Карлсон, який будує "династію" для верховних хапуг. Чому це не просто чергова корупційна історія

Версия для печати

 Поки одна частина країни третій рік тримає окопи, інша частина — на квартирі за 200 метрів від Адміністрації — обговорювала, з якої "каси" скинутися другу на заставу і як законсервувати недобудовані маєтки, бо антикори вже близько.

Якщо коротко описати те, що "Українська правда" опублікувала 29 квітня під назвою "Плівки Міндіча", то це не нова серія розслідування про корупцію в енергетиці. Це інше. Це задокументоване НАБУ і САП відео того, як країною керують з квартири на Грушевського, 9-А — у форматі дружньої посиденьки за чаєм, з прислугою на фоні і шепотом замість зашифрованих каналів.

Бізнесмен Тимур Міндіч, у матеріалах справи позивний "Карлсон", приймає у себе вдома цілу галерею співрозмовників. Колишнього першого помічника президента Сергія Шефіра. Чинного на той момент міністра оборони Рустема Умєрова. Жінку Наталію, яка курує будівництво кооперативу "Династія" в Козині.

Між собою вони обговорюють речі, які формально мали би вирішуватися або в кабінетах державних установ, або не вирішуватися взагалі. На цій квартирі, втім, межі поміж "державним" та "приватним" розмиваються до повної невидимості.

А ще, що теж важливо, — все це відбувається влітку 2025 року, коли Сили оборони України ведуть третій рік повномасштабної війни проти Росії. Деталь, без якої взагалі не можна читати ці розшифровки.

Читайте також: Чому український фінмоніторинг «кошмарить» пенсіонерів, але не помічає мільярдні схеми Банкової

Карта місцевості і ключові імена

Перш ніж зайти у конкретику, варто розкласти фігури. Бо без розуміння того, хто є хто, текст плівок читається як п'єса абсурду.

Той самий "Карлсон" — Тимур Міндіч

Тимур Міндіч — співвласник студії "Квартал-95", давній друг і бізнес-партнер президента Володимира Зеленського. Підсанкційний з листопада 2025 року. На плівках НАБУ — "Карлсон". З листопада того ж року перебуває в Ізраїлі, Україна готує екстрадицію.

Сергій Шефір — колишній перший помічник Зеленського, співвласник того ж "Кварталу". В розмові, яку зараз будемо розбирати, обговорює, "де взяти" 120 мільйонів гривень застави.

Рустем Умєров — на момент розмови (липень 2025) міністр оборони України. Згодом — секретар РНБО. Та сама людина, яка відповідає за оборонні закупівлі під час війни.

Олексій Чернишов — на момент розмов віцепрем'єр-міністр і міністр національної єдності. 23 червня 2025 року отримав підозру від НАБУ і САП у зловживанні службовим становищем. Хрещений батько, до речі, доньки Зеленських — за словами джерел "Української правди". Втім, це деталь, без якої текст і так читається.

Читайте також: "Революційні" $1.2M для "Че Гевари": НАБУ показало, як Чернишов "лікувався" у "пральні" Міндіча

Андрій Єрмак — на момент розмов керівник Офісу президента. У плівках згадується як "Андрій", якому будують один з чотирьох будинків у "Династії". Звільнений у листопаді 2025 року після обшуків НАБУ.

"Вова" — за версією журналістів та джерел в політичних колах, президент Володимир Зеленський. Власник четвертого будинку в кооперативі. Четвертого, того, який знаходиться біля будинку Міндіча — між ними, нагадаємо, обговорюють, які саме дерева посадити.

Читайте також: Справа «Мідас»: Як Сигізмунд-Галущенко перетворював державну енергію на карибське золото в карманах спільників

Епізод перший, у якому збирають заставу не зовсім легально

30 червня 2025 року, 16:49. Серед літа, на третій рік великої війни, у квартиру Міндіча заходить Сергій Шефір. Перші п'ять хвилин розмови — побутове. Потім переходять до головного. У друга проблема. Другу потрібно 120 мільйонів гривень застави, бо інакше — СІЗО.

