«Куриця розбрату» — у чому європейські фермери звинувачують Україну і при чому тут «Бетмен» та олігарх Костюк

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото:  © Anthony Lee / Getty Images

 Імпорт курячого м'яса в ЄС з України — один із чинників невдоволення французьких фермерів, що вилилося у масові маніфестації у перші місяці 2024 року. Чи справді «українська курка» загрожує європейському господарству? 

Чи відповідають стандарти українського виробництва європейським нормам? І як використовує французькі соціальні заворушення російська пропаганда? Видання RFI аналізує причини та наслідки кризи.

Невдоволення європейських фермерів збільшенням імпорту курячого м'яса з України знайшло своє відображення у соціальних хвилюваннях, що охопили французьке сільське господарство на початку 2024 року. Однак вимога обмежити цей імпорт не є новою. Відправною точкою став регламент, ухвалений Радою ЄС 24 травня 2022 року, який встановив тимчасову лібералізацію торгівлі з Україною та, зокрема, призупинив дію мит на імпорт сільськогосподарської продукції. Ціль цих заходів — підтримати українську економіку в умовах війни з Росією.

З того часу дія регламенту була продовжена до червня 2024 року. Європейська комісія наполягає і на подальшому продовженні звільнення від мита ще на рік.

З початку соціальних заворушень, які охопили Францію у 2024 році, фермери регулярно порушували питання «української курки». Проблема стосується не лише Франції. Шість європейських сільськогосподарських організацій у спільній заяві закликали  обмежити імпорт продукції з України. Вони звинуватили Україну в демпінгу цін на європейських ринках та недобросовісної конкуренції за рахунок відмови від деяких європейських стандартів (використання пестицидів, промисловий спосіб вирощування птиці тощо). На думку цих організацій, фінансове виживання фермерів опинилося під загрозою.

Коли фермерські маніфестації досягли у Франції серйозного розмаху, президент республіки Еммануель Макрон заявив, що має намір «регулювати» імпорт «птаха з України».

В інтерв'ю France Info президент комітету з навколишнього середовища Європейського парламенту Паскаль Канфін оголосив, що «квоти на українську курку» будуть відновлені, «щоб запобігти надто великій дестабілізації нашого сільськогосподарського сектору».

31 січня Європейська комісія спробувала знайти рівновагу між солідарністю з Україною та захистом фермерів. Вона настійно рекомендувала продовжити заходи щодо звільнення від мита на український сільськогосподарський імпорт до червня 2025 року, але запропонувала об'єднати регулювання із «захисними заходами». Вони полягатимуть у повторному введенні мит, якщо обсяг імпорту перевищить середні рівні за 2022 та 2023 роки. Ця пропозиція обговорюється у Європейському парламенті, який має провести голосування до 22 квітня.

Другий постачальник у Європі

«За кілька років Україна стала другим постачальником курячого м'яса до Євросоюзу після Бразилії. Це перехресна торгівля, ЄС зараз імпортує 200 тисяч тонн української курки та експортує 75 тисяч тонн», - пояснює Жан-Крістоф Бюро, професор економіки інституту AgroParisTech. Хвилює насамперед динаміка імпорту. Перед повномасштабною війною, розв'язаною Росією в Україні, європейський кордон перетинало приблизно 90 000 тонн українського пташиного м'яса щорічно, 2021 року — 102 000 тонн, а 2023 року — вже 230 000 тонн.

Ще у вересні 2023 року директор міжпрофесійної асоціації ANVOL Ян Неделек закидав українським постачальникам «нечесну конкуренцію». За його словами, у першій половині 2023 року імпорт підскочив на 74%. За даними федерації, сьогодні на європейський континент щомісяця надходить «від 15 до 25 тисяч тонн українського птаха».

Для порівняння, європейський ринок також імпортує понад 500 000 тонн м'яса птиці на рік із Бразилії та ще 180 000 тонн з Латинської Америки в рамках угоди про вільну торгівлю ЄС-МЕРКОСУР. У зв'язку із невдоволенням французьких фермерів нове полегшення імпорту за цим договором також перебуває під загрозою зриву.

Обсяг українського курячого м'яса, імпортованого до ЄС, ще менш значний порівняно з 13 мільйонами тонн, які щорічно виробляються в європейських країнах.

«Однак основну конкуренцію французьким фермерам складають передусім фермери з сусідніх країн, а не з іншого кінця світу чи з іншої частини Європи», —  аналізує Сільвен Берсінже, головний економіст консалтингової компанії Asterès. А український імпорт незначний порівняно з імпортом із Польщі, Бельгії чи Нідерландів.

