Скандинавський тил для українських крил: Норвегія запускає виробництво дронів mid-strike

|
Версия для печатиВерсия для печати
Український дрон HX-2 на Донеччині Фото: Hanna Sokolova-Stekh/DW

 27 квітня 2026 року став знаковим днем для українсько-норвезького оборонного партнерства. У Києві було офіційно оформлено перший проєкт ініціативи «Будуй з Україною», який передбачає перенесення виробництва українських високотехнологічних безпілотників на безпечні потужності в Норвегії.

Основні параметри угоди:

  • Безпілотники класу mid-strike.
  • Ураження цілей у ближньому тилу ворога на відстані 50–200 км.
  • Заплановано виготовлення декількох тисяч одиниць.
  • Перші системи норвезького виробництва мають надійти до Сил оборони України вже до літа 2026 року.

Ця угода — не просто закупівля, а повноцінне спільне виробництво, де сторони обмінюються найціннішим:

Для України це можливість масштабувати виробництво в безпечних умовах (без ризику ракетних ударів по цехах) та гарантовані поставки для бригад на фронті. Для Норвегії це дає оступ до унікальних українських технологій, які вже довели свою ефективність у реальних бойових діях проти систем РЕБ противника.

Осло бере на себе всі витрати за рахунок додаткових коштів, що виділяються понад уже заплановані $7 млрд оборонної допомоги на 2026 рік.

Переваги систем mid-strike:

  • Дальність та потужність: Б’ють значно далі за стандартні FPV-дрони та несуть важчу бойову частину.
  • Стійкість: Розроблені з урахуванням досвіду подолання щільного радіоелектронного захисту ворога.
  • Економічність: Набагато дешевші у виробництві, ніж керовані ракети з аналогічною дальністю ураження.

Міністр оборони Норвегії Торе Оншуус Сандвік підкреслив, що ця співпраця є критичною для безпеки самої Норвегії, оскільки сильна Україна — це гарантія стабільності в Європі. Водночас український міністр Михайло Федоров назвав це партнерство класичним форматом win-win, де досвід війни конвертується у промислові потужності союзників

Хоча офіційно назви компаній не розголошують, норвезький оборонний ринок досить вузький, тому коло потенційних гравців можна окреслити доволі чітко.

Найбільш очевидним кандидатом є Kongsberg Defence & Aerospace. Цей гігант уже має тісні зв'язки з Україною: у червні 2025 року компанія підписала меморандум про спільну розробку ракет для систем NASAMS та морських безпілотників. Їхня експертиза в системах наведення, зв'язку та високоточному виробництві ідеально підходить для масштабування українських дронів mid-strike, особливо в частині захисту від засобів радіоелектронної боротьби.

Інший важливий грабівець — компанія Nammo. Буквально два тижні тому стало відомо про постачання Україні їхніх новітніх модульних гранат, а сама компанія активно розширює потужності під потреби війни. Враховуючи, що дрони mid-strike потребують специфічних бойових частин, Nammo може виступати не лише як виробник корпусів, а й як інтегратор вибухових систем.

Не варто забувати і про Nordic Unmanned. Це компанія, яка спеціалізується саме на безпілотних технологіях і вже має досвід співпраці з європейськими урядами. Саме вони могли б надати гнучкі складальні лінії для українських розробок, дозволяючи швидко змінювати конфігурацію дронів під нові виклики на фронті.

Ця співпраця виглядає як логічне продовження «Дронної угоди» (Drone Deal), про яку згадував президент Зеленський: Україна дає перевірений боєм «інтелект» та програмне забезпечення, а норвезькі гіганти забезпечують безпечне серійне виробництво та стабільні ланцюжки постачання компонентів, які раніше доводилося закупляти по всьому світу в обхід санкцій та логістичних черг.

«Аргумент»


Читайте також:


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Підписка на канал

Новини партнерів

Реклама

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]