Розмова, яку процитувала Українська правда, читається як господарська нарада в правлінні ОСББ, тільки замість покрівлі обговорюють, як зібрати девʼятизначну суму на заставу віцепрем'єру. Шефір пропонує "скинутися неофіційно". Згадують Геннадія Будкевича, співвласника АТБ, до якого Шефір збирається зайти "поговорити". Згадують "касу", з якої щось можна "офіційно", а щось — неофіційно.

Розшифровка, 30.06.2025

Шефір: "Я ему сказал, что если у тебя официальная часть есть, то не официально мы все поучаствуем, сложимся."
Міндіч: "Я ему сказал, что от себя тоже. У меня таких нету."
Відвідувач: "Та ні, ну, з каси."

Ключові слова — "з каси" — і вся подальша архітектура української політики стає зрозумілою без додаткових коментарів. Бо каса — це не банк. Каса — це коли є гроші, які не лежать ні в декларації, ні на офіційному рахунку. Це гроші, які можна "скинутися" другу на заставу, не питаючи, звідки вони і чи задекларовані.

Згодом програма "Схеми" встановила те, що, мабуть, мали би встановити самі учасники розмови ще до того, як її почали. Заставу за Чернишова в кінцевому підсумку внесли різні особи в різні дні. Найбільшу частину — 66 мільйонів гривень — заплатило ТОВ "Форавтор" з Дніпра, яке торгує автозапчастинами. Директор компанії, коли журналісти йому зателефонували, виявився щиро здивованим тим, що його фірма платила заставу за віцепрем'єра. Власне кажучи, пропонувати читачеві уявити, як працює "не зовсім чиста" застава, не варто. Усе вже описано без нашої допомоги.

"Олег говорить, что (нерозбірливо). У меня всё есть."— Тимур Міндіч, переказуючи слова Олега Татарова

В тій же розмові згадується ще один цікавий момент — Шефір розповідає про депутатів "Слуги народу" Юрія Кисіля та Олександра Сову, які "віддають половину сюди". Запам'ятайте цю фразу. Через пів року, в грудні 2025-го, депутат Кисіль отримає підозру від НАБУ і САП — як член злочинної групи, що виплачувала депутатам президентської фракції хабарі в конвертах. Тобто Шефір у квартирі Міндіча влітку обговорював те, за що депутата формально звинуватять взимку. Збіги бувають різні. Цей — концентрований.

Юрій Кісєль

Читайте також: Сонячні зайчики в кишені: "потужний" менеджер Зеленського Шурма виявився справді потужним хапугою - вердикт НАБУ

Епізод другий, кооператив, якого нібито немає

Наступного дня, 1 липня, до Міндіча приходить жінка на ім'я Наталія. За контекстом — архітекторка або керівниця будівництва. Вона заходить у квартиру з прейскурантом. Бо у Міндіча — проблема. Через те, що Чернишов отримав підозру, виник, як висловлюється господар квартири, "кіпіш". А коли "кіпіш" — будівництво треба швидко зупиняти. Точніше, "законсервувати на рік".

Той самий кооператив "Династія"

Що конкретно треба консервувати, з'ясовується з контексту поступово. Чотири будинки в Козині під Києвом. Ділянки межують одна з одною. Це і є той самий кооператив "Династія", який журналісти "Бігус.Інфо" знайшли в липні 2024 року. Той самий, який суд минулої осені арештував — так і не давши Міндічу його дозаконсервувати.

Хто власники чотирьох будинків? У плівці з'являються чотири імені. Сам Міндіч. Чернишов. Якийсь "Андрій" — у нього будинок майже готовий, з фасадами та інженерією. І "Вова" — між його ділянкою та ділянкою Міндіча обговорюють, які дерева посадити, щоб не було видно одне одного.

