Янукович. Дочка Іванющенка виходила заміж за громадянина Монако, тож Янукович побажав молодятам: "Будьте щасливі, як море Монако, як терикони Донбасу".

За перший рік президентства Януковича прізвище Іванющенка почало лунати дедалі частіше. Пов'язані з загадковим другом глави держави компанії вигравали багатомільйонні тендери на постачання вугілля держпідприємствам та цукру — Аграрному фонду. Крім того, з Іванющенком пов'язували міністра аграрної політики в уряді Миколи Азарова Миколу Присяжнюка та керівництво державного концерну "Укрспирт".

Прізвище Іванющенка спливало і в контексті перерозподілу бізнесу — особливо в Одеській та Запорізькій областях. Разом із бізнес-партнером Іваном Аврамовим його почали пов'язувати з ринком "7-й кілометр", Іллічівським портом, машинобудівним концерном "Азовмаш".

Вже згодом у тому числі депутати від Партії регіонів розповідали, що Юрій Іванющенко був чи не першим представником неформального інституту "смотрящих", який запровадив Віктор Янукович.

Це працювало так: державні органи починали перевірки бізнесу чи відкривали стосовно його власників кримінальні провадження. Коли бізнесмен питав у можновладців, як можна “вирішити питання”, йому радили звернутись до “смотрящого” за регіоном. Там він отримував пропозицію поділитись контрольним пакетом акцій підприємства. Якщо бізнесмен погоджувався, міг отримати за це непогані гроші, якщо ні — його проблеми стрімко зростали.

Погоджувались не всі. Власник компанії "Стальканат-Сілур" Володимир Неміровський заявив про тиск із боку МВС та прокуратури з пропозицією "заплатити" партнеру Іванющенка Івану Аврамову. Неміровський витримав тиск, а після Революції гідності очолив Одеську обласну державну адміністрацію.

Читайте також:Поплічник Януковича «Юра Єнакієвський» знову знятий з розшуку

"Юра Єнакієвський"

Юрій Луценко, на той час уже колишній міністр внутрішніх справ, того ж 2010 року заявив, що Іванющенко контролює всі "серйозні фінансові потоки країни". За словами Луценка, до політичної кар'єри Іванющенко був відомий на Донеччині як кримінальний авторитет середньої ланки на прізвисько Юра Єнакієвський.

"Враховуючи, що в 2005 році Донецька область була зачищена від лідерів — хто сів, хто втік — Юра Єнакієвський почав рости", — сказав тоді Луценко

У ЗМІ лишились публікації оперативних зведень МВС 1990-х, у яких Іванющенко фігурує як член банди Гіві Немсадзе. Тоді він був більш відомий як "Юрєц Малой". Після Помаранчевої революції Немсадзе звинуватили у причетності до 40 вбивств і оголосили в міжнародний розшук. Згодом судили, однак за президентства Януковича Апеляційний суд Донецької області закрив справу через закінчення строків давності.

Про "авторитетне" минуле друга Януковича — щоправда, вже згодом — згадували й колишні представники кримінального світу Донеччини. Зокрема, відомим стало відео "Слышь, а кому ты звонишь? Мы все тут".

Медіа стверджували, що згодом Іванющенко пристав до угруповання "Люкс", новий очільник якого Рінат Ахметов дозволив йому заробити капітал на “відвалах” донецьких металургійних підприємств, які Ахметов у 2004 році об'єднав у корпорацію СКМ. У другій половині 1990-х земляк Юрія Іванющенка Віктор Янукович саме очолив Донецьку ОДА.

За інформацією НАБУ, в 2001 році Юрія Іванющенка видворили з князівства Монако "через наявність зв'язків із російськими кримінальними угрупованнями". Крім того, друг Януковича тривалий час з подібних причин не міг отримати американську візу. Для цього йому довелось наймати лобістів у Вашингтоні та отримувати статус офіційного представника України в офісі ООН.

Народний депутат України від Партії регіонів Юрій Іванющенко (ліворуч) виходить з будівлі Верховної Ради 5 квітня 2013 року. УНІАН/Володимир Гонтар

Читайте також: Федір Христенко - ще один агент рашистів під прикриттям у Верховній Раді

Спроба легалізації

У 2011 році Юрій Іванющенко спробував вплинути на свій імідж та вийшов у публічну площину. В єдиному інтерв'ю журналу "Кореспондент" він визнав, що давно знає Віктора Януковича, з яким познайомився у "зрілому віці". Згодом, у розмові з виданням "Forbes-Україна" він додав, що це сталось, коли Янукович працював у об'єднанні “Орджоникидзеуголь”.

