Швейцарський суд дозволив «Нафтогазу» стягнути $1,3 млрд з «Газпрому»

Версия для печати

Верховний суд Швейцарії підтримав рішення арбітражу, який минулого року ухвалив стягнути з "Газпрому" (MOEX: GAZP) $1,3 млрд на користь українського "Нафтогазу" за договором про транспортування газу. Посилання «Газпрому» на неупередженість арбітрів, непідсудність суперечки швейцарському арбітражу та неможливість компанії відповідати за дії держави визнані неспроможними. Рішення арбітрів не скасовано і надалі може бути виконане біля Швейцарії.

Постанова Верховного суду Швейцарії винесена у січні, але опублікована лише зараз. Суд перевіряв наявність підстав для скасування рішення арбітражу при Міжнародній торговій палаті (ICC), ухваленого минулого року щодо давньої суперечки між «Нафтогазом» та «Газпромом» про неустойку на користь української компанії за непрокачування газу.

У судовому рішенні зазначено, що суперечка випливає із договору компаній про організацію транзиту природного газу через територію України, укладеного у 2019 році. Суперечки сторін щодо умов угоди має розглядати арбітраж ICC, за швейцарським правом, у Цюріху. Після 24 лютого 2022 року між сторонами виникли розбіжності щодо підсудності суперечок та розміру виплат. "Нафтогаз" у вересні 2022-го ініціював розгляд проти "Газпрому", до грудня 2024 року сума вимог зросла до $1,305 млрд. Російська компанія не визнавала дійсність арбітражного застереження та юрисдикцію швейцарського арбітражу через санкції.

Але процес все одно відбувся. Представники "Газпрому" в ньому не брали участі. У червні 2025-го арбітраж ICC визнав застереження дійсним, підтвердив свою юрисдикцію і ухвалив стягнути на користь «Нафтогазу» з «Газпрому» понад $1,3 млрд боргу з відсотками.

Ключовий висновок арбітрів полягав у тому, що договір містив умову ship-or-pay: «Газпром» мав заплатити за надані транзитні потужності, навіть якщо фактичне прокачування газу не відбулося. При цьому, на думку трибуналу, Газпром не довів, що Нафтогаз не надав можливості для транзиту.

Російська компанія оскаржила рішення суддів у Верховному суді Швейцарії. «Газпром», зокрема, посилався на сумніви у неупередженості трибуналу, оскільки два арбітри походили з недружніх для Росії держав, а також заявляв про відсутність у арбітражу юрисдикції через санкції, порушення рівності сторін і права бути вислуханим. Крім того, "Газпром" стверджував, що арбітраж неправомірно "приписав" йому дії Росії і цим порушив базовий принцип міжнародного права про самостійність та відокремленість юрособи від її засновників.

Верховний суд Швейцарії відхилив усі доводи відповідача. Він зазначив, що заперечення проти арбітрів заявлені надто пізно, компанія не довела реальних перешкод для участі, а санкції не заважали «Газпрому» брати участь у процесі, оскільки і європейські, і швейцарські правила дозволяють надавати юридичні послуги в арбітражі навіть підсанкціонованим особам. Суд також наголосив, що арбітри виходили зі звичайного аналізу розподілу ризиків за моделлю ship-or-pay. У результаті рішення арбітражу не скасовано і надалі може бути виконане біля Швейцарії.

Фото: Denis Balibouse / Reuters

«Аргумент»