Проміжні вибори в США: як Трамп готується до поразки і чому це налякало не тільки його, а навіть однопартійців
Версия для печати
Американський лідер зіткнувся з тим, чого щиро не любив усією душею — з необхідністю нести хоч якусь відповідальність за власні рішення. Напередодні проміжних виборів до Конгресу 3 листопада рейтинг Дональда Трампа пробив дно, а республіканці раптом згадали, що мають власний політичний хребет.
Замість тріумфального маршу на президента чекає захопливий квест із поясненнями про війну в Ірані, ціни на бензин і розкішні ремонтні роботи в резиденції на тлі бюджетних дір.
Проміжні вибори традиційно б'ють по партії чинного господаря Білого дому, але цього разу розклад обіцяє стати особливо болючим. Опитування прогнозують перемогу демократів із відривом у 9–10%. Причиною такого провалу стали не стільки підступи політичних суперників, скільки власний менеджмент адміністрації.
Обіцяний шлях «без нескінченних війн» завершився восьмимісячною військовою кампанією без жодних дозволів від Конгресу та з перспективою пояснювати виборцям логіку цін на заправках.
Спроби стримати інфляцію за допомогою мит і торгових війн призвели до протилежного ефекту — дизельне паливо б'є історичні рекорди, що особливо боляче б'є по аграрних штатах.
На тлі зростання цін мільярдні статки самого Трампа та масштабне будівництво бальної зали в Білому домі чомусь не викликали захоплення у пересічних громадян.
Озброєні перспективою втратити контроль над обома палатами Конгресу, демократи виставили на вибори максимально різношерсту компанію — від поміркованих пасторів у Канзасі до яскравих ораторів у Джорджії. Тим часом республіканці намагаються дистанціюватися від токсичного лідера, чия тактика зведення виборів до всенародного референдуму щодо власної персони тепер тягне партію на дно.
Навіть якщо офіційні результати через традиційно довгий підрахунок голосів та поштові бюлетені затягнуться на кілька днів, одне зрозуміло вже зараз: у разі переходу Конгресу під контроль опозиції на адміністрацію чекає серія гучних парламентських розслідувань, а американську політику — затяжна криза інтерпретацій.
