Дешево, але сердито. Як українські дрони-перехоплювачі навчилися збивати «Шахеди» і що це означає для війни в Ірані

Версия для печати

Протягом останнього року війна Росії проти України характеризувалася безпрецедентним зростанням використання зенітних БПЛА. Дрони стали ключовим елементом розвідки, коригування вогню та безпосереднього ураження цілей. Безпілотників так багато, що у зенітних комплексів не вистачає боєприпасів, щоб їх усі збивати.

Зі збільшенням дальності FPV-дронів системи ППО в прифронтовій зоні самі стали вразливими, а розвідувальні БПЛА безперешкодно залітають у тил на висоті в кілька кілометрів. Але тепер українські, а потім і російські війська навчилися масово перехоплювати безпілотники за допомогою інших дронів — зенітних.

У поєднанні з іншими елементами ешелонованої ППО вони дозволяють нейтралізувати загрози, з якими класичні зенітні засоби справляються найгірше. Уже зараз Україна за допомогою дронів-перехоплювачів збиває до 45% цілей. Керувати ними можна дистанційно, перебуваючи за сотні кілометрів. Ці технологічні ноу-хау можуть виявитися затребуваними й в інших конфліктах — наприклад, на Близькому Сході, зазначає видання The Insider.

Революція у сфері ППО: зенітні дрони — дешеві та ефективні

«Шахеди» з самого початку свого появи стали однією з головних проблем для України. Разом із легшими безпілотниками «Гербера», які нерідко використовуються як фальшиві цілі або розвідники, вони перетворилися на основний засіб російських атак проти української економіки та енергосистеми. З лютого по квітень 2026 року по території України запускали понад 200 безпілотників типу «Шахед» на добу. Довгий час Сили оборони України (СОУ) зазнавали труднощів із пошуком контрзаходів, поки не з’явилися дешеві безпілотники-перехоплювачі.

Використання зенітних дронів спостерігається з середини 2024 року. Тоді Сили оборони України почали використовувати модифіковані FPV-дрони для перехоплення російських розвідувальних БПЛА, таких як «Орлан-10», Zala та Supercam. Згодом у розпорядженні ЗСУ з'явилися спеціалізовані моделі, наприклад Sting, «Багнет» і потім STRILA, розроблені в першу чергу для боротьби з «Шахедами».

Наразі українські дрони-перехоплювачі можуть знищувати російські безпілотники на відстані до 30 км за лінією бачення, що можна порівняти з дальністю дії ЗРК малого радіусу дії. 

ППО, заснована на зенітних дронах, виявилася економічнішою та мобільнішою за класичну. Для перехоплення одного «Шахеда» застосовується до двох дронів-перехоплювачів. Середня вартість одного зенітного дрона коливається в межах $3 тисяч. Таким чином, витрати на те, щоб збити один «Шахед» зенітним дроном, можуть скласти $6 тисяч, тоді як найдешевший постріл із ЗРК (типу Vampire) коштує близько $30 тисяч. 

Читайте також: Коридор можливостей: українські мідлстрайки загрожують сухопутному коридору до Криму

Схема перехоплення зенітними дронами виглядає дуже просто. Пост радіоелектронної розвідки фіксує сигнал БПЛА противника, що взяв курс на позиції. Після цього малогабаритні РЛС визначають його дальність, висоту та швидкість, забезпечуючи наведення дронів-перехоплювачів. Завдяки цьому оператор зенітного FPV-дрона діє не наосліп, а приблизно розуміючи район знаходження цілі. Як тільки в FPV-окулярах або на екрані з'являється безпілотник, оператор захоплює його в приціл і веде свій дрон на зближення. За кілька сотень метрів до цілі може автоматично увімкнутися система утримання прицілу, але рішення про таран або постріл приймає оператор. На фінальній стадії здійснюється прямий таран, скидання сіток або повітряний підрив заряду.