Читайте також: Банда "своїх" не здає: за Чернишова одразу внесли 51,6 мільйонів гривень застави

"Українська правда" стверджує, що це чотири маєтки для чотирьох товаришів — Міндіча, Чернишова, Єрмака і Зеленського. На сьогодні юридично це не доведено. Але плівки — пряме й перше задокументоване свідчення на користь версії, яку понад рік озвучували джерела в політичних колах. На додачу — на ту саму квартиру в той самий день мав прийти "Макс Донець". Журналісти ідентифікують його як Максима Донця, керівника особистої охорони президента. Що, погодьтеся, додає цьому "Вові" певної конкретики.

Розшифровка, 01.07.2025

Міндіч: "Сейчас надо по уму это всё замораживать, но по уму, чтоб потом и мой, и этот, и этот соседский, и там надо территорию как-то взять под контроль, потому что, ну, этот, что творит, ну, как-то натворил."

Деталі, які проникають у розмову про "консервацію", читаються як нормальний прайс-лист на елітне будівництво у мирній країні. 1,3 мільйона доларів — на сітки і саджання дерев. 350 тисяч — поточні платежі. 90 тисяч за басейн. Готівка. Платяться сотні тисяч доларів готівкою. Бо, як пояснює сама Наталія, "у Чернишова все по безналу, у тебе безналу немає".

Тут варто зробити паузу. Влітку 2025 року. Третій рік повномасштабної війни. На східних рубежах гинуть люди — реально, кожного дня, в окопах, без особняків і без басейнів. У країні мобілізаційна криза, дефіцит коштів на ППО, недобудована енергетика після ракетних ударів. А в Козині, у тридцяти кілометрах від Києва, чотири товариші будують чотири маєтки приблизно по тисячі квадратних метрів кожен — за готівку, з басейнами і ландшафтним дизайном.

Журналісти "Бігус.Інфо" торік підрахували, що тільки на один такий маєток ішло до десятка мільйонів доларів. Помножте на чотири. Згадайте, скільки коштує одна закупка дронів-перехоплювачів для прикриття енергооб'єктів. Зробіть висновки самі.

Поки солдат на нулі копає окоп саперною лопаткою, на Грушевського, 9-А обговорюють, "а беседку с Викингом и росписью, наверное, не делаем".

Читайте також: Справа не тільки у відставці Єрмака...

Епізод третій, оборонка як родинна справа

Третя розмова — найважливіша з точки зору національної безпеки. 8 липня 2025 року. Ранок. Міндіч заходить у "приймальню" сам. "Доброго ранку, пане міністре, за вашим наказом", — звертається він до Рустема Умєрова. Йде, нагадаю, третій рік повномасштабної війни.

Спочатку обговорюють кадрові питання. Зеленський напередодні запропонував Умєрову стати послом в США. На його місце розглядається тогочасний прем'єр Денис Шмигаль. Міндіч цією перспективою категорично невдоволений. "Поставити Шмигаля — це пиздець", — каже він буквально. Умєров погоджується. Бо Шмигаль через рік стане "сильним" — а "сильний" міністр, який не виконує команди, — це для Міндіча проблема.

Бо Міндіч приходить не дискутувати про кадри. Він прийшов про FirePoint. Це українська оборонна компанія, виробник далекобійних дронів серій FP-1, FP-5, FP-7 та крилатої ракети "Фламінго". Та сама компанія, з якою Міндіч публічно у грудні 2025-го запевняв, що не має жодного зв'язку. Та сама, яка зараз постачає більше половини всіх ударних дронів, що використовують Сили оборони України.

На плівках Міндіч поводиться як власник. Каже "у нас", "у меня", "наші виробництва", "наш прибуток". Скаржиться, що компанію недофінансовують. Вимагає, щоб міністр оборони "вирішив питання" з прийомкою бронежилетів на 7 мільйонів доларів, які три місяці лежать на складі через невідповідність якості.

