Ірина Фаріон. Коли Тебе ображають дурні, то Ти попереду. Частина 69

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото:

Коли світ неабияк лихоманить, варто мати надійну опору, яка дозволяє глянути правді у вічі, і назвавши речі своїми іменами, зрозуміти, як компроміс зі злом обертається трагедією.

5 вересня 2022 року, 194-й день повномасштабної московитської навали на Україну.

Цього дня Ірина Фаріон напише: «Сьогодні о 21.15 на каналі НТА та моєму ютуб-каналі (https://www.youtube.com/c/IrynaFarion) студія "Гену українців" про Його Величність Пилипа Орлика».

«Вітаю. Тішуся. Радикалізм. Мілітаризм. Самодостатність. Краса. Хто, як не ця Пані здатна це поєднати? Підложжя на чотирьох опорах. Сподіваємось, що Великобританія виконуватиме свої зобов'язання щодо Будапештського меморандуму. Саме пані Трас вперше на міжнародному рівні 10 лютого 2022 року після зумисного порошенківського забуття про Будапештський меморандум на зустрічі з Лавровим у Москві озвучила, що саме цей документ гарантує безпеку в Европі, а не капітулянський для України порошенківсько-путінський Мінськ, якому саме нині 8 років - часу повільного вбивства українців і вироку Українській Державі.. У лошаді від цього почався нервовий тік, а відтак злива образ на адресу гордої Пані. Коли Тебе ображають дурні, то Ти попереду. І це прекрасно. Отже, до спільної перемоги над дикою москвою. Файно Є», - так прокоментувала Ірина Дмитрівна призначення цього дня прем’єр-міністром Великобританії Ліз Трас.

Продовжує пані Фаріон покликанням на свій блог на Українській правді, написаний за декілька днів до великої війни: «У контексті сьогоднішньої перемоги пані Ліз Трас як очільниці уряду Великобританії. Її виняткова заслуга в актуалізації саме Будапештського меморандуму всупереч порошенко-путінській та макроно-меркельській жуйці про безальтернативність убивчого для України Мінська. З перемогою, пані Трас! Мій аналіз ще від 13 лютого 2022 року - за 11 днів до ракетних ударів по головах українців. По тих головах, більшість із яких підтримувала Мінськ - розстріл Української Держави».

На жаль, пані Ліз Трвс перебувала на своєму посту лише 45 днів і змушена була подати у відставку. Не встигнувши реалізувати надії багатьох українців на лідерство Великобританії в реанімації Будапештського меморандуму.

«Росія – це справжній параноїдальний політичний ґвалтівник, що не мислить життя без своєї жертви. Тому жертва має стати вироком для ґвалтівника. Ми їх створили – і ми маємо їх розтрощити до етнічних меж Московії», — Ірина Дмитрівна окремо зазначить сказане нею в вищенаведеному блозі.

Просвітництво і підсвічування мало відомих українських Героїв першої половини минулого століття - було щоденним Служінням Ірини Дмитрівни.

«5 вересня 1882 року на Полтавщині народився Михайло Гаврилко – український митець і воїн, що, відклавши стек, узяв до рук зброю. Степан Бандера в автобіографії хвалився, що в його батька 1910 року гостював славетний Михайло Гаврилко, а в одній з кімнат висять копії Гаврилкових робіт – образи Тараса Шевченка і Івана Франка.
Його називали «романтик і трохи Дон-Кіхот», «буйний майстер-романтик», «визначний митець», «дуже люблений і популярний серед УССтрілецтва», «ідеаліст хрустально чистої води», «запальний, великий патріот хорунжий-романтик», «атлетичної будови, але лагідної вдачі» (с. 175), «чотар із запорозьким оселедцем»….
Усього 38 років земного шляху, що за насиченням умістяться у літ 100.
Московський ворог Михайла СПАЛИВ ЖИВЦЕМ у грубці локомотива на полтавському вокзалі…
Зосталася його творчість… хоч значну частину його графіки також спалено 1952 року в котельні Львівського музею українського мистецтва…
«Українське військо – це «одинока спасенна рада на всі наші недуги душі і тіла».
«…доки не скинемо чужинецької полуди з наших рабських душ і очей, доки не відшукаємо сили і віри в самих себе, не збудимо в своїх серцях свого народнього «святая святих», недоступного покривавленій лапі чужинця і ворога, доти даремна, мої братове, метушня наша, ми жити не будемо і слідів на землі по собі не покинемо» (Михайло Гаврилко).
Пам'ятаємо. Дякуємо. Боремося», — так прокоментує Ірина Фаріон свою студію з циклу Ген українців, присвячену цьому дивовижному українцеві.

