РПЦ ФСБ або Шантажисти Московського патріархату

Версия для печати

Речник УПЦ КП, архієпископ чернігівський і ніжинський Євстратій Зоря вважає, що Російська православна церква намагається чинити тиск на Вселенський патріархат.. Це визнають і у самій РПЦ, речник якої вчора признав, що -мета розриву з Константинополем - примирення з Константинополем.

На що розраховує МП, оголосивши «Мінську схизму» речник УПЦ КП, архієпископ чернігівський і ніжинський Євстратій Зоря пояснив на своїй сторінці в Фейсбук:

а) На мобілізацію інших Помісних Церков проти Вселенського Патріархату і його рішення.

б) На фінансовий тиск через втрату доходів, які російські паломники (в т.ч. мільйонери і мільярдери) приносили на Афон.

Від 2016 р. було ясно видно, що РПЦ прагне зібрати навколо себе коаліцію Церков - як противагу Вселенському Патріарху. Коаліція виявилася слабка і мало ефективна, бо її учасники були не стільки вірними Москві, скільки діяли разом з нею через свої власні інтереси. З 14 запланованих учасників Собору на Криті Москву підтримали лише 3, тож вона від початку опинилася в меншості.

Протягом літа 2018 р. після паралельних дипломатичних візитів переговорників від МП і від Константинополя у Помісні Церкви з приводу української автокефалії виявилося, що максимум, на який може розраховувати Московська патріархія - це заяви про «глибоку стурбованість».

Після провального візиту Московського патріарха до Вселенського, після призначення Екзархів у Київ та реакції Синоду РПЦ з частковим розірванням відносин двох Патріархатів - знову ж таки, реакція Помісних Церков була стриманою, навіть найближчі до МП - обмежилися «глибокою стурбованістю», ЖОДНА Помісна Церква не ухвалила рішень слідувати прикладу РПЦ і почати розрив відносин з Константинополем.

Тож розрахунок на те, що зараз Москва таки зможе сколотити якусь анти-Константинопольську коаліцію - лише марення, яке виглядає реальністю хіба що з московських вікон.

В нинішніх умовах очевидно, що змусити Константинополь відступити Москва вже не здатна, адже йдеться про майбутнє і авторитет самого Вселенського Патріархату: відступивши він поховав би одне й інше. Тож розрахунок на «коаліцію» та що вона змінить ситуацію на користь РПЦ - марний.

Монастирі Афону знаходяться у прямому підпорядкуванні Вселенського Патріарха. Отже Синод РПЦ своїм рішенням заборонив усім своїм мирянам і духовенству їздити туди.

При чому для преси було кілька разів у коментарях офіційними особами МП підкреслено цей момент - і не випадково.

Відомо, що низка афонських монастирів, в першу чергу Пантелеймонівський (пов‘язаний з РПЦ) та Ватопед, відіграють важливу роль для «афонітів» - vip-паломників з Росії, чиновників високого ранку та інших багатіїв, що шукають там «ексклюзивної духовності». Таким був, до речі, і Янукович (через санкції він не може тепер в’їхати до Греції) та є низка осіб з його оточення.

«Афоніти» дотепер приносили монастирям, які вони відвідували, чималі пожертви, обчислювані десятками мільйонів євро. Тож забороняючи вірянам МП паломництва на Афон Синод РПЦ розраховує на те, що зменшення таких значних надходжень змусить монастирі Афона виступити проти Вселенського Патріарха.

Не слід також забувати і про скандал, який виник не так давно, коли влада Греції офіційно видворила російських дипломатів, а низку структур РФ звинуватила в систематичному втручанні у внутрішні справи країни - йшлося, зокрема, про підкуп Москвою грецьких архієреїв та провідних осіб з Афону.

Розрахунок МП на цей важіль впливу - теж провальний, адже греки давно вже занепокоєні розростанням впливу Росії на Афоні. Вони не хочуть повторення ситуації столітньої давності, коли у себе вдома, через тотальну російську присутність, вони були часто не як господарі, а як гості чи підлеглі.