Слід, щоправда, зважати на те, що українську курку практично не можна знайти на м'ясних прилавках французьких супермаркетів, вона найчастіше потрапляє на столи у переробленому вигляді, пройшовши через інші європейські країни. Однак усередині Європи походження курячого м'яса простежити вже неможливо. 

Як пояснює Ян Неделек, «Нідерланди, наприклад, імпортують набагато більше курятини, ніж виробляють. Коли це м'ясо потрапляє до Франції, це насправді українське, бразильське чи тайське м'ясо, оскільки вказівка ​​на походження для переробленої продукції не є обов'язковою. Може бути зазначено лише, що цей товар не є з Євросоюзу».

Основними імпортерами українських курей у Європі є Нідерланди, Угорщина, Словаччина, Польща та Румунія.

З обсягу української курки, яка прибуває до ЄС, близько 60% імпортується до Франції з Нідерландів, головним чином голландської групи Jan Zandbergen, одного з найбільших імпортерів м'яса птиці в Європі. Основну кількість м'яса Jan Zandbergen одержує від холдингу МХП. Українська група навіть встановила в Нідерландах завод з обробки, щоб «гарантувати найкоротші терміни постачання».

Епідемія, інфляція, зростання цін

Французькі птахівники справді зазнають труднощів на ринку курячого м'яса. В даний час приблизно кожна друга курка, яка потрапляє на французький стіл, прибула з-за кордону. За даними французького птахівництва, конкуренцію української продукції фермери вже відчувають. «Переробні підприємства та підприємства громадського харчування віддають перевагу тим постачальникам, з якими пов'язані найменші витрати. Таким чином забійник втрачає ринки збуту і менше замовляє у заводчиків», — пояснює Ян Неделек.

Проте криза спричинена збігом кількох факторів, не всі з яких безпосередньо пов'язані з Україною.

Однією із серйозних причин стала епідемія пташиного грипу, яка вразила французькі ферми у період з весни 2021 по літо 2023 року. «Покупці були змушені шукати інших постачальників, і не лише в Україні», —  наголошує фахівець із європейської економіки, член Французького центру економічних досліджень (OFCE) Сандрін Левассер.

Читайте також: В Україні зникають великі агрохолдинги

Після закінчення епідемії французькі виробники спробували відновити свою частку ринку, проте на той час українська курка вже знайшла свої канали збуту. На ситуацію вплинув ще один внутрішньоєвропейський чинник — інфляція та зниження купівельної спроможності. Продукція з України виявилася набагато дешевшою за французьку, а покупець нині схильний менше звертати увагу на якість, ніж на ціну.

"За оптовими цінами курка з України коштує 3 євро за кілограм, тоді як кілограм французької курки коштує 7 євро", - зазначає Ян Неделек. Це істотна перевага для громадського харчування, для якого в основному призначена імпортна курятина.

Перероблена чи заморожена продукція продається на вагу дорожче, ніж цілий птах. Цей сектор активно зростав в останні тридцять років і зараз представляє більшу частину м'яса птиці, що споживається в Європі. Саме в цьому найбільш прибутковому сегменті міцно представлена ​​Україна, яка відібрала частку ринку у Великобританії, випередила Таїланд і тепер посідає друге місце щодо імпорту м'яса птиці до ЄС одразу за Бразилією. Українські товари надходять до ЄС за цінами суттєво нижчими за європейські, але вони й нижчі, ніж у третіх країнах.

Французькі фермери на демонстрації. 26 січня 2024 року. REUTERS - NACHO DOCE

Французькі фермери на демонстрації. 26 січня 2024 року. REUTERS - NACHO DOCE

 

«З міркувань конфіденційності оператори не називають ціни, про які вони домовляються зі своїми клієнтами, – каже Поль-Анрі Лава з асоціації Avec, що представляє сектор птахівництва у Брюсселі, – але європейський заводчик виробляє курку лише в тому випадку, якщо він може продати філе, оскільки саме на ньому він заробляє гроші. Таким чином, щоразу, коли ми імпортуємо два курячі філе з третьої країни, то в ЄС виробляється на одну курку менше».

Вартість виробництва курки в основному пов'язана з її кормом, а Україна має великі обсяги зерна. «Розрив у конкурентоспроможності ще більше збільшився з початку війни, коли українці не могли експортувати своє зерно, і тому воно було для них дешеве. У той же час для нас у зв'язку із зростанням цін на газ злетіли ціни на добрива для вирощування зернових, якими має годуватись свійський птах», —  пояснює  Поль-Анрі Лава.

