Блокада на папері та мільйони в кишенях: як цифрові симулякри ДСБТ знищують транспортну логістику України

Версия для печати

Поки українські водії призовного віку тижнями живуть у кабінах вантажівок на підходах до кордону, державна машина звітує про успіхи «цифровізації». Проте за ширмою «єЧерги» та численних «є-сервісів» ховається не прогрес, а масштабна корупційна павутина, яка дозволяє чиновникам ДСБТ маніпулювати чергами, торгувати дозволами та банкрутувати цілі підприємства без суду і слідства.

Це історія про те, як орган, покликаний гарантувати безпеку, став головною загрозою для виживання транспортної галузі, перетворивши державний кордон на приватний шлагбаум для обраних, поки відповідальні за це бюрократи насолоджуються «бронею» від фронту.

Читайте також: Верблюдизація єЧерги - показова корупційна схема для України

Понад рік тому з’явилася інформація про звіт парламентської робочої групи щодо діяльності ДСБТ (Державної служби України з безпеки на транспорті) в період воєнного стану. У звіті було акцентовано увагу на системних проблемах у роботі цього органу, зокрема:

• Маніпуляції з електронною системою формування черг для перетину державного кордону «єЧерга». Внаслідок втручання службовців ДСБТ окремі перевізники отримували можливість перетинати кордон в обхід загальної черги.

• Корупційні схеми, пов’язані з габаритно-ваговим контролем. Деякі перевізники щомісяця сплачували «данину» за можливість безперешкодно перевозити вантажі із суттєвим перевантаженням.

• Умисне непроведення конкурсів для пасажирських перевізників на міжобласних маршрутах, що дозволяло безконтрольно працювати на популярних рейсах «чорним» перевізникам.

Попри те, що всі матеріали були передані до правоохоронних органів, інформації про хід досудових розслідувань вкрай мало. Суспільство вже звикло до того, як гучні справи проти чиновників, чиїм головним завданням є збір грошей із реального сектора економіки, відкриваються і поступово зникають у владних коридорах. Звіт був, справи передали, а результат прихований або забутий.

Читайте також: За що стоїмо або Як українська корупція робить вимоги польських блокувальників кордону безглуздими

Проте деякі «досягнення» ДСБТ можна відстежити у відкритих джерелах. Наприклад, уже три роки на західному кордоні функціонує система «єЧерга». Її створювали з благородною метою — уникнути живих черг, на неї витрачали державні кошти та гроші спонсорів. Але реальність виглядає інакше.

Станом на середину грудня ситуація на пунктах пропуску є критичною. На переході «Устилуг – Зосин» водії порожніх вантажівок чекають у черзі 5 днів і 17 годин (понад 500 авто). На пункті «Шегині – Медика» очікування становить 5 днів і 18 годин (600 авто). Найскладніша ситуація на пункті «Ягодин – Дорогуськ», де вантажівки вагою понад 7,5 тонн стоять по 3 дні й 12 годин (1500 авто), а порожній транспорт чекає понад 5 днів (1600 авто).

Загалом понад 4000 вантажівок із водіями призовного віку лише на чотирьох митних переходах тижнями очікують виїзду з України. Це відбувається навіть попри те, що водії вчасно зареєструвалися в системі, а митне оформлення вантажу проведено всередині країни. Виникає логічне запитання до влади: скільки здорових чоловіків можна було б залучити до корисної діяльності в країні, замість того, щоб змушувати їх тижнями простоювати на кордоні?

Для порівняння: поруч, лише за 200 метрів від нашого кордону, дев’ять європейських країн тимчасово відновили контроль усередині Шенгенської зони. Вони офіційно попереджають, що це може призвести до очікування вантажівками своєї черги впродовж однієї-двох годин. Відчуйте різницю: там, де немає «єЧерги», занепокоєні двогодинним очікуванням, а в Україні тижневі простої з цифровим сервісом стали буденністю.

Читайте також: Е-черги на кордоні? Е-брехня

Попри це, влада продовжує піар-кампанію. Заступник міністра Сергій Деркач наголошує, що абсолютно всі вантажівки та автобуси виїжджають виключно за реєстрацією в «єЧерзі». Хоча об’єктивно варто було б визнати: за допомогою цієї системи влада лише почала обчислювати чергу бажаючих перетнути кордон, не зробивши за три роки нічого, щоб ця черга зникла. У реальному бізнес-житті водії тепер стоять не під самими пунктами пропуску, а невідомо де, постійно перевіряючи статус у додатку, замість того, щоб працювати.

Крім затримок, система «єЧерга» почала обростати функціями, які є шкідливими для бізнесу та не притаманними транспортній галузі. Безглузде з’єднання баз даних ДСБТ та прикордонників призвело до того, що оператор вантажівки повинен за тижні до перетину вказати прізвище та паспортні дані водія. Але у вантажних перевезеннях ситуація може змінитися будь-якої миті: водій може захворіти або мати сімейні обставини. Раніше заміна водія не була проблемою, тепер це перетворюється на нездоланну перешкоду.

Це не просто дублювання функцій транспортників та прикордонників, а схема постійного втручання держави у транспортний процес. Прикордонник на кордоні в будь-якому разі перевірить паспорт водія. Навіщо створювати додаткові проблеми через систему реєстрації? Якщо водій отримав паспорт за кілька годин до рейсу, він має конституційне право на перетин кордону, якщо документ дійсний. Але в системі ДСБТ він отримає відмову, бо дані не були внесені заздалегідь.

