Велика флоридська казка в позолочених залах Мар-а-Лаго: Енергетичний альтруїзм Путіна та гарантії на аутсорсі

Версия для печати

Схоже, що в позолочених залах Мар-а-Лаго закони геополітики остаточно поступилися місцем законам великого базару, де долю України зважують між подачею основної страви та десертом.

Дональд Трамп, озброївшись своєю фірмовою впевненістю, намагається продати світу дивовижний дипломатичний оксюморон: образ Путіна-благодійника, який мріє відбудувати Україну за допомогою дешевої електрики, поки його ракети методично перетворюють українську енергосистему на брухт.

Ця бізнесова магія перетворює кривавого агресора на потенційного топменеджера з енергопостачання, і Трамп, здається, щиро насолоджується роллю головного брокера цієї угоди. Поки українська делегація намагається втиснути реальність битви за Куп’янськ у формат 20 пунктів мирного плану, американська сторона з неприхованим апетитом підраховує поклади літію та титану, оцінюючи майбутній спокій Києва у цілком конкретні 350 мільярдів доларів дивідендів.

Мир за кілька тижнів виглядає як термінове замовлення в ресторані швидкого харчування: головне, щоб було швидко, а питання якості та наслідків для організму — то вже проблеми клієнта. Зеленському м’яко натякають, що народна мудрість через референдум — це найкращий спосіб розділити відповідальність за втрату земель, які Трамп уже фактично списав у збитки заради закриття угоди.

При цьому залізобетонні гарантії безпеки від США все більше нагадують оновлену підписку на Будапештський меморандум, де Вашингтон залишає за собою роль ідейного натхненника, а почесне право оплачувати рахунки та ризикувати солдатами люб’язно делегує Європі.

Увесь цей дипломатичний карнавал тримається на вірі Трампа в серйозність Путіна, хоча я не можу підтвердити жодного реального факту, який би вказував на зміну апетитів Кремля, окрім щедрих авансів у телефонних розмовах. Зрештою, ми спостерігаємо за тим, як екзистенційна війна перетворюється на інвестиційний проект, де ціна свободи вимірюється корисними копалинами, а справедливість — швидкістю звільнення американського порядку денного від українського питання.

«Аргумент»

Читайте також: 

• "Мирний план" США розробляли американські "міндічі" та Дмитрієв (рф)
• Путін у розмові з Трампом вимагав повного контролю над Донеччиною, те ж саме вимагав від делегації України в США Віткофф
• Тімоті Снайдер: Неправильний шлях до миру в Україні
• Як адміністрація Трампа аналізує російську політику (на користь Кремлю)
• Як хаотична миротворчість Трампа цілком імпонує майже виключно лише росіянам
• Путін обвів Венса навколо пальця, він не планує припиняти війну, - The Telegraph
• NYT: Трамп покладається на особисту дипломатію з Путіним, результат — стратегічна плутанина
• Трамп проти Трампа: чому стратегія поступок президента США Путіну може дорого йому обійтися