Харківська медична наука стане бізнесом академіків Біловола та Лазоришинця

Версия для печати

На початку війни Харків став містом-героєм, а десь у її середині має можливість стати містом, звідки почалося знищення української медичної науки.

Йдеться про проєкт об’єднання дев’ятьох харківських наукових медичних інститутів Національної академії медичних наук України. Іншими словами, мова про те, що контролювати та розпоряджатися нерухомістю, землею інститутів, їхніми кадрами і фінансуванням буде лише одна людина, яка й очолить це об’єднання.

Конкретно мова про:

• Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України»;

• Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М. І. Ситенка НАМН України»;

• Інститут неврології, психіатрії і наркології НАМН України»;

• Інститут загальної та невідкладної хірургії ім. В. Т. Зайцева НАМН України»;

• Інститут медичної радіології та онкології ім. С. П. Григор’єва НАМН України»;

• Інститут дерматології та венерології НАМН України»;

• Інститут мікробіології та імунології ім. І. І. Мечникова НАМН України»;

• Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України»;

• Інститут проблем ендокринної патології ім. В. Я. Данилевського НАМН України».

Судячи з «гастролей» члена президії академії Олександра Біловола по цих інститутах наприкінці 2024 року, контролюватиме ресурси всіх дев’ятьох інститутів буде саме він. А підтримка з боку новообраного Президента академії Василя Лазоришинця додає серйозності словам і діям Біловола. Тут варто також згадати спільне номенклатурно-бізнесове минуле.

Наприклад, епідемію свинячого грипу у 2009 році. Лазоришинець тоді був першим заступником міністра охорони здоров’я. А Біловол займав посаду першого заступника міністра охорони здоров’я - головного державного санітарного лікаря України. Саме він контролював боротьбу з епідемією, саме його турботами держава безглуздо витратила 33,5 мільйони гривень на закупівлю препарату «Таміфлю» і ще сотню мільйонів на кисневі концентратори та інше медичне обладнання.

Охоронці здоров’я тоді наганяли паніку – за їхніми розрахунками захворілих повинно бути 700 тисяч. Але в реальності захворіли 30 людей. Всі витрати у перерахунку на одного хворого склали майже по чотири з половиною мільйона. Тобто оті 30 щасливчиків отримали супермегалюксове лікування? Ні. Медичне обладнання просто зникло – у період епідемії COVID-19 його довелося купувати наново. А «Таміфлю» з’явився у комерційному продажу. Тут варто згадати, що у 1997 – 2000 роках Біловол керував Державною акціонерною компанією «Ліки України». Отже ті зв’язки стали у пригоді й посада заступника міністра теж.

Спільний бізнес Біловола та Лазоришинця продовжився. двоє засновниць, одна з них – Тетяна Біловол, дружина Олександра Біловола, інша – її подруга Валентина Келеберда створили ТОВ «Базісспецсервіс». Фірма відома тим, що постачала Укрзалізниці запчастини за завищеними цінами. Але більш цікаво те, що за адресою цієї фірми також знаходилося українсько-угорське підприємство «Бакмед».

При чому, обидві фірми були пов’язані ще й спільним, одним і тим же телефоном. А вже «Бакмед» займалася фармацевтичним бізнесом і практично монополізувала в Україні ринок перитонального діалізу – процедури очищення крові від шкідливих домішок. І це сталося за активної допомоги тодішнього в.о. міністра охорони здоров’я Василя Лазоришинця. За його керівництва МОЗ «Бакмед» постійно вигравала державні тендери на постачання медичного обладнання та препаратів для діалізу. А інші фірми, які теж пропонували аналогічні товари – не вигравали, хоч як би не намагалися.

До того ж, за спільної праці у МОЗ Біловол разом із Лазоришинцем змогли поставити на коліна кілька фармацевтичних бізнесів, з яких Біловол мав долю – просто тому що Біловол. І з цієї «десятини» щось відкатував Лазоришинцю, бо без нього не став би академіком, та ще й членом президії НАМН України.

Читайте також:  Чорна діра під назвою Національна академія медичних наук

Коли Біловол згодом звільнився з посади головного санітарного лікаря – здавалося б, підконтрольні бізнеси могли б і не платити йому данину. Але для приборкання непокірливих він мав неспростовний аргумент – сина Дмитра на посаді начальника відділу – заступника начальника управління генпрокуратури. 

У травні 2025 року з’явився інший аргумент, який Біловол дбайливо годував якоюсь дещицею зі своїх фармацевтичних оборудок – Василь Лазоришинець, який у того року став президентом Національної академії медичних наук України.