Нова технологія спричинила справжню революцію на лінії фронту, зазначає авіаексперт Валерій Романенко. Якщо в березні 2025 року українські зенітні дрони (переважно на базі простих квадрокоптерів) збили 2518 російських розвідувальних БПЛА, у тому числі один «Шахед»,& nbsp;то в березні 2026 року українські дрони-перехоплювачі знищили вже понад 33 тисячі російських БПЛА різних типів, удвічі перевищивши показники лютого. Про це заявив міністр оборони України Михайло Федоров.

Слідом за СОУ російські військові також почали впроваджувати зенітні FPV-дрони для знищення українських безпілотників. Перші відео бойового застосування «дронів-винищувачів» ЗС РФ почали з’являтися у вересні 2024 року. Крім того, російська сторона почала активніше використовувати реактивні «Шахеди» («Герань-3»), серійне виробництво яких розпочалося у 2025 році. Але попри здатність розвивати швидкість до 400 км/год, вони незабаром також виявилися вразливими для українських безпілотників-перехоплювачів. Кадри перехоплення зенітними дронами «Герань-3» навздогін із задньої півсфери свідчать про те, що перехоплювачі можуть летіти швидше за реактивний дрон і наздоганяти його.

У квітні 2026 року російські Telegram-канали показали застосування реактивної «ракети-дрона» «Герань-5» проти нафтогазової інфраструктури в Сумській області. Цей дрон українські БПЛА поки що наздогнати не можуть — його швидкість досягає 600 км/год. Нова «Герань» за формою більше схожа на невелику крилату ракету й оснащена потужнішим реактивним двигуном. Також було продемонстровано застосування «Герані-4» — ще одного реактивного дрона — щодо енергетичної інфраструктури Чернігівської області. А 3 травня було зафіксовано випадок перехоплення «Герані» цієї модифікації.

Михайло Федоров підкреслив, що «реактивні „Шахеди“» стали «ключовим викликом». Для боротьби з ними розробляються нові технологічні рішення. Зокрема, міністр пообіцяв, що підтримку отримають розробки високошвидкісних перехоплювачів, які розвивають швидкість понад 450 км/год.

Читайте також: ЗСУ створили зону абсолютної смерті: перевага України у сфері безпілотників може зірвати наступ рашистів у 2026 році

Російські дрони-перехоплювачі

Засоби перехоплення у FPV-сегменті умовно поділяються на два типи: коптерні та літакові. Їх підбирають відповідно до конкретного завдання. 

Коптери застосовуються переважно проти повільних дронів, їхній радіус дії невеликий — до 20–30 км.

Зенітні дрони «Бумеранг-8» і «Бумеранг-10» — це високоманеврені безпілотники-камікадзе з елементами штучного інтелекту та функцією автоматичного утримання цілі. Вони здатні розвивати швидкість до 170 км/год. Застосовуються для перехоплення та розвідки. Серед переваг зенітного варіанту FPV-дрона «Бумеранг» автори Z відзначають широкий спектр комбінацій частот, зручну та зрозумілу платформу, простоту налаштування та адекватну технічну підтримку. До недоліків відносять слабкі акумулятори та підставку, яка не повністю адаптована під завдання розрахунків ППО. «Бумеранги» використовуються для перехоплення відносно малошвидкісних розвідувальних безпілотників, дронів-камікадзе літакового типу, таких як «Дартс», та гексакоптерів типу «Баба-яга».

Дрони літакового типу застосовуються для перехоплення більших і швидкісних БПЛА, таких як FP-1 і FP-2 або «Лютий». За інформацією автора Z-каналу «Архангел спецназу», з цієї категорії в лавах ЗС РФ найчастіше застосовують дрони-перехоплювачі «Сокол», «Молнія-ППО», а з недавніх пір ще й «Лис».

Перехоплювачі «Сокіл-1» і «Сокіл-2» мають якісний цифровий відеозв’язок. Вони оснащені функцією повітряного підриву, мають високу швидкість і хорошу маневреність. Однак стандартні частоти управління нівелюють усі ці переваги.

