Обезголовлена теократія: Ключові постаті Ірану, що загинули під час ударів США та Ізраїлю

Версия для печати

Події 28 лютого 2026 року стали безпрецедентним тектонічним зсувом у геополітиці Близького Сходу. Пряме усунення вищого ієрархічного ланцюга Ірану силами США та Ізраїлю — це фактично «хірургічне» обезголовлення теократичного режиму, яке не має аналогів у сучасній історії.

Масштаб операції свідчить про те, що розвідки союзників мали точні дані про місцеперебування всієї верхівки режиму в момент «превентивного удару».

Постаті, чия загибель офіційно підтверджена: 

• Аятола Алі Хаменеї (86 років): Верховний лідер Ірану з 1989 року. Його резиденція була зруйнована першою хвилею авіаударів у суботу вранці. Смерть підтверджено іранським державним телебаченням у неділю. Разом із ним, за даними агентства Fars, загинули його донька, зять та онука.

• Генерал Мохаммад Пакпур: Командувач сухопутних військ Корпусу вартових Ісламської революції (КВІР). Він був ключовим стратегом наземних операцій та координатором іранських сил у Сирії та Іраку.

• Алі Шамхані: Багаторічний радник Хаменеї з питань національної безпеки та екссекретар Вищої ради нацбезпеки. Людина, яка роками формувала стратегію протистояння із Заходом.

• Азіз Насірзаде: Міністр оборони Ірану та колишній командувач ВПС. Його загибель фактично паралізувала управління регулярними збройними силами.

• Абдул Рахім Мусаві: Начальник штабу іранської армії. Його смерть означає ліквідацію найвищої військової координаційної ланки між армією та КВІР.

Ситуація виглядає особливо цинічною на тлі того, що ще кілька днів тому сторони сиділи за столом ядерних переговорів.

Читайте також: «Епічна лють» над Персидською затокою: як операція США і Ізраїлю проти Ірану змінює Близький Схід і світовий порядок

Дональд Трамп повернувся до своєї політики «максимального тиску», але цього разу перейшов від санкцій до прямої ліквідації. Заява про «неминучі загрози» нагадує прецедент із Касемом Сулеймані у 2020 році, проте масштабований до рівня всієї держави.

Масований запуск безпілотників та балістичних ракет по Ізраїлю та країнах Затоки (Бахрейн, ОАЕ, Катар) — це спроба режиму продемонструвати, що система «автоматичної відповіді» все ще працює, навіть без головнокомандувача.

Удари по американських базах у Саудівській Аравії та ОАЕ ставлять під загрозу світову енергетичну стабільність та втягують у війну монархії Затоки.

Порівнюючи це з внутрішніми корупційними справами в Україні чи розмовами російських генералів, ми бачимо спільний знаменник: крах ілюзії безпеки. Якщо російські генерали, як Дємурчієв, зневажають життя своїх солдатів, то іранський режим десятиліттями будував систему, де виживання верхівки було пріоритетом над добробутом народу. Тепер ця верхівка припинила існування за лічені години.

Ядерні переговори у Відні тепер де-факто мертві. Питання лише в тому, хто візьме контроль над іранським ядерним об'єктом у Нетензі в умовах паралічу центральної влади.

«Аргумент»

Читайте також: 

• 30 авіабомб по палацу Хаменеї: WSJ розкрив деталі атаки на лідерів Ірану
• Іран охопили святкування: мільйони людей радіють смерті Хаменеї
• ДержЗМІ Ірану підтвердили смерть аятоли Хаменеї
• Командувач КВІР та інші посадовці вбиті - ізраїльські ЗМІ