Тюрма на папері та гроші на дрони як новий стандарт українського правосуддя: шанс сісти для депутата — 7%

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото дня

 Антикорупційний кешбек: занеси хабар, попадися НАБУ, задонать на дрони й отримай іспитовий строк. Тепер корупція в Україні — це просто такий специфічний вид високого оподаткування з елементами БДСМ у судах

Антикорупційна машина України у 2026 році остаточно змінила двигун: замість «етапування на нари» вона перейшла на режим «високошвидкісного термінала». Свіжа статистика ВАКС б’є рекорди — вироків стає більше, але за ґрати потрапляють переважно ті, у кого не вистачило на «пакетну пропозицію» від САП. Кожна друга справа тепер завершується не конвоєм, а платіжкою на дрони. Ми побудували унікальну систему, де хабарник — це не злочинець, а просто неефективний інвестор, який зрештою все одно профінансував ГУР, просто через транзитний рахунок суду.

Аналіз «Економічної правди» демонструє парадоксальну картину: антикорупційна машина в Україні працює на максимальних обертах, але її вихлоп дедалі частіше стає «паперовим», а не тюремним.

Ось ключові тренди та цифри, які пояснюють, що зараз відбувається з правосуддям у справах топкорупції.

1. Ефект «конвеєра»

ВАКС справді пришвидшився. Якщо у 2020 році було лише 22 вироки, то у 2025-му їхня кількість зросла вчетверо — до 90. Проте загальна сума в 976 років тюрми для 83 осіб — це лише верхівка айсберга.

  • Тенденція: реальних термінів стає менше, а умовних — більше.

  • 2025 рік став переломним: вперше в історії суду частка умовних вироків (41%) вдвічі перевищила частку реальних (20%).

2. Відкуп замість нарів

Через кадровий голод (бракує близько третини суддів) та тиск строків давності, система адаптувалася через механізм угод.

  • Статистика: Кожна друга справа у 2025 році завершилася угодою про визнання вини.

  • Кейс Одеського аеропорту: Фігуранти (зокрема бізнесмени Кауфман та Борухович) отримали по 7-8 років тюрми, але вийшли на волю з іспитовим строком, сплативши сумарно понад 500 млн грн штрафів та донатів на ЗСУ. Для держави це швидкі гроші, для корупціонерів — легальний спосіб зберегти свободу.

3. Хто найчастіше потрапляє за ґрати?

ВАКС демонструє вибірковий підхід залежно від статусу та доказової бази:

Судді
Найвразливіша група. 18% вироків щодо них — це реальна тюрма (наприклад, справи Чауса та Кононенка).

Держслужбовці
Кожен п'ятий отримує реальний термін. Найсуворіші вироки там, де НАБУ зафіксувало передачу готівки «на гарячому».

Народні депутати
Найбільш «захищена» категорія. Лише 7% справ завершуються реальним ув'язненням. Депутати майстерно використовують процесуальні затягування, а справи про недостовірне декларування значно важче довести, ніж прямий хабар.

4. Символічні перемоги та системні поразки

Справа Романа Насірова, де апеляція підтвердила вирок у квітні 2026-го, виглядає радше як виняток. Процес тривав майже 9 років, і вирок був винесений буквально за кілька тижнів до того, як справу мали закрити за строками давності.

Порівняльна таблиця вироків (2022 vs 2025):

Показник 2022 рік 2025 рік
Реальним терміном завершилося 24% вироків 20% вироків
Умовне покарання / Угоди 17% (угод) 50% (угод)
Кількість вироків на рік ~30-40 ~90

 Антикорупційна система у 2026 році перетворюється на орган «фінансового покарання». Корупція стає дорогою (через мільйонні штрафи за угодами), але вона перестає бути безальтернативно караною позбавленням волі.

Ось перелік п'яти найбільших внесків на потреби ЗСУ, які були зроблені фігурантами справ НАБУ/САП у межах угод про визнання вини або як умова зміни запобіжного заходу за останній рік (станом на квітень 2026 року):

1. Справа Одеського аеропорту (Борис Кауфман та Алекс Борухович)

  • Сума внеску: 126 млн грн (20 млн грн одразу + 106 млн грн згідно з графіком угоди).

  • Деталі: Це найбільший «пакетний» внесок від бізнес-групи. Окрім прямого донату на ЗСУ, фігуранти сплатили понад 400 млн грн штрафу до бюджету в межах угоди, яка дозволила їм уникнути реального ув’язнення та отримати іспитовий строк.

2. Справа про рекордний хабар керівництву НАБУ/САП (Микола Злочевський та довірені особи)

  • Сума внеску: 100 млн грн (на проєкт «Армія дронів»).

  • Деталі: Хоча основні виплати у цій справі розпочалися раніше, у 2025-2026 роках завершилися процесуальні дії щодо останніх фігурантів схеми. Загалом ця справа принесла на потреби оборони понад 800 млн грн за весь час, ставши еталоном «монетизації» антикорупційних справ.

3. Справа «плівок Міндіча» та операція «Мідас» (Один із неназваних фігурантів)

  • Сума внеску: 50 млн грн.

  • Деталі: Один із менеджерів, пов'язаний із компаніями, що фігурували в розмовах Тимура Міндіча щодо будівництва кооперативу «Династія», уклав угоду зі слідством у березні 2026 року. Кошти були спрямовані на закупівлю засобів РЕБ для пріоритетних напрямків.

4. Справа про закупівлі в системі Міноборони (Постачальник бронежилетів)

  • Сума внеску: 45 млн грн.

  • Деталі: Після скандалу з неякісною амуніцією (про що також згадувалося на «плівках Міндіча»), один із субпідрядників пішов на співпрацю. Окрім повернення завданих збитків, він перерахував добровільний внесок на спецрахунок НБУ для закупівлі вантажівок для логістичних підрозділів.

5. Справа ексголови ДФС Романа Насірова (Застава та додаткові внески)

  • Сума внеску: 25 млн грн.

  • Деталі: У квітні 2026 року, після підтвердження вироку апеляцією, частина застави, яка роками перебувала на рахунках ВАКС, за згодою заставодавців була перерахована на купівлю ударних БпЛА для Головного управління розвідки (ГУР).

Як бачимо, САП дедалі частіше використовує формулу «Визнання вини + Компенсація збитків + Багатомільйонний донат на ЗСУ = Умовний термін». Це дозволяє розвантажувати суди та забезпечувати фронт ресурсами вже сьогодні, не чекаючи десятиліттями на етап етапування засуджених у колонії.

«Аргумент»


Читайте також: 


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Підписка на канал

Новини партнерів

Реклама

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]