Дюжина капітанів на напівпорожньому судні: як міністерство розвитку презентує «слайди перемог» замість логістики

Версия для печати

Поки воююча країна намагається витиснути максимум із кожної гривні, чиновники з Міністерства розвитку вирішили, що найкращий спосіб звітувати перед платниками податків — це чергова порція яскравих слайдів, де реальність майстерно замінена ілюзіями.

Замість трьох заступників міністра, яких за логікою здорового глузду цілком вистачило б для стабільної роботи галузі, ми тепер утримуємо понад дюжину стратегів. Здавалося б, така концентрація інтелекту мала б збільшити ефективність міністерства в геометричній прогресії, проте на виході ми отримали звіт, який будь-який фахівець із транспорту лаконічно охарактеризує двома словами: ні про що.

Оскільки наша влада, схоже, остаточно втратила здатність до самокритики, спробуємо надати їхнім новорічним картинкам трохи більше змісту та чесності.

Читайте також: Проблеми, які «топлять» порти України

Портова вакханалія та зернові ілюзії на першому слайді

Початок доповіді одразу занурює нас у світ «сталої роботи портів». Протягом усього 2025 року ми спостерігали дивовижну картину: на іноземні судна завзято вантажили дешеву експортну сировину, тоді як наші порти ледве витягували половину своєї потужності. Глибина переробки нашої продукції, якою так пишаються в кабінетах, найчастіше обмежувалася соняшниковою олією. У зворотному напрямку ті ж самі іноземні судна везли готову продукцію, виготовлену з нашої ж сировини — від коксу до виробів із чорних металів. Це, мабуть, і є той самий «розвиток», коли країна перетворюється на сировинний додаток, а міністерство записує це в актив.

Окремої уваги заслуговує кадрова політика в Адміністрації морських портів України. Весь рік там тривала справжня управлінська вакханалія. Призначення на кілька місяців «кадрового митника» без жодних конкурсів чи зрозумілих пояснень, а потім таке ж раптове позбавлення від нього — це вже фірмовий стиль відомства. Жодних аргументів, жодної прозорості, зате на слайді красується гордий напис про успіхи у зерновому коридорі. Мабуть, чиновники вважають, що за гарним дизайном презентації ніхто не помітить управлінського хаосу в тилу.

Читайте також: Концесія портів як профанація. Частина 2: Чому Україна не готова до складних концесійних проєктів

Дунайське пароплавство та японські детективи на пошуках корупції

Другий слайд звіту намагається переконати нас у неймовірному успіху «Українського Дунайського пароплавства». Звісно, цифри про зниження збитків у півтора раза та скорочення адміністративних витрат удвічі виглядають привабливо, якби не одне маленьке «але» — наприкінці року там знову змінюють керівництво.

Поки нові-старі менеджери розповідають про судові тяжби за 32 зниклі судна та намагання повернути люксовий офіс у центрі Будапешта, виникає логічне запитання: а де ж був цей нагляд раніше? Звісно, майно зникало не саме при цьому складі міністерства, але ж традиція «випаровування» державних активів під крилом профільного відомства залишається непохитною.

Проте справжній шедевр чиновницької думки — це плани довести вантажопотік дунайських портів до 15 мільйонів тонн. Що саме міністерство планує вантажити на Дунаї — залишається загадкою для всіх, крім самих авторів звіту.

Нагадаємо, що в успішному 2021 році порт Ізмаїл ледве обробив 4 мільйони тонн руди, Рені — трохи більше мільйона тонн збіжжя, а Усть-Дунайськ взагалі обмежився шістдесятьма тисячами тонн. Навіть при повній потужності Одеської групи портів логістика через Дунай залишається надто складною та дорогою. Але нові заступники міністра, мабуть, знають секретний інгредієнт, який дозволить намалювати заповітні мільйони тонн у наступних звітах.

Вишенька на торті — залучення уряду Японії для аналізу системи запобігання корупції в міністерстві. Це ж геніально — просити фахівців з іншого світу шукати те, що наші чиновники навчилися закопувати глибше, ніж фундамент Фудзіями. Поки японці вивчатимуть схеми, український флот може знову «випадково» оновитися так, що його потім ніхто не знайде. Хоча, можливо, тепер у нас з’явилася надія: якщо судно зникне, шукати його буде вже міжнародна антикорупційна група. Вельми корисна ініціатива для збереження спокою чиновників.

Читайте також: Адміністрація портів: шабаш на пустирі та нескінченний бюджетний "шведський стіл" для "транспортної еліти"

Концесійна магія в Чорноморську та казки про конкурентний діалог

Третій слайд — це справжній апофеоз фантазії. Звідки в документах Міністерства розвитку взялися 250 тисяч контейнерів щорічно та 3 мільйони тонн насипних вантажів на сорок років уперед для кількох причалів одного порту — не знає навіть кавова гуща. Проте чиновники вже встигли «відшукати» мільярд доларів для бюджету та тисячу робочих місць. І чим нереальнішими виглядають ці показники, тим агресивніше численні заступники міністра доводять нам, що це «доказова очевидність».

Ця історія до болю нагадує старі спроби підсунути причали порту Південний під одного великого олігарха. Тоді теж були верески в пресі, конференції та прогнози на сорок років щастя для когось обраного. Сьогодні ми бачимо ту саму гру, лише назва порту змінилася на Чорноморськ. Схоже, чиновники знову просто відпрацьовують номер, підтанцьовуючи в корупційних схемах із державним майном. Цікаво, що схема з причалами почалася ще навесні 2025 року, але лише взимку раптово з’ясувалося, що Prozorro заважає «гнучкості».

