Юрій Касьянов: Як захистити небо

Версия для печати

Ворог посилює повітряні атаки, а що ми можемо протиставити?.. Якби у відповідь на атаки Києва та інших українських міст ми могли б атакувати військові цілі в москві, це було б правильно і охолодило б войовничий запал кремлівських старців. Проте москва надійно прикрита системами ППО, а у нас з протиповітряною обороною зовсім погано, і коли за одну ніч летять дві сотні «шахедів» і десятки ракет, то на голови людей падають не тільки уламки.

Йде четвертий рік великої війни, а у нас досі немає своїх зенітно-ракетних комплексів. Спочатку ми користувалися старою радянською спадщиною, потім отримали трохи американських і європейських комплексів, провели купу круглих столів і створили масу коаліцій, в надії отримати ще більше зенітних ракет і самих комплексів, але так і не зробили нічого українського, якщо не брати до уваги різні проекти з інтеграції старих західних ракет на старі радянські комплекси, до яких штатних ракет давно вже немає.

Так, у нас є так звані зенітні фпв-дрони – коптери і літаки, які наводяться оператором, але вони добре показали себе в боротьбі з розвідувальними безпілотниками противника і ударними дронами типу «ланцет» і «блискавка» в денний час. Намагаються ними збивати «шахеди» вночі, але результативність невисока (інакше б так не «прилітало», як цієї ночі), тому що візуально виявити і атакувати в нічному небі «шахеди» не так-то просто, а коли вони наближаються до цілі на великій висоті або на наднизьких висотах – практично неможливо.

У боротьбі з «шахедами» треба або використовувати баражуючі багаторазові літаки-перехоплювачі (пілотовані і непілотовані), або (і, одне іншого не виключає) йти шляхом створення дешевих, але досить ефективних систем ППО із застосуванням ракет, тим більше, що ракети і ракетні прискорювачі для безпілотників (на основі так званого «карамельного палива») у нас давно вміють робити.

І не треба винаходити велосипед – для дешевої системи проти «шахедів» не потрібні дорогі ракети зі складними головками самонаведення. Можна використовувати наведення по лазерному променю, за тим же принципом, за яким наше КБ «Луч» робить протитанкові комплекси, а партнери збираються поставляти нам сотні або тисячі універсальних ракет «гідра 70», теж керованих по лазерному променю.

Однак наведення за лазерним променем у темний час не дуже ефективне, а по «шахедах», що летять на висоті 4000 метрів, – взагалі марне рішення, тому найкращий спосіб – вибачте за масу технічних подробиць – наведення за променем радіолокатора, який «підсвічує» ціль.

Тобто за допомогою радіолокатора, в будь-яку погоду ціль виявляється і «ведеться», а ракета наводиться прямо по променю радара, як би «рухаючись в промені» - такий спосіб називається «оседланний промінь», він дуже простий і реалізовувався німцями, британцями та американцями ще в роки Другої світової війни, і до середини 60-х років цей спосіб був основним способом наведення зенітних ракет і ракет «повітря-повітря».

Нічого складного – в ракеті повинен бути найпростіший стабілізуючий автопілот, приймач сигналу радара і два сервоприводи для управління рулями, ну і, звичайно, бойова частина з безконтактним детонатором.

Я, звичайно, трохи перебільшую і спрощую, тому що це фейсбук, але цілком можливо зробити повний цикл виробництва. І не дорого. Одна ракета може коштувати в межах 500 доларів, що в порівнянні з руйнуваннями і жертвами, які несуть «шахеди», є сущими копійками.

Що потрібно для реалізації такого рішення? – Як завжди – мудрість відповідального державного керівника. Само по собі воно не з'явиться – адже навіть для запуску такого проекту потрібні мільйони доларів, десятки (сотні) заброньованих висококласних інженерів.

Проте робити треба.

Автор: Юрій Касьянов, ЗСУ; сторінка автора у Фейсбук

«Аргумент»

На цю тему:

• Касьянов: Чому українські дрони не бомблять москву
• Юрій Касьянов: Що робити
• Касьянов: Технологічний ривок і наша війна