«Молнія-ППО», модифікація російського FPV-дрона-камікадзе авіаційного типу сімейства «Молнія», призначена для перехоплення та знищення важких безпілотників, таких як «Баба-Яга». Цей дрон може розвивати швидкість до 220 км/год і оснащений як цифровою відеосистемою, так і аналоговим відеозв'язком з денною та тепловізійною камерою. Зазначається, що цифрова система застосовується лише вдень і лише на короткій відстані. У дрона є датчик зближення, який приводить бойову частину в дію при появі цілі на заданій дистанції від курсової камери. Також його можна запускати з рук. До недоліків «Молнії-ПВО» відносять відсутність тепловізійної цифрової версії для роботи в темряві та штатної наземної станції управління, а також слабкий акумулятор. Окремо відзначають неготовність виробника реагувати на пропозиції користувачів і слабку технічну підтримку.

Дрони-перехоплювачі «Лис» і «Лис-2» від виробника «Бумеранг» випускаються у денній та тепловізійній версіях. Їхньою основною перевагою вважається функція захоплення цілі, яка помітно полегшує роботу оператора. Через слабкий акумулятор час перебування дрона в повітрі обмежений, тому його ключова характеристика — не тривале патрулювання, а швидкість перехоплення.

Дрон «Ялинка» поєднує в собі характеристики літальних безпілотників і квадрокоптерів. Він здатний вражати широкий спектр цілей: від малих FPV-дронів і розвідувальних апаратів до важких БПЛА. Цей компактний безпілотник з дальністю захоплення і ураження цілей до 3 км розганяється до 200 км/год, не має бойової частини і вражає ціль кінетично. Незважаючи на те, що відсутність БЧ знижує його ефективність, саме цим пояснюється його популярність у ЗС РФ, оскільки застосування саморобних вибухових пристроїв на російській стороні ЛБС заборонено. 

У травні 2025 року було заявлено, що «Йолка» має вдосконалену систему захоплення та супроводу цілі з елементами штучного інтелекту (по суті, оптико-електронну головку самонаведення). Разом з тим відзначається й її істотний недолік (1, 2): автозахват цілі в умовах низької освітленості не спрацьовує. Ці перехоплювачі почали застосовуватися з вересня 2024 року і активно використовуються (1, 2) наразі мобільними вогневими групами, постами повітряного спостереження та підрозділами на передовій. У лютому 2026 року повідомлялося про масове відвантаження дронів «Йолка» до підрозділів ЗС РФ.

Читайте також:  Ціна «м’яса»: як «пояс фортець» Донбасу спалює трильйони рублів та останню надію Кремля й чому його не можна віддавати без бою

Українські дрони-перехоплювачі

В арсеналі Збройних сил України є кілька типів дронів-перехоплювачів. Найвідоміший серед них — P1-SUN виробництва української компанії SkyFall. Цей БПЛА, представлений восени 2025 року, може розганятися до 300 км/год і підніматися на висоту до 5 км. Корпус апарата виготовляється за допомогою 3D-друку, що забезпечує його низьку вартість — всього $1000. Бойова частина містить до 800 грамів вибухівки. Цього достатньо, щоб збити «Шахед». P1-SUN знищує ціль тараном або підривом поруч із нею. За інформацією радниці Міноборони України Анни Гвоздяр на кінець квітня, у 2026 році дрони P1-Sun вже перехопили понад 3000 російських «Шахедів».

Український серійний дрон-перехоплювач Sting, виготовлений волонтерською групою Wild Hornets («Дикі шершні»), був створений для перехоплення «Шахедів» і доопрацьований для протидії нічним атакам на міста та інфраструктуру України. Також його побачили під час перехоплення реактивного «Шахеда», оснащеного ракетою Р-60 класу «повітря — повітря». Sting може розвивати швидкість понад 340 км/год і діяти на висоті до 3 км.