Читайте також: Як митна мафія провертає оборудки з «медичними» податковими пільгами

Подальше регулювання системи «єЧерга» бюрократами призводить до нових ускладнень. Замість того, щоб чути бізнес та розуміти принципи логістики (як-от терміни доставки Just In Time), чиновники лише продукують нові накази про те, як саме вони будуть «регулювати чергу».

Прикладом є Наказ №50 Мінрозвитку, який додає нові рівні обов’язкового регулювання.

Виникає питання: а коли бізнесу займатися власне перевезеннями, якщо постійно потрібно брати участь у «нетворкінгах» із чиновниками щодо чергових змін у системі?

ДСБТ, використовуючи свої цифрові інструменти («Шлях», «єЧерга», ЄКІС), фактично руйнує галузь. Чого варта лише практика відключення всього підприємства від системи перетину кордону, якщо один із водіїв не повернувся вчасно. Тільки за останній час Комісія Укртрансбезпеки відключила 485 підприємств-перевізників за такі порушення.

Якщо один водій з особистих причин залишився за кордоном, чому мають страждати сотні інших працівників підприємства та власник бізнесу? У правовій державі це рішення є особистою відповідальністю фізичної особи. Проте в Україні через цифрові сервіси чиновники банкрутують цілі компанії без рішення суду. При цьому, коли депутати чи державні службовці сотнями залишають країну через систему «Шлях» і не повертаються, ніхто не відсторонює Кабмін чи інші органи влади від роботи.

Читайте також: Перегрузов НЕТ Перегрузам

Ця нерівність у підходах є однією з найбільших проблем. Великі перевізники «депутатського розливу» працюють безперебійно, попри випадки неповернення водіїв, тоді як звичайний бізнес стає заручником вибіркового правосуддя.

Ще однією «годівницею» став статус підприємств, «важливих для національної економіки», запроваджений Постановою №76. Щоб отримати право на бронювання водіїв та перетин кордону, компанія має доводити ДСБТ відсутність заборгованостей та відповідність рівня середньої зарплати (20 000 грн+).

Ось декілька з останніх питань перевізників до ДСБТ: 

Питання підприємства: Що робити у разі втрати статусу через заборгованість по податкам в тому числі ЄСВ, а також через недотримання норми середньо заробітної плати працівників?

Відповідь ДСБТ: Якщо заборгованість буде погашено, можна надіслати повторно пакет документів на розгляд Комісії. До нового пакета документів потрібно додати довідку про відсутність заборгованості. У випадку позбавлення статусу через недотримання середньої заробітної плати працівників (20 000 грн +) - протягом 6 місяців ваша компанія не може надсилати пакет документів для отримання статусу на розгляд Комісії. 

Якщо підприємство через незаконні затримки на кордоні втрачає дохід і зарплата падає, воно автоматично втрачає статус «важливості» і не може поновити його впродовж шести місяців. Це прямий шлях до банкрутства: контракти зриваються, кредити на техніку не виплачуються, а міжнародні водії залишаються без роботи.

ДСБТ, яку держава чомусь уповноважила стежити за зарплатами, фактично порушує Конституцію України в частині права на працю. Поки керівники підприємств роками намагаються оскаржити неконституційні рішення в судах, їхні вантажівки стоять під парканами.

Читайте також: Контейнерні перевезення: перший пішов!

Нещодавно ДСБТ, імітуючи звʼязки з суспільством, провело опитування щодо проблем галузі. Результати показали, що 86% проблем у транспорті — це черги на кордонах та нестача місць для відпочинку водіїв. Аж ніяк не відсутність «є-регулювання» цифровими симулякрами.

За три роки «жонглювання» системою «єЧерга» ситуація не покращилася. Штат ДСБТ розрісся, оплата праці чиновників зросла, а самі вони мають бронь від мобілізації, бо «виконують велике державне завдання». Якщо прибрати цей непотрібний посередницький орган, тисячі здорових чоловіків зможуть принести користь на фронті, замість того, щоб вигадувати нові перешкоди для бізнесу.

Читайте також: Ще спогади про бізнес в Україні. Суть ординської системи оподаткування від Азарова яка й досі діє

Потрібно зупинити цей безглуздий догляд за галуззю, яка здатна самостійно працювати, платити податки та забезпечувати валютні надходження в країну. В іншому разі ми остаточно втратимо транспортний потенціал держави на догоду апетитам бюрократів.

—

Олександр Захаров для «Аргумент»

P.S. Міністерство розвитку громад та територій планує на початку 2026 року запустити пілотну версію «єЧерги» для легкових автомобілів. Про це повідомив заступник міністра Сергій Деркач. Схоже, завіса над цією виставою ще довго не впаде.

Читайте також: 

• Концесія як профанація
• “єЧерга" та "Шлях” що це: замаскована корупція чи вміло захована зрада
• Проблеми, які «топлять» порти України
• Про бізнес-терпіл України, суддівську мафію та податкове свавілля
• Прощавай, український транзит
•  Україна програє логістичну війну на кордонах. Чому бардак на погранпереходах - штучний і умисний
• Концесія портів як профанація. Частина 2: Чому Україна не готова до складних концесійних проєктів
• Як податково-митний терор робить замість сприйнятного бізнес-клімату пустелю