ЄС та НАТО рекомендують СБУ займатися нацбезпекою, а не боротьбою з корупцією

За останні кілька років в Україні було створено кілька нових правоохоронних органів, які займаються, зокрема, й виявленням та розслідуванням антикорупційних злочинів. Проте відсутність чіткого розмежування функцій між правоохоронцями різних відомств вже не раз призводила до гучних конфліктів і публічних "розборок" між керівниками органів, які мали б співпрацювати одне з одним. Але, як зазначив в.о. голови Консультативної місії ЄС в Україні (EUAM) Фредерік Весслау, від таких конфліктів виграють лише злочинці. Про це він заявив під час парламентсько-громадської платформи "Правоохоронні органи: компетенції, розмежування повноважень і синергія", яка пройшла в четвер, 14 червня, відбулась у Києві.

У кожного своя відповідальність

Одним із завдань Служби безпеки України (СБУ) є протидія корупції, попри те, що це є безпосередніми функціями Національного антикорупційного бюро (НАБУ)  та новоствореного Державного бюро розслідувань (ДБР). На адресу СБУ часто можна почути нарікання, що українська спецслужба зловживає своїми повноваженнями, щоб чинити, наприклад, тиск на бізнесмені та інвесторів.

У Брюсселі наполягають, що боротьба з корупцією та економічною злочинністю - не властива для служби внутрішньої безпеки, тому СБУ має сконцентруватися на виконання виключно трьох завдань: захисті державної таємниці, контррозвідці та запобіганню тероризму, передає DW . "Якщо відповідні зміни з цього приводу не будуть зроблені, то це може стати на заваді подальшій фінансовій допомозі Україні", - заявив під час конференції посол ЄС у Києві Хюг Мінгареллі.

Шанс може перетворитися на втрачену можливість

Такої ж позиції дотримуються і в НАТО, яка допомагає у реформуванні СБУ. За словами голови представництва НАТО в Україні Александера Віннікова, міжнародна консультаційна група разом з українською стороною у 2015 році розробила концепцію з реформування СБУ відповідно до західних стандартів. Концепція серед іншого передбачала й відмову від дублювання функцій інших правоохоронних органів, зокрема в частині боротьби з корупцією, і мала бути реалізована до 2020 року. Проте президент України свого підпису під цим документом ще не поставив. Натомість українська сторона запропонувала нові варіанти концепції з реформування СБУ, "які не відповідають стандартам НАТО у цій сфері".  "Тож, ми констатуємо, що прогресу у цьому питанні немає",  - сказав Вінніков. Він також наголосив: якщо реформа СБУ не відбудеться, то "НАТО вважатиме, що Україна втратила цю можливість".

СБУ не згодна

Тим часом у Службі безпеки України не готові відмовитися від функції розслідування корупційних злочинів. Перший заступник голови СБУ, начальник Головного управління з боротьби з корупцією та організованою злочинністю  Павло Демчина в коментарі DW пояснив, що НАБУ, наприклад, не має достатніх ресурсів для того, аби виявляти факти здирництва, бо "це дуже складна робота, яка потребує багато сил і ресурсів". За його словами, з 36 суддів-хабарників, яких на сьогодні затримало НАБ", на 20-ох відповідні матеріали були зібрані працівниками СБУ. Демчина також зауважив, що до компетенції служби безпеки ФРН, Франції, США та інших західних країн входить розслідування економічних та корупційних справ.

Проте аргументи СБУ європейців не переконують. У коментарі DW Фредерік Весслау заявив, що лише чітке розмежування компетенцій між правоохоронцями зробить СБУ "сучасною, надійною та ефективною службою". "Це позиція, якої ми дотримуємося вже тривалий час, і ведемо з цього приводу діалог не лише з СБУ, а й з представниками президентської адміністрації та народними депутатами", - сказав Весслау.