Також і Греція, попри прихильне ставлення до Росії та особисто Путіна і в суспільстві, і в урядових колах, буде турбуватися в першу чергу про свої інтереси, які полягають у мирі й стабільності на Балканах, що може бути забезпечене лише входженням усіх країн регіону в НАТО і ЄС. Росія ж всіляко підриває цей процес, провокує протистояння - тим самим вступаючи в пряму конфронтацію з Грецією, змушуючи її до жорсткої протидії.

Отже так само, як розрахунок Московського патріарха, що 31 серпня він зможе «домовитися» щодо України, був провальним - так провальною є і обрана Синодом РПЦ стратегія самовідлучення.

Відмова Кремля від пармезану і прошутто - не змусила Європу відступити від санкцій за агресію в Україні. Тим більше не змусить відступити Вселенського Патріарха відмова кремлівських бронз від паломництв на Афон.

Чому МП все ж таки пішов на розрив з Константинополем?

Хоча вони мали варіант іншого розвитку ситуації - як от у липні 2008 р. домовитися про дотримання взаємних інтересів (про це якраз сьогодні написав о. Cyril Hovorun, згадуючи, що це було в його кабінеті).

Однак бачимо, що з 2016 р. МП свідомо загострює конфлікт з Вселенським Патріархатом. Яка ж мета цього?

На мою думку - мета є простою: самим посісти місце «першого патріархату». А для того, щоб цього досягти, потрібно це місце «очистити».

Тож як це на перший погляд не дивно прозвучить, але МП фактично ухопився за привід рішень Вселенського Патріархату щодо України як за можливість заявити, що місце всеправославного кординуючого центру - вакантне. Неймовірно?

Ну то прочитайте слова головного дипломата МП митр. Іларіона Алфєєва:

«Константинопольский патриархат более не является координирующим центром православного мира, считает митрополит Иларион, глава Отдела внешних церковных связей Московского патриархата.

"Мы сейчас встали перед новой церковной реальностью: у нас больше нет единого координирующего центра в Православной церкви, и мы должны это очень ясно сознавать. Константинопольский патриархат в качестве такового центра самоликвидировался", - подчеркнул митрополит Иларион в эфире Первого канала.»

Фактично у такий спосіб копіюється аргументація Кремля щодо виправдання агресії проти України в лютому 2014 р.: «там государственный переворот, Украины уже нет».

Кремль ввязався у авантюру «русской весны», очікуючи успіху - підкорення цілої України через часткову окупацію та «федералізацію». Натомість отримав ізоляцію та санкції.

Заявляючи про «самоліквідацію Константинопольського Патріархату», МП виявляє свою справжню мрію - під приводом «захисту від агресії» (нагадаю, що в мінському синодальному рішенні вжито слова «вторжение на каноническую территорию РПЦ») захопити місце першого Патріархату. Тим самим реалізувати ідею, яку не вдалося здійснити при Сталіні, коли Московського патріарха хотіли протитулувати ще й «вселенським» на «8-му Вселенському соборі», а МП перетворити на «анти-Ватикан».

Раніше я писав, що від 2016 р. Москва прагне скликати свій «Всеправославний собор». І зараз ми побачимо спроби провести таке сепаратне зібрання, залучивши до нього ієрархів окремих Помісних Церков. Хоч я впевнений, що задум цей провалиться із ще більшим тріском, ніж «Вселенський собор ‘48».

Кого Бог хоче покарати, відбирає розум.

—

Євстратій Зоря

В тему:

•  Великий Всеправославный собор: расклады для Украины
• Вселенський Патріархат прийняв до розгляду питання надання автокефалії УПЦ
• Томос про автокефалію Української церкви вже написаний, автор - один з кращих каноністів
• Война за Томос
• РПЦ является дочерней по отношению к церкви в Киеве - Порошенко
• Вселенський патріарх Варфоломій сьогодні офіційно пообіцяв Україні автокефалію
• УПЦ КП й УАПЦ приєдналися до звернення Порошенка щодо єдиної і незалежної Православної церкви