Зенітний дрон «Восьминіг» (Octopus), спільна українсько-британська розробка, створений для протидії БПЛА типу «Шахед». Він здатний розвивати швидкість понад 300 км/год. Цей БПЛА оснащений системою керування на основі штучного інтелекту для автоматичного наведення на ціль, може застосовуватися цілодобово, стійкий до засобів РЕБ та ефективний на низьких висотах. Серійне виробництво розгорнуто на потужностях приватних українських компаній (понад 29 виробників отримали ліцензії), також планується його складання у Великій Британії. Чотири українські виробники вже уклали контракти на постачання 8 тисяч дронів для ЗСУ, повідомили у Міноборони 30 квітня 2026 року.

Система Merops, розроблена американською оборонною компанією Perennial Autonomy, у 2024 році була поставлена в Україну, де, за словами міністра армії США Деніела Дрісколла, продемонструвала високу ефективність. Відомо, що зараз вона застосовується на Близькому Сході. До її складу входять наземна станція управління, яка виявляє ціль, пускові установки та багаторазові дрони-перехоплювачі Surveyor з компактною бойовою частиною.

Перехоплювачі оснащені крилами, характерними для БПЛА літакового типу, та Х-стабілізаторами. Точні технічні параметри системи не розкриваються. Відомо лише, що Surveyor розвиває швидкість понад 280 км/год. Особливістю комплексу вважається його здатність працювати як в автономному режимі, так і під дистанційним керуванням оператора. Merops може функціонувати в умовах РЕБ і використовує ШІ для автономної навігації при придушенні GPS і зв'язку. Вартість однієї системи Merops становить близько $14–15 тисяч, але при великих замовленнях ціна може помітно знизитися.

Зенітний дрон «Багнет» виробництва української оборонної компанії Tenebris на 85% складається з вітчизняних комплектуючих. Він призначений для виявлення, перехоплення та знищення боєприпасів, що кружляють на висоті до 5 км. «Багнет» розвиває швидкість до 250 км/год і оснащений бойовою частиною масою до 1 кг з ударним ядром для знищення цілей у повітрі та зменшення ризику падіння уламків. У перехоплювач вбудована система наведення, розроблена французьким стартапом Alta Ares. Ця система може виявляти ціль і направляти дрон до неї на фінальному етапі польоту. Важлива особливість — функція автоматичного зльоту та повернення за відсутності цілей.

Німецькі дрони-перехоплювачі від компанії TYTAN Technologies з'явилися наприкінці 2024 року і відразу почали проходити випробування в реальних бойових умовах в Україні. Ці автономні зенітні дрони призначені для виявлення, супроводу та знищення «Шахедів» і розвідувальних БПЛА прямим влучанням при мінімальній участі оператора. У квітні 2026 року стало відомо, що компанія TYTAN Technologies поставить спеціально для Нацгвардії України понад 1000 дронів-перехоплювачів METIS. Ця версія оснащена штучним інтелектом, має дальність дії понад 45 км, розвиває швидкість до 400 км/год і здатна ефективно вражати цілі на висоті до 6 км. Він також може нести бойову частину масою до 1 кг.

STRILA — український зенітний безпілотник типу «ракета» виробництва компанії WIY Drones. Він призначений для перехоплення високошвидкісних та маневрених повітряних цілей. STRILA використовує програмне забезпечення WIY та джерела цілевказівки, що дозволяють оператору отримувати дані про напрямок, висоту та швидкість цілі. Безпілотник має радіус дії до 14 км, дальність — 28 км, робочу висоту — до 5 км, бойову частину — до 800 грамів і швидкість — до 350 км/год. 