Іванющенко стверджував, що "високо цінує" свої стосунки з Рінатом Ахметовим, однак заперечив, що заробив гроші, продаючи метал із відвалів його підприємств. У той же час 21-річний син Іванющенка Арсен отримав частку в підприємстві, що продавало брухт. Іванющенко визнав, що знайомий з міністром Миколою Присяжнюком, але наполягав, що їх поєднують лише "дружні стосунки".

Слова Юрія Луценка про те, що він є "смотрящим", Іванющенко назвав абсурдом. Щобільше — наполягав, що не має бізнесу. Натомість живе з "7 чи 8 мільйонів доларів", які тримає на банківських рахунках.

Вже за рік, у 2012-му, позиція Іванющенка щодо власних активів змінилась. Іван Аврамов, який визнав Іванющенка своїм бізнес-партнером, передав "Forbes-Україна" перелік їхніх активів. Серед них були частки в ринку "7-й кілометр", "Азовмаш", аеропорту "Жуляни", шахтах "Комсомольська" й "Партизанська" та компанії "Укрстандарт-2009". Остання в 2010 році виграла тендерів на понад 80 мільйонів доларів.

За два роки, у 2012-му, історія Іванющенка як найвпливовішого члена команди Януковича завершилась. В новому уряді, який Партія регіонів сформувала разом із Комуністичною партією, місця Миколі Присяжнюку не знайшлось. Роль "смотрящих" від влади перейшла старшому синові президента Олександру Януковичу та його команді "младореформаторів" — першому віцепрем'єру Сергію Арбузову, міністру податків та зборів Олександру Клименку та голові МВС Олександру Захарченку.

Зліва направо: міністр внутрішніх справ України Віталій Захарченко, міністр доходів і зборів України Олександр Клименко, перший віцепрем'єр-міністр України Сергій Арбузов і народний депутат від "Партії Регіонів" Артем Пшонка, Київ, 27 липня 2013 року. УНІАН/Владислав Мусієнко

Читайте також:Бандит «Юра Єнакієвський» намагається розморозити свої рахунки і нерухомість у Швейцарії — DW

Після Майдану

Знову увагу до себе Юрій Іванющенко привернув під час Революції гідності. Після втечі Віктора Януковича активісти потрапили до офісу Іванющенка в будівлі колишнього банку "Родовід" у Рильському провулку Києва, а також до заміського маєтку, який друг Януковича будував поблизу столиці.

Навесні 2014-го Європейський Союз запровадив проти Іванющенка санкції, зокрема заборонив йому в'їзд на територію ЄС та арештував активи. Друг Віктора Януковича потрапив до списку 22 діячів часів його президентства, яких європейці вважали причетними до дестабілізації ситуації в Україні. Обмеження на в'їзд стосовно Іванющенка запровадили й США.

Українські правоохоронці розслідувати діяльність Іванющенка не поспішали. Тільки у грудні 2014 року МВС заочно повідомило йому про підозри в незаконному збагаченні. В Україні Іванющенку загрожувало до 10 років за ґратами. Двома місяцями потому його оголосили в міжнародний розшук.

На підставі матеріалів, які слідству надали активісти з Центру протидії корупції (ЦПК) слідчі стверджували, що Іванющенко у 2011—2014 роках через вісім своїх компаній присвоїв понад 1,2 мільярда гривень, які Україна отримала від Японії за продаж квот на викид парникових газів в рамках “Кіотського протоколу”. Гроші мали піти на утеплення шкіл та лікарень у Луганській області. Оскільки Іванющенко перебував у розшуку, розслідування в справі правоохоронці призупинили.

Інші матеріали, які активісти ЦПК передали в Генеральну прокуратуру, — про захоплення Іванющенком та його бізнес-партнером Іваном Аврамовим у 2010 році одеського ринку “7-й кілометр” — правоохоронці оформили в підозру лише у вересні 2016-го. Генеральна прокуратура кваліфікувала такі дії партнерів як незаконне привласнення майна в особливо великих розмірах. За це Іванющенку та Аврамову загрожувало до 12 років за ґратами.