6 вересня 2022 року, 195-й день московитської навали.
Ірина Фаріон розпочинає інформаційну стрічку з фото банера на тему мови: «Говори українською, бо ворог не може».

Ірина Фаріон записує щоденну аналітичну бесіду під назвою: «Ленд ліз + Ліз Трас = перемога ЗСУ». На жаль, Ірина Фаріон помилилася в своїх оптимістичних сподіваннях, відображених в назві.
Але вона чітко акцентувала на подіях, які значною мірою обумовили повномасштабний напад путіна на Україну. Далі наводимо текстову версію сказаного Іриною Фаріон:

«Подія 5 вересня 2014 року, коли між Порошенком і Путіним було укладено убивчу згубну угоду, так званий «Мінськ-1». Цей «Мінськ-1» був наслідком Іловайської катастрофи. Іловайськ - це не лише катастрофа. Іловайськ - це наш героїчний подвиг. Але я думаю, що Іловайськ - це була домовленість між Путіним і цією істотою, яка тоді очолювала Україну. Аби у такий спосіб приневолити українців до поступового, системного, покрокового знищення Української держави… Ці Мінські угоди підписували Порошенко, Путін, Меркель і представник Франції Оланд, а потім Макрон. Саме ці люди спільно, поступово готували остаточно капітуляцію України. Аби зберегти у світі той стан так званої безпеки, який вони собі намалювали. Бо бунт України, повстання України, національно-визвольний рух України під час Майдану в 2014 році не входив у їхні плани. Вони мусили з тим погодитися, але вони не очікували на такий опір українців щодо рішення Януковича остаточно здати Україну. Тому вигадано Іловайськ, а саме створено оточення передусім добровольчих батальйонів. Розстріляно в так званому зеленому коридорі 254 герої. А в обороні Іловайська загинуло 366, якщо я не помилилася. І наслідком цього Іловайська стали політичні угоди, які власне укладені 5 вересня 2014 року. На чому б я ще хотіла наголосити в контексті тих так званих Мінських угод? Отже це все не завершилося 5 вересня, коли Путін з Порошенком вирішили таким способом знищувати Українську державу. Це все мало наступний крок. Це 31 серпня 2015 року, коли під тиском Путіна Порошенко заводить у Верховну Раду законопроект, який називає дуже прихованим терміном «децентралізація». Але суть цього законопроєкту полягає в тому аби завести в українську Конституцію насправді особливий статус для Луганської і Донецької областей. А особливий статус для Луганської та Донецької області - це насправді легітимізація влади Путіна на тих теренах. Цьому-всьому передувало нікчемне голосування у Верховній Раді 16 вересня 2014 року. За що депутати у Верховній Раді проголосували 16 вересня? За закон, який на коліні, як казав сам Порошенко, написав він спільно із пані Меркель. Суть цього закону полягала в амністії злочинців, в амністії сепаратистів, в абсолютному насправді відокремлені Донбасу від України. В виборах там і, звичайно, в статусі російської мови. Вони за це проголосували 16 вересня 2014 року. Єдина політична сила, яка не голосувала впарламенті за заведення Путіна на Донбас, було всеукраїнське об'єднання «Свобода». Виборці тоді не почули нашого протесту. Виборці думали, що можна таким способом торгувати з московитом. Що можна дати йому відкусити руку і далі він заспокоїться. Він заспокоївся? Запитання риторичне. Не заспокоївся. І тому Порошенко тому 31 серпня 2015 року вирішив закон про ордло завести в Конституцію. І що отримав? І він отримав акції протесту під Верховною Радою. І протестували хто? Знову ж таки передусім свободівці. Але я хочу вам нагадати, хто голосував за заведення в Конституцію особливого статусу Луганської і Донецької областей. А саме за заведення в Конституцію України влади Путіна на тих українських теренах. За таке рішення від Порошенка і Путіна, а отже і від Меркель і Макрона проголосувало 296 депутатів. Хочу вам нагадати які фракції голосували за це. Аби ви знали, що більше ніколи за них не можна голосувати. і не можна голосувати за жодну людину, яка колись належала до тих фракцій. Звісно що це “Європейська Солідарність”. Звісно, що це “Народний Фронт”. Той “Народний Фронт”, який делегував нам завжди антиукраїнських міністрів освіти. Далі в абсолютній злучці “Європейська Солідарність” і “Народний Фронт” проголосували за заведення Путіна на Донбас і закріплення це в Конституції.