Читайте також: Скандинавський тил для українських крил: Норвегія запускає виробництво дронів mid-strike

У березні 2026 року стало відомо, що компанія WIY Drones у співпраці з німецькою технологічною компанією Quantum Systems випустила модифікацію STRILA-2 з ракетним прискорювачем. Завдяки твердопаливному бустеру дрон злітає майже вертикально і за лічені секунди набирає висоту, після чого переходить на економічний політ на чотирьох електродвигунах. Це дозволяє атакувати ціль зверху, а вбудоване ПЗ з елементами ШІ — автономно розпізнавати та захоплювати її навіть при придушенні зв'язку засобами РЕБ. Уряд Німеччини профінансував замовлення на виробництво 15 тисяч перехоплювачів STRILA для Нацгвардії України. Співпраця передбачає не тільки закупівлю, а й розширення виробництва безпосередньо в Україні.

Таким чином, система ППО, яка історично базувалася на використанні дорогих зенітних ракет для знищення великих повітряних цілей противника, у війні Росії проти України зазнає істотних змін. З огляду на дефіцит ЗУР в Україні та світі акцент зміщується у бік створення доступних альтернатив, таких як дрони-перехоплювачі.

Росія все частіше запускає ракети, Україна все частіше їх збиває

У лютому 2026 року Михайло Федоров назвав першочерговим завданням свого відомства захист цивільного населення та критичної інфраструктури. Він поставив за мету виявляти 100% повітряних загроз у режимі реального часу та перехоплювати не менше 95% ракет і безпілотників. Міністр розпорядився створити багаторівневу систему протиповітряної оборони та наростити виробництво перехоплювачів. Уже 1 квітня Міноборони України заявило, що в березні системи ППО знищили або придушили 89,9% російських повітряних цілей порівняно з 85,6% у лютому та 80,2% у грудні.

Підвищення ефективності боротьби з ударними БПЛА типу «Шахед» та їхніми імітаторами протягом останніх трьох місяців, серед іншого, зумовлене зростанням кількості зенітних дронів, що застосовуються СЗО — вони збивають близько 45 % цілей. 28 квітня Федоров повідомив, що за чотири місяці цього року ЗС отримали вдвічі більше дронів-перехоплювачів, ніж за весь 2025 рік.

Ефективність перехоплення зростає одночасно зі збільшенням кількості російських запусків. У березні фіксувалося зростання запусків другий місяць поспіль, а кількість перехоплень збільшилася приблизно на 28% порівняно з лютим. По суті, обидві сторони зараз залучені до технологічних перегонів у сфері застосування дронів. Для України завдання полягає в тому, щоб виробляти перехоплювачі дешево, у великих кількостях і з постійно зростаючою ефективністю ураження цілей. Для Росії — у виробництві більшої кількості ударних безпілотників та їх адаптації до нових засобів протидії.

Щоб виконати поставлене завдання, Україна має випереджати супротивника щонайменше на десять кроків у кожному технологічному циклі та зберігати лідерство у війні інновацій, вважає Федоров.

У квітні 2026 року міністр оборони повідомив, що в Україні розроблено дрони-перехоплювачі, якими можна керувати на відстані та які здатні вражати цілі за сотні чи тисячі кілометрів. Тепер оператор може діяти на значній відстані від ЛБС, зберігаючи контроль над великими територіями. Система HORNET VISION Ctrl разом із зенітним дроном Sting формують нову структуру ППО, в якій мобільні перехоплювачі здатні ефективно відбивати масовані атаки дронів-камікадзе над територією противника. Наприклад, за допомогою цього рішення 4 квітня 2026 року Роман «Халк» з підрозділу Bulava, як заявляється, вперше в історії знищив два «Шахеда», перебуваючи на відстані 500 км від місця запуску. За словами Федорова, понад десять виробників вже інтегрували цю інновацію у свої системи.

Крім того, Сили оборони України почали використовувати зенітні безпілотники, розміщені на БЕК Magura V5. Як повідомляло на початку березня 2026 року видання The Economist, ця технологія стала відповіддю на тактику російських військ щодо запуску дронів над морем. Це робиться, щоб ускладнити їх виявлення для української РЕБ.