Згодом дві справи Іванющенка об'єднали, однак до вироку, навіть заочного, не дійшло. Адвокати колишнього нардепа через суди кілька разів добивались закриття розслідування, а правоохоронці — його поновлення. Зрештою, в лютому цього року Касаційний кримінальний суд у складі Верховного суду остаточно відмовив прокуратурі у спробі поновити розслідування.

Скасування санкцій ЄС Іванющенко домігся ще у 2017-му. Європейський суд загальної юрисдикції визнав обмеження проти нього безпідставними, оскільки кримінальні провадження в Україні не стосувались розкрадання бюджетних коштів. Наступного року, так само через суд, друг Януковича домігся скасування обмежень на поїздки до США. Нарешті, у 2019-му МВС зняло його з міжнародного розшуку через закриття кримінального провадження проти нього на підставі чергового рішення суду.

Не було доведено й набагато гучніші підозри правоохоронців стосовно Іванющенка — про причетність до фінансування “тітушок” під час Революції гідності. У квітні 2014-го новопризначений міністр внутрішніх справ Арсен Аваков стверджував, що в лютому того року в районі офісу народного депутата, відомого як “Єнакієвський” базувались щонайменше дві групи “тітушок”. 18 лютого, продовжував Аваков, вони вбили в районі Михайлівської площі фотокореспондента видання “Вести” В'ячеслава Веремія та ще п'ятьох людей. Втім, офіційно правоохоронці підозр у причетності до злочинів “тітушок” Іванющенку не висунули.

Читайте також: Швейцарія відмовила Іванющенкам у розмороженні коштів, чекає на докази від ГПУ

Засновник фінансово-промислової групи "Смарт-Холдинг" Вадим Новинський (у 2023-му президент Зеленський запровадив санкції проти нього і низки представників РПЦ) та народний депутат України від Партії регіонів Юрій Іванющенко під час матчу фіналу Кубка України між ФК "Шахтар" і "Металург" (Донецьк). Київ, 6 травня 2012 року. УНІАН/Володимир Гонтар

Нова спроба

Після Революції гідності Юрій Іванющенко в Україні не з'являвся. Але протягом усього цього часу він, живучи, за інформацією "Радіо Свобода", між Францією, ОАЕ, Туреччиною та РФ, продовжував заробляти в Україні. У вересні минулого року НАБУ заочно запідозрило Іванющенка у легалізації коштів, отриманих незаконним шляхом.

За версією слідства, Іванющенко допоміг забудовниці Владиславі Молчановій (її НАБУ підозрює у заволодінні майном та легалізації коштів) легалізувати девʼять земельних ділянок, які правоохоронці оцінили в 160 мільйонів гривень. Земельні ділянки, якими, як стверджують слідчі, незаконно заволоділа Молчанова, мали стати частиною угоди між нею та Іванющенком: із 2019 року екснардеп намагався отримати від забудовниці кошти за контрольний пакет акцій підприємства, яке володіло гуртовим ринком "Столичний" поблизу Києва.

Друга Януковича знову оголосили в розшук. Переконати Вищий антикорупційний суд заочно арештувати Іванющенка детективам НАБУ поки що не вдалося. 19 березня суд відмовив у задоволенні відповідного клопотання. У суді адвокати екснардепа Ангеліна Ошедшая, Світлана Сікоріна й Лариса Агєєва наполягали на його невинуватості. Саме після цього НАБУ звернулось до президента та РНБО із проханням запровадити до колишнього нардепа санкції.

—

Максим Камєнєв, опубліковано у виданні СУСПІЛЬНЕ

Читайте також:

• НАБУ і САП обшукують суди та "прокурорів" ОГП через закриту справу Іванющенка
• Бандит «Юра Єнакіевський» намагається розморозити свої рахунки і нерухомість у Швейцарії — DW
• Корупційне «одоробло» в усіх сенсах
• Олег Симороз: Будівельні схеми в Києві та підозри від НАБУ
• НАБУ оголосила у розшук Іванющенка через махінації з держземлею. СБУ цього ворога Держави Україна і не шукала
• Фірми одіозного народного депутата Іванющенко отримали за тиждень підрядів з бюдету на 200,0 млн.грн.
• Дело Иванющенко как свидетельство предательства руководства ГПУ