Читайте також: Таке відчуття, що в Міноборони і на Банковій хтось спішить накрасти, поки є влада і можливість

Розшифровка, 08.07.2025

Міндіч: "Просто пусть приёмку подпишут, всё. Ну, это тебе один звонок. Просто скажи: 'Я не хочу больше слышать от Тимура про бронежилеты'."
Умєров: "Інтересно."
Міндіч: "Ну, это одна твоя команда и всё."

Один дзвінок. Сім мільйонів доларів. Бронежилети, які держава не приймає, бо вони не відповідають вимогам якості — а в окопах їх носитимуть конкретні люди. Конкретні, а не абстрактні. І все вирішується одним дзвінком чинного міністра оборони на прохання приватної особи. Без формальних процедур, без переоцінки, без повторного контролю якості.

Друга велика тема в розмові — продаж 33% FirePoint іноземним інвесторам за 600 мільйонів доларів. Половина суми, 300 мільйонів, — у компанію. Друга половина, ще 300 мільйонів, — "кешаут" акціонерам. Тобто гроші, які підуть особисто власникам. Хто ці акціонери? Офіційно — не Міндіч. Бо ж він публічно "не має ніякого стосунку". Неофіційно — той самий Міндіч, який на плівці каже про FirePoint "наша компанія" і обговорює умови продажу частки із чинним міністром оборони.

Окремо Міндіч просить Умєрова "не їхати" в США та залишитись в країні ще на рік — "довести все, що ти тут робиш". Бо треба отримати 311 мільярдів гривень контрактів. 311 мільярдів. Це більше половини сумарного річного бюджету Агенції оборонних закупівель і Державного оператора тилу. Тобто половина всіх грошей, які держава виділяє на закупівлю боєприпасів і озброєння в умовах війни.

Конфігурація призначень, нагадаю, змінилась за день. Умєров не поїхав послом у США. Він став секретарем РНБО — посади, яка серед іншого відповідає за експорт зброї. Тобто залишився ровер близько до тих процесів, навколо яких відбувалась розмова в квартирі.

Читайте також: Для розуміння того, хто сьогодні керує Україною та наживається на ній: родина Умєрова проживає в елітній нерухомості у США, 7 з 8 об’єктів незадекларовані - ЦПК (ФОТО)

Хто такий "Олег" і чому він "вирулює"

У всіх трьох розмовах, які процитувала "Українська правда", як рефрен з'являється згадка про "Олега". "Олег вирулює". "Олег велика людина". "Олег молодець, але не до кінця відвертий". З контексту випливає однозначно — мова про Олега Татарова, заступника керівника Офісу президента, людину, яка координує роботу з правоохоронцями.

Читайте також:  Як Татаров побудував потенційно корупційну мережу з земляків у правоохоронних органах України

Той самий Татаров, на якого ще у 2020-2021 роках готувалась підозра від САП, але справа якось дивно "розвалилась". Той самий, чиє ім'я постійно фігурує у розмовах про "ручне керування" слідством. У плівках Міндіча його роль виглядає чітко — він є тим, хто "вирулює" процеси, через якого можна зрозуміти, "хто платитиме заставу", "як буде з адвокатами", "що відомо слідству".

Тут варто згадати елементарну річ. Татаров досі на посаді в ОП. Як працювали антикорупційні органи, маючи за кадровою стіною людину, через яку, схоже, проходили всі ниточки до "піддослідних"? І як саме НАБУ змогло задокументувати тисячу годин розмов так, щоб ця документація не витекла назовні? Якщо вірити в офіційну версію — це справді безпрецедентна оперативна робота. Якщо не вірити — то є всі підстави запитувати, чому ж тоді з листопада 2025-го не оприлюднено всіх плівок одразу.

Читайте також: Єрмак на «плівках Міндіча» фігурує під псевдонімом «Хірург» - детектив НАБУ

Тиха паніка і моменти на каві

Окремий жанр у розшифровках — побутові деталі. Шефір розповідає, що "відписався від Железняка", бо він "набрид". Натомість читає проросійський сайт "страна" ("страна.ua" — російськомовний проросійський ресурс, який інформпростір України офіційно ідентифікує як вороже джерело). І "Українську правду", "тоже почитую".