Перші випробування відбулися в акваторії Чорного моря поблизу Одеси. Згідно з описом технології, українські безпілотні катери діють групами, утворюючи загальне радіолокаційне поле. У разі виявлення цілі зі спеціального люка на палубі катера запускається дрон-перехоплювач, яким дистанційно керують через супутникову мережу Starlink. У середині квітня дивізіон надводних безпілотних комплексів 412-ї бригади Сил безпілотних систем Nemesis відзвітував про перше успішне знищення «Шахеда» за допомогою дрона-перехоплювача, запущеного з безпілотної надводної платформи.

Ще одним нестандартним рішенням став запуск перехоплювачів з літака. Український авіатор Тимур Фаткуллін 23 квітня 2026 року опублікував відео, на якому показано запуски зенітних дронів P1-SUN, підвішених під крилами легкого транспортного літака PZL M28 Skytruck (польська модифікація Ан-28).  

Спочатку літак був обладнаний кулеметом M134D виробництва Dillon Aero для перехоплення «Шахедів». Щоб уразити ціль, необхідно підлетіти до неї на близьку відстань. У результаті під час одного з вильотів уламки збитого «Шахеда» пошкодили крило Ан-28. Після цього інциденту й було випробувано спосіб із запуском дронів-перехоплювачів P1-SUN з борту літака. Вийшов своєрідний «літаючий авіаносець» для дронів, де літак виступає в ролі платформи доставки. Така концепція дозволяє значно розширити радіус дії перехоплювачів і атакувати віддалені цілі.

Читайте також: Пʼять причин, чому Україна продовжить боротьбу навіть без підтримки США

Нарешті, в Україні діють приватні групи ППО. Як повідомив 30 березня Михайло Федоров, одна з таких груп, створена компанією в Харківській області, вже збила кілька «Шахедів» і Zala. А 17 квітня міністр зазначив, що та сама група ППО в Харківській області вперше знищила реактивний «Шахед», що летів зі швидкістю понад 400 км/год. 

Станом на 30 квітня до проекту приватної ППО приєдналися 24 компанії з різних областей України. Експериментальний порядок, який дозволяє підприємствам створювати власні підрозділи ППО, був  затверджений Кабінетом міністрів України в листопаді 2025 року, а вже на початку березня 2026 року уряд дозволив передавати підприємствам критичної інфраструктури додаткове озброєння для посилення їхньої протиповітряної оборони. В арсеналі таких груп — зенітні дрони та дистанційно керовані кулемети. 

Приватні системи ППО дають змогу захищати вразливі ділянки, особливо там, де йдеться про захист комерційних та інфраструктурних об’єктів. Україна фактично стає першою країною, де приватні компанії системно інтегруються в протиповітряну оборону.

Читайте також: П'ятий рік пекла: Україна готується до війни на виснаження за планом на 3 роки

Перспективи розвитку зенітних дронів

Олексій Гончарук, колишній прем'єр-міністр України та голова експертної ради бригади Nemesis, констатує: можливості дронів зростають у геометричній прогресії. «Щороку дрон або вдвічі зменшується в розмірах чи ціні, або вдвічі збільшує дальність», — каже він. 

Незабаром «Шахеди» можуть стати не зброєю, а платформами, з яких запускатимуться менші дрони. ЗС РФ уже використовують «Шахеди» для запуску FPV-дронів поблизу лінії фронту. Зрештою це вимагатиме нових засобів захисту, вважає Гончарук: стін із дронів-перехоплювачів, що автоматично запускаються при виявленні, без участі операторів. «Це може звучати як наукова фантастика, але ми вже готуємося до цього», — підкреслює він.

Колишній директор ЦРУ генерал Девід Петреус у квітні 2026 року повернувся з поїздки до України, де він провів час у спеціалізованому дроновому підрозділі в Запоріжжі. Петреус бачить розвиток у появі роїв дронів — по-справжньому автономних, що не потребують операторів для дистанційного керування, які практично неможливо перехопити або придушити через їхню величезну кількість. Саме тоді, як він вважає, з'являться нові проривні технології, зокрема потужні мікрохвильові системи, необхідні для боротьби з цією майбутньою загрозою.

Над проєктом із впровадження роїв-перехоплювачів уже працюють одразу кілька компаній у рамках кластера Brave1. Мета розробників — забезпечити функціонування безпілотників як єдиної системи під керуванням оператора з координацією дій у реальному часі. Передбачається, що один оператор зможе одночасно керувати кількома дронами як локально, так і дистанційно. А в перспективі безпілотники будуть безпосередньо взаємодіяти між собою в польоті. Очікується, що такі рої значно посилять захист від масованих атак. 

У найближчому майбутньому зенітні дрони завдяки інтеграції в них штучного інтелекту зможуть самостійно змінювати курс, обходити заборонені для польотів зони, уникати перешкод, реагувати на нові умови, що виникають, та безпечно й ефективно виконувати місії без втручання людини. Зокрема, дрони-перехоплювачі Hornet, розроблені компанією Destinus, отримали систему бойового штучного інтелекту від американської оборонної технологічної компанії Shield AI. Під час випробувань в Іспанії на початку 2026 року дрони Hornet із системою Hivemind від Shield AI самостійно скоригували траєкторію польоту в режимі реального часу, адаптуючись до мінливих умов і завдань. І Destinus, і Shield AI вже співпрацюють з Україною.

Читайте також: Уроки Покровська: чому українські оператори дронів розгромили два батальйони НАТО на навчаннях

Українські зенітні дрони та конфлікт на Близькому Сході

Після візиту президента Володимира Зеленського до країн Перської затоки в березні 2026 року, де було підписано оборонні угоди з низкою держав регіону, українські виробники БПЛА опинилися в центрі уваги як потенційні лідери експорту озброєння на Близький Схід, пише The Times. Однак на практиці вони зіткнулися з труднощами експортного ліцензування та опинилися втягнутими у суперечку щодо доцільності продажу систем перехоплення за кордон, у той час як сама Україна продовжує зазнавати регулярних атак.

Навіть серед виробників безпілотників немає єдиної думки. «Якщо у вас у будинку пожежа, не продавайте воду сусідові», — заявив у коментарі The Times один із керівників групи «Дикі шершні». Інші ж вважають, що експорт БПЛА стимулюватиме зростання внутрішнього виробництва, і побоюються, що Україна може втратити вікно можливостей, яке відкрилося через війну з Іраном — як у плані виходу на ринки країн Перської затоки, так і для нарощування політичного впливу.

У полеміку втрутився керівник Офісу президента Кирило Буданов, який зазначив, що вільний продаж зброї під час активної фази війни є неприйнятним.

Ситуацію ускладнює й військовий аспект: російські крилаті та балістичні ракети недосяжні для українських зенітних дронів. Водночас вони вразливі для ПЗРК PAC-3, гострого дефіциту яких зазнає Україна. На прес-конференції 30 березня Зеленський заявив про нестачу протибалістичних ракет у світі. Він зазначив, що на місяць виробляється всього близько 60 ракет-перехоплювачів PAC-3 для ЗРК Patriot, більшість з яких наразі передаються на Близький Схід. 

У січні 2026 року Зеленський заявив про критичний дефіцит ПЗРК: поставка PAC-3 затрималася приблизно на місяць і надійшла лише через добу після масштабного російського обстрілу, що спричинив майже повний «блейкаут» у країні. За його словами, українська сторона заздалегідь знала про запуск балістичних ракет по енергетичній інфраструктурі та мала розгорнуті системи Patriot і NASAMS, але не могла їх використовувати через відсутність боєприпасів. З цієї причини Київ розглядає можливість неформально домовитися з державами Перської затоки: обмін ракет-перехоплювачів на українські технології в галузі безпілотних систем.

28 квітня Зеленський заявив, що ухвалив низку рішень щодо спрощення процедури передачі української зброї та експертизи за кордон у рамках домовленостей із партнерами. І як стало відомо вже наступного дня, приватна українська компанія, виробник FPV-безпілотників TAF Industries отримала перший запит на військовий консалтинг: відправку фахівців з антидроновими системами для захисту судна в Ормузькій протоці.

