Чи стане зброєю плакат?

Версия для печати

17 січня 2024 року «Аргумент» оприлюднив мої роздуми  «Мотивація долучитися до Сил оборони України»  щодо того, чи все робиться в Україні задля перемоги.

В ній автор нагадував, що коли над пріснопам’ятним СССР нависла смертельна небезпека, то комуністичні функціонери, добре розуміючи важливість й ефективність візуалізації пропагандистського механізму як ідеологічного чинника, поставили на конвейєр тиражування  плакатів з патріотичними сюжетами і гаслами. Мільйонні наклади різноманітних агітаційних матеріалів, створених талановитими художниками-плакатистами, справно виконували свою мобілізуючу функцію. 

Автор висловив здивування, чому український уряд досі не скористався досвідом не лише совєтського, але й американського чи англійського агітпропу часів Другої світової війни. 

Не минуло й двох років, як 9 вересня 2025-го у Львові стартував виставковий проєкт патріотичного плакату – Львівському музеї історії релігії була відкрита виставка «Де общеє добро в упадку – забудь отця, забудь і матку. Іди повинність ісправлять!».

Гарно написали організатори виставки:

«Плакат – це зброя, здатна впливати на хід історії. Від німецьких «летючих аркушів» XVI століття до плакатів доби визвольних змагань УНР і ЗУНР – цей жанр служив агітацією та закликом до дії. Сучасні художники стали до оборони країни не лише безпосередньо на полі бою, але й своєю творчістю. <…> Проєкт має на меті впливати на свідомість, зокрема молоді, яка є однією з головних цілей російської інформаційної війни. Через мову мистецтва виставка протидіє деструктивним наративам і виховує відповідальність за майбутнє країни, заохочує ставати до захисту Вітчизни, усіма можливими способами сприяти Силам оборони України. Ці плакати — ще один фронт боротьби у Війні за Незалежність України».

Для експозиції було відібрано 27 авторських плакатів. З них десять надруковано окремими наборами для поширення у молодіжному середовищі, зокрема у школах та вишах. Плакати будуть доступні у електронному форматі. Виставка триватиме до середини листопада, а далі помандрує іншими містами України. 

Чудово! Але питання залишається відкритим: хто візьметься за тиражування мільйонними накладами військово-патріотичного плакату?  Держава? Меценати? Чи стане зброєю плакат?

Хто має опікуватися формуванням в українців, передусім у молоді, патріотичної свідомості та піднесенням морального духу? Лише талановиті художники-плакатисти?.. 

Маємо налаштуємося на довгу війну, а не думати про про наступні вибори – президентські й парламентські. Єдиним пріоритетом для громадян України має стати Перемога.

Фото організаторів виставки.

Олег К. РОМАНЧУК