Міндіч на запитання Шефіра, хто прийде на день народження ще одного знайомого, відповідає, що там будуть "сбитые и не сбитые" депутати. Цією фразою — "сбитые и не сбитые" — двоє давніх друзів президента описують пул власних знайомих у Верховній Раді. Йдеться, нагадаю, про скандал з нардепами-зрадниками, частина з яких була "збита" пропозицією про підозру, а частина — ні. Міндіч і Шефір це знають. Вони мають обидві категорії в адресній книзі.

Ще один момент — переказ слів самого Чернишова, які Шефір передає Міндічу. На запитання "а ти сам збираєшся брати участь?" Чернишов говорить: "Так я вже двом людям по 20 мільйонів гривень дав". Міндіч у відповідь — "це ж твої люди". Тобто є якісь "наші" і "ваші" люди, яким "наші" дають по 20 мільйонів готівки. Просто так. У середині літа третього року війни.

"Странно всё."
"Это вообще какой-то катаются, сверлят, хурлят. Это какой-то пидец."— Шефір та Міндіч про звичайний день у країні, яку вони ж і управляють

Цинічно? Так. Але цинізм тут не художній прийом — це робоча самосвідомість героїв. Вони знають, що "крізь стіну" слухають. Коли Міндіч каже "тут крутять, свердлять, хурлять", він описує ремонт, але також — ауру слідства навколо себе. У розмові з Шефіром він сам визнає — "слава богу, що я виїхав".

Виїхав, нагадаю, не з Бахмута і не з Авдіївки. Виїхав з епіцентру слідства, перебуваючи у Києві.

Читайте також: Президент призначив Умєрова секретарем РНБО

Те, що насправді стоїть за словом "система"

У всіх коментарях навколо плівок повторюється одне слово — "система". Те, як друзі президента між собою називають один одного "своїми". Те, як вирішення підпису на прийомці бронежилетів займає один дзвінок. Те, як 120 мільйонів гривень застави на віцепрем'єра збираються "з каси" і записуються на фірми-прокладки. Те, як кадрові рішення обговорюються в квартирі бізнесмена раніше, ніж у Кабінеті Міністрів. Це й називається "паралельний контур управління".

Журналістка Тетяна Ніколаєнко справедливо звертає увагу на ключовий момент — Міндіч просить Умєрова залишитись у країні на рік. Бо інакше "розумні Шмигаль і Арахамія приберуть мене від корита". І за день конфігурація призначень змінюється. Той, кого збиралися відправити послом, стає секретарем РНБО. Якщо це випадковість — то вона дуже зручна. Якщо ні — то перед нами свідчення, що приватний бізнесмен на квартирі, хай і близький до президента, керує кадровою політикою на рівні рад національної безпеки.

А тепер — на хвилину про російську війну. Тому що читати ці розшифровки в 2026 році, без розуміння війни, неможливо.

Читайте також: Усі підозрювані в справі "Міндічгейта" про розкрадання у Енергоатомі втекли або вийшли з-під варти 

Чому це не просто чергова корупційна історія

В Україні до 24 лютого 2022 року корупція в найвищих ешелонах також була. І в часи Януковича, і в часи Кучми, і пізніше. Але корупція до повномасштабного вторгнення не вбивала людей напряму. Не настільки напряму, як вбиває зараз.

FirePoint виробляє дрони, які летять на російські склади боєприпасів та НПЗ. Балістика, яку Міндіч обіцяє виробляти "тисячами штук на рік", — це інструмент, без якого Україна не зможе глибоко вражати тил противника. Бронежилети, з прийомкою яких Умєров має "вирішити питання за один дзвінок" — це те, що носить піхотинець у штурмовій групі. Якщо вони не відповідають вимогам якості, але прийняті за хабара — солдат вмирає не від російської кулі, а від того, що друзі президента "скинулись з каси".