Експерт CIT, який побажав залишитися анонімним, пояснив The Insider, що український досвід і технології у сфері ППО лише частково застосовні в країнах Перської затоки. Просте масштабування рішень у цих державах навряд чи дасть порівнянний результат. Причина — у фундаментальних відмінностях географії та структури загроз. Україна — велика за площею країна, що дає системі ППО критично важливу перевагу: час на виявлення загрози. Однак навіть для України ця перевага не є універсальною. У прикордонних районах і містах, де час підльоту мінімальний, зберігаються серйозні проблеми з перехопленням, незважаючи на впровадження зенітних дронів.

У країнах Перської затоки ситуація принципово інша. За винятком Саудівської Аравії, більшість держав регіону є відносно невеликими за розміром, а ключова інфраструктура зосереджена вздовж узбережжя. Це означає, що у систем ППО практично відсутній «буфер часу»: цілі з’являються і досягають об’єктів за лічені хвилини. Відповідно, перехоплення має відбуватися або миттєво над сушею, або — що логічніше — ще над акваторією затоки.

Саме тут виникає цілий комплекс нових питань. Українська ППО спирається на мережу акустичних датчиків для виявлення загроз та зенітні дрони. Але як розгорнути таку інфраструктуру над водою? На сьогодні практичного досвіду вирішення цього завдання немає, і його ще належить напрацювати.

За цих умов роль зенітних дронів у морській зоні залишається невизначеною. Теоретично вони можуть доповнювати систему, але навряд чи стануть її основою. На сьогодні провідну роль у перехопленні цілей над затокою відіграватимуть традиційні засоби — авіація, включаючи вертольоти та літаки, для яких потрібні недорогі засоби ураження, такі як керовані ракети класу APKWS.

Читайте також: Поза межами бліцкригу: як адаптація та технології визначають долю України у 2026-му

Військовий експерт Кирило Михайлов загалом поділяє думку свого колеги з CIT. Однак він звертає увагу на те, що іранські «Шахеди», судячи з усього, практично не зазнали змін з 2022 року. Вони є простішими цілями, ніж російські «Герани», які досить далеко відійшли від прототипу і встигли обзавестися, наприклад, серйозними засобами протидії РЕБ та системами дистанційного керування. Це свідчить на користь застосування українських технологій та ноу-хау в поточному протистоянні в Близькосхідному регіоні.

У свою чергу експерт CIT зазначає: Україна лідирує у розвитку зенітних дронів насамперед завдяки масштабам інвестицій та постійному бойовому застосуванню. Це забезпечує безперервний зворотний зв’язок: недоліки швидко виявляються й усуваються, а рішення прискорено доопрацьовуються. Водночас самі технології не є унікальними — базові принципи добре зрозумілі. За наявності ресурсів інші країни можуть досить швидко скоротити відставання. Основна перевага в цій сфері — не «секретні розробки», а накопичений досвід і налагоджений цикл застосування та вдосконалення систем.

—

Анна Курагіна, опубліковано у виданні The Insider

Читайте також: 

• Перемога в кредит: що правда, а що неправда про стан російсько-українського фронту. Ситуація «на землі»
• Позиційне пекло 2026: чому за чотири роки великої війни маневр помер, а дрон став богом
• Про обстановку на фронтах, найближчих перспективах наступу ЗСУ та військовий потенціал путінської армії
• Курська битва війни на виснаження: проміжні підсумки контрнаступу ЗСУ
• Міфи про «диво-зброю» та реальність російського ВПК: де закінчується фізика і починається пропаганда
• Погляд «з поля» війни: Майкл Кофман про логіку виснаження та приховані загрози 2026 року
• Між минулим і майбутнім та чому нескінченні суперечки про події 2023 року не допоможуть фронту сьогодні