Європейські стандарти

Різниця у ціні пояснюється також відмінностями у формах та  стандартах виробництва. Наприклад, французька ферма, що вирощує понад 40 000 птахів, має отримати дозвіл, виданий префектом після дослідження умов вирощування птиці та впливу на довкілля. "Розмір ферм в Україні може досягати двох мільйонів голів птиці на одному майданчику, тоді як на французькій фермі в середньому міститься лише 40 000 голів", - говорить Ян Неделек. Крім того, за його словами, українське виробництво «не зобов'язане дотримуватись правил спільноти, чи то щодо благополуччя тварин чи використання антибіотиків.

Олександра Авраменка, представник Української федерації харчової промисловості UCAB, категорично відкинула ці підозри. За її словами, вся імпортна сільськогосподарська продукція сертифікується Європейським союзом, а «українська курка відповідає тим самим стандартам якості, що й французька».

Свої основні звинувачення у «нечесній конкуренції» французькі фермери звертають переважно до холдингу «Миронівський хлібопродукт» (МХП), який наразі є практично монополістом в українському птахівництві. Вони, зокрема, вказують, що головний офіс МХП знаходиться у податковому притулку на Кіпрі, а сама компанія отримує численні субсидії та державні кредити (90 мільйонів доларів було надано МХП Європейським банком реконструкції та розвитку лише на початку війни).

Український птахівничий гігант навіть винайшов особливий спосіб розбирання курки, який отримав назву «Бетмен» — курячу грудку, на якій залишають частину крила, що дозволяє продукції, що імпортується, не потрапити в жодну категорію, оподатковувану в ЄС.

Згідно з повідомленням Міністерства сільського господарства США, холдинг, який належить українському олігарху Юрію Косюку, контролює понад 70% українського ринку м'яса птиці. Група має всі ланки виробничого ланцюжка, від інкубаторів до боєн, і виробляє 300 мільйонів курчат на рік. На європейському саміті в Брюсселі Еммануель Макрон, говорячи про імпорт курятини з України, згадав, що вигоду отримує «один мільярдер».

Читайте також: Селяни поскаржились на «Нашу Рябу» Юрія Косюка, банк розпочав розслідування

«Українська курка» у соцмережах

Російські пропагандистські мережі використовують кризу «української курки», щоб ще більше дестабілізувати обстановку, і вдаються до стратегії, вже випробуваної під час кризи «жовтих жилетів» або запровадження щеплень проти Covid-19. «Французькі птахівники опинилися на межі руйнування через українську курятину», — такі заголовки дають паризькі кореспонденти російських газет. 

«Існують законні побоювання, які передаються сільськогосподарськими профспілками, але їх підхоплюють у соціальних мережах з метою демонізувати Україну та Європу на користь Росії, — аналізує професор Science Po Ніколя Тензер. — Там можна знайти такі твердження, як: «Європа та Україна призведуть до самогубства ще більшої кількості фермерів».

Про те, що український імпорт завдає серйозної шкоди французькому сільському господарству, заявляють і деякі політичні сили крайніх флангів. Зокрема, євродепутат від вкрай лівої «Непокірної Франції» Манон Обрі заявила: «Ми виступатимемо проти вступу України до Євросоюзу».

На  думку Ніколя Тензера, «обговорення ризику, який може бути українським сільським господарством, значною мірою посилюється певною кількістю російських пропагандистських мереж».

Гелія Певзнер, опубліковано у виданні RFI


Читайте також: 


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Новини

20:00
У четвер в Україні сухо, заморозки в Карпатах і на Київщині
19:01
"Укренерго" обмежило поставки електроенергії для бізнесу по всій Україні з 18:00, на черзі населення
18:05
Сатира для бидла: про "естрадний гумор" в нашій спливаючій кров’ю країні
17:48
Посли ЄС схвалили надання Україні прибутків від заблокованих активів рф
16:07
Зерновий барон Олег Кіпер: як один чиновник взяв під ручний контроль 85% агроекспорту України і казково багатіє під час війни
15:32
Рада затвердила добровільну мобілізацію ув'язнених і визначила, кому не можна
14:10
Великдень та Різдво улюблені свята українців, День перемоги важливий для 11% (ОПИТУВАННЯ)
14:08
Топ-5 советов по подготовке к экзамену IELTS
12:03
Віросповідання не є законною підставою для неявки до РТЦК – суд
11:07
«Світ проспав відродження нацизму 24 лютого 2022 року»: звернення Президента України в День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністр оборони Олексій Резніков закликав громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях. .

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]