120 мільйонів гривень застави за Чернишова — це, для довідки, приблизна вартість трьох систем "Гепард" або декількох тисяч FPV-дронів для підрозділів на нулі. Готівка, яку Міндіч роздає по 50, 90, 350 тисяч доларів за один присіст на консервацію басейнів та фасадів у Козині — це місячна зарплата кільком сотням військовослужбовців.

А тепер ключова рамка. Поки солдат на сході країни кожен ранок піднімається в атаку, поки сапери розміновують Чернігівщину, поки лікарі в Запоріжжі рятують поранених — на квартирі Грушевського, 9-А чотири людини обговорюють, чий садок буде красивішим і чи треба міряти товщину каменя на фасаді в кооперативі "Династія". І це не художній контраст з телесеріалу. Це задокументоване НАБУ в межах кримінального провадження.

Костянтин Корсун у своєму коментарі звернув увагу на ще одну деталь, яку легко проґавити. Міндіч і його партнери міряють викрадені суми "в рублях". Не в гривнях, не в доларах. В рублях країни-агресора. У 2025 році. Під час війни на знищення української нації. Сам факт, що ці люди вживають російську валюту як одиницю виміру власних активів, — це окремий культурний діагноз.

Читайте також: Словацький притулок «Карлсона»: як мільйони вкрадені з української енергетики перетворювались на бізнес та нерухомість в ЄС

Чому злив відбувся саме зараз і чому без аудіо

Маленька, але важлива деталь. "Українська правда" отримала розшифровки, але не оригінальні аудіозаписи. Хоча оригінал мав би значно сильніший психологічний ефект на аудиторію. Чому так?

Версій кілька. Перша — НАБУ не передавало нікому оригіналів, вони розповсюджуються лише у середовищі правоохоронців. У такому разі це означає внутрішній витік з паперових копій. Друга — оригінали передавали, але не до журналістів, а в потрібні руки в межах "тіньової боротьби" між угрупованнями всередині антикорупційних органів.

Третя — частина матеріалів справи через офіс генпрокурора вже в Ізраїлі, у межах запиту на екстрадицію Міндіча. Тобто кількість осіб з доступом збільшилася настільки, що витік був питанням часу.

Журналіст Михайло Ткач, який підготував матеріал, чесно зазначає — НАБУ і САП самі плівки досі офіційно не оприлюднили повністю. Тобто це не санкціонований злив від слідства. Це або робота "доброзичливців" з силового блоку, або реакція на тиск, який зараз чиниться на антикорупційні органи з боку Банкової. Версія "поки злити, бо нас наступного тижня закриють" — теж має право на існування.

Читайте також: «Люди з оточення президента не просто крали гроші, вони співпрацювали в цьому з росіянами»

Що може зробити слідство, а чого не зможе

Будьмо реалістами. Розшифровки розмов — це не вирок. Це матеріали оперативно-технічних заходів. У суді, де є презумпція невинуватості, адвокати, право на захист, плівки самі по собі мало що доводять. Вони доводять контекст, вони підказують, куди копати, але самі не є складом злочину.

Корсун правильно ставить питання — навіть Умєрову на основі цих плівок важко висунути конкретну підозру. Конфлікт інтересів — так. Аморальність — стопроцентно. Конкретний склад злочину — туманно. Потрібні документи. Свідки. Поіменні платіжки. Експертизи. І, головне, — політична воля довести все до суду.

А ось з політичною волею ситуація така. Влітку 2025 року, нагадаю, Верховна Рада проголосувала закон 4555, який обмежував незалежність НАБУ та САП. На вулицях стався так званий "Картонковий Майдан". Президент під тиском суспільства закон "переграв". Але сам факт спроби — наочна ілюстрація того, як влада ставиться до слідчих, які копають занадто близько до Грушевського, 9-А.

Громадська антикорупційна рада при Міноборони сьогодні зробила заяву, в якій кваліфікує дії Умєрова як ознаки зловживання владою (стаття 364 ККУ) та розголошення державної таємниці (328 ККУ). Дії Міндіча — як зловживання впливом (369-2) та підбурювання до нецільового використання коштів (210). Це юридична позиція громадських експертів. Чи знайде вона відображення у формальному обвинуваченні — окреме питання, відповідь на яке залежить не від плівок, а від балансу сил всередині українського політичного процесу.

