В Ірані вбито 30 тисяч людей лише за дві доби

Версия для печати

Тільки зараз стає зрозуміло, як влада Ірану придушила протест. Time повідомляє, що загинули 30 тисяч людей Ось нові свідчення розправ над противниками режиму аятол.

Масові протести в Ірані розпочалися 28 грудня 2025 року зі страйку торговців на Великому базарі Тегерану. За кілька днів вони поширилися на всю країну. Десятки, а то й сотні тисяч людей, виходили на вулиці чи не всіх великих міст, вимагаючи повалення режиму аятол.

Пік протестів припав на 8 січня. Того ж дня в Ірані повністю відключили інтернет, щоб, по-перше, ускладнити координацію дій протестувальників, а по-друге, припинити поширення інформації, зокрема відео демонстрацій та їх розгону. Телефонний зв'язок також відключили.

За даними The New York Times, 9 січня верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї наказав Верховній раді національної безпеки країни придушити протести будь-що.

Журнал Time повідомляє з посиланням на двох неназваних високопосадовців міністерства охорони здоров'я Ірану, що лише за два дні — 8 та 9 січня — ймовірно, було вбито близько 30 тисяч людей. За даними видання, державні служби не справлялися навіть із «утилізацією» тіл загиблих: запаси мішків для трупів закінчилися, а замість машин швидкої допомоги почали використовувати вантажні фури.

Лікарі та співробітники екстрених служб, які таємно вели підрахунок загиблих, передали Time результати своїх підрахунків — 30 304 убитих надвечір 9 січня.

Якщо ці дані вірні, події 8–9 січня в Ірані стоять в одному ряду із наймасовішими вбивствами в історії. Приблизно стільки ж людей загинули під час облоги Алеппо в ході громадянської війни в Сирії, але ця облога тривала чотири роки, і тоді застосовувалося важке озброєння, включаючи артилерію та танки. У випадку з Іраном йдеться про проміжок часу приблизно одну добу — і застосовувалася там лише стрілецька зброя.

Як зазначає Time, вбивства в Ірані можна порівняти хіба що з розстрілом нацистами 33 771 людину в урочищі Бабин Яр у Києві 29–30 вересня 1941 року. Це один із найстрашніших епізодів Голокосту.

Іранська правозахисна організація у вигнанні HRANA до 26 січня підтвердила загибель 5520 учасників протестів та 209 силовиків. Правозахисники продовжують перевіряти дані про загибель ще 17091 особи. Заарештовано, за даними HRANA, понад 40 тисяч людей. За версією іранської влади, загинули 3117 людей, з них протестувальників — 690, решта — жертви «терористів та погромників». Іранським ЗМІ заборонили публікувати інші оцінки кількості жертв.

Протести в Ірані були здебільшого пригнічені до 12 січня. Через кілька днів влада почала поступово відновлювати зв'язок, заблокований під час протестів: запрацювали телефони та SMS, а 26 січня було оголошено про зняття обмежень на інтернет, хоча фактично шатдаун все ще триває.

Проте іранцям вдалося передати журналістам та правозахисникам за кордоном сотні відеозаписів та свідчень очевидців письмово або у вигляді аудіоповідомлень. The New York Times верифікувала багато з них.

На одному з відео знято, як у Тегерані протягом шести хвилин стріляють по натовпу з автоматів з даху поліцейської дільниці. Зважаючи на все, подібних випадків було дуже багато.

Лікар із однієї з лікарень у Тегерані розповів The New York Times, що 9–10 січня він приймав по 70 людей за годину з вогнепальними пораненнями. Силовики приходили до лікарень, вимагаючи видати їм поранених, тому лікарі організовували підпільні пункти допомоги поза медичними установами.

В офтальмологічну лікарню Фарабі в Тегерані лише 8 січня доставили близько 500 людей із пораненнями очей кулями та дробом. У наступні дві доби було доставлено ще кілька сотень пацієнтів.

Судячи з того, що багато людей зазнали поранень у голову, силовики цілеспрямовано стріляли на поразку — і не для того, щоб поранити та знерухомити, а саме щоб убити.

Тіла вбитих у морзі у Тегерані. Фото: AP / Scanpix / LETA

The Washington Post на підставі свідчень очевидців, фото та відео докладно реконструювала один із епізодів придушення протестів — стрілянину по демонстрантах та пожежу на базарі у місті Решт на півночі Ірану ввечері 8 січня. Силовики спочатку застосували сльозогінний газ. Натовп не розбігся — і вони відчинили вогонь з автоматів.

У критій частині ринку почалася пожежа. Люди, які зникли там від стрілянини, почали вибігати назовні — а силовики (імовірно, військовослужбовці Корпусу вартових ісламської революції) по них стріляли. Пожежні машини не підпускали до базару до першої години ночі. Впоратися з вогнем їм вдалося лише до ранку.

Після того, що сталося, як пише The Washington Post з посиланням на очевидців, влада чинила тиск на сім'ї загиблих, вимагаючи не розголошувати. Один із мешканців Решта розповів, що знає про десятьох загиблих, чиї родини під погрозами відмовилися публічно говорити про смерть близьких. Декого поховали таємно в садах та полях.

Протестна демонстрація у Тегерані, 8 січня 2026 року. Фото: Getty Images

«Аргумент»

На цю тему: