До 155-річчя від дня народження Лесі Українки: Аристократка духу та провісниця модернізму

Версия для печати

25 лютого 1871 року в Новограді-Волинському народилася Лариса Косач — жінка, чиє ім'я стане синонімом незламності, а творчість виведе українську літературу на європейські орбіти. Вона увійшла в історію як Леся Українка, проте за літературним псевдонімом ховалася багатогранна особистість: поліглот, мариністка, музикантка та радикальна модерністка.

Походила Лариса зі справжньої інтелектуальної еліти. Її батько, Петро Косач, був заможним шляхтичем і меценатом, а мати — відома письменниця Олена Пчілка. Саме мати сформувала унікальне домашнє середовище, принципово навчаючи дітей вдома українською мовою, щоб захистити їх від нівелюючого впливу російської імперської школи. Як зазначає Вікіпедія, Леся була другою з шести дітей у родині, де виховувалися майбутні науковці та митці.

Шлях боротьби та європейський вектор

Життя Лесі Українки часто описують через призму її хвороби — туберкульозу кісток, який діагностували у десятирічному віці. Однак фізична недуга не стала на заваді колосальному інтелектуальному зростанню. Вона досконало володіла понад десятьма мовами, причому французькою розмовляла краще, ніж російською.

Її ерудиція дозволила вже у 19 років написати підручник «Стародавня історія східних народів» для своїх сестер.

Завдяки постійним поїздкам на лікування Леся Українка стала справжньою «громадянкою світу». Вона жила в Єгипті, Італії, Грузії та Криму.

Відвідуючи найкращі опери та бібліотеки Європи, вона гостро відчувала потребу вивести українську культуру за межі «селянського народництва». Саме Леся Українка разом із однодумцями стала провісницею модернізму, інтегруючи у свої твори світові сюжети про Дон Жуана, Кассандру та давній Єгипет.

Читайте також: "Голос однієї російської ув’язненої". Леся Українка як наставниця політичного активізму

Фемінізм та мовне творення

Леся Українка була однією з ключових постатей раннього українського фемінізму. Її жіночі образи — вільні, самодостатні та незалежні — були викликом для патріархального суспільства Російської імперії. Вона активно підтримувала емансипацію та жіночі рухи, друкуючись у альманасі «Перший вінок».

Цікаво, що саме Лесі Українці ми завдячуємо збагаченню нашої мови словами, без яких важко уявити сучасну українську. Вона ввела в обіг слова «промінь» та «напровесні».

Це була частина свідомої стратегії української інтелігенції того часу: модернізувати мову, аби вона могла описувати найтонші філософські та мистецькі поняття.

Сім граней Лесі

Щоб краще зрозуміти масштаб постаті Лесі Українки, варто звернути увагу на деталі її біографії, які часто залишаються поза шкільною програмою:

1. Мишелосіє
   Так у родині називали Лесю та її брата Михайла через їхній неймовірний духовний зв'язок.
2. Музичний геній
   Леся мала абсолютний слух і могла стати першою в Україні жінкою-композитором, проте операція на кістках рук поставила хрест на грі на фортепіано.
3. Перша мариністка
   Крім літератури, вона чудово малювала, зокрема морські пейзажі, навчаючись у школі Олександра Мурашка.
4. Швидкість творчості
   Свою геніальну «Лісову пісню» вона написала лише за 12 днів, а поему «Одержима» — за одну ніч біля ліжка помираючого коханого Сергія Мержинського.
5. Під наглядом поліції
   Через свої зв'язки з соціал-демократичними рухами Леся перебувала під негласним наглядом спецслужб імперії та навіть провела ніч під арештом у 1907 році.
6. Голос із минулого
   Її чоловік, Климент Квітка, зберіг унікальний запис голосу поетки на восковому валику, зроблений під час фольклорної експедиції.
7. Космічне визнання
   На честь поетки названо астероїд «2616 Леся», відкритий у 1970 році.

Іван Франко називав її «єдиним мужчиною в нашому письменстві», маючи на увазі силу її слова та волі. Леся Українка померла 1 серпня 1913 року в грузинському Сурамі, але її інтелектуальний спадок залишається фундаментом сучасної української ідентичності.

«Аргумент»

Читайте також: 

•  Різдво українських письменниць: від дідухів до совєтів
•  Читав, редагував і сам писав: важливі тексти в житті полковника Євгена Коновальця
• Бог «руського миру» – це диявол, одягнений у московські ряси
• Коротка історія української аристократії
• Меценати проти імперії: культурний спротив, що спричинив національний рух
•  Квітка Цісик: невідоме ексклюзивне інтерв'ю
• Бути українцями. Як батьки за кордоном зберігають національну ідентичність дітей
• Крим в творчості видатних українців: «Так чудовий сей край богоданний у неволі в чужих пропадає»