Демарш «слуг» проти Банкової демонструє кризу керованості парламентом з боку Офісу Президента

Версия для печати

Несподіваний сплеск політичної ваги Верховної Ради: попри ймовірне невдоволення Офісу Президента, парламент 211 голосами продовжив роботу ТСК з питань економічної безпеки під керівництвом Ярослава Железняка та Анастасії Радіної.

Найбільш показовим став розкол всередині монобільшості — за постанову проголосували 127 «слуг», що свідчить про глибоку трансформацію фракції. Після гучного «Міндічгейту» значна частина депутатів Зеленського більше не погоджується на роль статичних виконавців волі Банкової, обираючи шлях парламентської суб’єктності та контролю за силовими структурами.

У матеріалі видання «Ділова столиця» Юрій Васильченко розбирає підтексти цього рішення: від вимог міжнародних донорів щодо прозорості використання допомоги до тактики «розмивання» резонансних звітів через створення дублюючих комісій. ТСК, яка має повноваження розслідувати зловживання в СБУ, податковій та митниці, отримала ще рік роботи, що Ярослав Железняк уже назвав «поганим сигналом для корупціонерів та їхньої обслуги». Чи стане цей орган реальним інструментом очищення системи, чи його результати знову потонуть в інформаційному шумі, як це траплялося з попередніми комісіями — читайте в аналітичному огляді.

Читайте також: 59% українців, які знають про "Міндічгейт", вважають Зеленського відповідальним за корупцію (ОПИТУВАННЯ)

ТСК Железняка — Радіної як ознака суб'єктності

Ініціатором постанови був нардеп із "Голосу" Ярослав Железняк, він і очолює цю тимчасову слідчу комісію. Його заступницею є депутатка Анастасія Радіна з фракції "Слуга народу", членкиня антикорупційного комітету Верховної Ради. Повна назвав ТСК — з питань розслідування можливих протиправних дій посадових осіб органів державної влади, інших державних органів та суб’єктів господарювання державного сектору економіки, що могли завдати шкоди економічній безпеці України.

Нинішня ТСК — продовжувачка першої слідчої комісії, створеної 14 грудня 2022 року. Тоді її утворення підтримали аж 324 депутати, зараз — 211. Також показова ознака кризи нинішнього парламенту. Комісію ліквідували 27 березня цього року. Після ліквідації могли і не продовжувати роботу ТСК у цьому напрямку, але парламент постановив, що вона потрібна. Існує велика підозра, що на Банковій не у захваті від такого рішення, але з нинішнім нестабільним парламентом доводиться знаходити спільну мову.

У пояснювальній записці до постанови про створення ТСК вказується, що надання міжнародної допомоги безпосередньо пов'язано із виконанням нашою державою взятих на себе обов'язків із впровадження реформ.

Оскільки у ЗМІ регулярно з'являється інформація про протиправні дії посадових осіб органів державної влади, інших державних органів та суб’єктів господарювання державного сектору економіки, що можуть загрожувати економічній безпеці України, існує потреба у парламентському контролі за діями посадовців. Серед завдань ТСК — збір інформації щодо технічної допомоги, кредитів (позик), наданих Україні іноземними та міжнародними організаціями з початку повномасштабного вторгнення, аналіз стану виконання взятих Україною у зв’язку з цим зобов’язань.

Цікаво, що постанова про утворення слідчої комісії була ухвалена без обговорення, лише з урахуванням редакційних правок та пропозицій головного комітету. А це означає, що у Верховній Раді попередньо досягли консенсусу щодо ТСК. Це підтвердив і Железняк.

Читайте також: Нардеп Залізняк назвав прізвища співробітників СБУ, Нацполіції, ДБР і БЕБ, які незаконно стежили за детективами НАБУ. Вони працюють на мафію

Він подякував колегам за консенсусне рішення і рекомендував "корупціонерам та їх обслузі — приготуватися до ще одного року". "Точно не дарма ви так турбувалися про це рішення", — написав він у своєму телеграм-каналі. Ця комісія розслідує можливі протиправні дії посадових осіб СБУ, Національної поліції, БЕБ, Держмитслужби, Державної податкової служби та інших.

З 16 керівників президентської фракції за постанову проголосували шестеро, інші, включно з Давидом Арахамією, або були відсутні, або не голосували. Шість — це, звісно, не шістнадцять, але й не нуль. Разом з іншою цифрою — 127 "слуг" погодилися, щоб Железняк і далі шукав корупцію серед топ-посадовців СБУ, митниці й так далі — це говорить про те, що прагнення до суб'єктності, яке розквітло після Міндічгейту, нікуди не поділося, велика кількість депутатів з фракції Зеленського більше не хочуть бути безправними "кнопкодпавами".

Якою була доля інших антикорупційних ТСК парламенту

Багато кому здалося, що після підтримки частини євроінтеграційних законів між парламентом, урядом і ОП відбулося покращення у стосунках. Але це не так. "ДС" аналізувала, чому після затяжної кризи, коли кілька десятків нардепів навіть збиралися складати повноваження, Верховну Раду різко прорвало і вона ухвалила цього тижня низку законів, необхідних для отримання грошей від Євросоюзу та МВФ.

Що ж до ТСК Железняка — Радіної, то це не єдина депутатська слідча комісія, яка працює за антикорупційним напрямком. Нині діють ТСК з питань розслідування можливих фактів корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень у правоохоронних органах, судах та органах судової влади (відома як комісія Сергія Власенка — Максима Бужанського) та з питань розслідування можливих порушень законодавства України у сфері оборони, антикорупційного законодавства України та дотримання прав і свобод людини під час дії воєнного стану. Останню очолює Олексій Гончаренко. Саме на її засідання запрошували керівників антикорупційних органів під час Міндічгейту. Це, мабуть, був найбільш яскравий епізод у її роботі.

Читайте також: Банка, що перекисла: чому розвал Верховної Ради веде Україну до економічного цунамі