Тому уряд вирішив одним реченням у постанові змінити правила гри на мільярди гривень. Тепер заступниця міністра Альона Шкрум розповідає про «конкурс конкурентного діалогу» замість прозорих торгів. Кажуть, у неї в папці вже є сорок інвесторів, які просто мріють вкласти мільярди на сорок років наперед. Звучить як «казки баби Альони», розраховані на те, що люди знову все схавають. Хто оцінюватиме ці «ініціативи»? Знову пані Шкрум? Може, варто все ж запросити японців, щоб вони оцінили таку дивовижну відмову від прозорих процедур на користь кулуарних переговорів?

Читайте також: «Перегони на дно»: Як в Одеський причал закопують мільярди під час війни

Тіньовий флот та міжнародний туризм за державний кошт

Четвертий слайд презентації виявився напрочуд пустим, хоча й містив інформацію про 85 мільйонів євро та доларів від Європи на «відновлення». Розподіл цих коштів відбувається в режимі радіомовчання — мабуть, щоб не турбувати платників податків зайвими деталями.

Нам лише повідомляють, що треба дякувати. Також міністерство звітує про цілий рік «налагодження взаємодії» з міжнародними організаціями щодо протидії російському тіньовому флоту. Результат? Він є, але він отриманий зусиллями наших партнерів і розвідок поза стінами Міністерства розвитку. То на що ж витратили рік чиновники?

Відповідь ми знаходимо в переліку «потужних» міжнародних договорів про вантажні автоперевезення з Марокко, Катаром та Норвегією. Це саме ті напрямки, куди українські вантажівки стоять у чергах щодня (іронія). Витратити сотні тисяч на відрядження, щоб підписати папери з країнами, куди наш транспорт майже не заїжджає — це справді державний рівень мислення. Потужний результат, нічого не скажеш.

Послуги для невращенців та річкова інфо-служба на 116 кілометрах

П’ятий слайд дихає особливим «патріотизмом». Міністерство хизується тим, що забезпечило виїзд за кордон ще тисячі чоловіків, членів екіпажів річкових суден. Більше того, вони відкрили сервісний центр у Польщі, щоб нашим морякам взагалі не було потреби повертатися в Україну.

Розуміння того, що цих людей варто було б працевлаштовувати тут, у чиновників, схоже, атрофувалося. Зате вони «активно реалізували» проєкт річкової інфо-служби на Дунаї. Нагадаємо: у нас залишилося лише 116 кілометрів річкового шляху, який можна реально використовувати, але міністерство продовжує наполегливо «працювати над річками» у своїх кабінетах.

Ще одне «досягнення» — впровадження «Морського єдиного вікна». Ті, хто давно в галузі, пам’ятають, як колишнє Мінінфраструктури вже намагалося закріпити приватну інформаційну систему в портах. Тоді лише війна допомогла припинити той жах. Тепер нам знову пропонують ту саму страву під новим соусом, вдаючи, що весь 2025 рік порти не оформляли вантажі паперами та ногами, розносячи довідки по кабінетах. Це не реформа, це чергове коло пекла для бізнесу.

Читайте також: Сталася відміна контейнерного судозаходу в Одесу та зрив прямого сервісу зі Середземного моря

Порожній 2026: наглядові ради та законодавчий спам

Шостий слайд із планами на 2026 рік такий же змістовний, як і попередні звіти. Головний пункт — створення єдиної адміністрації портів на Дунаї. Це при тому, що в Україні вже існує єдина адміністрація (АМПУ), де з дев’ятнадцяти портів живими залишилося лише п’ять. Схоже, державні кошти просто немає куди дівати, крім як на роздування штатів нових портових адміністрацій. Також у планах — чергові зміни до законодавства про внутрішні водні шляхи. І це при тому, що працюючого Дніпра в нас наразі немає, а доцільність його відновлення після війни — питання років аналізу, а не швидких чиновницьких рішень.

І, звісно, куди ж без наглядової ради в АМПУ. Ми вже пам’ятаємо попередню спробу: викинули десятки мільйонів гривень на людей, які за пару місяців або пішли спати до парламенту, або були тихо розігнані. Але традиція — річ свята. Створити раду, заплатити космічні зарплати і не отримати жодного результату — це і є справжня стратегія Міністерства розвитку. Справа лише в тому, що вище керівництво галузі настільки відірване від базових знань транспортних процесів, що намагається керувати економікою в ручному режимі, постійно змінюючи правила під свої корупційні цілі.

Нинішні міністерські клерки — це вже не ті майже безоплатні виконавці минулих років. Ці кадри гарно нагодовані, надійно захищені від мобілізації, мають оплачені платниками податків мандрівки та щедрі привілеї. А потім ми ще й оплачуємо мільярди на розслідування їхніх же корупційних справ. Щось фундаментально зламалося в нашому державному управлінні, особливо в транспорті. Тому звіт за 2025 рік та плани на 2026-й від імені платників податків не затверджуємо. Бо цей документ — повна нісенітниця, загорнута в красиву обгортку.

—

Олександр Захаров для «Аргумент»

Читайте також: 

• Прощавай, український транзит
•  Україна програє логістичну війну на кордонах. Чому бардак на погранпереходах - штучний і умисний
• Чому податкова сфера України - це катастрофа
• Живий труп податкової системи: як ПДВ грабує українців на користь чиновників та олігархів
• «Реформа митниці» — багаторічна афера влади
• Україна втратила майже 2500 кілометрів судноплавних річок
• Влада ще раз показала, що корупційні схеми у портах були, є та будуть
• Концесія як профанація
•  Схема «чорного буса» або Що не так з оподаткуванням міжнародних відправлень «по-новому»