Зрозуміло, політичні сили, які завжди мали Московську орієнтацію. Вони називаються «Опозиційний блок”, “Відродження”, інакше кажучи - виродження. Конкретні кишенькові партії конкретних олігархів Московської підлеглості і “Воля народу”, тобто неволя народу. Тобто виникла така собі ширка. І звісно, що ще одна крапочка до цієї ширки, яка і дала потрібні голоси. А ця одна крапочка - це звичайно львівські хруні, називаються вони “Самопоміч”. І серед цієї “Самопомочі” за заведення Путіна в Україну проголосувала така собі голова тодішньої фракції “Самопоміч” Ганна Губко. А ще підтримав це все особисто спікер парламенту на прізвище Гройсман. Такий собі ставленик Петра Порошенка. Ось вона “ширка” зрадників України, які проголосували за те, щоб на Донбасі панували сепаратисти. Щоби таким способом Путін поступово заходив в Україну. Так він і планував це робити. Хто за це не голосував? Звісно, за це не голосували позафракційні члени Всеукраїнського Об'єднання “Свобода”. Вони проголосували проти. Просто не голосували за це депутати від фракції “Батьківщина” і такий собі депутат Ярош, який не взяв участі в голосуванні. Дмитре, а чого ж ти просто не взяв участі в голосуванні? А що, слабо було натиснути на кнопочку “проти”? Філатов дозволу не дав? Ось вона така “ширка” встановилася у 2015 році. Проти цього виступали, звісно, що передусім свободівці. Юрко Сиротюк і низка моїх побратимів відбули навіть за це у СІЗО. А суд над ними не довершений і досі. Ось така була історична подія 5 вересня 2014 року. Яка перетворилася в мантру для Европи і Америки. Але, згадується одна цікава подія, коли 10 лютого за 14 днів до повномасштабного вторгнення Москви в Київ, на перемовини до Москви приїздить одна з найпотужніших політиків світу - Ліз Трас. Яку власне сьогодні, (а ви будете дивитися це шостого числа), 5 вересня обрано очільницею уряду Великобританії. 6 вересня вона розпочне свою діяльність Як наступниця на цій посаді уряду чарівного пана Джонсона. Чому візит Ліз Трас 10 лютого 2022 року, за 14 днів до війни, є для нас
знаковим і надважливим сьогодні? Тому що там вона вперше сказала Лаврову, що безпеку Європи можна утвердити лише у межах Будапештського меморандуму, а не Мінського формату. Це був шок для цієї закордонної лошаді від Московії. Це означало, що Великобританія відверто обирає зовсім інший курс. Великобританія категорично не приймає Мінського договорняка, на який представлені Німеччина і Франція.
А Німеччина і Франція, я сподіваюся, вам вже зрозуміло, що це просто бізнес-партнери Путіна, які від 2014 року до сьогодні, 2022 року, таки еволюціонували. Здається, німецькі політики починають усвідомлювати, що їхні зверхники продали Німеччину Москві. І їм, я думаю, за це дуже соромно. Так от, що сказала тоді Ліз Трас Лаврову? Ліз Трас Лаврову сказала, що вона приїхала до росії для того, щоб зробити все можливе аби захистити Україну від Московської агресії… Великобританія почала говорити про те, до чого вона зобов'язувалася 1996 року, коли було підписано Будапештський меморандум як гарантії Україні, коли вона втратила свій статус ядерної держави… Зеленський, поїхавши до Мюнхена на конференцію з питань безпеки, заговорив про те саме, що і Ліз Трас - про Будапештський меморандум.
Росія - це справжній параноїдальний політичний гвалтівник, що не мислить життя без своєї жертви. Тому жертва має стати вироком для цього ґвалтівника. Ми їх створили, і ми їх маємо розтрощити до етнічних меж Московії…”

6 вересня Ірина Фаріон оприлюднює анонсовану раніше студію: «Найновіша студія телепроєкту "Ген українців" про Пилипа Орлика. Дякую за підтримку. У четвер пишемо три нові студії про неабиякі постаті.....»
Пилип Орлик – один з найяскравіших представників української політичної аристократії | Ірина Фаріон.

«Ще один маленький чоловічок заходився ділити Україну: малу без Булгакова, велику з тим українофобом. Доклала надзусиль, щоб дочитати підліткові словесні полюції цього, о Боже!, викладача з Могилянки. Гадаю, що в цього викладача ментальне роздвоєння з діягнозом національного недоросля… Можу лише поспівчувати студентам, що змушені слухати чоловіка, що загубився через свою малість у великій українській культурі без закомплексованої імперської булгаковщини. Словом, копнув хлоп - і свою гниль викопав на всеогляд», - так прокоментувала статтю на НВ Валерія Пекаря, який сьогодні претендує на знаного експерта в українському медіапросторі.
Булгаков і ми. Копнімо глибше, бо нинішня дискусія – не про нього, а про нас

Далі буде.

Початок дивіться тут:


На цю тему:


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Підписка на канал

Новини партнерів

Реклама

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]