Читайте також:  Детектив НАБУ Магамедрасулов розповів про «Міндічгейт», дії СБУ і тиск: про те, що він друг [президента] – я не знав

Що залишається після прочитання

Найбільше враження від плівок — навіть не цинізм фігурантів. Цинізм можна пояснити середовищем. Враження від іншого. Від того, як люди говорять. Спокійно. По-домашньому. Між обговоренням, скільки треба готівки на басейн, і тим, скільки бронежилетів на фронт — нема жодного перемикання тону. Це той самий регістр. Та сама тональність. Те саме байдуже "ну треба, так треба".

Бо для них ці категорії в одному ряду. Будинок у "Династії", басейн, контракт на дрони, посада міністра, заставка за друга, прислуга, день народження депутата. Все це — приватні справи маленької компанії дорослих чоловіків, які ділять між собою країну. А війна — це фон. Війна — це той контекст, в якому "не можна сейчас строить, потому что кипиш". Війна — це причина, чому "Шурика" треба заспокоїти, а Маша має "не зходити з розуму".

Дмитро Биков у своєму коментарі сформулював точно — це вже не історія про окремий скандал. Це історія про спосіб функціонування влади. Про модель управління. А моделі або демонтують, або вони демонтують державу. Третього не дано.

І ось питання, яке має поставити кожен, хто читає плівки. У нашій країні є громадянське суспільство. Є вільні медіа. Є фахові слідчі в НАБУ. Є професійні прокурори в САП. Є вмотивована армія. Є волонтери, які витягують з полону, ремонтують евакуаційні машини, шиють тактичну форму. Є мільйони людей, які тримають економіку, платять податки, голосують власними життями за українську державу.

А керує цим усім, схоже, чотири товариші, які за зачиненими дверима квартири на Грушевського обмірковують, "які дерева між Тимуром і Вовою".

Це — питання не до плівок. Питання до нас.

Читайте також: ОЗГ Міндіча і неякісні бронежилети

***

Тимур Міндіч повідомив "Українській правді", що готовий коментувати лише після допиту в НАБУ. Інформацію щодо FirePoint він назвав "спробою дискредитувати найкращу в Україні компанію". Прес-служба Рустема Умєрова заявила, що автентичність плівок мають перевіряти виключно правоохоронні органи. Володимир Зеленський, Андрій Єрмак та Олег Татаров публічних коментарів щодо опублікованих фрагментів станом на момент написання матеріалу не зробили. Усі особи мають конституційне право на презумпцію невинуватості до моменту винесення вироку судом.

Читайте також: 

• Мережева корупція атакує. Після "орлів" Кравченка і "тітушок" Януковича настав час "клоунів" Татарова?
• Російський слід в справі про корупцію в «Енергоатомі»: чинник агента ФСБ Деркача
• Грані корупційного спрута Банкової. "Рьошик" Міндіча й ракети Fire point
• "Жалко дєнєг": Як "Рокет", "Тенор" і "Професор" ділили кеш у пакетах, поки ви сидите без світла
• Операція "Мідас": країна остаточно розділилася на "Україну героїв" та "Україну міндічів"
• Як ставленики та друзі президента Зеленського обікрали Україну як мінімум на 100 млн доларів
• Шабунін: Силовики, руками яких Зеленський нищить НАБУ та САП, тісно пов'язані з Росією
• НАБУ вивчає обставини втечі Міндіча та спробує його повернути
• Корупція в енергетиці: НАБУ вилучило вже понад $4 млн під час обшуків, які досі тривають
• "Жах для тебе, а не для мене": НАБУ показало "Карлсона/Міндіча" – боса ОЗГ
• Операція «Мідас»: КАРЛСОН (Міндіч). Нова порція відео про ЗЕхапуг від НАБУ