Бронювання як корупційні оборудки: як фіктивні «вчителі» та «комунальники» стають новим видом корупції

Версия для печати

 Система бронювання від мобілізації, яка мала б забезпечувати стабільність економіки та оборонного сектору, перетворилася на джерело масштабних зловживань.

Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень, проведений «Економічною правдою», показує, що з вересня 2024 року в Україні зафіксовано вже понад 1 150 кримінальних справ, пов'язаних із фіктивним працевлаштуванням заради відстрочки.

Державний сектор — головний майданчик для схем

Найбільше занепокоєння викликає той факт, що майже в половині справ фігурують саме державні або комунальні підприємства. Керівники установ, які мають статус «критично важливих», фактично торгують посадами.

• Харків - понад 70 чоловіків отримали бронювання як «вчителі», жодного разу не переступивши поріг класу.

• Одещина - на комунальному підприємстві, що розбирає завали, фіктивно оформили 90 осіб. Їм не лише дали відстрочку, а й нарахували 15 млн грн зарплати з бюджету.

• Мукачево - заступник начальника локомотивного депо «Укрзалізниці» оформляв «мертвих душ», які взагалі не з'являлися на роботі.

Ціна «свободи» та статистика Феміди

Вартість послуг у таких схемах варіюється від 800 до 950 доларів за місце в штаті. Організатори пропонують повний пакет: реєстрацію за місцем проживання, постановку на облік у ТЦК та офіційне оформлення.

Проте найрезонанснішим є фінал цих справ у судах. Попри сотні проваджень, реальна відповідальність залишається майже нульовою:

Жоден із засуджених за ці схеми не потрапив за ґрати. Більшість вироків — це угоди зі слідством, де обвинувачені визнають провину та отримують іспитовий строк, що дозволяє правоохоронцям закривати статистику без реальної боротьби з корупцією.

«Чисте місто» з тіньовим підтекстом

Схеми з бронюванням просочуються навіть у справи великих «смотрящих». Під час розслідування НАБУ щодо махінацій із київськими землями групи Дениса Комарницького, прослуховування зафіксувало прямі вказівки щодо фіктивного оформлення людей на комунальні підприємства для отримання броні та виїзду за кордон.

Це свідчить про те, що фіктивне бронювання — це не поодинокі випадки на місцях, а системна проблема, де державні ресурси та безпека країни використовуються для особистого збагачення окремих посадовців.

На основі аналізу судового реєстру та матеріалів журналістських розслідувань станом на квітень 2026 року, можна виділити три ключові галузі, які найчастіше стають «галантереями» для продажу броні. Спільним для них є те, що всі вони мають статус критично важливих, але контроль за реальним виконанням роботи в них виявився найслабшим.

1. Освіта та наука: «Фронт» без уроків

Ця галузь стала лідером через законодавчу норму, яка надає відстрочку вчителям та науковцям. Схеми тут реалізуються двома шляхами:

• Фіктивні ліцеї
  Створення юридичних осіб, які існують лише на папері (як-от кейс із «Київським ліцеєм будівельно-монтажних технологій»). Директори таких «закладів» просто торгують посадами педагогів.

• «Мертві душі» у справжніх школах
  Як у Харкові, де десятки чоловіків оформлені вчителями, але не мають навіть навчального навантаження. Це найцинічніший вид схеми, адже держава продовжує платити їм зарплату з бюджету освіти.

2. Комунальна сфера та благоустрій: Порятунок від завалів

Комунальні підприємства (КП) — ідеальний майданчик для масового бронювання. Оскільки вони займаються критичною інфраструктурою або ліквідацією наслідків обстрілів, їм дозволено бронювати до 100% персоналу.

• Специфіка
  Найбільше схем зафіксовано у водоканалах, дорожніх службах та підприємствах із вивозу сміття.

• Схема
  Організатори шукають людей, які готові заплатити за «роботу» двірником або слюсарем. На папері людина розчищає завали після атак, а фактично — продовжує займатися своїми справами, маючи на руках витяг із «Дії» про бронювання.

3. Транспорт та енергетика: Стратегічні «пасажири»

Підприємства критичної інфраструктури, як-от «Укрзалізниця» чи регіональні підрозділи енергомереж, мають величезні штати, де легко «загубити» сотню фіктивних працівників.

• Локомотивні депо та ремонтні бази
  Тут часто оформлюють на технічні посади (майстри, оглядачі вагонів). Корупційні ризики високі через ієрархічну структуру, де заступник начальника депо може одноосібно формувати списки на бронювання.

• Енергозбут
  В енергетичних компаніях фіктивних працівників іноді оформлюють під виглядом контролерів або техніків з обслуговування мереж, мотивуючи це «гострою потребою в кадрах для відновлення після обстрілів».

Підсумок «рейтингу» зловживань:

Головною причиною того, що ці схеми досі процвітають, є відсутність синхронізації між реєстрами (наприклад, Пенсійним фондом та реєстрами ТЦК). Це дозволяє людині бути заброньованою на підприємстві, не сплачуючи податки та не отримуючи там реальних виплат, або ж навпаки — отримувати зарплату «мертвої душі» з бюджету.

«Аргумент»