У травні 2012 року Олександр Біловол став академіком Національної академії медичних наук України, хоча деякі його колеги-професори додають до цього титулу «горе-», бо Статут НАМН дозволяє тільки дві спроби голосування за кандидата, а заради Біловола Статут довелося спаплюжити. Зважаючи на потужну підкилимову підготовку, він був обраний, але тільки з четвертого голосування. Та й то, завдяки запевненням, що він як народний депутат України дбатиме про академію та її мешканців. Але останнє було явним перебільшенням.

Отримавши звання академіка, Біловол вимолив собі громадську посаду керівника Південно-східного відділення академії і зайнявся гречкосійством. Замість турботи про інститути академії, він дбав виключно про свій рейтинг серед виборців. І тому постійно вимагав у директорів інститутів надавати транспорт та спеціалістів для проведення вузькопрофільних профоглядів мешканців Коломацького, Богодухівського та Валківського районів Харківської області – свого виборчого округу. Але депутатські обов’язки, як і обіцянки членам академії він швидко забув, отримавши скандальну відомість хіба що як підписант відомих «диктаторських законів» 2014 року. Останні вибори він програв і, відповідно, вся його турбота про виборців моментально випарувалася.

Минулого року Біловол їздив по всіх харківських інститутах НАМН, де змушував директорів проводили збори колективів. Там обіцяв, що всі 9 закладів будуть об’єднані, але навідріз відмовлявся розповідати, як саме це проходитиме. Він анонсував створення регіонального центру НАМН, до якого, за його словами, будуть приєднані інститути. Це при тому, що анонсованого ним центру немає. За його словами, ніякої ліквідації інститутів не передбачено. Але на просте питання – на підставі яких саме законів буде це об’єднання – він так нікому і не відповів. Хоча питання було абсолютно слушне.

Наприкінці 2024 року в Харкові про «об’єднання» казав тільки Біловол. Директори інститутів чітко заявляли, що вони проти. Не підтримував це і тодішній Президент НАМН Віталій Цимбалюк. Але в червні 2025 року Президентом академії медичних наук став Василь Лазоришинець, давній бізнес-партнер Біловола. І тепер позиція НАМН різко помінялася на протилежну.

Якщо дійсно йдеться про процес об’єднання в прямому сенсі, то треба ліквідувати всі 9 інститутів як юридичні особи, їхнє майно передати у новостворений центр. Тобто всі фінанси, всі земельні ділянки, всі майнові комплекси. Тут згадати б ще й усі кадри, всіх працівників, але з цим буде проблема.

Якщо зараз кожен інститут налічує приблизно 200-500 працівників, то трьох-п’яти тисяч робочих місць у новостворюваному центрі точно не буде. Отже буде скорочення штатів, особливо нелояльних до керівника центру. Таке вже було не раз – достатньо згадати приклад «об’єднання» Харківської медичної академії післядипломної освіти і Харківського національного медичного університету. Після фактичного поглинання університетом академії без роботи залишилися кількасот працівників.

У разі, якщо проєкт Біловола стане реальністю, як пацієнти інститутів, так і медична наука матимуть цікаві, але негативні результати. Кількість фахівців скоротиться, а пакетів НСЗУ більше не стане, бо новим нема звідки взятися.

Тому фінансування майбутнього центру залишиться на тому ж рівні. А витрати збільшиться, оскільки керівництво центру – це теж штат, працівники апарату, приміщення, техніка, обслуговування. Але результатів роботи, порівняно з дев’ятьма інститутами, стане на порядок менше.

Лазоришинець та Біловол вже сприймають харківські інститути як свій приватний бізнес. Тому після їх злиття це відчуття тільки посилиться. До речі, в жодному регіональному центрі України, крім Харкова, аналогічного об’єднання ніхто не планує. Можливо, з тієї причини, що там нема таких Біловолів?

—

Станіслав Лодигін для «Аргумент»

Читайте також: 

• Декасан - “фуфломицин” от жуликов
• Супрун: Нардепи вперто протягують привілеї щодо медобслуговування в Феофанії
• Затриманий на хабарі лікарь-трансплантолог ховав майже $1 мільйон (ФОТО)
• Плагіатний паровозик Шкарлета. Науковці знайшли ще цілу купу краденого у в.о. міністра освіти 
• Хірург із мільйоном доларів у кишені відбувся штрафом за $20 тисяч хабара
• Медреформа: что дальше